Андреас Огріс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андреас Огріс
Особисті дані
Народження 7 жовтня 1964(1964-10-07) (59 років)
  Відень, Австрія
Зріст 176 см
Громадянство  Австрія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983–1997 Австрія «Аустрія» (Відень) 276 (99)
1985–1986 →  Австрія «Адміра-Ваккер» 28 (5)
1990–1991 →  Іспанія «Еспаньйол» 29 (4)
1992 →  Австрія ЛАСК (Лінц) 15 (3)
1997–1998 Австрія «Адміра-Ваккер» 13 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1983 Австрія Австрія U-20  ? (?)
1986–1997 Австрія Австрія 63 (11)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2001–2002 Австрія «Зіммерингер СК»
2002–2004 Австрія ПСВ (Відень)[de]
2004–2005 Австрія «Швадорф»[de]
2005–2006 Австрія «Зіммерингер СК»
2008–2010 Австрія «Флорідсдорфер»
2012–2014 Австрія «Аустрія U-18» (Відень)
2014–2019 Австрія «Аустрія II» (Відень)
2015 Австрія «Аустрія» (Відень) (в. о.)
2021– Австрія «Аустрія» (Відень) (скаут)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Андреас Огріс (нім. Andreas Ogris, нар. 7 жовтня 1964, Відень) — австрійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Футболіст року в Австрії (1990).

Майже усю кар'єру провів виступаючи за «Аустрію» (Відень), з якою став п'ятиразовим чемпіон Австрії та триразовим володарем Кубка Австрії. Також виступав за національну збірну Австрії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1990 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Флорідсдорфер», з якого потрапив до «Аустрії» (Відень). За першу команду віденців дебютував 11 вересня 1983 року в матчі Бундесліги проти ЛАСКа (Лінц), вийшовши на заміну на 76 хвилині замість Тоні Польстера[1]. З командою він у тому і наступному сезоні став чемпіоном Австрії, але основним гравцем не був, зігравши лише по 2 гри у чемпіонаті, тому у 1985 році Андреас був відданий в оренду на сезон до клубу «Адміра-Ваккер», повернувшись з якої став одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,44 гола за гру першості і 1990 року виборов Кубок Австрії та був визнаний гравцем року в Австрії.

Після вдалого виступу на чемпіонаті світу влітку 1990 року Огріс був проданий за рекордну на той час суму в 40 мільйонів шилінгів у іспанський «Еспаньйол», де провів наступний сезон[2]. Спочатку іспанці заплатили 12 мільйонів, а влітку 1991 року мали переказати ще 28 мільйонів шилінгів, втім барселонський клуб не зміг зібрати другий внесок, і Огріс повернувся до «Аустрії»[3].

Цього разу Огріс відіграв за віденську команду ще сім сезонів своєї ігрової кар'єри (з невеликою перервою а оренду в ЛАСК (Лінц) у другій половині 1992 року) і за цей час додав до переліку своїх трофеїв ще три титули чемпіона Австрії та двічі ставав переможцем Кубка Австрії.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Адміра-Ваккер», за яку виступав протягом сезону 1997/98 років.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

У складі збірної Австрії до 20 років брав участь у молодіжному чемпіонаті світу 1983 року, де зіграв у всіх трьох іграх, а Австрія посіла останнє місце у групі, не забивши жодного гола.

15 жовтня 1986 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Австрії в матчі кваліфікації на Євро-1988 проти Албанії (3:0), забивши в ній і свій перший гол[4].

Огріс (праворуч) як тренер «Аустрії ІІ» разом з гравцем Нільсом Ганом. 2018 рік.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1990 року в Італії[5], зігравши у всіх 3 іграх — з Італією (0:1)[6], Чехословаччиною (0:1)[7] і США (2:1)[8] і забив в останній з них гол, але австрійці не змогли вийти з групи.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у її формі 63 матчі, забивши 11 голів[9] і з листопада 1999 і до кінця 1992 року був капітаном збірної.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця він працював тренером у нижчолігових командах «Зіммерингер СК», ПСВ (Відень)[de], «Швадорф»[de] та «Флорідсдорфер».

Згодом Огріс повернувся до рідної «Аустрії» (Відень), де спочатку працював у академії з командою U-18, а з 21 лютого 2014 року Огріс тренував резервну команду[10]. Після поразки першої команди в матчі від «Ріда» Огріс тимчасово замінив звільненого Геральда Баумгартнера[11]. Свій перший матч на чолі «Аустрії» Огріс програв з рахунком 1:3 «Ред Булл»[12] і загалом до кінця сезону керував командою у 14 іграх (4 перемоги, 5 нічиїх, 5 поразок, різниця голів 15:17). Після приходу в клуб нового тренера Торстена Фінка Огріс повернувся до роботи з резервною командою[13], звідки був звільнений у березні 2019 року.

З серпня 2021 року став працювати у «Аустрії» скаутом[14].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Аустрія» (Відень): 1983/84, 1984/85, 1990/91, 1991/92, 1992/93
«Аустрія» (Відень): 1989/90, 1991/92, 1993/94
«Аустрія» (Відень): 1990, 1993, 1994

Особисті[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Його брат Ернст Огріс (1967—2017) також був професійним футболістом і виступав за «Аустрію» та збірну Австрії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Austria Wien Archiv - Die Online Statistik. www.austria-archiv.at. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 7 січня 2022.
  2. ↑ Андреас Огріс на сайті BDFutbol.com (англ.)
  3. ↑ Austria Wien Archiv - Die Online Statistik. www.austria-archiv.at. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 7 січня 2022.
  4. ↑ Austria vs Albania, 15 October 1986, Euro 1988 Qualifying. eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  5. ↑ 1990 FIFA World Cup Italy ™ - Austria - Overview - FIFA.com. web.archive.org. 27 грудня 2013. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 6 січня 2022.
  6. ↑ Italy vs Austria, 9 June 1990, World Cup. eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  7. ↑ Austria vs Czecho-Slovakia, 15 June 1990, World Cup. eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  8. ↑ United States vs Austria, 19 June 1990, World Cup. eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  9. ↑ Austria - Record International Players. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 6 січня 2022.
  10. ↑ Andreas Ogris übernimmt Austria-Amateure. www.oe24.at (нім.). 21 лютого 2014. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  11. ↑ Austria feuert Baumgartner, Ogris übernimmt. www.oe24.at (нім.). 22 березня 2015. Архів оригіналу за 24 березня 2015. Процитовано 7 січня 2022.
  12. ↑ Meister Salzburg schlägt Austria klar 3:1. www.oe24.at (нім.). 4 квітня 2015. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 7 січня 2022.
  13. ↑ Austria: So lief 1. Training unter Fink. www.oe24.at (нім.). 22 червня 2015. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 7 січня 2022.
  14. ↑ Andreas Ogris kehrt als Scout zur Austria zurück. vienna.at. 30 серпня 2021. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Гоган (1911–12) · Майсль (1912–13) · Андрес (1919–21) · Ланцер (1922–27) · Ланг (1928–30) · Курц (1930–31) · Гоган (1931–32) · Блум (1932–35) · Конрад (1935–36) · Науш (1936–37) · Сінделар (1937–38) · Й. Шнайдер (1939–40) · К. Шнайдер (1941–42) · Гаєр (1945) · Мюллер (1946–54) · Науш (1954–55) · Фогль (1956–57) · Адамек (1957–58) · Смістик (1958–59) · Пробст (1959–60) · Шлехта (1960–62) · Фрювірт (1962–64) · Мюллер (1964–65) · Оцвірк (1965–71) · Мюллер (1971–72) · Штоц (1972) · Гуттманн (1973) · Пецанка (1973–74) · Аргауер (1974) · Дінст (1974–75) · Лезер (1975) · Штоц (1976–77) · Штессль (1977–79) · Гоф (1979–82) · Галама (1982–84) · Паріц (1984–85) · Штессль (1985–86) · Паріц (1986–87) · Штоц (1987) · Янтока (1987–88) · Старек (1988) · Зара (1988) · Гоф (1989–90) · Прогазка (1990–92) · Штессль (1992–93) · Гікерсбергер (1993–94) · Коордес (1994–95) · Грубеш (1995–96) · Скоцик (1996–97) · Франк (1997–98) · Зарав. о. (1998) · Верденик (1998–99) · Конциліяв. о. (1999) · Прогазка (1999–00) · Баумайстерв. о. (2000) · Гохгаузер (2000–01) · Ган (2001) · Германн & Пфеффер (2001) · Константінів. о. (2001–02) · Шахнер (2002) · Даум (2002–03) · Лев (2003–04) · Сендергард (2004–05) · Штегер (2005) · Шинкельс (2006) · Цельгофер (2006–08) · Константінів. о. (2008) · Даксбахер (2008–11) · Вастич (2011–12) · Штегер (2012–13) · Б'єлиця (2013–14) · Гагерв. о. (2014) · Баумгартнер (2014–15) · Огрісв. о. (2015) · Фінк (2015–18) · Леч (2018–19) · Ібертсбергерв. о. (2019) · Ільцер (2019–20) · Штегер (2020–)

«Флорідсдорфер» – Тренери

Ціглер і Шротт (1930–1931) · Їсда (1931–1934) · Гуменбергер (1935) · Зайдль (1935–1940) · Фрювірт (1940–1947) · Артес (1947–1948) · Дурспект (1948) · Артес (1949) · невідомо (1949–1982) · Забетцер (1982–1983) · Граузам (1984–1985) · невідомо (1985–1992) · Талер (1992–1995) · Дангаузер (1995) · Таублер (1995) · Сенекович (1995–1996) · Талер (1996–1997) · Кеглевіц (1997–2000) · Обермаєр (2000–2001) · Райзінгер (2001) · Еггенбергер (2001–2004) · Флікер (2004) · Бергер (2004) · Флікер (2004–2005) · Гессінгер (2006–2007) · Канаді (2007–2008) · Тальгаммер (2008) · Зегер (2008) · Огріс (2008–2010) · Канаді (2010) · Просенік (2011) · Клер (2011–2015) · Пакульт (2015) · Флегель (2015–2016) · Гальпер (2016) · Мареш (2017) · Глявоггер (2017) · Айдлер (2017–2018) · Гандль (2018) · Обергаммер (2018) · Гераф (2018–2019) · Гандль (2019–2020) · Гіцов (2020) · Фішер (2020) · Муслич (2020) · Еллензон (2021) · Гіцов (2021) · Мьореч (2021–)

Австрія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андреас_Огріс&oldid=40972999