Перегляд вихідного коду сторінки Врсар

{{Місто|
   назва               = Врсар
 | місцева_назва       = {{lang-hr|Vrsar}}, {{lang-it|Orsera}}
 | зображення          = Alter Hafen Vrasar.jpg
 | зображення_розмір   = 
 | зображення_підпис   = Вид на Врсар з боку гавані, вересень [[2005]] року
 | прапор              = Zastava Vrsara.svg
 | опис прапора        = 
 | опис герба          = 
 | країна карта        = Хорватія
 | регіон              = [[Істрійська жупанія]]
 | район               =   
 | розташування        = 
 | розташування_розмір = 200 пкс
 | засноване           = 
 | статус              = 
 | магдебурзьке право  = 
 | населення           = 1 771 ([[2011]])
 | агломерація         = 2 162
 | висота над рівнем моря= 54
 | площа               = 24
 | густота             =
 | поштові індекси     = 52450
 | код країни          = 
 | код міста           = 
 | координати          = 
 |lat_dir =N |lat_deg =45.15
 |lon_dir =E |lon_deg =13.61
 | поділ міста         = 
 | міста-побратими     = 
 | день міста          = 
 | адреса              = 
 | вебсторінка         = [http://www.vrsar.hr www.vrsar.hr]
 | мер                 = 
 }}
'''Врсар''' ({{lang-hr|Vrsar}})&nbsp;— [[Хорватія|хорватське]] курортне [[місто]], розташоване в західній частині [[Істрія|Істрії]] біля [[Адріатичне море|Адріатичного]] узбережжя. Відоме також під своєю [[Італія|італійською]] назвою&nbsp;— ''Орсера'' ({{lang-it|Orsera}}).

== Історія ==
Історія міста сягає своїм корінням в епоху [[Стародавній Рим|Стародавнього Риму]], коли на місці сучасного міста Врсар розташовувалося давньоримське місто Урсарія, і цю назву місто зберігало до [[Середньовіччя|Середніх віків]]. Деякі лінгвісти вважають{{citation needed|reason=Хто саме?|date=June 2015}}, що ця назва утворилася від слова «ur» (джерело) однією зі стародавніх [[Палеоєвропейські мови|середземноморських мов]]. Стародавні моряки, зупинившись на західному узбережжі Істрії, взяли питну воду з джерела і дали цьому місцю ім'я ''Ursaria''. Також прослідковується зв'язок із {{lang-lat|ursus}} «ведмідь», що відображено в гербі міста. Врсар за часів [[Римська імперія|Римської імперії]] являв собою дуже важливий центр виробництва сільськогосподарської та тваринницької продукції ([[вино]], [[олія]], [[сир]], [[м'ясо]] …). Розташування поруч з [[Равенна|Равенною]] (на протилежній стороні Адріатичного моря) сприятливо впливало на розвиток [[торгівля|торгівлі]] у Врсарі.

У II—III століттях на Врсар поширюється нова [[релігія]]&nbsp;— [[християнство]]. Разом із [[Пореч]]ом і [[Пула|Пулою]], Врсар у IV столітті став важливим центром раннього християнина.

У другій половині V століття (476) до [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]] і Істрії прийшли загарбники&nbsp;— [[готи]]. [[Візантійський імператор]] [[Юстиніан I]] (527—565) здобув перемогу над готами і приєднав Істрію (538) до [[Візантійська імперія|Східної Римської імперії]] (Візантії). Візантійською Істрія залишалася до кінця восьмого століття. Історичних даних про Врсар в ранньому середньовіччі було дуже мало. Врсар згадується в деяких документах з VI століття як важливе місце [[Рибальство|рибної ловлі]].

Наприкінці VI і на початку VII століть до візантійської Істрії (від своєї первісної батьківщини, [[Карпати|Карпат]]) прийшли [[слов'яни]]. У період між 599 і 611 роками вони взяли і зруйнували місто. Наявність [[хорвати|хорватів]] у Врсарі в раннє середньовіччя підтверджується археологічними знахідками слов'янської [[кераміка|кераміки]].

Візантійське панування була перервано на короткий час вторгненням [[лангобарди|лангобардів]] (751—774). Наприкінці VIII століття (788) Істрія була завойована [[франки|франками]] і стала частиною великої держави франкського завойовника [[Карл I Великий|Карла Великого]].

Франки ввели [[Феодалізм|феодальний лад]] і феодальне володіння слов'янських селян. З початку IX століття у політичному житті Істрії починають відігравати важливу роль дворяни німецького походження. У зоні між річкою і каналом Мирна Лім розташовувалася Порецька єпархія (заснована у другій половині третього століття). З 983 до 1778 року Врсар перебував під владою Порецького [[Дієцезія|єпископства]] та був його адміністративним центром.

Західне узбережжя Істрії було місцем зіткнення економічних і політичних інтересів [[Венеція|Венеції]] і [[Аквілейська патріархія|патріарха Аквілеї]]. У тривалій боротьбі Порецькі єпископи були наполегливими, і, таким чином, майже на вісім століть зберегли контроль над цією місцевістю.

В епоху [[Відродження]] та [[бароко]] інтенсивно експлуатувалися Врсарські [[кар'єр]]и. Високоякісний [[камінь]] був [[експорт]]ований до Венеції на будівництво [[палац]]ів, [[Церква (будівля)|церков]] і [[міст|мостів]]. У період з XV до XVII століття Врсар неодноразово потерпав через [[чума|чуму]].

У XVIII столітті двічі (у 1743 і 1744 роках) Врсар відвідав італійський [[Авантюра|авантюрист]] і [[письменник]] [[Джакомо Казанова]], що він описав у своїх знаменитих [[мемуари|мемуарах]].

У 2-й половині XVIII століття (1778) венеційський сенат скасував володіння церкви у Врсарі, тому він підпадає під пряме правління венеційського [[дож]]а. За конфісковані володіння венеційською владою Порецькій єпархії виплачується відшкодування.

З 1797 до 1805 року Істрія перебувала під владою [[Австрія|Австрії]]. На початку грудня 1805 року [[Наполеон]] [[Битва під Аустерліцом|під Аустерліцем]] переміг австро-прусську армію, й Істрія стала частиною [[Франція|Франції]]. Після розгрому Наполеона на європейських полях, 3 1813 до 1918 року вона повернулась під владу Австрії.

До XIX столітті Врсар був маленьким сільським [[муніципалітет]]ом у районі міста [[Пореч]]. У XIX&nbsp;ст. місто почало розширюватися за межі його старих стін, у затоці був побудований [[причал]]. На схилах пагорба за старим містом Врсара зводяться нові будинки.

[[Перша світова війна]] змінила політичну ситуацію в Істрії. На момент розпаду [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської монархії]] італійська армія окуповує півострів Істрія, і він входить до складу Італії (1918—1943).

Після війни італійці скористалися слабкістю новоствореної [[Югославія|Югославії]] та договором в [[Рапалло]] (1920) забезпечили собі законне право на Істрію. Під час італійської окупації хорватам і [[словенці|словенцям]] в Істрії було дуже важко. Ситуація погіршилася особливо після приходу до влади [[Фашизм|фашистів]] на чолі з [[Беніто Муссоліні]] (1922). Використання [[Хорватська мова|хорватської]] та [[Словенська мова|словенської]] мов було суворо заборонено. Існував план насильницького переміщення населення в італійські колонії в [[Африка|Африці]].

[[Друга світова війна]] привела до радикальних політичних змін на півострова Істрія. У квітні 1941 року [[Адольф Гітлер|Гітлер]] і Муссоліні вдерлися до Югославії. Хорвати й словенці зі зброєю в руках постали проти італійських фашистів.

Після звільнення почалася довга дипломатична боротьба за Істрію між Югославією та Італією. За [[Паризькі мирні договори (1947)|Паризьким мирним договором 1947&nbsp;р.]] Істрія стала частиною Республіки Хорватія у складі Югославії, а з 1991 року&nbsp;— частиною незалежної Хорватії.

До закінчення Другої світової війни переважну частину населення міста і околиць становили [[італійці]], які покинули Істрію, після того, як вона відійшла [[Югославія|Югославії]].

З 1960-х роках Врсар перетворився на відомий туристичний центр. Тут один з перших і найважливіших європейських [[нудистський пляж|нудистських пляжів]].

== Населення ==
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 2162 осіб<ref name="census2011">{{cite web
|url=https://www.dzs.hr/Hrv/censuses/census2011/results/htm/H01_01_01/h01_01_01_zup18.html
|title=Перепис населення 2011 року
|publisher=Хорватське бюро статистики
|language=хорв.
|accessdate=11 червня 2018
|archive-date=27 жовтня 2018
|archive-url=https://web.archive.org/web/20181027174828/https://www.dzs.hr/Hrv/censuses/census2011/results/htm/H01_01_01/h01_01_01_zup18.html
}}</ref>. Населення самого поселення становило 1771 особа<ref name="census2011"/>.

Динаміка чисельності населення громади<ref name="populationHistory">{{cite web
|url=https://www.dzs.hr/App/PXWeb/PXWebHrv/Selection.aspx?px_path=Naselja%20i%20stanovništvo%20Republike%20Hrvatske__Stanovništvo__Naselja&px_tableid=Tabela4_18.px&px_language=hr&px_db=Naselja%20i%20stanovništvo%20Republike%20Hrvatske&rxid=fc9d580f-2229-4982-a72c-cdd3e96307d3
|title=Чисельність населення за роками
|publisher=Хорватське бюро статистики
|language=хорв.
|accessdate=11 червня 2018
|archive-date=24 вересня 2020
|archive-url=https://web.archive.org/web/20200924032542/https://www.dzs.hr/App/PXWeb/PXWebHrv/Selection.aspx?px_path=Naselja%20i%20stanovni%C5%A1tvo%20Republike%20Hrvatske__Stanovni%C5%A1tvo__Naselja&px_tableid=Tabela4_18.px&px_language=hr&px_db=Naselja%20i%20stanovni%C5%A1tvo%20Republike%20Hrvatske&rxid=fc9d580f-2229-4982-a72c-cdd3e96307d3
}}</ref>:
{{Демографія/Діаграма населення‎
|Ширина зображення=500
|Висота зображення=300
|Максимум шкали=3000 
|Крок більшої шкали=500 
|Крок меншої шкали=100 
|Колір стовпця=rgb(0,0.6,0.85)
|Рік1=1857|Значення1=1046 
|Рік2=1869|Значення2 =1153 
|Рік3=1880|Значення3 =1489 
|Рік4=1890|Значення4 =1917 
|Рік5=1900|Значення5 =2260 
|Рік6=1910|Значення6 =2299 
|Рік7=1921|Значення7 =2390 
|Рік8=1931|Значення8 =2578 
|Рік9=1948|Значення9 =2229 
|Рік10=1953|Значення10 =1469 
|Рік11=1961|Значення11 =1310 
|Рік12=1971|Значення12 = 1575 
|Рік13=1981|Значення13 = 1955 
|Рік14=1991|Значення14 = 2295 
|Рік15=2001|Значення15 = 2703 
|Рік16=2011|Значення16 = 2162 
}}

Динаміка чисельності населення центру громади<ref name="populationHistory"/>:
{{Демографія/Діаграма населення‎
|Ширина зображення=500
|Висота зображення=300
|Максимум шкали=2000
|Крок більшої шкали=500
|Крок меншої шкали=100
|Колір стовпця=rgb(0,0.6,0.85)
|Рік1=1857|Значення1=773
|Рік2=1869|Значення2 =852
|Рік3=1880|Значення3 =1147
|Рік4=1890|Значення4 =1499
|Рік5=1900|Значення5 =1742
|Рік6=1910|Значення6 =1709
|Рік7=1921|Значення7 =1750
|Рік8=1931|Значення8 =1826
|Рік9=1948|Значення9 =1566
|Рік10=1953|Значення10 =902
|Рік11=1961|Значення11 =830
|Рік12=1971|Значення12 = 1115
|Рік13=1981|Значення13 = 1341
|Рік14=1991|Значення14 = 1624
|Рік15=2001|Значення15 = 1872
|Рік16=2011|Значення16 = 1771
}}

== Населені пункти ==
Крім поселення Врсар, до громади також входять:
* [[Беги]]
* [[Браличі]]
* [[Деличі]]
* [[Фленги]]
* [[Градина (Врсар)|Градина]]
* [[Клоштар]]
* [[Контешичі]]
* [[Мараси]]

== Клімат ==
Середня річна температура становить 14,21&nbsp;°C, середня максимальна&nbsp;— 26,96&nbsp;°C, а середня мінімальна&nbsp;— 1,09&nbsp;°C. Середня річна кількість опадів&nbsp;— 804&nbsp;мм<ref name=worldclim>{{citeweb|url=http://www.worldclim.org|title=Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas.|authors=Fick, S.E., R.J. Hijmans|year=2017|publisher=International Journal of Climatology.|accessdate=6 червня 2022|archive-date=12 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220312224814/https://www.worldclim.org/}}</ref><ref name=determ>значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'</ref>.
{{Клімат міста
|Місто_род= поселення
|Джерело= <ref name=worldclim/><ref name=determ/>
| Січ_сер=5.49           | Січ_сер_опади=58 
| Лют_сер=5.80           | Лют_сер_опади=48 
| Бер_сер=8.80           | Бер_сер_опади=56 
| Кві_сер=12.47           | Кві_сер_опади=64 
| Тра_сер=17.42           | Тра_сер_опади=60 
| Чер_сер=21.65           | Чер_сер_опади=69 
| Лип_сер=23.97           | Лип_сер_опади=46 
| Сер_сер=23.68           | Сер_сер_опади=71 
| Вер_сер=19.18           | Вер_сер_опади=79 
| Жов_сер=15.05           | Жов_сер_опади=93 
| Лис_сер=10.23           | Лис_сер_опади=90 
| Гру_сер=6.85           | Гру_сер_опади=70

| Січ_сер_мін= 1.09       | Січ_сер_макс= 9.92 
| Лют_сер_мін= 1.38       | Лют_сер_макс= 10.22 
| Бер_сер_мін= 4.40       | Бер_сер_макс= 13.23 
| Кві_сер_мін= 8.04       | Кві_сер_макс= 16.88 
| Тра_сер_мін= 13.00       | Тра_сер_макс= 21.82 
| Чер_сер_мін= 17.22       | Чер_сер_макс= 26.05 
| Лип_сер_мін= 20.97       | Лип_сер_макс= 26.96 
| Сер_сер_мін= 20.68       | Сер_сер_макс= 26.67 
| Вер_сер_мін= 16.19       | Вер_сер_макс= 22.17 
| Жов_сер_мін= 12.05       | Жов_сер_макс= 18.04 
| Лис_сер_мін= 7.24       | Лис_сер_макс= 13.24 
| Гру_сер_мін= 3.84       | Гру_сер_макс= 9.84

| Січ_вітер = 2.40         | Січ_рад = 4456 
| Лют_вітер = 2.60         | Лют_рад = 7410 
| Бер_вітер = 2.70         | Бер_рад = 10810 
| Кві_вітер = 2.70         | Кві_рад = 15414 
| Тра_вітер = 2.40         | Тра_рад = 19659 
| Чер_вітер = 2.36         | Чер_рад = 21540 
| Лип_вітер = 2.36         | Лип_рад = 22703 
| Сер_вітер = 2.30         | Сер_рад = 19498 
| Вер_вітер = 2.40         | Вер_рад = 14342 
| Жов_вітер = 2.60         | Жов_рад = 9107 
| Лис_вітер = 2.69         | Лис_рад = 4945 
| Гру_вітер = 2.58         | Гру_рад = 3807 
}}

== Пам'ятки ==

Крім своїх пляжів, [[готель]]них комплексів, кафе і ресторанів, у місті є велика кількість важливих історичних пам'яток, які приваблюють численних туристів до міста. Від Стародавнього Риму в місті залишилися склади, [[вілла|вілли]], громадські будівлі й [[кладовище]], які були знайдені під час [[Археологічні дослідження|археологічних досліджень]] наприкінці 1920-х років. Склади являють собою велику (70&nbsp;м у довжину) прямокутну будову, що підтверджує той факт, що Урсарія була важливим торговим центром Істрії в давнину. Поблизу [[гавань|гавані]] були знайдені залишки давньоримського кладовища, з урнами з попелом померлих, і надгробна плита, які відносяться до [[2 століття|2-го століття н.&nbsp;е.]]

Церква Святої Фоски була побудована в епоху [[Відродження]], про що свідчить її архітектура у стилі [[Ренесансна архітектура|ренесансу]] з деякими бароковими деталями. Головною визначною пам'яткою цієї церкви є [[картина]] «Мучеництво Святої Фоски», яка датується XVII століттям.

Середньовічним пам'ятником є також романська [[базиліка]] Пресвятої Діви Марії, зведення якої відноситься до XII століття. Вважається, що перша церква на місці сучасної базиліки була побудована в VIII столітті, і до XII вона набула сучасного вигляду. Раніше ця базиліка була відома своїми [[фреска]]ми і картинами на релігійну тематику, які були створені переважно [[Венеція|венеційськими]] майстрами, проте велика частина картин і статуя [[Діва Марія|Діви Марії]] XIV століття були вкрадені.

== Примітки ==
{{reflist}}{{Портал|Хорватія}}

== Джерела ==

* [http://www.horvatiks.ru/index.php?go=Pages&in=view&id=23 Пам'ятки Хорватії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161204160630/http://www.horvatiks.ru/index.php?go=Pages&in=view&id=23 |date=4 грудня 2016 }}{{ref-ru}}
* [http://www.vrsar.hr/ Офіційний сайт м. Опрталь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110713073825/http://www.vrsar.hr/ |date=13 липня 2011 }}{{ref-hr}}

{{Міста Хорватії}}
{{Істрійська жупанія}}

[[Категорія:Міста Хорватії]]