Біоміцин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Біоміцин — антибіотичний препарат; одержаний з культуральної рідини актиноміцету Streptomyces aureofaciens. Кристалічний порошок золотистожовтого кольору, гіркий на смак.

Основною частиною біоміцину є ауреоміцин, який нині пішов з ринку, вилучений з фармакопеї всіх країн світу та з реєстру медичних препаратів в Україні. Приймався всередину при шигельозі, пневмонії, коклюші, бруцельозі, туляремії, висипному тифі, інфекціях сечовивідних шляхів; вживався місцево в розчині — при лікуванні опіків, флегмон тощо.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

За часів СРСР «біоміцином» також жартома називали низькоякісне «біле міцне» вино.[1]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]