Головень європейський
Головень європейський | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Squalius cephalus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Головень європейський[1], головень, клен, клень, клювак (Squalius cephalus) — вид риб роду головень родини ялецевих.
У головня широколоба голова з чітко окресленим великим ротом і красиве циліндричне тіло, вкрите великою лускою. Спинний та анальний плавці злегка заокруглені, хвостовий плавець виїмчастий. Товста спина зелено-чорна, боки сріблясто-жовті. Спинний і хвостовий плавці темно-сині, грудні, черевні та анальний плавці оранжеві.
Довжина до 80 см, вага до 4 кг[2].
У теплу пору року живе там, де піщані та піщано-галькові перекати, уступи з глинястим дном, що межують із спокійними плесами, де він може завжди заховатись. Його можна побачити за великими корчами, каменями, поблизу кущів, що нависли над водою, а також під крутими берегами. Це — житель річок з чистою, багатою на кисень водою. Не живе в пониззях великих річок, водосховищах із сповільненою течією та в озерах.
Поширений по всій Україні. В басейні Кубані живе підвид головень кавказький (S. c. orientalis Nordmann, 1840)[2].
Молоді особини тримаються табунами, дорослі — переважно поодинці. У табуни збирається в період розмноження. Для цього плідники гуртуються на ділянках річок із швидкою течією, де кам'янисте піщано-галькове дно. Температура води в цей час не нижча від 15 °C. Ікру самиці відкладають на глибині 0,30 —0,50 м. Нерест порційний. У самок з верхньої течії Дністра, довжина яких 22 —37 см, виявлено від 9,7 тис. до 52,4 тис. ікринок. Через три — сім діб з ікринок вилуплюються личинки.
Всеїдна риба. Живиться нитчастими водоростями, стеблами й листками рослин, рибою (бичками, верховодками, пічкурами та ін.), молюсками, черв'яками, раками. Молоді риби поповнюють свій раціон рачками, личинками комах, а також комахами, що падають на поверхню води з прибережних дерев та заносяться вітром.
У перші три роки життя росте найінтенсивніше, пізніше річні прирости зменшуються. У передгірських ділянках річок росте краще, ніж у гірських, що пов'язане, мабуть, з температурою у водоймах та інтенсивністю живлення.
Це цінна риба, але рідко чисельність її досягає промислового обсягу. Найчастіше головень європейський є об'єктом спортивного та любительського лову. Ловлять головня на різних комах: хруща, бабку, сарану, також використовують штучні принади[3]. Збільшенню кількості цієї риби сприяють заходи щодо зменшення забруднення річок та їх зарегулювання.
-
На виставці «Subaqueous Vltava», Прага
- ↑ УДК 597.2/5(477) Ю. В. Мовчан «Риби України (таксономія, номенклатура, зауваження)» — Збірник праць Зоологічного музею, 2008—2009, № 40 PDF
- ↑ а б Головень // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 394. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ Ловля хитрого головня. Як правильно ловити головня?. trofey.ua. Процитовано 24 червня 2024.
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2024). Squalius cephalus на FishBase. Версія за лютий 2024 року.
- Щербуха А. Я. Риби наших водойм.— 2-ге видання, доп.— К.: Рад. шк., 1987.— 159 с., іл.
Це незавершена стаття про Коропоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Головень
- Тварини, описані 1758
- Риби Австрії
- Риби Бельгії
- Риби Білорусі
- Риби Болгарії
- Риби Естонії
- Риби Іраку
- Риби Литви
- Риби Нідерландів
- Риби Німеччини
- Риби Росії
- Риби Румунії
- Риби Словаччини
- Риби Угорщини
- Риби України
- Риби Фінляндії
- Риби Франції
- Риби Чехії
- Прісноводні риби