Нижній Рейн
Нижній Рейн (нім. Niederrhein; від 660 до 1033 км річки Рейн) тече від Бонна, Німеччина, до Північного моря в Гук-ван-Голланд[en], Нідерланди (включаючи Недеррейн або «Нижній Рейн» у дельті Рейну-Маасу-Шельди); альтернативно, Нижній Рейн може стосуватися частини вище за течією Паннерденс-Коп[en], виключаючи Недеррейн. [1][2]
Середній Рейн переходить у Нижній в Бонні, у тому місці, де у місці злиття із Зігом починається Північнонімецька низовина. Нижній Рейн тече між відмітками 50 та 12 метрів н. р. м. Найважливіші його притоки — Рур та Ліппе. Як і Верхній, меандрований Нижній Рейн забраний у постійне річище під час проведених гідротехнічних робіт. Однак оскільки на Нижньому Рейні дамби, що огороджують, розставлені ширше, у повінь він розливається більш просторо, ніж Верхній Рейн.
За 30 кілометрів нижче за течією біля Везеля від Рейну відгалужується канал Везель — Даттельн. Цей судноплавний канал, що прямує із заходу на схід паралельно до течії річки Ліппе, є однією з найважливіших транспортних артерій. Між Еммеріхом і Клеве над річкою завширшки понад 400 м натягнутий найдовший висячий міст[en] у Німеччині.
Майже відразу після перетину кордону з Нідерландами Рейн розпадається на численні рукави. Основний рукав називається Вааль, який тече від Неймегену до Маасу; після чого він називається Мерведе[en]. Поблизу Роттердама річка відома як Ньїве-Маас і після злиття з Ауде-Маас має назву Схер[en] і далі через канал Ньїве-Ватервег[en], що впадає в Північне море біля Гук-ван-Голланд.
Недеррейн стосується до більш північного колишнього головного рукава Рейну, який протікає повз Арнем; відокремлюється від Ейсселя, який впадає в Ейсселмер, а потім розпадається на Лек і Кромме-Рейн у Вейк-бей-Дюрстеде. Лек впадає в Мерведе. Кромме-Рейн продовжується повз Утрехт, стає Лейдсе-Рейн[en], потім Ауде-Рейн і впадає в Північне море в Катвейк.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lower Rhine. www.iksr.org. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ Gerlach, Renate; Meurers-Balke, Jutta; Kalis, Arie J. (2022). The Lower Rhine (Germany) in Late Antiquity: a time of dissolving structures. Netherlands Journal of Geosciences (англ.). 101: e14. doi:10.1017/njg.2022.11. ISSN 0016-7746.
|
