Варшавська конфедерація (1704)
Варшавська конфедерація 1704 року — конфедерація Речі Посполитої, укладена 16 лютого 1704 року при підтримці Швеції противниками Августа ІІ Фрідріха та його промосковської політики під час Великої Північної війни[1].
Конфедерати оголосили про позбавлення влади Августа II Сильного та обрали королем шведського кандидата — Станіслава Лещинського, познанського воєводу. На противагу Варшавській конфедерації антишведський табір утворив Сандомирську конфедерацію.
У відповідь на утворення Варшавської конфедерації Август II і його прихильники звернулися за допомогою до Московського царства і підписали Нарвський договір, відповідно до якого Польща вступала у війну зі Швецією як союзник Московії, а московські війська отримали право діяти на території Речі Посполитої проти шведів та їхніх прихильників.
Військове протистояння варшавських та сандомирських конфедератів продовжувалося до осені 1706 року та отримало назву Громадянська війна в Польщі 1704-1706 років.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Енциклопедія історії України // Нарвський мирний договір (1704). Архів оригіналу за 3 квітня 2013. Процитовано 3 квітня 2013.