Вільга (річка)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Вільга | |
|---|---|
 | |
| 50°02′39″ пн. ш. 19°56′28″ сх. д. / 50.04430000002777490° пн. ш. 19.94120000002777715° сх. д. | |
| Витік | у селі Рациборсько на висоті 370 м (гміна Величка) |
| Гирло | Вісли |
| • координати | 50°02′39″ пн. ш. 19°56′29″ сх. д. / 50.04417° пн. ш. 19.94139° сх. д. |
| Басейн | Балтійського моря |
| Країни: |
 Польща |
| Регіон | Малопольське воєводство |
| Довжина | 26,7 км |
| Площа басейну: | 101,1 |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Вільга (пол. Wilga) — річка у Польщі, у Велицькому й Краківському повітах Малопольського воєводства. Права притока Вісли[1], (басейн Балтійського моря).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 26,7 км, площа басейну водозбору 101,1 км². Формується притоками, безіменними струмками та частково каналізована. У верхів'ях річки зустрічаються: мересниця річкова, головень європейський та трохи струмкова форель.
Серйозно забруднена, в гирлі річки Вісла класифікується як V клас якості води[2].
Течія[ред. | ред. код]
Бере початок у селі Рациборсько на висоті 370 м (гміна Величка). Тече переважно на північний захід через Козьміце-Малі, Козьміце-Великі, Яновиці, Ґольковиці, Вжонсовиці. У місті Краків впадає у річку Віслу біля мосту Ретманського.
Цікавий факт[ред. | ред. код]
- У місті Кракові річку перетинає автошлях А4.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Гирло Вільги до Вісли -
Парк Жечни Вільга вздовж русла ріки у районі вул. Брожка -
Вільга у районі центру Іона Павла II -
Вільга у Лагевніках, в районі Базилики Божого Милосердя та Траси Лагевніцкої
-Solvay-POL,_Krak%C3%B3w.jpg)
-%C5%81agiewniki-POL,_Krak%C3%B3w.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hydronimy cz. 1, с. 314.
- ↑ Wojewódzki Inspektorat Ochrony Środowiska w Krakowie. Ocena jakości wód powierzchniowych w województwie małopolskim w 2004 roku (PDF) (пол.). 2005. Архів оригіналу (PDF) за 9 листопада 2007. Процитовано 20 вересня 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- Wilga,potok górski, w pow. wielickim, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 467. (пол.)
