Очікує на перевірку

Адгиліс Дєда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адґіліс Дєда
груз. ადგილის დედა
Церква Адґіліс Дєда в Кахеті
Божество вгрузинська міфологія
Значення імені"матір місця"
МісцевістьГрузія
Заняттяпокровителька жінок, дітей, мисливців і корів
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Адґі́ліс Дє́да («матір місця»; груз. ადგილის დედა) — богиня грузинської міфології — захисниця певної місцевості (селища, гори, ущелини, скелі, долини та інше)[1].

За зовнішнім образом — гарна жінка зі срібними прикрасами. Піклується про жителів підвладної їй місцевості (в тому числі сторонніх). Ймовірно в давнину вона була також і богинею родючості і їй поклонялися по всій Грузії. З поширенням християнства культ Адгиліс Дєда перетнувся з культом богоматері, звідси її ім'я — Божа матір місця або матір Божа[2].

Згідно з повір'ям горців Східної Грузії, Адгиліс Дєда — покровителька жінок, дітей, мисливців і корів[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 8 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 8 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 8 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література

[ред. | ред. код]
  • Мифологический словарь. — М. Сов. энциклопедия, 1991;
  • Мифологический словарь / Под ред. Мелетинский Е. М. — М.: Сов. энциклопедия, 1990;
  • Мифы народов мира / Под ред. Токарева С. А. — М., Сов. энциклопедия, 1987;
  • Чиковани М. Я. Народный грузинский эпос о прикованном Амирани. — М., 1966;
  • Чиковани М. Я. Прикованный Амирани. — Тб., 1968;
  • Бардавелидзе В. В. По этапам развития древнейших религиозных верований и обрядовое графическое искусство грузинских племен. — Тб., 1957;
  • Вирсаладзе Е. Б. Грузинский охотничий миф и поэзия. — М., 1976;
  • Очиаури Т. Мифологические предания горцев Восточной Грузии. — Тб., 1967;
  • Рухадзе Д. Грузинский народный праздник. — Тб., 1966.