Ікт

Ікт (лат. ictus — удар, наголос) — сильна доля у стопі, ритмічний наголос у вірші, що не збігається із граматичним:

(…) Як море — глибока туго́ю народу,

Між світом і тьмою гориш у краска́х!

Безкрая думками і вічна промінням,

Смієшся в негоду,

Зоріє Твій шлях:

Народ Твій, як велет, буде́ йти верхами —

Душа моя плаче без тями! (В. Пачовський).

Джерела

• Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 306

Посилання

• Ікт // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 410.
• Ритмічний акцент // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 327.