Іґнацій Ходиніцький
| Іґнацій Ходиніцький | |
|---|---|
| Народився |
28 лютого 1786[1] Ходорів, Королівство Галичини та Володимирії, Габсбурзька монархія |
| Помер |
11 грудня 1847[1] (61 рік) Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Поховання | Личаківський цвинтар[2] |
| Країна |
 Австрійська імперія |
| Діяльність | історик, католицький священник, чернець, бібліотекар, бібліограф |
| Галузь | історія[3] і бібліографія[3] |
| Знання мов | польська і латина |
| Членство | Кармеліти |
| Magnum opus | Dykcyonarz Uczonych Polakówd |
| Конфесія | католицька церква |
Іґнацій Ходиніцький (пол. Ignacy Chodynicki, у хрещенні Казімеж (Казимир); 28 лютого 1786, Ходорів — 11 грудня 1847, Львів) — польський релігійний діяч, священник-кармеліт, історик, автор книг з історії Львова, історії релігії та загальної, 3-томного біографічного словника учених-поляків.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народжений 28 лютого 1786 року в Ходорові.
Став монахом-кармелітом, протягом певного часу був ченцем у Львові. Від 1811 року священник, в ордені був секретарем провінції. Самоук із широкими знаннями, Ходиніцький керував архівом і бібліотекою монастиря у Львові.
Автор низки книг із загальної історії, історії Львова та історії релігії; видав 3-томний біографічний словник видатних поляків. Серед його праць, зокрема, наступні:
- Dzieje historyczno-polityczne Europy i innych części świata na początku wieku XIX (t. 1–6 1817–20),
- Historia stołecznego królestwa Galicji i Lodomerii miasta Lwowa… (1829),
- Dykcjonarz uczonych Polaków... (t. 1–3 1833, репринт 1974; містить близько 360 біографій видатних польських авторів),
- Wiadomość historyczna o fundacjach klasztorów zakonu karmelitańskiego niegdyś w Polsce i Litwie... (1846).
Похований на Личаківському цвинтарі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Dr. Constant v. Wurzbach Chodynicki, Ignaz // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 2. — S. 354.
- ↑ http://web.archive.org/web/20190729092017/http://naszaprzeszlosc.pl/files/tom087_11.pdf
- ↑ а б Czech National Authority Database
Джерела[ред. | ред. код]
- Encyklopedia PWN [Архівовано 20 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Encyklopedja Kościelna
|
