Європейське космічне агентство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Європе́йське космі́чне аге́нтство, ЄКА (European Space Agency, ESA) — міжнародна організація, що займається здійсненням спільних космічних досліджень, а також практичним використанням штучних супутників. Заснована 30 травня 1975 року. Штаб-квартира Агентства знаходиться в Парижі. ESA має штат близько 2000 працівникiв[1], а річний бюджет становить близько 5.25 мільярдiв € / 5.7 мільярдiв $ США (2016 р.)[2].

Країни-учасники[ред.ред. код]

   Країни-члени ЄКА
   Країни-співробітники ЄКА
   Підписали угоду про співробітництво

Засновники (учасники ЄКА з 1975):

Інші учасники:

Словенія, Латвія, Словаччина, Литва, Болгарія i Канада Канада беруть участь в окремих проектах. Україна, Туреччина, Кіпр, Ізраїль i Мальта підписала угоду про співробітництво з Європейським космічним агентством.

Проекти[ред.ред. код]

Виконані проекти[ред.ред. код]

Космічний телескоп Hipparcos[ред.ред. код]

Докладніше: Hipparcos

Астрометричний проект Hipparcos був призначений для високоточного виміру паралаксів зір, визначення відстані до них та виміру їх власного руху. Його назва - акронім від англ. High precision parallax collecting satellite — супутник для збирання високоточних паралаксів, була співзвучною з ім'ям грецького астронома Гіппарха.

Розробка проекту почалася 1980 року. Супутник було запущено у серпні 1989 року. Через відмову двигуна телескоп не було виведено на заплановану геостаціонарну орбіту. Утім, спостереження можна було здійснювати й на геоперехідній орбіті, щоправда, внаслідок перетину радіаційних поясів частина спостережень (близько третини) втрачалася. Телескоп працював до березня 1993 року, коли експеримент було достроково припинено. Обробка результатів тривала до серпня 1996 року, результати було опубліковано в червні 1997.

Загальні витрати (включаючи витрати на обробку даних) склали близько 600 млн. євро. За результатами основного експерименту було визначено астрометричні параметри більше ста тисяч зір із точністю, яка на два порядки перевершувала найкращі наземні виміри, а за результатами додаткового експерименту (який отримав назву Tycho — на честь Тихо Браге) було визначено астрометричні параметри ще мільйона зір. Точність вимірів додаткового експерименту була меншою, але вона також перевершувала найкращі наземні виміри. У тому ж експерименті Tycho було визначено ще й фотометричні параметри того ж мільйона зір. Точність дещо поступалася найкращим наземним вимірам, але фотометрію вперше було зроблено для всього небосхилу одним інструментом. За результатами місії опубліковано два зоряні каталоги, які мають більшу точність та краще задовольняють потреби астрономів, аніж каталоги, створені за результатами наземних спостережень.

Поточні проекти[ред.ред. код]

Автоматичний вантажний космічний корабель[ред.ред. код]

Докладніше: Automated Transfer Vehicle

Починаючи із 1995 року, Європейське космічне агентство витратило близько 1,9 мільярда доларів США на проектування і створення першого вантажного корабля та на створення наземного обладнання для слідкування і керування кораблем. Вартість власне європейського вантажного корабля становить 304 мільйони доларів, а повні витрати на політ одного вантажівника становлять 532 мільйона доларів. У проекті створення європейського вантажівника брали участь 10 країн. Основні витрати (близько 47%) несе Франція, доля Німеччини — 24%, Італії — 13%. Перший старт здійснено 9 березня 2008 року[3]. Корабель отримав назву «Жюль Верн». Він успішно пристикувався до Міжнародної космічної станції (МКС) 3 квітня та доставив туди близько 5 тонн вантажів.

В подальшому передбачається запускати один корабель кожні 13–15 місяців.

Польоти європейського вантажівника керуються командою із 60 чоловік із центру управління польотами (ЦУП), що розташований у Тулузі (Франція).

Космічний телескоп «Гершель»[ред.ред. код]

Астрономічний супутник стартував 14 травня 2009 року з космодрому Куру у Французькій Гвіані. Разом з телескопом «Гершель» цієї ж ракетою-носієм було виведено на орбіту астрономічний супутник «Планк». Вартість проекту (з вартістю об'єднаного запуску) становить приблизно 1,9 мільярда євро[4].

Це найбільший космічний телескоп із діаметром дзеркала 3,5 м, що виконує спостереження в інфрачервоному діапазоні. Його функціонування розраховано на три роки. Основним обмежуючим фактором є випаровування гелію з кріостату, що забезпечує охолодження детекторів до робочої температури у 2K. Кріостат містить близько 2000 літрів рідкого гелію у стані надплинності.

Апарат обертається навколо Лагранжевої точки L2, яка розташована на відстані близько 1,5 млн км від Землі у бік, протилежний Сонцю.

Основна наземна станція, що забезпечує діяльність телескопа — антена глибокого космосу в Нью-Норсії (Австралія), що належить Європейському космічному агентству[Джерело?].

Проекти в розробці[ред.ред. код]

Запропоновані проекти[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. esa. Frequently asked questions. European Space Agency. Процитовано 2016-03-18. 
  2. ESA budget 2016 by domain. European Space Agency. Процитовано 2016-03-18. 
  3. http://www.esa.int/esaMI/ATV/SEMN96K26DF_0.html
  4. Lift-off for European telescopes

Посилання[ред.ред. код]


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Організація Це незавершена стаття про організацію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.