Катерина Брауншвейг-Вольфенбюттельська (1518—1574)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Катерина Брауншвейг-Вольфенбюттельська.
Катерина Брауншвейг-Вольфенбюттельська
нім. Katharina von Braunschweig-Wolfenbüttel
Катерина Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Катерина Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Портрет Катерини пензля невідомого майстра, близько 1600 року
1-а маркграфиня-консорт Бранденбург-Кюстрину
Початок правління: 31 грудня 1537
Кінець правління: 13 січня 1571
Попередник: не було
Наступник: не було
Дата народження: 1518(1518)
Місце народження: Вольфенбюттель, Брауншвейг-Вольфенбюттель
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 16 травня 1574(1574-05-16)
Місце смерті: Кроссен, маркграфство Бранденбург, Священна Римська імперія
Поховання Ruins of Saint Mary Church in Kostrzyn nad Odrąd
Чоловік: Йоганн Бранденбург-Кюстринський
Діти: Єлизавета, Катерина
Династія: Вельфи, Гогенцоллерни
Батько: Генріх II
Мати: Марія Вюртемберзька

Катерина Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім. Katharina von Braunschweig-Wolfenbüttel, 1518 — 16 травня 1574) — брауншвейзька принцеса з роду Вельфів, донька герцога Брауншвейг-Люнебургу князя Брауншвейг-Вольфенбюттелю Генріха II та вюртемберзької графині Марії, дружина єдиного маркграфа Бранденбург-Кюстрину Йоганна.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась 1518 року у Вольфенбюттелі. Була третьою дитиною та другою донькою в родині герцога Брауншвейг-Люнебургу князя Брауншвейг-Вольфенбюттелю Генріха II та його дружини Марії Вюртемберзької. Мала старшу сестру Маргариту. Брат Андреас помер немовлям до її народження. Згодом сімейство поповнилося вісьмома молодшими дітьми, з яких п'ятеро досягли дорослого віку.

Портрет Йоганна пензля невідомого майстра, близько 1600

У 19 років Катерина стала дружиною 24-річного маркграфа Бранденбург-Кюстрину Йоганна. Наречений був молодшим сином курфюрста Бранденбургу Йоахіма I Нестора, який отримав після смерті батька у володіння т.з. Нову Марку, загальна площа якої становила 12 500 км². Весілля пройшло 31 грудня 1537 у Вольфенбюттелі. У подружжя народилося двоє доньок:

Резиденцією сімейства став Кюстрин, який Йоганн постійно укріплював, перетворюючи на фортецю. Чоловік Катерини відзначався глибокою релігійністю, енергійністю, діловою та політичною хваткою. Маркграфство за його правління процвітало. Сама маркграфиня зіграла ключову роль у популяризації Реформації на даних землях.

Була відома як економна та хазяйновита жінка, яка всіляко підтримувала свого чоловіка. У Кюстрині їй належало кілька господарських будівель та город. У передмісті тримала «дику ферму», а також володіла кількома маєтками у Шаумбурзі, Древиці та Нойдаммі. Останній був подарунком чоловіка й улюбленою резиденцією маркграфині. Там вона дозволила селитися голландським біженцям, які відродили торгівлю тканиною. Поблизу були зведені школа та церква, а у 1562 році Нойдамм отримав статус міста.[1] Заснувала численні хутори та молочні ферми, якими керувала сама та реалізовувала їхню продукцію.

За свою благодійну діяльність та простоту отримала у народі прізвисько «мати Кете». Відкрила першу аптеку у Дроссені, ще одну — у Кюстрині, бідні та нужденні могли отримувати ліки безкоштовно.

Замок у Кроссені

Йоганн помер у січні 1571 року Землі маркграфства відійшли Бранденбургу, яким керував його внучатий небіж Йоган Георг. Катерина пережила чоловіка на три роки. Мешкала у замку Кроссену, що слугував її удовиною резиденцією.[2] Перебудувала його в стилі палаців Нижньої Саксонії.

Пішла з життя 16 травня 1574 року в Кроссені. Була похована поруч із чоловіком у маркграфському склепі під алтарем церкви Святої Марії в Кюстрині. Катерина, молодша донька, замовила відомому скульптору Корнелісу Флорісу алебастровий пам'ятник, який було встановлено над склепом. Втім, 1758 року він був повністю зруйнований під час пожежі в церкві, який виник через артилерійський обстріл. Поховання подружжя було втрачене.[3]

У 1880 році кронпринц Пруссії Фрідріх Вільгельм ініціював пошуки маркграфського склепу. Після успішного їх завершення гробницю відреставрували та знову замуровали. Кронпринц у супроводі герцога Едібурзького відвідав склеп особисто 26 червня 1883 року. У березні 1945 року церква була знищена вдруге. У листопаді 1999 році щецинським археологам вдалося знову віднайти могилу маркграфині.[3]

Вшанування[ред. | ред. код]

У 1885 році на честь Катерини була названа вулиця нім. Katharinenstraße у берлінському районі Галензеє.[2]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Вільгельм II
 
Єлизавета Штольберг-Верніґероде
 
Ерік II Померанський
 
Софія Померанська
 
Ульріх I
 
Єлизавета Баварська
 
Йоганн V
 
Маргарита фон Сірк
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх I
 
 
 
 
 
Катерина Померанська
 
 
 
 
 
Генріх Вюртемберзький
 
 
 
 
 
Єва Сальмська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Вюртемберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Катерина
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Jörg Lüderitz: Die Neumark. Trescher Verlag, 2008, стор. 42
  2. ↑ а б Катаріненштрассе в Берліні. [1] (нім.)
  3. ↑ а б Стаття «Де похований маркграф Ганс» від 10 серпня 2002 року [2] (нім.)

Література[ред. | ред. код]

  • K. W. Kutschbach: Chronik der Stadt Küstrin. Enslin, 1849, стор. 45.
  • Ernst Helwing: Geschichte des brandenburgischen Staats, 1834, стор. 648. [3] (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Катерина_Брауншвейг-Вольфенбюттельська_(1518—1574)&oldid=41797490