Волзьк
місто Волзьк | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Волжск | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Марій Ел | ||||
Муніципальний район | Міський округ місто Волзьк | ||||
Код ЗКАТУ: | 88405000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 88705000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1940 | ||||
Статус міста | 1940 | ||||
Населення | ▼ 54 701 (2010) | ||||
Площа | 39,47 км² | ||||
Поштові індекси | 425000 | ||||
Телефонний код | +7 83631 | ||||
Географічні координати: | ▼ 54 701 (2010))_region:RU_ 55°52′00″ пн. ш. 48°21′00″ сх. д. / 55.866666666667° пн. ш. 48.35° сх. д. | ||||
Часовий пояс | UTC+5 | ||||
Висота над рівнем моря | 60 м | ||||
Вебсторінка | gorodvolzhsk.ru | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Волзьк (Волжськ; марій. Юлсер-Ола, рос. Волжск) — місто в республіці Марій Ел (Росія), адміністративний центр Волзького району та Волзького міського округ республіки Марій Ел, друге за величиною місто республіки.
Населення — 56,2 тис. осіб (2010).
Місто Волзьк розташоване на лівому березі Волги (Куйбишевське водосховище), у крайній південній точці республіки, за 101 км на південь від її столиці Йошкар-Оли. У складі міста виділяються стара частина, забудована одно-дво-триповерховими і дерев'яними будинками (мікрорайон «Центральний»), і нова частина з типовими багатоповерховими будинками (мікрорайони «Машинобудівник», «Дружба»).
Місто соціально і особливо транспортно-логістично дуже слабо інтегрований у республіку і, навпаки, має дуже тісні агломераційні зв'язки з розташованим за 12 км на схід і 15 хвилинах їзди Зеленодольськом, а також сильно тяжіє до всієї агломерації Казані, попри те, що вони знаходяться в іншому регіоні — Татарстані. Це значно погіршує його стан і позначається на зростанні економіки міста.
Волзьк був заснований в 1940 році злиттям трьох населених пунктів: сіл Польки (Червона Поляна), Руська Лугова (Новоолексіївський) і робітничого селища Лопатин, яке в 1938—1940 рр. мало назву Єжов на честь сталінського наркома внутрішніх справ, що потрапив в опалу. У 1940 р. в вісімнадцятитисячного Лопатині було 19 вулиць, 1074 будівлі, 5 км водогону, 2 лазні. 6 липня 1940 робітниче селище перейменовано в місто Волзьк.
У роки Великої Вітчизняної війни в місто були евакуйовані багато тисяч людей, Рязанський авіаційний завод та інші дрібні підприємства. З міста на фронт пішло понад 6 тис. осіб — третина населення.
У 1952 році в Волзьку проживало 27000 осіб; до 1960 року завдяки індустріалізації населення збільшується до 60000, проте потім зростання припинилося. Вже з 1960-1970-х років стали загострюватися міські соціальні проблеми, погіршувалася економічна обстановка[1].
- ↑ История города Волжск. Волжская правда. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 14 листопада 2010.
- Волжск в энциклопедии «Мой город» [Архівовано 1 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Волжск на сайте «Летописи. Ру» [Архівовано 25 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Сайт общественно-политической газеты «Волжская правда» [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.]