Антоніо Олінто
| Антоніо Олінто Antônio Olinto | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 25°59′09″ пд. ш. 50°11′49″ зх. д. / 25.98583° пд. ш. 50.19694° зх. д.Координати: 25°59′09″ пд. ш. 50°11′49″ зх. д. / 25.98583° пд. ш. 50.19694° зх. д. | ||||||||
| Країна |
 Бразилія | |||||||
| Регіон | Парана | |||||||
|
Межує з
| ||||||||
| Засновано | 1895 | |||||||
| Площа | 469,755 км² | |||||||
| Населення | 7351 | |||||||
| · густота | 15 осіб/км² | |||||||
| · ІЛР | 0,711 | |||||||
| Висота НРМ | 802 м | |||||||
| Назва мешканців | порт.-браз. antoniolintense | |||||||
| Телефонний код | (+55) 42 | |||||||
| Часовий пояс | UTC−3 | |||||||
| GeoNames | 6322674 | |||||||
| OSM | r297675 ·R | |||||||
| муніципалітет Бразилії | 4101309 | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Мапа | ||||||||
 | ||||||||
  Антоніо Олінто Антоніо Олінто (Бразилія) | ||||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
 Антоніо Олінто у Вікісховищі | ||||||||
Антоніо́ Олі́нто (порт. Antônio Olinto) — місто на півдні бразильського штату Парана. Населення 7,73 тисячі осіб (2000), з них третина — українці. Площа 465 км². Значний осередок українців у Бразилії.
Історія заснування[ред. | ред. код]
Засновано 1895 у рамках урядової програми заселення Бразилії. Від 1960-х рр. — місто. 1896 в Антоніо Олінто прибуло 2022 слов’ян, серед них 350 українських родин із Тернопільщини та 40 польських — переважно одружені селяни, що придбали земельні ділянки від 10 до 25 акрів.
У 1920 році тут проживало 420 українських родин, у 1950-х роках - 230 родин, з околицями - 310 родин. [2]
Життя української громади[ред. | ред. код]
Українські поселенці тривалий час зберігали свої етнічні особливості і фактично до середини 20 століття мало асимілювалися. Українська родина жила за давніми звичаями, зберігала патріархальний характер, із чітко визначеними ролями поміж членами сім’ї — залежно від віку та статі. Кількість дітей на родину становила 8,4, а після 1950 — 7,1. Велику роль у житті українських родин Антоніо Олінто відігравала й відіграє релігія та церква. Місцеві парохи УГКЦ мають значний вплив на світогляд українців Антоніо Олінто, розвиток їхніх громадських та культурних інституцій. Так, І. Михальчук (парох в Антоніо Олінто упродовж 1910-1950) був визнаним авторитетом і суворим наставником, що контролював релігійні, виховні й соціальні організації українців — товариство "Просвіта", сільсько-господарські кооперативи, шкільне товариство тощо. Українська громада Антоніо Олінто має дерев’яну церкву Непорочного Зачаття з образом покровительки храму, вишитим дорогоцінними коралами, що їх пожертвували парафіяни. Церква нині є в переліку туристичних об’єктів штату. Щорічно третьої неділі листопада в Антоніо Олінто відбувається Марійська проща, яка збирає багато віруючих з усієї Бразилії (приїздить до 20 тисяч прочан). Чимало дівчат та хлопців присвячують своє життя релігії, працюючи в Інституті катехиток святого Серця Ісуса, служебницях Непорочної Діви Марії, Чині святого Василія Великого. Більшість українців Антоніо Олінто займається сільським господарством, вирощує квасолю, кукурудзу, жінки й дівчата займаються вишиванням і писанкарством.
Література[ред. | ред. код]
- Andreazza Maria Luiza. Paraíso das delícias: um estudo da imigração ucraniana 1895-1995. Curitiba, 1999;
- Boruszenko O. Os ucranianos. 2 ed. Curitiba, 1995. Vol. 22, № 108.
- М.-Л. Андреаза Енциклопедія сучасної України. — Т. 1. — Київ, 2001., стор. 576
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д OpenStreetMap — 2004.
- ↑ Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.