Координати: 45°34′00″ пн. ш. 10°49′00″ сх. д. / 45.5667° пн. ш. 10.8167° сх. д. / 45.5667; 10.8167

Битва при Ріволі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва при Ріволі
Італійська кампанія 17961797
Наполеон в Битві при Риволлі (Félix Philipoteaux, 1845)
Наполеон в Битві при Риволлі
(Félix Philipoteaux, 1845)
Наполеон в Битві при Риволлі
(Félix Philipoteaux, 1845)
45°34′00″ пн. ш. 10°49′00″ сх. д. / 45.5667° пн. ш. 10.8167° сх. д. / 45.5667; 10.8167
Дата: 1415 січня 1797
Місце: Риволі-Веронезе, нині Італія
Результат: Перемога Наполеона
Сторони
Франція Французька республіка Габсбурзька монархія
Командувачі
Наполеон Бонапарт Йозеф Альвінці
Peter Vitus von Quosdanovich
Військові сили
23,000 28,000
Втрати
3,200—4,500 12,000—14,000

Битва при Ріволі — одна із битв італійської кампанії Наполеона 17961797 років.

Історія

[ред. | ред. код]

Передісторія

[ред. | ред. код]

В листопаді 1796 року створена торік Директорія мала намір закінчити війну в Італії на більш-менш вигідних для себе умовах. Почались перемовини, але вони розбилися об один камінь — місто-фортецю Мантую. У вересні цього ж року австрійський граф, фельдмаршал Дагоберт фон Вурмзер опинився у облозі в цьому місті з більш ніж 18000 чоловік.

Опис битви

[ред. | ред. код]

14 січня 1797 року п'ять австрійських дивізій під командуванням генерала Йозефа Альвінці атакували позиції Наполеона на висотах Ріволі, де перебували 30 000 солдатів з 60 гарматами. Під сильним натиском Бонапарт удав помилковий відступ і навіть запропонував перемир'я. Однак годинний перепочинок він використовував для перерозподілу своїх сил, після чого вщент розгромив противника. Особливо відзначився у битві генерал Андре Массена, який згодом саме за цей бій отримає від імператора Наполеона титул герцога Ріволійского[1].

Наслідки

[ред. | ред. код]

В ході дводенного бою при Ріволі генерал Альвінці втратив 14 000 осіб, у тому числі 11 000 полоненими. Втрати французів склали 3200 чоловік. Поразка австрійців відкрила французам дорогу на Мантую, зайняту військами генерала Вурмзера. Осаджена фортеця протрималася до кінця січня, а вже 2 лютого 1797 року австрійський гарнізон, бачачи безглуздість подальшого опору, склав зброю. Капітуляція Мантуї фактично завершила завоювання Північної Італії французами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Харботл Т. Битвы мировой истории. М.: Внешсигма, 1993. С.385;

Джерела

[ред. | ред. код]