Зденко Верденик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Зденко Верденик
Особисті дані
Народження 2 травня 1949(1949-05-02) (74 роки)
  Птуй, Словенія
Зріст 191 см
Громадянство  Словенія
Позиція фланговий півзахисник[d]
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1984–1985 Югославія «Олімпія» (Любляна)
1993–1994 Словенія Словенія (мол.)
1994–1997 Словенія Словенія
1995 Словенія «Олімпія» (Любляна)
1998–1999 Австрія «Аустрія» (Відень)
2000–2002 Японія «ДЖЕФ Юнайтед»
2002–2003 Японія «Нагоя Грампус»
2003–2004 Японія «Вегалта Сендай»
2010–2011 Словенія «Інтерблок»
2012–2013 Японія «Омія Ардія»

** Тільки на посаді головного тренера.

Зденко Верденик (словен. Zdenko Verdenik, нар. 2 травня 1949, Птуй) — югославський, а потім словенський футбольний тренер.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру 1984 року, очоливши тренерський штаб клубу «Олімпія» (Любляна)[1], втім не врятував команді від вильоту з другого дивізіону Югославії у сезоні 1984/85, а після невдалого старту у третьому дивізіоні був звільнений 1985 року.

1993 року став головним тренером молодіжної збірної Словенії, яку тренував один рік, після чого став працювати з національною збірною країни. Дебютував на тренерському містку збірної в офіційному матчі 7 вересня 1994 року у грі відбору до Євро-1996 проти Італії, в якій балканці сенсаційно зіграли внічию 1:1. В другій грі відбору словенці зіграли внічию 0:0 з Україною, втім надалі результати команди погіршились і вона закінчила відбір на передостанньому п'ятому місці. Тим не менш Зденко продовжив працювати з командою, і до початку відбору на чемпіонат світу 1998 року збірна залишилася непереможною чотири рази у п'яти товариських матчах. В тому числі з рахунком 7:1 булав розбита збірна Ісландії, що стало найбільшою перемогою збірної в історії на той момент. Щоправда початок відбору на чемпіонат світу вийшов не таким вділим: у перших трьох матчах збірна здобула лише одне очко і 30 квітня 1997 року після розгромної поразки 0:4 від Данії Верденик був звільнений. Паралельно у 1995 році Верденик знову недовго очолював «Олімпію» (Любляна)

У травні 1998 року прийняв пропозицію попрацювати в австрійському клубі «Аустрія» (Відень), втім вже 2 квітня 1999 року сторони погодилися про розірвання взаємної домовленості про співпрацю. Причиною припинення дії договору зі словенцем називалися як невтішна турнірна ситуація команди, так й серйозні проблеми зі здоров'ям самого Верденика. Команда вилетіла вже в першому турі Кубка Австрії і здобула лише 9 перемог у 25 іграх у Бундеслізі, не потрапляючи у зону єврокубків на наступний сезон. У тогорічному ж розіграші єврокубка команда також вже в першому турі Кубка УЄФА вилетіла від проти польського «Руха» (Хожув).

У 2000 році Верденик переїхав до Японії, де підписав контракт з клубом вищого дивізіону «ДЖЕФ Юнайтед». Згодом там же працював з командами «Нагоя Грампус» та «Вегалта Сендай»[2], а останнім місцем тренерської роботи став клуб «Омія Ардія», головним тренером команди якого Зденко Верденик був з 2012[3] по 2013 рік[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Archived copy. Архів оригіналу за 17 October 2011. Процитовано 23 жовтня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. J.League Data Site. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 27 жовтня 2018.
  3. Gazeta de Sud vom 28. Dezember 2001 [Архівовано 2018-10-27 у Wayback Machine.], abgerufen am 28. Februar 2011 (rumänisch)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]