Ви
Ви — особовий займенник другої особи множини, також вживається при особливому ввічливому або офіційному зверненні до однієї особи.
Використання шанобливого «ви» для позначення однієї особи вперше відзначено в латині для звернення до імператора. Згодом поширилося в мовах народів, які зазнали впливу давньоримської і візантійської культури.
За однією з версій во Московське царство «викання» прийшло в XVIII столітті, коли у 1722 році Петро I ввів в Росії Табель про ранги, по якій до всіх вищих (за рангом) належало звертатися на «ви». За порушення цього правила покладався штраф[1].
Проте ви могло проникнути в російську мову з староукраїнської, оскільки в ній така форма зустрічається з 14 ст.[2]
В інших мовах як ввічливого поводження до однієї особи можуть використовуватися:
- займенник другої особи множини, як в російській мові: фр. vous
- займенник третьої особи однини: італ. Lei (замість старого вирази італ. Vostra Signoria — «Ваша милість»[3]);
- займенник третьої особи множини: нім. Sie
- особливе слово з граматичними властивостями третьої особи однини: ісп. usted порт. você нід. u пол. Pan, Pani — або другої особи множини або однини: рум. dumneavoastră, dumneata
- ↑ О. Л. ДОВГИЙ. История употребления ты и Вы // журнал «Русская речь». Архівовано з джерела 12 квітня 2018. Процитовано 30 серпня 2021.
- ↑ Словник староукраїнської мови XIV—XV ст. / Ред. кол.: Д. Г. Гринчишин, Л. Л. Гумецька (голова), І. М. Керницький. Т. 1. — К.: Вид-во «Наукова думка», 1977. — 632 с. — С. 211
- ↑ есть ли в английском местоимение "ты". Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 24 квітня 2013.