Єлизавета Бранденбург-Кюстринська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлизавета Бранденбург-Кюстринська
нім. Elisabeth von Brandenburg-Küstrin
Єлизавета Бранденбург-Кюстринська
Єлизавета Бранденбург-Кюстринська
Ймовірний портрет Єлизавети Бранденбург-Кюстринської пензля Лукаса Кранаха-молодшого, близько 1565 року, Стара пінакотека
6-а маркграфиня-консорт Бранденбург-Ансбаху
Початок правління:26 грудня 1558
Кінець правління:8 березня 1578
Інші титули:маркграфиня-консорт Бранденбург-Кульмбаху

Попередник:Емілія Саксонська
Наступник:Софія Брауншвейг-Люнебурзька

Дата народження:29 серпня 1540(1540-08-29)
Місце народження:Кюстрин
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:8 березня 1578(1578-03-08) (37 років)
Місце смерті:поблизу Варшави
ПохованняКафедральний собор Кенігсберга
Чоловік:Георг Фрідріх
Діти:не було
Династія:Гогенцоллерни
Батько:Йоганн Бранденбург-Кюстринський
Мати:Катерина Брауншвейг-Вольфенбюттельська

Єлизавета Бранденбург-Кюстринська (нім. Elisabeth von Brandenburg-Küstrin, 29 серпня 1540 — 8 березня 1578) — представниця династії Гогенцоллернів XVIXVII століття, донька маркграфа Бранденбург-Кюстрину Йоганна та принцеси Брауншвейг-Вольфенбюттельської Катерини, перша дружина маркграфа Бранденбург-Ансбаху та Бранденбург-Кульмбаху Георга Фрідріха.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 29 серпня 1540 року в Кюстрині. Стала первістком у родині маркграфа Бранденбург-Кюстрину Йоганна та його дружини Катерини Брауншвейг-Вольфенбюттельської, з'явившись на світ на третьому році їхнього подружнього життя. Мала меншу сестру Катерину. Мешкало сімейство у Кюстрині.

Батьки були ощадливими і завжди мали прибуток. Йоганна сучасники змальовували благочесним, мудрим і суворим. 1538 року він вступив до Шмалькальденського союзу, однак у 1546 — перейшов на бік імператора. Згодом залишався прибічником Габсбургів як «домашній радник» із пенсією у 5000 талерів.[1]

Портрет Георга Фрідріха близько 1564 року, мисливський палац Ґруневальд

У 18 років Єлизавета була видана заміж за 19-річного маркграфа Бранденбург-Ансбаху та Бранденбург-Кульмбаху Георга Фрідріха. Наречений мав імпозантну зовнішність, тримав пишний двір і мав велику пристрасть до полювання.[2] Весілля пройшло 26 грудня 1558 року в Кюстрині. Дітей у подружжя не було.

Як правитель, Георг Фрідріх покровительствував науці, культурі та релігії, вів активне будівництво у низці міст, запрошуючи до країни видатних італійських майстрів. Разом з тим, цікавився астрологією й алхімією. Фінансові справи в маркграфстві йшли добре. Єлизавета залишилася в пам'яті народу як дама, надзвичайно віддана благодійності.[2]

У 1577 році герцог Пруссії Альбрехт Фрідріх був визнаний нездатним керувати державою. Опікуном над ним був призначений Георг Фрідріх. Король Речі Посполитої Стефан Баторій офіційно визнав його правителем Пруссії у лютому 1578 року. Єлизавета померла 8 березня 1578 року поблизу Варшави під час візиту подружжя до Польщі. Була похована у Кенігсберзькому соборі.

За рік її чоловік узяв другий шлюб із Софією Брауншвейг-Люнебурзькою, який також залишився бездітним.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Йоганн Цицерон
 
Маргарита Саксонська
 
Юган Данський
 
Крістіна Саксонська
 
Генріх I
 
Катерина Померанська
 
Генріх Вюртемберзький
 
Єва Сальмська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоахім I Нестор
 
 
 
 
 
Єлизавета Данська
 
 
 
 
 
Генріх II
 
 
 
 
 
Марія Вюртемберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн Бранденбург-Кюстринський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Катерина Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Johannes Schultze: Johann. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 476. [1] (нім.)
  2. а б Siegfried Hänle: Georg Friedrich (Markgraf von Brandenburg-Ansbach). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 8, Duncker & Humblot, Leipzig 1878, стор. 614–619. [2] (нім.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Andrea Baresel-Brand: Grabdenkmäler nordeuropäischer Fürstenhäuser im Zeitalter der Renaissance 1550—1650, Verlag Ludwig, 2007, стор. 149.
  • C. J. St Czilsky: Kurfürstin Elisabeth von Brandenburg: ein geschichtliches Lebensbild aus der Reformationszeit, Martens, 1859, стор. 342.

Посилання

[ред. | ред. код]