Перегляд вихідного коду сторінки Бурова платформа

[[Файл:Ölbohrplattform.jpg|thumb|right|250px|Морська бурова платформа]]
[[Файл:11-09-fotofluege-cux-allg-25a.jpg|thumb|right|250px]]
{{Інші значення|Платформа}}
'''Бурова́ платфо́рма''' ({{lang-ru|буровая платформа}}; {{lang-en|drilling platform}}; {{lang-de|Bohrplattform, Bohrinsel}})&nbsp;— технічна споруда або установка в [[акваторія]]х для [[буріння]] на [[Розвідка родовищ корисних копалин|розвідку]] та заради видобутку [[вуглеводні]]в з-під дна моря.

== Історія ==
На початку 1930-х років «Texas Company» розробила перші пересувні [[Сталь|сталеві]] [[Баржа|баржі]] для буріння в солонистих прибережних районах заток.

Першу нафтову платформу, побудовану компанією «Superior Oil», помістили в прибережну область штату [[Луїзіана]] в 1938 році.

Першу морську нафтову платформу, [[Нефт-Дашлари|Нафтові Камені]], побудували на металевих естакадах у 1949 році в [[Каспійське море|Каспійському морі]] на відстані близько 40&nbsp;[[Кілометр|км]] на схід від [[Апшеронський півострів|Апшеронского півострова]] на території [[Азербайджан]]у. Вона входить до переліку [[Книга рекордів Гіннеса|Книги рекордів Гіннеса]] як найстаріша морська нафтова платформа<ref>[http://www.guinnessworldrecords.com/records-9000/oldest-offshore-oil-platform-/ Старейшая морская нефтяная платформа] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111231114315/http://www.guinnessworldrecords.com/records-9000/oldest-offshore-oil-platform-/ |date=31 грудня 2011 }} на официальном сайте Книги рекордов Гиннесса.</ref>.

Британські форти Маунселла, побудовані під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], вважають прямими попередниками сучасних офшорних нафтових платформ. Після того, як конструкції були споруджені за дуже короткий час, вони були протранспортовані до місця призначення та розміщені на мілкому дні [[Темза|Темзи]] та лиману р. [[Мерсі (річка)|Мерсі]].<ref name="project-redsand" /><ref>{{Cite magazine|magazine=Azerbaijan International|volume=11|issue=2|pages=56–63|url=http://www.azer.com/aiweb/categories/magazine/ai112_folder/112_articles/112_chronology.html|title=Azerbaijan's Oil History: Brief Oil Chronology since 1920 Part 2|author=Mir-Yusif Mir-Babayev|date=Summer 2003|journal=|accessdate=22 березня 2020|archive-date=3 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160303185344/http://azer.com/aiweb/categories/magazine/ai112_folder/112_articles/112_chronology.html}}</ref>

У 1954 році фірма «Zapata Oil» створила [[Самопідіймальні бурові установки|самопідіймальну бурову платформу]] з [[Електромеханіка|електромеханічним]] обладнанням.<ref>{{Cite web |url=http://iadc.org/dcpi/dc-septoct05/Sept05-anniversary.pdf |title=Архівована копія |accessdate=22 березня 2020 |archive-date=31 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171031112929/http://iadc.org/dcpi/dc-septoct05/Sept05-anniversary.pdf }}</ref><ref>{{Cite web|url=http://petrowiki.org/History_of_offshore_drilling_units|title=History of offshore drilling units - PetroWiki|website=petrowiki.org|accessdate=22 березня 2020|archive-date=22 березня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170322213629/http://petrowiki.org/History_of_offshore_drilling_units}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=4ibvuWmF7Dc|title=YouTube|website=www.youtube.com|accessdate=22 березня 2020|archive-date=10 травня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140510100159/http://www.youtube.com/watch?v=4ibvuWmF7Dc&gl=US&hl=en}}</ref>

Промислове освоєння континентального [[шельф]]у розпочалося в 1960-х роках. У 1958&nbsp;р. роботи на морських нафтопромислах проводили лише 4 країни світу, у 1960&nbsp;р.&nbsp;— 15 країн, а у 1973&nbsp;р.&nbsp;— близько 100 (у тому числі пошуково-розвідувальні роботи). 25 із них уже видобували [[Нафта|нафту]] та [[Природний газ|газ]] на морі. Уже в середині 1970-х років тисячі нафтових свердловин були розсіяні по [[Атлантичний океан|Атлантичному океану]], від [[Північне море|Північного моря]] до [[Мексиканська затока|Мексиканської затоки]], зокрема у водах Західної Африки, [[Аргентина|Аргентини]], [[Бразилія|Бразилії]], [[Колумбія|Колумбії]]. Розташовувались вони по краю континентального шельфу на глибині до 200&nbsp;м, зрідка дещо більшій. Станом на 2010&nbsp;р. у світі працювало понад 620 мобільних офшорних бурових установок. У 1967&nbsp;р. [[Свердловини, пробурені на шельфі|свердловини]] відкритого моря дали 16&nbsp;% усієї видобутої на Землі нафти, у 1972&nbsp;р.&nbsp;— 25&nbsp;%, а на початку 1980-х ця частка складала приблизно 30&nbsp;%.

Найбільша у світі на початку XXI століття і найвища на 2020 рік бурова платформа [[Троль (платформа)|«Троль-А»]] розташована на родовищі газу [[Троль (родовище)|«Поле Тролів»]] за 60&nbsp;км від узбережжя [[Норвегія|Норвегії]]. Введена в експлуатацію у 1996 році. Загальна висота&nbsp;— 472&nbsp;м (висота надводної частини&nbsp;— 300&nbsp;м). Глибина моря&nbsp;— 369&nbsp;м. Поєднує 39 свердловин в околиці 0,5&nbsp;км. Термін служби&nbsp;— 50 років.

На 2020 рік найбільша нафтова платформа&nbsp;— «[[Гібернія (бурова платформа)|Гібернія]]», біля о. [[Ньюфаундленд]], [[Канада]]. ЇЇ загальна висота складає 224&nbsp;м. Надводна частина важить 41 000 [[Тонна|т]], а загальна вага&nbsp;— 1,2&nbsp;млн т.

Найглибша нафтова платформа&nbsp;— «[[Стоунз (бурова платформа)|Стоунз]]» у [[Мексиканська затока|Мексиканській затоці]]. Розташована за 320&nbsp;км від м. [[Новий Орлеан]] і працює з 2016 року. Глибина в районі її розташування &nbsp;— майже 3&nbsp;км.

== Загальна характеристика ==
Бурові платформи в основному несамохідні. Допустима швидкість їх буксирування становить 4-6 [[вузол|вузлів]] (при хвилюванні моря до 3 балів, вітру- від 4 до 5 [[Шкала Бофорта|балів]]). У робочому стані на точці буріння витримують сумісну дію при висоті хвиль до 15&nbsp;м і вітру із швидкістю до 45&nbsp;м/с. Експлуатаційна маса плавучих бурових платформ (з технологічними запасами 1&nbsp;700-3&nbsp;000&nbsp;т) сягає 11&nbsp;000-18&nbsp;000&nbsp;т, автономність роботи по суднових і технологічних запасах 30-90 діб. Потужність енергетичного устаткування бурових платформ 4-12&nbsp;[[Ват|МВт]].
[[Файл:Gulf_Offshore_Platform.jpg|thumb|250px|Нафтовидобувна платформа у [[Мексиканська затока|Мексиканській затоці]]]]
Залежно від конструкції і призначення розрізняють:
* [[Самопідіймальні бурові установки|самопідіймальні]] (СПБУ)&nbsp;— використовують для [[буріння]] головним чином при глибині моря 30-106&nbsp;м. Вони є водотоннажним три- або чотириопорним [[понтон]]ом з виробничим устаткуванням, піднятим над поверхнею моря за допомоги підіймально-стопорних механізмів на висоту 9-15&nbsp;м. При буксируванні понтон із піднятими опорами знаходиться на плаву; в точці буріння опори опускаються. В сучасних самопідіймальних плавучих бурових платформах швидкість піднімання (опускання) понтону становить 0,005-0,08 м/с, опор&nbsp;— 0,007-0,01&nbsp;м/с; сумарна вантажопідйомність механізмів до 10 тис. т. За способом піднімання розрізняють підіймачі крокуючої дії (в основному [[Пневматика|пневматичні]] і [[Гідравліка|гідравлічні]]), неперервної дії (електромеханічні). Конструкція опор забезпечує можливість встановлення бурових платформ на ґрунт з тривкістю не менш 1400&nbsp;[[Паскаль (одиниця)|кПа]] при максимальному заглибленні їх у ґрунт до 15&nbsp;м. Опори мають квадратну, призматичну або сферичну форму, по всій довжині обладнуються зубчастою рейкою і закінчуються башмаком.
* [[Напівзанурена бурова платформа|напівзанурені]] (понтон з виробничим обладнанням)&nbsp;— використовують для буріння свердловин в основному при глибині моря 100—300&nbsp;м. Вони є понтоном з виробничим обладнанням, піднятим над поверхнею моря (на висоту до 15&nbsp;м) з допомогою 4 і більше стабілізаційних колон, які опираються на підводні корпуси (2 і більше). Бурові платформи транспортують до точки буріння на нижніх корпусах при осіданні 4-6&nbsp;м. Плавуча бурова платформа занурюється на 18-20&nbsp;м шляхом набору водяного баласту в нижні корпуси. Для утримання напівзанурених бурових платформ використовується восьмиточкова якірна система, яка забезпечує обмеження переміщення устаткування від гирла свердловини не більше 4&nbsp;% від глибини моря.
* [[Занурена бурова установка|занурені]]&nbsp;— застосовують для буріння [[Розвідка родовищ корисних копалин|розвідувальних]] або експлуатаційних свердловин на [[Нафта|нафту]] і газ на глибині моря до 30&nbsp;м. Вони є понтоном з виробничим обладнанням, піднятим над поверхнею моря з допомогою колон квадратної або циліндричної форми, нижні кінці яких опираються на водотоннажний понтон або башмак, де розміщені баластні системи. Занурена плавуча бурова платфора кладеться на ґрунт (з утримуючою здатністю не менше 600&nbsp;кПа) в результаті заповнення водою баластних цистерн водотоннажного понтона.
* [[Морська стаціонарна платформа|стаціонарні]]&nbsp;— використовують для буріння та експлуатації куща свердловин на нафту і газ при глибині моря до 320&nbsp;м. З однієї платформи бурять до 60 похило-скерованих свердловин. Стаціонарні бурові платформи є конструкцією у вигляді призми або чотиригранної піраміди, яка піднімається над рівнем моря (на 16-25&nbsp;м) і опирається на дно з допомогою забитих у дно паль (каркасні бурові платформи) або фундаментних башмаків ([[гравітаційні бурові платформи]]). Надводна частина складається з майданчика, на якому розміщені енергетичне, бурове і технологічне устаткування, житловий блок із гелікоптерним майданчиком та інше обладнання загальною масою до 15 тис. Опорний блок каркасних бурових платформ виготовляють у вигляді трубчастої металевої решітки, яка складається з 4-12 колон діаметром 1-2,4&nbsp;м. Закріплюють блок з допомогою забивних або бурозаливних паль. Гравітаційні платформи виготовляються повністю із залізобетону або комбінованими (опори з металу, башмаки із залізобетону) і утримуються за рахунок маси споруди. Основи гравітаційних бурових платформ складаються з 1—4 колон діаметром 5-10&nbsp;м. Стаціонарні бурові платформи призначені для тривалої (не менше 25 років) роботи у відкритому морі, тому до них ставляться високі вимоги щодо забезпечення перебування обслуговчого персоналу, підвищеної пожежо- і вибухобезпеки, захисту від [[Корозія|корозії]], заходів з охорони довкілля та ін. Характерна особливість стаціонарних бурових платформ&nbsp;— постійна динамічність, тобто для кожного родовища розробляється свій проект комплектації платформ енергетичним, буровим і експлуатаційним обладнанням. При цьому конструкцію платформи визначають умови в районі буріння, глибина буріння, [[дебіт]] і кількість свердловин, кількість верстатів для буріння.
* бурові судна.
Найпоширеніші самопідіймальні (50&nbsp;%) та напівзанурені (33&nbsp;%) бурові платформи.

'''Найбільша''' у світі на кінець ХХ століття бурова платформа&nbsp;— [[Троль (платформа)|«Троль-А»]] розташована на родовищі газу «<nowiki/>[[Троль (родовище)|Поле Тролей]]<nowiki/>» за 60&nbsp;км від узбережжя [[Норвегія|Норвегії]]. Глибина моря тут&nbsp;— 369&nbsp;м. Поєднує 39 свердловин в околиці 0,5&nbsp;км. Строк служби&nbsp;— 50 років.

Україна має 4 самопідіймальні плавучі бурові платформи(оператор: [[Акціонерне товариство|АТ]] «[[Чорноморнафтогаз]]», НАК «[[Нафтогаз України]]»): СПБУ «Таврида», СПБУ «Сиваш», СПБУ В-312 «Modu Crimea 2», СПБУ В-319 «Modu Crimea 1». Наразі захоплені [[Росія|РФ]]: перша працює на Одеській площі([[газоконденсатне родовище]] "[[Штормове газоконденсатне родовище|Штормове]]" в Чорному морі, друга&nbsp;— на прикерченському [[шельф]]і Чорного моря (Голицінське родовище, площа Суботіна). Ці бурові платформи вже відпрацювали свій ресурс і потребують заміни.
[[Файл:Типи напівзануреної бурової платформи.JPG|thumb|300px|Типи напівзануреної бурової платформи]]

Інновації в проектуванні та будівництві бурових платформ включають такі технології, як автоматизація та моделювання, горизонтальне буріння, кущове буріння . Офшорна галузь успішно конкурує з наземними свердловинами.<ref>{{Cite web |url=https://essentrapipeprotection.com/the-future-of-oil-rig-platforms-and-production/ |title=The Future of Oil Rig Platforms and Production |accessdate=22 березня 2020 |archive-date=22 березня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200322112833/https://essentrapipeprotection.com/the-future-of-oil-rig-platforms-and-production/ }}</ref>

== Окремі види нафтових платформ ==
[[Файл:Types of offshore oil and gas structures.jpg|міні|праворуч|300пкс]]
* '''''Платформа баштова бетонна, шарнірно закріплена на дні'''''&nbsp;— бетонна башта пляшкової форми зі сталевою палубою; служить резервуаром для сирої нафти і шельфового вантажного терміналу; складається з гравітаційного фундаменту, кулястого з'єднання, баштового підняття, палуби та робочого обладнання.
* '''''Платформа будівельна'''''&nbsp;— корабель, баржа або інша плавуча споруда, з яких проводиться будівництво або операції зі встановлення обладнання для забезпечення видобування нафти. Визначення не поширюється на стаціонарну платформу або пересувне бурове устатковання.
* '''''Платформа бурова гравітаційна бетонна'''''&nbsp;— жорстка [[шельф]]ова бурова платформа з [[залізобетон]]у; використовується для буріння свердловин на етапі [[освоєння родовищ]]. Платформа транспортується до місця буріння у сторч; на точці буріння високі [[кесон]]и, які є основою платформи, затоплюються і відповідно платформа занурюється і опирається на [[морське дно]]. Завдяки великій власній масі платформа міцно встановлюється на місці буріння.
* '''''Платформа бурова кесонного типу'''''&nbsp;— стаціонарна шельфова бурова платформа, встановлена на сталевих кесонах; використовується для буріння експлуатаційних свердловин. Кесони жорстко закріплюються на морському дні; зверху на них встановлюють бурові та експлуатаційні платформи. Платформи цього типу використовуються у районах Арктики, коли виникає необхідність захисту обладнання від плаваючої криги.
* '''''Платформа бурова стаціонарна зі сталевим опорним блоком'''''&nbsp;— висока вертикальна секція, виготовлена з циліндричних сталевих елементів, прикріплена до дна за допомогою забитих у морське дно паль і використовується для буріння свердловин на стадії освоєння родовища. На опорному блоці розташовані додаткові секції, житлові приміщення для персоналу бурового устатковання та всього устаткування, необхідного для ведення бурових робіт.
* '''''Платформа дослідницька'''''&nbsp;— платформа з [[екіпаж]]ем, призначена для океанографічних і метеорологічних досліджень на шельфі, для випробувань у реальних умовах різних систем.
* '''''Платформа експлуатаційна'''''&nbsp;— платформа, споряджена необхідним устаткуванням для прийняття нафти чи газу по викидних лініях із шельфових свердловин, де проводиться їх первинне технологічне оброблення, стискування і нагнітання, що передують транспортуванню. Це може бути звичайна бурова платформа, платформа-термінал родовища.
** '''''Платформа експлуатаційна кущова'''''&nbsp;— підводна експлуатаційна система, у якій свердловини приєднуються за допомогою [[маніфольд]]а до єдиного гирлового устаткування.
* '''''Платформа з надмірною плавучістю'''''&nbsp;— сталева платформа, прикріплена до морського дна якорями, верхня частина якої здатна рухатися або «узгоджуватися» з силою хвиль.
** '''''Платформа напівзанурена з розтягнутими опорами'''''&nbsp;— платформа з надлишковою плавучістю, утвореною за рахунок вертикально натягнутої якірної системи.
* '''''Платформа навантажувальна, шарнірно закріплена на дні'''''&nbsp;— платформа для завантаження [[танкер]]ів у морі з розташованої поблизу експлуатаційної системи родовища. Прикладом є бетонна, баштова платформа, шарнірно закріплена на дні.
* '''''Платформа пальова сталева'''''&nbsp;— бурова й експлуатаційна платформа, виготовлена як сталева конструкція і встановлена на палях; традиційно застосовується в багатьох районах світового [[шельф]]у.
* '''''Платформа прив'язна'''''&nbsp;— плавуча платформа, яка швартується за допомогою довгих кабелів, закріплених до [[паля якірна|якірних паль]] на морському дні; служить як експлуатаційна платформа для розробки малодебітних родовищ.
* '''''Платформа самопідіймальна'''''&nbsp;— платформа, на якій встановлюється піднімальний кран з великою вантажопідйомністю; особливо часто використовується для робіт при будівництві під водою.
* '''''Платформа стаціонарна'''''&nbsp;— споруда, побудована зі сталі та бетону і жорстко прикріплена до дна моря.
** '''''Платформа стаціонарна на одиночній опорі'''''&nbsp;— шельфова сталева платформа, палуба якої підтримується однією циліндричною сталевою колоною великого діаметра.
* '''''Платформа-термінал родовища'''''&nbsp;— експлуатаційна платформа, яка є центром активності програми розробки родовища. До платформи підводять водовіддільні колони зі свердловин та інших бурових платформ; на станції контролю проводять первинне оброблення нафти і газу перед транспортуванням.

== Засоби контролю і автоматизації на морських платформах ==
Специфіка роботи морських платформ вимагає максимального зменшення кількості обслуговуючого персоналу, що доповнюється об'ємами і високою якістю засобів контролю, вимірювання і автоматичного управління, які використовуються на платформах.
Сучасні засоби контролю і автоматизації для морських об'єктів виготовляються з врахуванням вологи, вібрації платформи, надійності експлуатації і інших не менш важливих параметрів.

Для тропічних умов виникають ще і біологічні фактори, до яких відносяться плісняві гриби, що інтенсивно розвиваються в умовах підвищеної вологи і високих температур.
Ізоляційні матеріали на основі целюлози при дії грибків погіршують свої механічні і електронні параметри і можуть руйнуватися.
Грибки стійкі до солей міді й діють на лаки, пластмасу і фірби.

Постійна вібрація і періодичні коливання естакад і основ з знакозмінною і рівновеликою амплітудою, викликані хвилюванням моря великими швидкостями вітру і динамікою обладнання не дозволяють проводити точні заміри і частий ремонт приладів.

Перераховані фактори вимагають, щоб при розробці спеціальних приладів і засобів контролю враховувалась морська специфіка їх експлуатації.

''Автоматизація технологічних процесів підготовки нафти і природного газу.'' При проектуванні блочно-комплексного обладнання підготовки нафти і природного газу передбачається, як правило, автоматизована робота технологічних апаратів, установок, централізований контроль технологічним процесом, технологічна і аварійна сигналізація, захист і блокування технологічного обладнання і установок, що дозволяє експлуатувати обладнання без постійного перебування обслуговуючого персоналу або з максимальним скороченням його чисельності.

Об'єм автоматизації, умови монтажу і експлуатації приладів і засобів автоматизації технологічних процесів промислової підготовки нафти і природного газу технічних засобів контролю і автоматики<ref>''Васильев С. И., Лапушова Л.&nbsp;А.'' Датчики систем автоматизации технологических процессов бурения нефтяных и газовых скважин: справочное пособие / С.&nbsp;И.&nbsp;Васильев, Л.&nbsp;А.&nbsp;Лапушова.&nbsp;— М.: Издательский дом Академии Естествознания, 2016.&nbsp;— 138 с. {{ref-ru}}</ref>:
* прилади контролю, регулювання і сигналізація температури;
* прилади контролю, регулювання і сигналізації тиску;
* прилади контролю, сигналізації і регулювання рівня;
* пристрої допоміжні;
* пристрої регулюючі;
* виконавчі пристрої;
* прилади визначення якості і складу середовища.

Для забезпечення морських платформ засобами контролю і автоматики необхідно:
* встановлювати обладнання і прилади в приміщеннях, які понижують або виключають дію більшої частини кліматичних факторів на прилади;
* у випадках установки обладнання на відкритому повітрі розміщувати прилади, які контролюють найбільш важливі параметри, в спеціальних приміщеннях, які обігріваються або кондиціонуються або в блок боксах, шафах, що дозволяють зменшити дію ряду кліматичних факторів;
* передбачати спеціальні захисні лакофарбові або гальванічні покриття;
* установити амортизуючі пристрої для зменшення вібрації і інших динамічних дій.

== Найбільш глибокі нафтові платформи ==
Найбільш глибока нафтова платформа в світі&nbsp;— це Пердідо в Мексиканській затоці на глибині води 2438 метрів (7999 футів).

Не плаваючі сумісні вежі та нерухомі платформи, за глибиною:
* [[Платформа Petronius]], 535 м (1755 футів);
* Платформа Baldpate, 502 м (1647 футів);
* Тролль A, 472 м (1 549 футів);
* Платформа Bullwinkle, 413 м (1355 футів);
* Платформа «Помпано», 393 м (1289 футів);
* Бенгела-Беліз, платформа Lobito-Tomboco, 390 м (1280 футів);
* Платформа Gulfaks C, 380 м (1250 футів);
* Платформа Tombua Landana, 366 м (1201 футів);
* Гармонія Платформа, 366 м (1201 футів).

== Див. також ==
* [[Живучість морської нафтогазової споруди]]
* [[морська стаціонарна платформа]]
* [[Платформа ANDOC]]
* [[Морські нафтогазові промисли]]
* [[Напівзанурена бурова платформа]]
* [[Вибух нафтової платформи Deepwater Horizon]]
* [[Бурові установки на морських платформах]]

== Література ==
* {{книга|автор = [[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В.&nbsp;С.]]|частина = |посилання частина = |заголовок = Основи нафтогазової справи|оригінал = |посилання = https://pb03.twirpx.net/2577/2577327_49E06720/biletskii_vs_orlovskii_vm_dmitrenko_vi_pokhilko_am_osnovi_na.pdf|відповідальний = В.&nbsp;С.&nbsp;Білецький, В.&nbsp;М.&nbsp;Орловський, В.&nbsp;І.&nbsp;Дмитренко, А.&nbsp;М.&nbsp;Похилко|видання = |місце = Полтава; Київ|видавництво = ПолтНТУ; ФОП Халіков Р.&nbsp;Х.|рік = 2017|том = |сторінки = |сторінок = 312|серія = |isbn = 978-617-7565-05-4|тираж = |ref = }}
* {{книга|автор = [[Бойко Василь Степанович|Бойко В.&nbsp;С.]], Бойко Р.&nbsp;В.|частина = |посилання частина = |заголовок = [[Словник-довідник з нафти і газу|Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу]]: у 2-х томах|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = Міжнародна економічна фундація|рік = 2004|том = 1: А–К|сторінки = |сторінок = 560|серія = |isbn = |тираж = |ref = }}
* {{книга|автор = [[Бойко Василь Степанович|Бойко В.&nbsp;С.]], Бойко Р.&nbsp;В.|частина = |посилання частина = |заголовок = [[Словник-довідник з нафти і газу|Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу]]: у 2-х томах|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік = 2006|том = 2: Л–Я|сторінки = |сторінок = 800|серія = |isbn = |тираж = |ref = }}
* {{МГЕ|nocat=1}}
* ''Тимошенко В.&nbsp;М., Лях М.&nbsp;М., Савик В.&nbsp;М.'' Бурові споруди, їх монтаж та експлуатація.&nbsp;— Полтава: ПолтНТУ, 2008,&nbsp;— 105 с.
* Морські стаціонарні платформи / Крижанівський Е.&nbsp;І, Ільницький М.&nbsp;К, Яремійчук Р.&nbsp;С.&nbsp;— Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 1996.&nbsp;— 199 с.
* {{книга|автор = Орловський В.&nbsp;М., Білецький В.&nbsp;С., Вітрик В.&nbsp;Г., Сіренко В.&nbsp;І.|частина = |посилання частина = |заголовок = Бурове і технологічне обладнання: навчальний посібник для студентів спеціальностей 184 «Гірництво» і 185 «Нафтогазова інженерія та технології»|оригінал = |посилання = http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/54211/1/Book_2021_Orlovskyi_Burove.pdf|відповідальний = [[Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова]], [[НТУ «ХПІ»]], ТОВ НТП «Бурова техніка»|видання = |місце = Львів|видавництво = Новий Світ—2000|рік = 2021|том = |сторінки = |сторінок = 358|серія = |isbn = 978-617-7519-56-9|тираж = |ref = }}

== Примітки ==
{{reflist|refs=<ref name="project-redsand">{{Cite web|url=http://www.project-redsand.com/|title=Project Redsand CIO &#124; Protecting The Redsand Towers|accessdate=5 травня 2020|archive-date=2 липня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170702061430/http://project-redsand.com/}}{{ref-en}} Наведено за англійською вікіпедією.</ref>
}}

== Інтернет-ресурси ==
{{Commons|Oil platform}}
* [https://www.sfu.ca/cstudies/science/oilgas.htm Exploring the Future of Offshore Oil and Gas Development in BC: Lessons from the Atlantic] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304003624/http://www.sfu.ca/cstudies/science/oilgas.htm |date=4 березня 2016 }}
* [https://web.archive.org/web/20061023013732/http://www.offshore-mag.com/drillingandcompletion/ Offshore Oil Drilling News] Offshore Oil Drilling News
* [https://web.archive.org/web/20170626212641/http://oilrigdisasters.co.uk/ Oil Rig Disasters] Listing of Oil Rig Accidents
* [http://www.oilrig-photos.com Oil Rig Photos] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190805122859/http://oilrig-photos.com/ |date=5 серпня 2019 }} Collection of pictures of Drilling Rigs and Production Platforms
* [http://www.spacewx.com/SpaceWater.html Novel concept to use off-shore oil platforms for fresh water production] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131209085444/http://www.spacewx.com/SpaceWater.html |date=9 грудня 2013 }}
* [http://www.oil-jobs-offshore.com/jobs.html Oil Rig Jobs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131018001532/http://www.oil-jobs-offshore.com/jobs.html |date=18 жовтня 2013 }}
*[https://www.marinetraffic.com/en/ais/details/ships/shipid:344323/mmsi:273371830/imo:8763373/vessel:TAVRIDA СПБУ "Тавріда" на ресурсі MarineTraffic] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211117094936/https://www.marinetraffic.com/en/ais/details/ships/shipid:344323/mmsi:273371830/imo:8763373/vessel:TAVRIDA |date=17 листопада 2021 }}
*[https://www.marinetraffic.com/en/ais/details/ships/shipid:344322/mmsi:273374830/imo:8763385/vessel:SIVASH СПБУ "Сиваш" на ресурсі MarineTraffic] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211117094938/https://www.marinetraffic.com/en/ais/details/ships/shipid:344322/mmsi:273374830/imo:8763385/vessel:SIVASH |date=17 листопада 2021 }}
*[https://www.marinetraffic.com/en/ais/details/ships/shipid:3175201/mmsi:273370670/imo:9522350/vessel:MODU_CRIMEA_2 СПБУ "Modu Crimea 2" на ресурсі MarineTraffic] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211117110856/https://www.marinetraffic.com/en/ais/details/ships/shipid:3175201/mmsi:273370670/imo:9522350/vessel:MODU_CRIMEA_2 |date=17 листопада 2021 }}
*[https://www.marinetraffic.com/en/ais/details/ships/shipid:6514104/mmsi:273375440/imo:8771241/vessel:MODU_CRIMEA_1 СПБУ "Modu Crimea 1" на ресурсі MarineTraffic] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211117111854/https://www.marinetraffic.com/en/ais/details/ships/shipid:6514104/mmsi:273375440/imo:8771241/vessel:MODU_CRIMEA_1 |date=17 листопада 2021 }}
*

[[Категорія:Бурові платформи| ]]