Авреліо Пальмієрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авреліо Пальмієрі
1910-1920-ті
1910-1920-ті
1910-1920-ті
Народився4 травня 1870(1870-05-04)[1]
Савона, Лігурія, Італія[1]
Помер18 жовтня 1926(1926-10-18)[1] (56 років)
Рим, Італія[1]
Країна Королівство Італія[1]
Діяльністькатолицький священник, богослов, орієнталіст

Авреліо Пальмієрі (італ. Aurelio Palmieri; 4 травня 1870, Савона — 18 жовтня 1926, Рим) — італійський священник, славіст, історик церкви, перекладач.

Біографія

[ред. | ред. код]

Приєднався був до августинців, але згодом став світським. Його основна увага була присвячена теології, історії християнства, візантійським студіям та східному християнству. Пальмієрі кілька років працював у бібліотеці Конгресу, а з 1922 і до смерті був директором слов'янського відділу Інституту Східної Європи в Італії. Він написав 15 книг і сотні статей, а також перекладав літературні твори російських та польських авторів. Найзначніші його праці — Російська церква (La chiesa russa, le sue odierne condizioni e il riformismo dottrinal) та Догматичне православне богослов'я (Theologia dogmnatica ortodossa (Ecclesi graeco-russicae) ad lumen Catholicce doctrinac examinata et discussa).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Lo Gatto, Ettore (March 1927). «Aurelio Palmieri». The Slavonic Review. 5 (15): 683—686. doi:10.2307/4202119.
  • Stibili, Edward (2000). «Palmieri, Aurelio». In Salvatore J. LaGumina (ed.). The Italian American experience: an encyclopedia. New York: Garland Publ. ISBN 0815307136.
  • Andrzej Zielinski, Paolo Emilio Pavolini e Aurelio Palmieri: due grandi polonofili italiani, in E. Esposito (a cura di), Le letterature straniere nell'Italia dell'entre-deux-guerres, Lecce, ed. Pensa MultiMedia, 2004.

Посилання

[ред. | ред. код]