Виведення з експлуатації реактора
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (лютий 2021) |
Виведення з експлуатації реактора — це процес проведення низки відповідних заходів, в межах певної атомної електростанції, в результаті яких припиняється користування реактором як енергоресурсом. Ці заходи включають демонтаж і видалення радіоактивних конструкцій реактора і приведення ділянки до стану який дозволяє використовувати її для будівництва нового енергоблоку або інших видів промислової діяльності. На даний момент в світі повністю зупинені або перебувають на різних етапах виведення з експлуатації більш ніж 130 енергоблоків.
Етапи виводу з експлуатації[ред. | ред. код]
Процес виводу з експлуатації складається з таких етапів:
Зупинка реактора[ред. | ред. код]
Етап, який супроводжується зупинкою енергоблоку що призводить до припинення виробництва електроенергії.
Консервація під наглядом[ред. | ред. код]
Цей етап може тривати від трьох до п'яти років: видаляється ядерне паливо з активної зони реактора а потім і з території блоку, видаляються радіоактивні відходи, проводиться деактивація обладнання і ще цілий ряд інших робіт. Відповідно до вимог наглядових інстанцій, цей період не включається в процес виводу з експлуатації і блок АЕС все ще вважається в експлуатації і продовжує обслуговуватися. Реактори демонтують після періоду дворічної витримки. Масивне обладнання перевозиться в нерозібраному вигляді і використовується як бар'єр для стримування радіонуклідів.
Безпосередній вивід з експлуатації[ред. | ред. код]
Реакторну установку, всі системи та обладнання консервують, ізолюють від зовнішнього середовища, і підтримують в безпечному стані. Неактивне обладнання демонтують для майбутнього використання або утилізації. Звільненні приміщення і конструкції можна демонтувати або повторно використовувати для альтернативного бізнесу. Реактор, обладнання першого контуру та інше високорадіоактивне обладнання консервують. Один з варіантів це створення бетонної оболонки з певним періодом витримки, поки радіоактивність не досягне прийнятного рівня за рахунок природного розпаду.
Вартість[ред. | ред. код]
У США приблизна середня вартість виведення з експлуатації одного реактора складає 325 мільйонів доларів. У Німеччині виведення з експлуатації Нідерайхбахської АЕС потужністю 100МВт коштувало більше 143 млн євро. На даний момент залишається відкритою проблема виведення з експлуатації ядерних радянських реакторів в деяких країнах Східної Європи. За попередніми приблизними оцінками вартість виведення з експлуатації радянських реакторів першого покоління становить 5,7 млрд євро, а з вартістю об'єктів для глибокого довготермінового зберігання сума досягне 11,4 млрд євро.
Проблеми експлуатації ядерних енергоблоків в Україні[ред. | ред. код]
Питання пов'язані з виведенням з експлуатації реакторів в Україні залишаються відкритими. З 15-ти діючих енергоблоків термін експлуатації 4-ох було продовжено для роботи у понадпроектний період. Це енергоблоки № 1 і 2 Рівенської АЕС, термін служби яких продовжили ще на 20 років, та енергоблоки № 1 і 2 Южно-Української АЕС, роботу яких продовжили на 10 років. Крім цього до 2020 року спливає термін проектної експлуатації ще 8-ми атомних енергоблоків.
Посилання[ред. | ред. код]
- Продовження роботи блоків АЕС у понадпроектний термін [Архівовано 28 січня 2017 у Wayback Machine.] (укр.)
- Виведення з експлуатації старих реакторів радянської ери в ЄС відбувається з затримками і вимагає більше коштів, ніж очікувалось [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (укр.)
- Цели и этапы вывода из эксплуатации ядерных энергоблоков АЭС [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)