Вісла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вісла
Weichsel in Graudenz.jpg
Витік Сілезькі Бескиди
Координати витоку 49°36′21″ пн. ш. 19°00′13″ сх. д. / 49.60583° пн. ш. 19.00361° сх. д. / 49.60583; 19.00361
Гирло Балтійське море
Координати гирла 54°21′42″ пн. ш. 18°57′07″ сх. д. / 54.36167° пн. ш. 18.95194° сх. д. / 54.36167; 18.95194
Країни басейну Польща, Україна, Білорусь
Довжина 1 047 км
Висота витоку 1107 м
Висота гирла м
Середньорічний стік 1 080 м³/с
Площа басейну 194 424
Vistula Map.png

Ві́сла (пол. Wisła; нім. Weichsel) — найбільша річка басейну Балтійського моря і Польщі. Утворюється від злиття Чорної і Білої Вісел, які починаються з болота на Баранній горі у Сілезьких Бескидах. Впадає у Гданську затоку. Довжина 1 047 км. Площа басейну 194 424 км², з яких 169 700 км² належить Польщі, 12 700 км² — Україні, 9 800 км² — Білорусі. Головні притоки: Дунаєць, Сян, Вепш, Західний Буг (праві), Ніда, Пилиця, Баура (ліві).

Походження назви[ред.ред. код]

Назву було вперше зареєстровано Плінієм в 77 р. від Р. Х. в його Природничий Історії. Він використовує Вісла (4.52, 4.89) з іншим варіантом написання, Vistillus (3.06). Вісла впадає в Маре Suebicum, яке наразі відоме як Балтійське море. Корінь індоєвропейської назви Вісли походить від Доіндоєвропейського. Зменшувальне закінчення-іла,-ула, були використані у багатьох індо-європейської мовах, порівняй з Латинською — Урсула).

Географія[ред.ред. код]

У верхів'ях до виходу з Бескид (60 км) Вісла — бурхливий гірський потік; нижче Кракова, прийнявши ряд притоків з Карпат, стає багатоводною; ширина русла нижче впадання Дунайця становить 200 м, нижче Сяну — 600—1000 м. У середньому плині (до ріки Брда (Brda), а також у нижньому — типова рівнинна ріка, що протікає переважно в широкій, місцями терасованій долині. Русло на великому протязі звивисте, місцями дробиться на рукава й протоки, відрізняється нестійкістю, більшою кількістю мілин і перекатів. Від міста Торунь до моря русло повністю зарегульоване, вище Торуня укріплені ділянки, піддані погрозі значного розмиву берегів. За 50 км від моря Вісла розділяється на рукава (Ногат, Мертва Вісла й ін.), утворюючі велику дельту (Жулави). Частина дельти, що лежить нижче рівня моря, захищена дамбами. В гирлі Мертвої Вісли розташований морський порт Гданськ. Більшість головних приток впадають праворуч: Дунаєць, Віслока, Сян, Вепш, Буг; з лівих найбільш великі — Пилиця і Брда.

Вісла

Водний режим значною мірою визначається впливом приток, що стікають із Карпат. Весняна повінь через таскин. Улітку й узимку часті паводки. Швидкі й високі (до 10 м) підйоми рівня, особливо у верхньому й середньому плині, приводять до катастрофічних повеней. Останні нерідко викликаються також заторами льоду. У проміжки між паводками ріка міліє, що сильно утрудняє судноплавство. Середня річна витрата в Кракові 84 м²/сек, в Варшаві — 590 м³/сек, біля гирла — 1030 м³/сек. Льодовий покрив, особливо у верхньому плині, нестійкий.

Система річок Польщі

Судноплавна до гирла ріки Пшемши (Przemsza) (940 км) для судів водотоннажністю 200—500 т протягом 200—250 днів на рік. З метою регулювання стоку на Віслі і її припливах споруджуються водоймища (з будівництвом на деяких з них ГЕС), виробляється обвалування русла. З'єднана Дніпровсько-Бузьким каналом з Дніпром і Бидгощським каналом з Одрою, а також з Німаном.

Вісла — єдина в Польщі неурегульована ріка. Її русло виляє, як синусоїда. Швидкість течії 5км/год. Від міста Тчева русло здобуває спрямленний напрямок, глибини не стрибають. На правому березі розташоване місто Грудзендз з гарним історичним замком.

На Віслі в місті Влоцлавек розташована найбільша польська ГЕС — Влоцлавек ГЕС потужністю 160,2 Мвт.

Основні притоки: Західний Буг, Сян, Пилиця, Нарев.

Міста, через які протікає Вісла: Краків, Варшава, Плоцьк, Торунь; у дельті Гданськ.

Вісла має поділ на Верхню Віслу від витоків до міста Сандомир, Середню Віслу від Сандомиру до гирла Нарева або Західного Буга і на дельту від гирла Західного Буга до гирла.

Дельта Вісли[ред.ред. код]

Річка утворює дельту навколо міста Бяла Гура, біля Штума, приблизно за 50 км від впадіння в море, поділяється на два гирла: Ногат (праворуч) і Ленівка (ліворуч). У місті Гданськ від Ленівки відгалужується гирло Шкарпава, яке наразі, за для боротьби з повінню, пересипано. Від Мертвої Вісли відокремлюється в Пжегалінське гирло, яке впадає в Гданську затоку. До 14 сторіччя Вісла мала поділ на головне західне гирло, Ельблонгська Вісла і маловодне східне гирло, Гданська Вісла. Починаючи з 1371 року Гданська Вісла є провідним гирлом. Після повені 1890 року утворилось гирло Болд Вісла.

Геологічна історія[ред.ред. код]

Історія річки Вісли та її долині нараховує понад 2 млн років. Протягом останнього мільйона років, льодовик вісім раз покривав Польщу, в результаті чого відбувались зміни напрямку течії ріки. В інтергляціали, коли льодовик відступив, Вісла поглиблювала і розширювала свою долину. Річка прийняла його нинішні форми протягом останніх 14 тис. років, після повного танення скандинавського льодовика в цьому районі. Наразі вздовж долини Вісли відбувається ерозія берегів і перехват річок[1].

Останній льодовик увійшов в район Польщі близько 20 тис. років тому. За період інтергляціалу, Пра-Вісла, шукала найкоротший шлях до моря — тисячі років тому річка впадала до Північного моря на широті сучасної Шотландії. [2]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Państwowy Instytut Geologiczny (State Geological Institute), Warsaw, "Geologiczna historia Wisły"
  2. R. Mierzejewski, Państwowa Wyższa Szkoła Filmowa, Telewizyjna i Teatralna im. Leona Schillera w Łodzi, Narodziny rzeki

Див. також[ред.ред. код]

  • 16689 Вісла - астероїд, названий на честь річки.