Ічинська сопка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ічінська сопка
Буй

ТипСтратовулкан
Місце знаходженняРосія Росія Камчатка
ГориСерединний хребет
Висота3621 м [1]
Вікперіод утворення — Плейстоцен=>Голоцен
Останнє виверження1740
Ідентифікатори і зовнішні посилання

Ічінська со́пка — стратовулкан в центральній частині півострова Камчатка. Вершина вулкана є найвищою точкою Серединного хребта. Вулкан розташований на його західному схилі, є єдиним активним вулканом хребта і останнім часом виявляє слабку фумарольну активність. Поблизу від вулкана протікають річки Швидка Хайрюзова, Іча, Швидка Козиревська.[2]

Вулканічна споруда має складну будову. З північної, західної та східної сторін розташоване широке півкільце вулканічної сомми, яку складають андезити і дацити. Сомма має ширину від п'яти до семи кілометрів, і протяжність 25 кілометрів. Всередині кільця сомми є два злиті конуси, що мають різний вік і перекривають собою південну частину сомми. Навколо конусів розташовується півкільце екструзивних куполів, складених дацитовими породами. Серед них виділяються дев'ять великих і кількадесят малих екструзій. Особливо виділяється екструзивний купол Гігілен, розташований біля північно-східного підніжжя вулкана.[2] Три вершинних куполи вулкана покриті фірновою шапкою, від якої спускаються льодовики. На висоті близько 3000 метрів розташовані активні виходи гарячих газів (фумароли і сольфатари). Останнє виверження вулкана відбулося в 1740 році.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Global Volcanism Program [1]
  2. а б Апродов В.А. Вулканы. — "Мысль". — Москва, 1982. — С. 39.

Посилання

[ред. | ред. код]