Алтин Дала (резерват)
| каз. «Алтын Дала» мемлекеттік табиғи резерваты | |
|---|---|
 Сайгак на водопої на території резервату | |
| 49°36′0.10800009998824″ пн. ш. 65°10′44.896800099981″ сх. д. / 49.60003° пн. ш. 65.17914° сх. д. | |
| Країна |  Казахстан |
| Розташування | Костанайська область |
| Площа | 489 766 га |
| Засновано | 27 листопада 2012 |
| Оператор | Комітет лісового господарства та тваринного світу МСГ РК |
| Вебсторінка | altyndala.kspi.kz |
  Алтин Дала (резерват) (Казахстан) | |
 | |
 Алтин Дала у Вікісховищі | |
Державний природний резерват «Алтин Дала» (каз. «Алтын Дала» мемлекеттік табиғи резерваты) — природна територія, що особливо охороняється[1] зі статусом юридичної особи, розташована в Костанайській області Казахстану і покликана сприяти збереженню об'єктів державного природно-заповідного фонду, в тому числі охороні місць проживання, відтворення та шляхів міграції. Резерват розташований в Амангельдинському та Джангельдинському районах Костанайської області. До нього було включено територію Сарикопінського заказника[2].
Резерват складається з трьох кластерних ділянок:
- Сарикопінський — 52 115 га (система озер Сарикопа),
- Тосинкумський — 95 981 га (піски Тосинкум та ділянка лівобережжя річки Тургай),
- Ули-Жиланшицький — 341 670 га (спустеленні степи та ділянка річки Ули-Жиланшик)[3].
Степи та напівпустелі у межах державного природного резервату становлять близько 400 000 га.
Сарикопінський заказник був однією з ділянок серійної номінації «Степу та озера Північного Казахстану» і претендував на включення до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, але згодом був виключений з неї у зв'язку з вимогою Комітету Світової спадщини підвищити природоохоронний статус заказника. Тим не менш, у 2008 році у своєму рішенні про визнання Сариарки задовольняє природним критеріям ix і x Комітет закликав Казахстан розглянути можливість розширення даного серійного об'єкта та включити до нього територію Сарикопінського заказника з більш високим статусом поряд із додатковими ділянками Коргалжинського заповідника[4].
У 2017 році розпочалася робота з реінтродукції куланів у Центральному Казахстані з метою створення нового угруповання виду та відновлення повноти степових екосистем[5]. Робота здійснюється Казахстанською асоціацією збереження біорізноманіття (АЗБК) спільно з Норвезьким інститутом дослідження природи (Норвегія) та структурами Комітету лісового господарства та тваринного світу МСГ РК, за підтримки міжнародних партнерів — Франкфуртського зоологічного товариства (FZO, Німеччина), зоопарку Нюрнберга, (Німеччина), Королівського товариства захисту птахів (Велика Британія).
Восени 2017 року до центру реінтродукції АЗБК на території резервату «Алтин Дала» було перевезено 10 куланів (1 самець, 4 самки та 5 сьогорічків) із національного парку «Алтин-Емель»[6]. Один із сьогорічків був приспаний у зв'язку з його поганим станом[7]. Інші тварини були поміщені в акліматизаційний загін. На самок були надіті супутникові нашийники для спостереження за їхнім переміщенням. 4 квітня 2018 року 9 куланів було випущено на волю. Дві самки згодом були вбиті браконьєрами[8].
Упродовж 2018—2019 років планувалося додатково перевезти понад 30 тварин, але у 2018 році спроби впіймати куланів в Алтин-Емелі виявилися невдалими[9].
11 жовтня 2019 року до центру реінтродукції з Барсакельмеського заповідника було доставлено три кулани. Дорослого самця приспали через серйозну травму язика, отриманої під час перевезення[10]. Тварини, що залишилися, доросла самка і молодий самець, були випущені в загін[11]. У них у червні 2021 року народилося лоша[12].
- ↑ Сайт Министерства сельского хозяйства Республики Казахстан. О создании государственного учреждения «Государственный природный резерват «Алтын Дала» Комитета лесного и охотничьего хозяйства Министерства сельского хозяйства Республики Казахстан (рос.). Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 7 лютого 2012.
- ↑ База данных нормативных правовых актов Республики Казахстан. О создании государственного учреждения "Государственный природный резерват "Алтын Дала" Комитета лесного и охотничьего хозяйства Министерства сельского хозяйства Республики Казахстан (рос.). Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 4 грудня 2012.
- ↑ Проект Правительства РК/ ГЭФ/ПРООН «Сохранение и устойчивое управление степными экосистемами». Сделан последний шаг к созданию резервата «Алтын Дала» (рос.). Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 7 лютого 2012.
- ↑ UNESCO World Heritage Centre. Decision - 32COM 8B.8 - Examination of nomination of natural, mixed and cultural proprerties to the World Heritage List - Saryarka, Steppe and Lakes of Northern Kazakhstan (KAZAKHSTAN) (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2011. Процитовано 7 лютого 2012.
- ↑ Кулан - Equus hemionus. АСБК. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
- ↑ Реинтродукция куланов: перевозка первых куланов в Центральный Казахстан. АСБК. 28 листопада 2017. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 10 вересня 2021.
- ↑ Reintroduction of kulan into the central steppe of Kazakhstan: Field Report for 2017. Norwegian Institute for Nature Reearch (NINA). Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ У природы свои механизмы - КН. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
- ↑ Отловы куланов для Алтын Далы остановлены - до следующего года. АСБК. 26 жовтня 2018. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 10 вересня 2021.
- ↑ Reintroduction of kulan into the central steppe of Kazakhstan: Field Report for 2018-2019. Norwegian Institute for Nature Reearch (NINA). Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ Поголовье куланов в Казахстане превысило 4000 особей. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
- ↑ Первый жеребёнок кулана родился в Костанайской области. АСБК. 16 червня 2021. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.