Координати: 47°39′30″ пн. ш. 8°51′32″ сх. д. / 47.65825° пн. ш. 8.8589166666667° сх. д. / 47.65825; 8.8589166666667

Високий Рейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Високий Рейн
Гирло Верхній Рейн
Водойми в руслі Боденське озеро і Unterseed
Країна  Швейцарія
Адміністративна одиниця Базель-Штадт
Цюрих
Базель-Ланд
Ааргау
Шаффгаузен
Тургау
Детальна карта
Мапа
CMNS: Високий Рейн у Вікісховищі

47°39′30″ пн. ш. 8°51′32″ сх. д. / 47.65825° пн. ш. 8.8589166666667° сх. д. / 47.65825; 8.8589166666667

Мапа Рейну, на якій показано чотири частини Рейну, Високий Рейн позначено бірюзовим кольором

Високий Рейн (нім. Hochrhein) — назва частини Рейну, що тече на захід від Боденського озера до Базеля. Високий Рейн починається від витоку Рейну з Унтерзе[en] в Штайн-ам-Райні та переходить у Верхній Рейн у Базелі (межа — Драйрозенбрюкке[de]). На відміну від Альпійського Рейну та Верхнього Рейну, Високий Рейн тече здебільшого на захід.

Ділянка позначена рейнськими кілометрами від 0 до 165, вимірювання починаються від витоку Оберзе біля Старого Рейнського мосту[en] в Констанці. Це перша з чотирьох ділянок Рейну (Високий Рейн, Верхній Рейн, Середній Рейн, Нижній Рейн) між Боденським озером і Північним морем. У західній частині Рейн є кордоном між Німеччиною та Швейцарією, тоді як у східній частині Швейцарія володіє територіями на північ від Рейну та оточує популярний німецький курорт Бюзінген-ам-Гохрайн.

Водоспади і пороги

[ред. | ред. код]
Рейнський водоспад в Нойгаузен-ам-Райнфаллі

Рейнський водоспад, який є найбільшим рівнинним водоспадом Європи, знаходиться в муніципалітетах Нойгаузен-ам-Райнфалль і Лауфен-Увізен, поблизу міста Шаффгаузен. Він має 150 м завширшки і 23 м заввишки. Взимку середня витрата води становить 250 м³/сек, тоді як влітку середня витрата води становить 600 м³/сек.

Пороги у Високому Рейні слід розглядати в контексті відносно високого падіння висоти — від 395 до 252 м над рівнем моря всього за 165 км — і зміни річища під час Вюрмського льодовикового періоду. У Нойгаузен-ам-Райнфаллі річка впадає в раніше засипане річище, утворюючи Рейнський водоспад біля Шаффгаузена. Наступні пороги — Кадельбурзькі пороги біля Кобленца. Поблизу Лауфенбурга післяльодовиковий Рейн проторив собі річище через відроги Шварцвальду. Річка прорізала собі ущелину, що містить Лауфенбурзькі пороги. Пороги Лауфенбург і Шверштадт були штучно ліквідовані шляхом підриву скель і підвищення рівня води греблями.

Зміни

[ред. | ред. код]
Високий Рейн у Райнау
Високий Рейн в Еллікон-ам-Райні

Характер річки змінився через будівництво гідроелектростанцій. Пороги Лауфенбург і Шверштадт були видалені шляхом підриву каменів, спочатку для покращення навігації, а пізніше затоплені через будівництво греблі гідроелектростанції.

Між Діссенгофеном і Штайн-на-Рейні Високий Рейн ще не перегородили. Перша ГЕС на Рейні зараз знаходиться в Шаффгаузені. Наступна ГЕС (ГЕС Рекінген[de]) розташована в Рекінгені і Кюссаберзі. Після Рекінгена Високий Рейн вільно тече через Кобленцкі пороги до впадіння Ааре. Наступна ГЕС (ГЕС Альбрук-Догерн) розташована в Лейбштадті та Догерні. Звідси до Базеля є ще сім ГЕС. Загалом на Високому Рейні споруджено одинадцять гребель і дванадцять ГЕС (є дві ГЕС на греблі Аугст/Вілен).

Географія

[ред. | ред. код]

Міста

[ред. | ред. код]

Деякі частини долини Високого Рейну досить широкі; інші більш схожі на ущелину. Щільність населення відповідно змінюється. До відомих міст на Високому Рейні належать Штайн-ам-Райн, Шаффгаузен, Нойгаузен-ам-Рейнфалль, Вальдсгут-Тінген, Лауфенбург, Бад-Зеккінген, Райнфельден і Базель.

Найважливішими організаціями транскордонного співробітництва на Верхньому Рейні є Комісія Високого Рейну [1] та Агентство Високого Рейну. [1]

Притоки

[ред. | ред. код]

Найільшими притоками Високого Рейну є Бібер[en], Тур, Тес[en], Глатт[en], Вутах, Ааре, Альб[en], Мург[en], Зіссле[en], Вера[en], Ергольц[en] і Бірс[en].

Ааре з 590 м³/сек має більшу витрату, ніж Рейн з 439 м³/сек. Таким чином, з гідрологічного погляду Рейн є притокою Ааре, а не навпаки. Рейн, однак, зазвичай вважається основною течією, оскільки він трохи довший за Ааре.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Home. hochrhein.org.

Посилання

[ред. | ред. код]