Перегляд вихідного коду сторінки Бельгія

{{Картка Країна
|native_name = ''Koninkrijk België<br />Royaume de Belgique<br />Königreich Belgien''
|офіційна_назва = Королівство Бельгія
|common_name_g = Бельгії
|image_flag = Flag of Belgium.svg
|image_coat =Great_coat_of_arms_of_Belgium.svg
|image_map = EU-Belgium.svg
|national_motto = {{lang-nl|Eendracht maakt macht}}<br/>{{lang-fr|L'union fait la force}}<br/>{{lang-de|Einigkeit macht stark}}<br/>[[Єдність дає силу]]
|national_anthem = [[Державний Гімн Бельгії]]
[[Файл:La Brabançonne.oga]]
|official_languages = [[нідерландська мова|нідерландська]], [[французька мова|французька]] і [[німецька мова|німецька]]
|capital = [[Брюссель]]
|largest_city = Брюссель
|government_type = [[федерація|федеративна]] [[конституційна монархія|парламентська конституційна монархія]]
|leader_title1 = [[Монархія Бельгії|Король]]
|leader_name1 = [[Філіп I]]
|leader_title2 = [[Прем'єр-міністри Бельгії|Прем'єр-міністр]]
|leader_name2 = [[Александер де Кроо]]
|area_rank = 23
|area= 32 547
|percent_water = 6,4&nbsp;%
|population_estimate = 11 481 000
|population_estimate_year = 2019
|population_estimate_rank = ?
|population_census =
|population_census_year =
|population_density = 367 осіб
|population_density_rank = ?
|GDP_PPP_year = 2023
|GDP_PPP = 599
195 млн $
|GDP_PPP_rank = 36
|GDP_PPP_per_capita = {{num|30700}} EUR
|GDP_PPP_per_capita_rank = ?
|sovereignty_type = [[Бельгійська революція|Незалежність]]
|sovereignty_note = від [[Об'єднане королівство Нідерландів|Нідерландів]]
|established_event1 = Проголошення
|established_date1 = 4 жовтня 1830
|established_event2 = [[Лондонська угода (1839)|Визнання]]
|established_date2 = 19 квітня 1839
|accessionEUdate = [[25 березня]], [[1957]]
|currency = [[Євро]]
|currency_code = EUR
|time_zone     = CET
|utc_offset    = +1
|код країни    = BE / BEL
|cctld         = [[.be]]
|calling_code  = 32
}}
{{Falseredirect|Бельгійці}}
'''Бе́льгія''' ({{lang-nl|België}} {{IPA-nl|ˈbɛlɣijə||Nl-belgie.ogg}}; {{lang-fr|Belgique}} {{IPA-fr|bɛlʒik||Fr-belgique.ogg}}; {{lang-de|Belgien}} {{IPA-de|ˈbɛlɡi̯ən||De-Belgien.ogg}}), офіційна назва&nbsp;— '''Королі́вство Бе́льгія'''&nbsp;([[Нідерландська мова|нід]]. ''Koninkrijk België''; [[Французька мова|фр]]. ''Royaume de Belgique''; [[Німецька мова|нім]]. ''Königreich Belgien'')&nbsp;— [[суверенна держава]] у [[Західна Європа|Західній Європі]]. На півночі омивається [[Північне море|Північним морем]], на суходолі межує на півночі з [[Нідерланди|Нідерландами]], на сході&nbsp;— з [[Німеччина|Німеччиною]] і [[Люксембург]]ом, на півдні&nbsp;— з [[Франція|Францією]]. Площа країни&nbsp;— 30 528 км² (139 місце у світі), населення&nbsp;— трохи більше 11,4&nbsp;млн осіб. За густотою населення (367 ос. на 1 км²) Бельгія посідає одне з перших місць у світі. Столиця та найбільше місто&nbsp;— [[Брюссель]] ({{lang-nl|Brussel}}, {{lang-fr|Bruxelles}}), населення якого становить 1,2&nbsp;млн осіб. Серед інших великих міст слід виділити [[Антверпен]], [[Левен]], [[Мехелен]], [[Гент]], [[Брюгге]] та [[Льєж]].

Юридично Бельгія є [[Суверенна держава|суверенною державою]] і [[Федеративна держава|федеральною]] [[Конституційна монархія|конституційною монархією]] з [[Парламентаризм|парламентською системою]]. Її інституційна організація є складною і структурована що на регіональному, що на мовному рівнях. Країна поділена на три регіони з високим рівнем [[Автономія|автономії]]:<ref>Pateman, Robert and Elliott, Mark (2006). ''Belgium''. Benchmark Books. с. 27. {{ISBN|978-0761420590}}</ref> [[Фландрія|Фламандський регіон]] на півночі, [[Валлонія]] на півдні та [[Брюссельський столичний регіон]]. Брюссель&nbsp;— найменший і найбільш густонаселений регіон, а також найбагатший регіон за рівнем ВВП на душу населення.

У Бельгії мешкають дві основні мовні групи чи спільноти: нідерландськомовна, переважно [[фламандська громада]], яка становить близько 59 відсотків населення, і [[Французька громада Бельгії|франкомовна громада]], яка становить близько 40 відсотків усіх бельгійців. Невеличка [[Німецькомовна громада Бельгії|німецькомовна громада]], котра налічує близько одного відсотка, існує у Східних кантонах. Регіон столиці Брюсселя офіційно є двомовним (французька та нідерландська), хоча французька мова є домінантною. Мовне різноманіття Бельгії та пов'язані з цим політичні конфлікти відбиваються на її політичній історії та складній системі врядування, що складається з шістьох різних урядів. Невелика [[німецькомовна громада Бельгії]] мешкає на сході країни у провінції [[Льєж (провінція)|Льєж]].

Історично Бельгія була частиною області, відомої як [[Нижні країни]], край дещо більший за нинішню групу країн [[Бенілюкс]]у, яка також включала частини Північної Франції та Західної Німеччини. Її назва походить від латинського слова ''Belgica'', на честь римської провінції ''Gallia Belgica''. З кінця середньовіччя до [[XVII століття|17 століття]] територія Бельгії була космополітичним центром процвітання комерції та культури. У період з [[XVI століття|16]] по початку [[XIX століття|19 століття]], Бельгія слугувала полем битви між багатьма європейськими державами, заслуживши цим прізвисько «Поле битви Європи», репутацію, підкріплену обома [[Світова війна|світовими війнами]]. Країна виникла у 1830 році після [[Бельгійська революція|Бельгійської революції]], в результаті якої Бельгія відділилася від [[Нідерланди|Нідерландів]].

Бельгія брала участь у [[Промислова революція|промисловій революції]]<ref name="Fitzmaurice">{{cite web|title=New Order? International models of peace and reconciliation—Diversity and civil society|author=Fitzmaurice, John|year=1996|publisher=Democratic Dialogue ''Northern Ireland's first think tank'', Belfast, Northern Ireland, UK|url=http://cain.ulst.ac.uk/dd/report9/report9d.htm|accessdate=12 серпня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20110513081653/http://cain.ulst.ac.uk/dd/report9/report9d.htm|archive-date=13 травня 2011|dead-url=no|last=|first=|date=|website=|language=англійською}}</ref><ref name="EUbusiness">{{cite web|title=Belgium country profile|date=27 серпня 2006|publisher=EUbusiness, Richmond, UK|url=http://www.eubusiness.com/Belgium/belgium-country-profile/|accessdate=12 серпня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20091007053429/http://www.eubusiness.com/Belgium/belgium-country-profile|archive-date=7 жовтня 2009|dead-url=no|last=|first=|website=|language=англійською}}</ref> і протягом [[XX століття|20 століття]] володіла низкою колоній в Африці.<ref name="Karl">{{cite web|title=Chapter 27. The Age of Imperialism (Section 2. The Partition of Africa)|work=World History II|author=Karl, Farah|author2=Stoneking, James|year=1999|publisher=Appomattox Regional Governor's School (History Department), Petersburg, Virginia, USA|accessdate=16 серпня 2007|url=http://www.args.k12.va.us/academics/history/Stoneking/chapters/world2/world27.pdf|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070925221249/http://www.args.k12.va.us/academics/history/Stoneking/chapters/world2/world27.pdf|archivedate=25 вересня 2007|deadurl=yes|last=|first=|date=|website=|language=англійською}}</ref> Друга половина [[XX століття|20 століття]] ознаменувалася зростанням напруги між нідерландськомовними та франкомовними громадянами, що живилася різницями у мові та культурі та нерівним економічним розвитком [[Фландрія|Фландрії]] та [[Валлонія|Валлонії]]. Цей постійний антагонізм призвів до декількох далекосяжних реформ, в результаті яких у період з [[1970]] по [[1993]] роки відбувся перехід від [[Унітарна держава|унітарного]] до [[Федеративна держава|федеративного]] устрою. Незважаючи на реформи, напруженість між групами збереглася, якщо не зросла; є значний сепаратизм, особливо серед [[Фландрія|фламандців]]; існують суперечливі закони про мову, наприклад, муніципалітети з мовними пільгами;<ref name="UCL">{{cite web|title=Bilingual island in Flanders|work=UCL|author=Buoyant Brussels|url=https://www.ucl.ac.uk/dutchstudies/an/SP_LINKS_UCL_POPUP/SPs_english/brussels/eiland.html|accessdate=5 червня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160524135618/http://www.ucl.ac.uk/dutchstudies/an/SP_LINKS_UCL_POPUP/SPs_english/brussels/eiland.html|archive-date=24 травня 2016|dead-url=no|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=англійською}}</ref> і формування коаліційного уряду після федеральних виборів у червні 2010 року зайняло 18 місяців, що є світовим рекордом.<ref>{{cite news|url=http://www.expatica.com/be/news/belgian-news/belgian-government-sworn-in-ending-18-month-crisis_193630.html|title=Belgian government sworn in, ending 18-month crisis|date=6 грудня 2011|accessdate=8 грудня 2011|work=[[Expatica]]|archive-url=https://web.archive.org/web/20140202144509/http://www.expatica.com/be/news/belgian-news/belgian-government-sworn-in-ending-18-month-crisis_193630.html|archive-date=2 лютого 2014|dead-url=no|last=|first=|language=англійською}}</ref> Рівень безробіття у [[Валлонія|Валлонії]] більше ніж удвічі вищий, ніж у [[Фландрія|Фландрії]], яка розквітала після війни.<ref>{{cite web|url=https://www.ft.com/content/c45dfbd4-7349-11e5-bdb1-e6e4767162cc|title=Subscribe to read|website=Financial Times|access-date=19 червня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170809172755/https://www.ft.com/content/c45dfbd4-7349-11e5-bdb1-e6e4767162cc|archive-date=9 серпня 2017|dead-url=no|last=|first=|date=|publisher=|language=англійською|accessdate=}}</ref>

Бельгія є однією з шести країн-засновників [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], а її столиця, [[Брюссель]]&nbsp;— місто, що в якому розташована [[Європейська комісія|Європейська Комісія]], [[Рада Європейського Союзу]] та [[Європейська рада]], а також одне з трьох міст, де розташований [[Європейський парламент|Європейський Парламент]] (інші&nbsp;— [[Страсбург]], Люксембург). Бельгія також є членом-засновником [[Єврозона|Єврозони]], [[НАТО]], [[Організація економічного співробітництва та розвитку|ОЕСР]] та [[Світова організація торгівлі|СОТ]], а також частиною тристороннього Союзу [[Бенілюкс]]у та [[Шенгенська зона|Шенгенської зони]]. У Брюсселі є кілька офіційних інституцій ЄС, і штаб-квартири багатьох великих міжнародних організацій, таких як [[НАТО]].

Бельгія&nbsp;— країна з розвиненою економікою і [[Країни з високим рівнем доходу|високим рівнем доходу]]. Країна має дуже високий рівень життя, якість життя,<ref>{{cite web|url=https://www.numbeo.com/quality-of-life/rankings_by_country.jsp|title=Quality of Life Index by Country 2017 Mid-Year|website=www.numbeo.com|access-date=28 грудня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20180123014301/https://www.numbeo.com/quality-of-life/rankings_by_country.jsp|archive-date=23 січня 2018|dead-url=no|last=|first=|date=|publisher=|language=англійською|accessdate=}}</ref> хорошу систему охорони здоров'я,<ref>{{cite web|url=http://www.who.int/healthinfo/paper30.pdf|title=Health index|publisher=World Health Organization|archive-url=https://web.archive.org/web/20110805022057/http://www.who.int/healthinfo/paper30.pdf|archive-date=5 серпня 2011|dead-url=no|last=|first=|date=|website=|language=англійською|accessdate=}}</ref> та освіти,<ref>{{cite web|url=http://hdr.undp.org/en/content/education-index|title=Education index {{!}} Human Development Reports|website=hdr.undp.org|access-date=28 грудня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20180104212133/http://hdr.undp.org/en/content/education-index|archive-date=4 січня 2018|dead-url=no|last=|first=|date=|publisher=|language=англійською|accessdate=}}</ref> і класифікується як «дуже високий» в [[Індекс людського розвитку|Індексі людського розвитку]].<ref>{{cite web|url=http://hdr.undp.org/sites/default/files/2016_human_development_report.pdf|title=Human Development Report 2016|publisher=undp.org|archive-url=https://web.archive.org/web/20170327135240/http://hdr.undp.org/sites/default/files/2016_human_development_report.pdf|archive-date=27 березня 2017|dead-url=no}}</ref> Бельгія також є однією з найбезпечніших і наймиролюбніших країн світу.<ref>{{cite web|url=https://reliefweb.int/sites/reliefweb.int/files/resources/GPI-2017-Report-1.pdf|title=Global Peace Index 2017|publisher=reliefweb.int|archive-url=https://web.archive.org/web/20171228232513/https://reliefweb.int/sites/reliefweb.int/files/resources/GPI-2017-Report-1.pdf|archive-date=28 грудня 2017|dead-url=no}}</ref>

== Походження назви ==
Історично Бельгія була частиною області, відомої як [[Нижні країни|Нижні Землі]]&nbsp;— регіону трохи більшого, аніж сучасний [[Бенілюкс]], до складу якого також входили частини Північної Франції і Західної Німеччини.

Назва країни походить від етноніма кельтського племені&nbsp;— [[белги]], яке дало назву римській провінції [[Белгіка]] ({{lang-lat|Gallia Belgica}}), утвореної в 16 році до н.&nbsp;е. З кінця [[Середньовіччя]] до [[XVII століття]] область Бельгії була процвітаючим і космополітичним центром торгівлі і культури. У період між [[XVI століття|XVI]] і [[XIX століття]]ми Бельгія служила полем битви між багатьма європейськими державами, заробивши прізвисько «поле битви Європи», яке посилили дві світові війни. Країна виникла у 1830 році після [[Бельгійська революція|Бельгійської революції]], після якої та відокремилася від Нідерландів.

== Географія ==
[[Файл:Ardennen.jpg|міні|ліворуч|Лісовий пейзаж [[Арденни|Арденн]]]]

{{main|Географія Бельгії}}

'''Географічне положення'''&nbsp;— знаходиться у Західній [[Європа|Європі]], на узбережжі [[Північне море|Північного моря]]. На південному заході межує з Францією, на сході з [[Люксембурґ]]ом і [[ФРН|Німеччиною]], на північному сході з Нідерландами; на північному заході міститься [[Північне море]]. На північному заході прибережні рівнини, у центральній частині&nbsp;— пагорби; пагорби й ліси на південному сході; [[Арденський ліс]]; річка [[Шельда]] (Схелде).

Поверхня переважно низовинна, з поступовим підвищенням на південний схід. Прибережна смуга Північного моря найбільш понижена, вкрита піщаними [[дюна]]ми і відгороджена [[дамба]]ми, що захищають від повеней райони [[польдер]]ів&nbsp;— низовинних угідь. На півночі і північному заході Бельгії&nbsp;— пласка Фландрська низовина, яка на сході переходить у невисоке (до 80 м) [[плато]] Кемпен. У середній частині Бельгії переважають хвилясті плато (80—180 м). На південному сході&nbsp;— стародавній (герцинський) масив Арденни (г. [[Ботранж]], 674 м). З корисних копалин промислове значення мають: поклади кам'яного вугілля (запаси понад 6&nbsp;млрд т в районах [[Монс]]—[[Шарлеруа]]—[[Льєж]] і Кемпен), [[фосфорити|фосфоритів]], каолінів, будматеріалів.

[[Клімат]] Бельгії помірно теплий, морський. Звичайні температури січня +3, +4°, липня + 18, +19°. Переважають західні вітри; значна хмарність. Опадів 750—800&nbsp;мм на рік (в Арденнах&nbsp;— до 1500 мм).

У Бельгії дуже густа сітка річок. На півдні Бельгії протікає [[Маас (річка)|Маас]] та його притока [[Самбр]], [[Урт]]. Річки середньої, і північної Бельгії&nbsp;— Шельда (Схелде) з притоками Лісом (Леє), Дендером, на Пн. Зх.—р. Ейзер. Ґрунти на півночі Бельгії переважно бурі лісові, у Кемпені й Арденнах підзолисті. Ліси, головним чином дубові й букові, займають 19,7&nbsp;% площі Бельгії.

{{Див. також|Геологія Бельгії|Гідрогеологія Бельгії}}

== Історія ==
{{Main|Історія Бельгії}}

=== Стародавні часи ===
У стародавні часи на території Бельгії жило [[кельти|кельтське]] плем'я [[белги|белгів]]. У [[57 до н. е.|57 році до н.&nbsp;е.]] територію Бельгії завоював [[Юлій Цезар]] і включив її до складу [[Римська імперія|Римської імперії]], також описав кельтів у своїх «[[Записки про Галльську війну|Записках про Галльську війну»]]. У [[III ст.]] до Бельгії вдерлися германські племена [[франки|франків]] і [[Фризи|фризів]]. Белги були частково винищені франками, а частково злилися з ними. У ранньому [[Середньовіччя|Середньовіччі]] Бельгія перебувала в складі [[франкська держава|франкської держави]]. За [[Верденський договір 843|Верденським договором 843 року]] територію теперішньої Бельгії було поділено по річці [[Шельда|Шельді]] на дві частини: західна відійшла до Франції, східна&nbsp;— до [[Лотарингія|Лотарингії]].

У XIII—XIV століттях територія Бельгії була ареною запеклої боротьби між Англією та Францією. У середині [[XV століття]] стала володінням [[Бургундія|бургундських]] герцогів.

У [[1477]]–[[1516]] роках територія теперішньої Бельгії, або Південні Нідерланди, належала разом із рештою Нідерландів до імперії [[Габсбурги|Габсбургів]], а в [[1516]]–[[1713]] роках&nbsp;— [[Іспанія|Іспанії]]. Після [[Війна за іспанську спадщину|війни за Іспанську спадщину]], за [[Утрехтський мир|Утрехтським миром 1713 року]], територія була приєднана до Австрії і знову включена до складу імперії Габсбургів як [[Австрійські Нідерланди]].

=== XVIII століття ===
Наприкінці [[XVIII століття]] в Австрійських Нідерландах розвинулись [[металургійна промисловість|металургійна]], [[кам'яновугільна промисловість|кам'яновугільна]], [[шерстяна промисловість|шерстяна]], [[шовкова промисловість|шовкова]], [[скляна промисловість|скляна]] та інші галузі [[промисловість|промисловості]], зміцніла [[буржуазія]] як політична сила.

[[1789]] року внаслідок [[Брабантська революція|Брабантської революції]] австрійці були вигнані. [[11 січня]] [[1790]] року проголошена незалежна держава&nbsp;— [[Сполучені Штати Бельгії]], але [[1791]] року [[Австрія]] відновила свою владу над Бельгією.

[[1795]] року французький термідоріанський конвент проголосив приєднання Бельгії до Франції. У колишніх Австрійських Нідерландах були ліквідовані пережитки феодальних відносин, зменшено вплив католицької церкви на економічне й політичне життя країни.

=== ХІХ століття ===
[[Файл:Wappers belgian revolution.jpg|міні|Епізод [[Бельгійська революція|Бельгійської революції]]]]
Після падіння імперії [[Наполеон]]а колишні Австрійські Нідерланди рішенням [[Віденський конгрес 1814—15|Віденського конгресу 1814—1815 років]] було злучено з [[Нідерланди|Нідерландами]] в єдине королівство&nbsp;— Сполучені [[Нідерланди]] під владою нідерландського короля [[Вільгельм І|Вільгельма І]].

Внаслідок [[Бельгійська революція|революції 1830 року]] та [[Десятиденна кампанія|десятиденної кампанії 1831 року]] за підтримки Франції Бельгія здобула незалежність.

Наприкінці [[XIX століття]], завдяки наявності природних багатств і вільних [[капітал]]ів, подальшому посиленню експлуатації населення [[метрополія|метрополії]] і колонії [[Бельгійське Конго|Бельгійського Конго]] (з [[1885]]), Бельгія швидко перетворюється в індустріальну країну.

[[1885]] року&nbsp;— у Бельгії утворилася робітнича партія; у [[1886]], [[1889]], [[1890]]&nbsp;роках відбулися великі страйки вуглекопів, що супроводжувалися сутичками робітників з поліцією й урядовим військом; у загальних політичних страйках [[1893]], [[1902]] і [[1913]] років узяло участь близько 1&nbsp;млн робітників.

=== ХХ століття ===
Під час [[перша світова війна|Першої світової війни]] [[Бельгія в Першій світовій війні|Бельгія була окупована]]. 4 серпня 1914 року німецькі війська порушили договір про нейтралітет і зайняли майже всю територію країни.

У 1-й третині [[ХХ століття]] в Бельгії запровадили [[загальне виборче право]] для [[чоловік]]ів, [[8-годинний робочий день]], підвищили [[пенсія|пенсії]].

[[Велика депресія|Світова економічна криза 1929—1933 років]] охопила всі галузі бельгійської економіки; кількість [[безробітний|безробітних]] зросла до 300 тисяч осіб.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] [[Бельгія в Другій світовій війні|Бельгія була окупована військами]] гітлерівської Німеччини.

[[1948]] року&nbsp;— Бельгія увійшла до Західного союзу, а [[1949]] року&nbsp;— до [[Північно-Атлантичний союз|Північно-Атлантичного союзу]].

[[1955]] року Бельгія підписала [[Паризькі угоди]], а [[1957]] року&nbsp;— договір про т. з. [[Європейське Співтовариство|Спільний європейський ринок]], який у Римі підписали ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди і Люксембург.

Перших заходів до регіональної автономії було вжито у [[1971]], [[1974]] й [[1980]] роках, коли було створено регіональні асамблеї для [[Фландрія|Фландрії]], [[Валлонія|Валлонії]] й [[Брюссель|Брюсселя]]. [[1992]] було оголошено про введення федеративного ладу.

== Політика ==
Бельгія&nbsp;— [[конституційна монархія]]. Глава держави&nbsp;— [[Монархія Бельгії|король]], який затверджує закони, має право розпускати [[Федеральний парламент Бельгії|парламент]], призначає міністрів та суддів всіх інстанцій. Законодавча влада у країні належить парламентові, що складається з палати представників і [[сенат]]у. Члени парламенту (за винятком частини сенаторів, яких обирають ради провінцій і сам сенат) обираються громадянами Бельгії віком від 18 років. Обраними до палати представників можуть бути особи, які досягли 25 років, а до [[Сенат Бельгії|сенату]]&nbsp;— 40 років. У Бельгії діє пропорційна виборча система. Згідно з [[конституція Бельгії|конституцією]] [[1831]], виконавча влада належить королю, фактично вона здійснюється урядом. Місцевими справами за конституцією Бельгії відають виборні провінціальні та комунальні ради і призначувані королем [[губернатор]]и, комісари та [[бургомістр]]и.[[Файл:Sergio Mattarella and Belgian King Philippe at Quirinale in 2021 (16).jpg|міні|[[Філіп I]]]]'''Голова держави'''&nbsp;— король [[Філіп I]] з [[21 липня]] [[2013]].

'''Участь у міжнародних організаціях''': Бельгія бере участь у багатьох міжнародних організаціях, зокрема [[СОТ]], [[ООН]], [[ЄКА]], ЄМС, ЄІБ, [[ЄС]], [[МБРР]], [[МВФ]], МФКК, [[НАТО]], [[ОБСЄ]], ОЕСР.
{{Докладніше|Політичні партії Бельгії}}

=== Політична криза 2007—2011 ===
Після федеральних виборів, які пройшли [[10 червня]] [[2007]]&nbsp;р., ліберальній та соціально-християнській партіям так і не вдалося створити національний (федеральний) уряд країни. За всю свою політичну історію Бельгія вперше переживала таку складну ситуацію.

Через 6 місяців після виборів нарешті досягнута домовленість, і у грудні [[2007]]&nbsp;р. створено Перехідний уряд, який очолив колишній прем'єр-міністр [[Гі Вергофстадт]].

[[20 березня]] [[2008]]&nbsp;р., через 9 місяців перемовин, прем'єр-міністром обрано Іва Летерма і сформовано новий уряд.

[[15 липня]] [[2008]] року І.&nbsp;Летерм подав у відставку (дарма що Король Бельгії [[Альберт II (король Бельгії)|Альберт ІІ]] не дав свою згоду на це), і країна знову поринула у невизначеність. Політична криза тривала: повноваження чинного уряду продовжуються лише за умови значних обмежень, дати розгляду гарячих питань відтягуються, у тому числі щодо проведення дострокових виборів у [[2009]]&nbsp;р. спільно з черговими регіональними та парламентськими. Ів Летерм пропонував відставку уряду двічі, 19 та [[22 грудня]] [[2008]]&nbsp;р., і під час другої доповіді Король Альберт ІІ нарешті дав згоду.

[[30 грудня]] [[2008]]&nbsp;р. Прем'єр-міністром Бельгії став [[Герман Ван Ромпей]]. Склад Кабінету міністрів залишився у цілому без змін, окрім трьох осіб: віцепрем'єр-міністром, міністром внутрішніх справ призначено Гвідо Де Падта, міністром юстиції&nbsp;— Стефана Деклерка, міністром державної служби та державних підприємств став Стівен Ванакере.

''Детальніше у статті [[Політична криза в Бельгії (2007-2011)]].''

== Міжнародні відносини ==

=== Відносини з Україною ===
{{main|Українсько-бельгійські відносини}}

== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний поділ Бельгії}}
{| class="wikitable" align="right" style="margin-top:0px;margin-right:0px;margin-bottom:5px;margin-left:15px;text-align:center;font-size:87%;line-height:1em;background-color:transparent;"
|[[Файл:Vlaamse Gemeenschap in Belgium.svg|120px]]<br/>[[Фламандська громада]]<br/>([[Нідерландська мова|нідерландськомовна]])
|[[Файл:Communauté française in Belgium.svg|120px]]<br/>[[Французька громада Бельгії|Французька громада]]<br/>([[Французька мова|французькомовна]])
|[[Файл:Deutschsprachige Gemeinschaft in Belgium.svg|120px]]<br/>[[Німецькомовна громада Бельгії|Німецькомовна громада]]
|-
|[[Файл:Flemish Region in Belgium.svg|120px]]<br/>[[Фландрія]]
|[[Файл:Walloon Region in Belgium.svg|120px]]<br/>[[Валлонія]]
|<br/>[[Файл:Brussels-Capital Region in Belgium.svg|120px]]<br/>[[Брюссельський столичний регіон]]
|}
На основі чотирьох мовних зон, визначених у 1962-63 роках (нідерландська, двомовна, французька та німецька), послідовні перегляди конституції країни у 1970, 1980, 1988 та 1993 роках встановили унікальну форму федеративної держави з поділом політичної влади на три рівні:.

&nbsp;&nbsp; [[Федеральний уряд Бельгії|Федеральний уряд]], що базується в [[Брюссель|Брюсселі]].

   Три мовні спільноти:

       [[Фламандська спільнота]] (голландськомовна);

       [[Французька спільнота Бельгії|Французька спільнота]] (франкомовна);

       [[Німецькомовна спільнота Бельгії|Німецькомовна спільнота]].

   Три регіони:

       [[Фландрія|Фламандський регіон,]] поділений на п'ять провінцій;

       [[Валлонія|Валлонський регіон]], поділений на п'ять провінцій;

       [[Брюссельський столичний регіон]].

=== Провінції ===
{| class="wikitable sortable"
! class="unsortable" |Карта
! class="unsortable" |Прапор
!Провінція
!Адм. центр
!Населення (01.01.2010)
!Площа, км²
|-
| colspan="6" style="text-align: center;" |'''Брюссельський столичний регіон'''
|-
|[[Файл:Brussels-Capital_Region_in_Belgium.svg|80x80пкс]]
|[[Файл:Flag_of_the_Brussels-Capital_Region.svg|30x30пкс]]
|'''[[Брюссельський столичний регіон]]'''
|[[Брюссель]]
|1 101 872
|161
|-
| colspan="6" style="text-align: center;" |'''Фламандський регіон'''
|-
|[[Файл:Province_of_Antwerp_(Belgium)_location.svg|80x80пкс]]
|[[Файл:Flag_of_Antwerp.svg|межа|30x30пкс]]
|'''[[Антверпен (провінція)|Антверпен]]'''
|[[Антверпен]]
|1 845 362
|2867
|-
|[[Файл:Province_of_Limburg_(Belgium)_location.svg|80x80пкс]]
|[[Файл:Flag_of_Limburg_(Belgium).svg|межа|30x30пкс]]
|'''[[Лімбург (провінція Бельгії)|Лімбург]]'''
|[[Гасселт]]
|838 505
|2422
|-
|[[Файл:Province_of_East_Flanders_(Belgium)_location.svg|80x80пкс]]
|[[Файл:Oost-vlaanderen.png|межа|30x30пкс]]
|'''[[Східна Фландрія]]'''
|[[Гент]]
|1 432 326
|2982
|-
|[[Файл:Province_of_Flemish_Brabant_(Belgium)_location.svg|80x80пкс]]
|[[Файл:Flag_of_Flemish-Brabant.svg|межа|30x30пкс]]
|'''[[Фламандський Брабант]]'''
|[[Левен]]
|1 076 924
|2106
|-
|[[Файл:Province_of_West_Flanders_(Belgium)_location.svg|80x80пкс]]
|[[Файл:Flag_of_West_Flanders.svg|межа|30x30пкс]]
|'''[[Західна Фландрія]]'''
|[[Брюгге]]
|1 159 366
|3144
|-
| colspan="6" style="text-align: center;" |'''Валлонський регіон'''
|-
|[[Файл:Province_of_Walloon_Brabant_(Belgium)_location.svg|80x80пкс]]
|[[Файл:Drapeau_Province_BE_Brabant_Wallon.svg|межа|30x30пкс]]
|'''[[Валлонський Брабант]]'''
|[[Вавр]]
|379 515
|1091
|-
|[[Файл:Province_of_Hainaut_(Belgium)_location.svg|80x80пкс]]
|[[Файл:Flag_of_Hainaut.svg|межа|30x30пкс]]
|'''[[Ено]]'''
|[[Монс]]
|1 309 880
|3786
|-
|[[Файл:Province_of_Liege_(Belgium)_location.svg|80x80пкс]]
|[[Файл:Flag_of_the_Province_of_Liège.svg|межа|30x30пкс]]
|'''[[Льєж (провінція)|Льєж]]'''
|[[Льєж]]
|1 067 685
|3862
|-
|[[Файл:Province_of_Luxembourg_(Belgium)_location.svg|80x80пкс]]
|[[Файл:Unofficial_flag_of_the_Province_of_Luxembourg.svg|межа|30x30пкс]]
|'''[[Люксембург (провінція Бельгії)|Люксембург]]'''
|[[Арлон]]
|269 023
|4440
|-
|[[Файл:Province_of_Namur_(Belgium)_location.svg|80x80пкс]]
|[[Файл:Flag_province_namur.svg|межа|30x30пкс]]
|'''[[Намюр (провінція)|Намюр]]'''
|[[Намюр (місто)|Намюр]]
|472 281
|3666
|-
! colspan="4" |Всього:
!1 0952 739
!30 527
|}

== Економіка ==
{{Докладніше|Економіка Бельгії}}

Бельгія&nbsp;— високорозвинена індустріальна країна. Основні галузі економіки: [[інжиніринг]] і металургія, моторобудівна, харчова, хімічна, текстильна, вугільна, нафтова та скляна промисловість.

Грошова одиниця&nbsp;— [[євро]]

'''Експорт''': залізо, сталь, текстиль, нафтохімікати, пластмаси, діаманти, транспортні засоби;

=== Див. також ===
* [[Корисні копалини Бельгії]]
* [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Бельгії]]
* [[Гірничо-металургійна промисловість Бельгії]]

=== Транспорт ===
Динамічна і щільна бельгійська залізнична мережа спонукала великі компанії, такі як La Brugeoise et Nivelles (зараз BN відділення [[Bombardier Transportation]]), розвивати спеціальні нові технології.

У містах обмеження швидкості&nbsp;— 50&nbsp;км/год. Використання ременів безпеки&nbsp;— обов'язково. Діти до 10 років повинні перевозитися в спеціальних сидіннях.

== Демографія ==
{{main|Населення Бельгії}}
Станом на 1 січня 2020 року загальна кількість населення Бельгії за даними реєстру населення становила 11 492 641 осіб. Щільність населення Бельгії станом на січень 2019 року становила 376 осіб/км2 , що робить її 22-ю найбільш густонаселеною країною у світі та 6-ю найбільш густонаселеною країною в Європі. Найбільш густонаселеною провінцією є [[Антверпен (провінція)|Антверпен]], найменш густонаселеною&nbsp;— [[Люксембург (провінція Бельгії)|Люксембург]].

Станом на січень 2019 року у Фламандському регіоні проживало 6 589 069 осіб (57,6&nbsp;% населення Бельгії), а найбільш густонаселеними містами були [[Антверпен]] (523 248), [[Гент]] (260 341) та [[Брюгге]] (118 284). [[Валлонія]] має населення 3 633 795 осіб (31,8&nbsp;% населення Бельгії), найбільш густонаселеними містами є [[Шарлеруа]] (201 816), [[Льєж]] (197 355) і [[Намюр (місто)|Намюр]] (110 939). [[Брюссельський столичний регіон]] налічує 1 208 542 мешканців (10,6&nbsp;% Бельгії) у 19 муніципалітетах, три з яких налічують понад 100 000 мешканців.
* 1990&nbsp;— 9,895&nbsp;млн
* 2002&nbsp;— 10,2&nbsp;млн (за відомостями перепису)

=== Мови ===
{{main|Мови Бельгії}}
{{seealso|Бельгійська мовна межа|Франкізація Брюсселя}}
'''Офіційні мови'''&nbsp;— [[нідерландська мова|нідерландська]], [[французька мова|французька]] й [[німецька мова|німецька]]. На півночі, у Фландрії, розмовляють здебільшого нідерландською (55&nbsp;% населення країни); на півдні, у Валлонії&nbsp;— французькою (32&nbsp;%); 11&nbsp;% бельгійців двомовні; на самому сході Валлонії&nbsp;— німецька (0,6&nbsp;%). У Брюссельському регіоні розмовляють французькою й нідерландською мовами. У Фландрії за офіційну мову править тільки нідерландська, у Валлонії&nbsp;— французька (на землях Німецькомовної громади ще й німецька), а в Брюсселі за офіційні вважають французьку та нідерландську мови.

=== Релігія ===
{{see also|Католицька церква в Бельгії}}
Конституція Бельгії гарантує свободу віросповідання. Більшість віруючих (близько 75&nbsp;% населення)&nbsp;— [[католики]]. Офіційно визнані також [[іслам]] (250 тис. осіб), [[протестантство]] (близько 70 тис. осіб), [[юдаїзм]] (35 тис. осіб), [[англіканство]] (40 тис. осіб), [[православ'я]] (20 тис. осіб). Протестанти живуть в основному в [[Брабант]]і та [[Гент]]і. Єврейська громада зосереджена в Брюсселі та [[Антверпен]]і.

=== Найбільші міста ===
{{main|міста Бельгії}}
{{Найбільші міста Бельгії}}

== Культура ==
{{Докладніше|Культура Бельгії}}Незважаючи на політичні та мовні розбіжності, регіон, що відповідає сучасній Бельгії, став свідком розквіту основних мистецьких течій, які мали величезний вплив на європейське мистецтво та культуру. Сьогодні культурне життя певною мірою зосереджене в межах кожної мовної спільноти, а різноманітні бар'єри зробили спільну культурну сферу менш вираженою. З 1970-х років у країні немає двомовних університетів чи коледжів, за винятком Королівської військової академії та Антверпенської морської академії.

== Інше ==
[[прапор Бельгії|'''Державний прапор''' Королівства Бельгії]] складається з чорної, жовтої й червоної доземних смуг. Чорний колір символізує силу, жовтий означає зрілість, повноту сили, що їх досягають мудрістю. Червоний&nbsp;— символ перемоги, досягнутої внаслідок виявленої хоробрості, мужності й жертовності. Прапор схвалено 1831 року.

[[герб Бельгії|'''Державний герб''' Королівства Бельгії]] зображено як чорного щита, приладнаного на схрещених скіпетрах, на тлі щита зображено лева&nbsp;— символ влади. Щит увінчано князівською короною&nbsp;— символом монархічного ладу Бельгії. Внизу на червоній стрічці напис: «У єднанні&nbsp;— сила».

'''[[Гімн Бельгії]]''' (французька мова):

: Ô Belgique, ô mère chérie,
: À toi nos cœurs, à toi nos bras,
: À toi notre sang, ô Patrie !
: Nous le jurons tous, tu vivras !
: Tu vivras toujours grande et belle: Et ton invincible unité
: Aura pour devise immortelle :
: Le Roi, la Loi, la Liberté !
: Aura pour devise immortelle :
: Le Roi, la Loi, la Liberté !
: Le Roi, la Loi, la Liberté !
: Le Roi, la Loi, la Liberté !

'''Національне свято'''&nbsp;— [[21 липня]].

== Див. також ==
* [[Українці Бельгії]]
* [[Список ссавців Бельгії]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* [http://leksika.com.ua/12230331/ure/belgiya Бельгія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170527062241/http://leksika.com.ua/12230331/ure/belgiya |date=27 травня 2017 }} // [[Українська радянська енциклопедія]]: у 12 т. / гол. ред. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажан ; редкол.: О.&nbsp;К.&nbsp;Антонов та ін.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— К. : Головна редакція УРЕ, 1974—1985.
* [http://leksika.com.ua/15280307/legal/belgiya Бельгія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170427045516/http://leksika.com.ua/15280307/legal/belgiya |date=27 квітня 2017 }} // [[Юридична енциклопедія]]
* [http://leksika.com.ua/16270906/turizm/belgiya_korolivstvo_b Бельгія (Королівство Б.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170427045532/http://leksika.com.ua/16270906/turizm/belgiya_korolivstvo_b |date=27 квітня 2017 }} // [[Енциклопедичний словник-довідник з туризму]]
* Кривонос Р. А. [https://elibrary.ivinas.gov.ua/476/1/Entsyklopedia_verska-237-265.pdf Бельгія] // Північна Європа. Західна Європа. Південна Європа / науковий редактор 1-го тому А.&nbsp;Г.&nbsp;Бульвінський.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 564 с.
* Історія Бельгії: навч. посіб. / Олексій Миколайович Сухий; В.о. Львів. нац. ун-т ім. І. Франка; Відп. за вип. Роман Мар'янович Шуст; Наук. ред. Андрій Михайлович Козицький.– Львів: Піраміда, 2005.– 257,[3] с.– 1000 пр.– Бібліогр.: с. 251—257 .&nbsp;— ISBN 966-7188-53-1&nbsp;
* Конституції країн світу: королівство Бельгія. Федеративна Республіка Німеччина. Королівство Швеція.&nbsp;— Київ: ОВК, 2021.&nbsp;— 370 с.
* Кривонос Р.&nbsp;А.&nbsp;Кудряченко А.&nbsp;І.&nbsp;Стан і перспективи співпраці України з країнами Бенілюксу // Україна в Європі: контекст міжнародних відносин: колективна монографія / За ред. А.&nbsp;І.&nbsp;Кудряченка.&nbsp;— К.: Фенікс, 2011.&nbsp;— С. 419—439.&nbsp;&nbsp;
* Опорний конспект лекцій. Тема «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу: Бельгія, Болгарія, Велика Британія» / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; [авт.-упоряд.: П.&nbsp;В.&nbsp;Ворона та ін.].&nbsp;— Київ: Вид-во НАДУ, 2015.&nbsp;— 99 с. : табл.
* Путівник країнами західної Європи: Т.1 : Австралія, Бельгія, Данія, Нідерланди, Німеччина, Швейцарія / Ред. Едуард Пастух; Уклад. Леся Демська; Худож.-оформ. Олександра Новацька.– Львів: Курсор-Плюс, 1998.– 222 с.
* Бельгія та колоніальний поділ Африки (1876—1918&nbsp;рр.): автореф. дис … канд. іст. наук : 07.00.02 / Олег Михайлович Тавшунський; В.о. Харків. нац. ун-т ім. В.&nbsp;Н.&nbsp;Каразіна.– Харків: [Б.в.], 2010.– 16 с.
* Дослідження та викладання історії Голокосту. Україна, Нідерланди, Бельгія = Lessons from the Holocaust in Ukraina and Low Countries: зб. матер. міжнар. проекту «Історія Голокосту в Україні та Нижніх Землях» / Під ред. Марко Оттен, Юлія Смілянська; Редкол. Марко Оттен, Жанна Ковба, Юлія Смілянська; Наук. ред. Жанна Ковба.– К. : Дух і Літера, 2010.– 196+176 с. : іл.&nbsp;— Укр., англ. мовами.– ISBN 966-378-145-7
* Країнознавство: країни пострадянського простору, Європи і Північної Америки: навч. посібник / М.&nbsp;С.&nbsp;Дорошко, Р.&nbsp;А.&nbsp;Кривонос, В.&nbsp;П.&nbsp;Крижанівський, Н.&nbsp;Ф.&nbsp;Сербіна.&nbsp;— К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2012.&nbsp;— 335 с.&nbsp;
* Франкомовні країни: Канада, Швейцарія, Бельгія… / О. Клименко.&nbsp;— К. : Шкільний світ, 2007.&nbsp;— 128 с.: іл.&nbsp;— (Бібліотека «Шкільного світу») (Le francais. Бібліотека).&nbsp;— ISBN 978-966-451-000-1 (б-ка «Шк. світу»).&nbsp;— ISBN 978-966-451-049-0
* ''Сегалл Я.'' Бельгия. М., 1940
* ''Лозинский С. Г.'' История Бельгии и Голландин в новое время. СПБ, [1908]
* ''Pirenne H.'' Histoire de Belgique des origines á nos jours, V. 1—4. Bruxelles, [1948—1952]
* [http://tyzhden.ua/Publication/7376 ''Кирило Галушко, Ярослав Попенко''. Серце Європи // Український тиждень, №&nbsp;46 (159), 12.11.2010] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111212013553/http://tyzhden.ua/Publication/7376 |date=12 грудня 2011 }}
* [http://tyzhden.ua/Publication/1300 ''Андрій Гайдамаха''. Мови спотикання // Український тиждень, №&nbsp;18 (131), 7.05.2010] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180210002304/http://tyzhden.ua/Publication/1300 |date=10 лютого 2018 }}
* [http://tyzhden.ua/Publication/7359 ''Андрій Гайдамаха''. Непоступливість і страх // Український тиждень, №&nbsp;45 (158), 5.11.2010] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121014223013/http://tyzhden.ua/Publication/7359 |date=14 жовтня 2012 }}
* [http://tyzhden.ua/Publication/1314 ''Безп'ятчук Жанна''. Бельгійські паралелі // Український тиждень, №&nbsp;22 (135), 4.06.2010] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131212190303/http://tyzhden.ua/Publication/1314 |date=12 грудня 2013 }}
* [http://tyzhden.ua/Publication/7375 ''Безп'ятчук Жанна''. Бельгійці йдуть // Український тиждень, №&nbsp;46 (159), 12.11.2010] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121122224823/http://tyzhden.ua/Publication/7375 |date=22 листопада 2012 }}

== Посилання ==
{{Інші проєкти
|Тема          = Бельгія
|Вікісховище   = Belgium
|Вікімандри    = Бельгія
}}
* [https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/be.html CIA&nbsp;— The World Factbook] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190702093414/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/be.html |date=2 липня 2019 }}
* [http://eudocs.lib.byu.edu/index.php/History_of_Belgium:_Primary_Documents Історія Бельгії: Оригінали документів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100107103244/http://eudocs.lib.byu.edu/index.php/History_of_Belgium:_Primary_Documents |date=7 січня 2010 }}
* [http://www.unian.net/ukr/news/news-432693.html Власники бельгійських кав'ярень виступили проти заборони паління] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110426024438/http://www.unian.net/ukr/news/news-432693.html |date=26 квітня 2011 }}
* [https://www.britannica.com/place/Belgium/History History of Belgium] // www.britannica.com

{{Розташування2|nw=протока [[Ла-Манш]]|n={{NED}}|ne={{NED}}|w={{FRA}}|e={{DEU}}|sw={{FRA}}|s={{FRA}}|se={{LUX}}}}

{{Бельгія в темах}}
{{Navboxes
| list  =
{{Бельгія}}
{{Європа}}
{{Рада Європи}}
{{ЄС}}
{{НАТО}}
{{Шенгенська зона}}
{{WEU}}
}}
{{Нормативний контроль}}
{{ВП-портали|Бельгія|Європейський Союз|Європа|Географія}}

[[Категорія:Бельгія| ]]
[[Категорія:Країни ЄС]]
[[Категорія:Країни НАТО]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Конституційні монархії]]
[[Категорія:Країни з офіційною багатомовністю]]
[[Категорія:Королівства]]
[[Категорія:Германомовні країни і території]]
[[Категорія:Бенілюкс]]
[[Категорія:Франкомовні країни]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Федеративні держави]]