Амазон пуерто-риканський
| Амазон пуерто-риканський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Amazona vittata Boddaert, 1783 | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Амазон пуерто-риканський[1] (Amazona vittata) — птах родини папугові.
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Довжина тіла 25-30 см; вага 250—300 г. Основне забарвлення зелене з чорною облямівкою по краях пір'я. Груди й черевце більше лимонні. Над дзьобом вузька червона смуга. Першорядні махові та криючі крила — сині. Крайнє хвостове пір'я червоне при основі. Дзьоб кольору кістки. Райдужка коричнева. Лапи тілесного кольору. Кільця навколо очей широкі, білі.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Живе на острові Пуерто-Рико.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Населяють гори Лукільо, дощові ліси, пальмові гаї. Живляться квітками, плодами, листям, корою.
Розмноження[ред. | ред. код]
Період розмноження триває з лютого по червень. Гнізда влаштовують у дуплах і нішах великих дерев. Гнізда розташовуються, як правило, на висоті 7-15 м від землі. Дупло для гнізда звичайно шукає самець. Як тільки відповідне місце гніздування знайдене, пара якийсь час досліджує його й очищає від сміття. У кладці 2-3 яйця. Насиджування триває 24—28 днів. Годують пташенят обоє батьків. Пташенята залишають гніздо через 60—65 днів.
Загрози й охорона[ред. | ред. код]
Дуже рідкісний вид, знаходиться на межі вимирання. За даними на кінець ХХ століття, в дикій природі залишилося близько 26 особин і 56 особин у неволі в розпліднику Лукильо. Причини: поселення європейців у XVIII—XIX ст., вирубка зручних для гніздування дерев, зокрема з метою збору меду, вилов, відстріл, урагани початку 20 століття (1928 і 1932 років), відсутність дупел для влаштування гнізд, хижаки, витиснення іншими птахами. Дикі птахи знаходяться під постійним спостереженням і захистом. В 1970-х роках були вжиті заходи й створені умови для розмноження в неволі, завдяки чому з'явилася ще невелика зграя. До кінця ХХ століття були плани відпустити її в дику природу.
Класифікація[ред. | ред. код]
Вид включає 2 підвиди.
- Amazona vittata gracilipes Ridgway, 1915 — вважають вимерлим з 1912 року.
- Amazona vittata vittata (Boddaert, 1783)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Література[ред. | ред. код]
- Винокуров А. А. Редкие птицы мира. — М.: Агропромиздат, 1987. — 207 с
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||