Головень європейський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Головень європейський

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: Ялецеві (Leuciscidae)
Підродина: Leuciscinae
Рід: Головень (Squalius)
Вид: Головень європейський
Squalius cephalus
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Вікісховище: Squalius cephalus
Віківиди: Squalius cephalus
EOL: 2778689
ITIS: 163581
МСОП: 61205
NCBI: 8284

Головень європейський[1], головень, клен, клень, клювак (Squalius cephalus) — вид риб роду головень родини ялецевих.

Зовнішній вигляд

[ред. | ред. код]

У головня широколоба голова з чітко окресленим великим ротом і красиве циліндричне тіло, вкрите великою лускою. Спинний та анальний плавці злегка заокруглені, хвостовий плавець виїмчастий. Товста спина зелено-чорна, боки сріблясто-жовті. Спинний і хвостовий плавці темно-сині, грудні, черевні та анальний плавці оранжеві.

Довжина до 80 см, вага до 4 кг[2].

Місця проживання

[ред. | ред. код]

У теплу пору року живе там, де піщані та піщано-галькові перекати, уступи з глинястим дном, що межують із спокійними плесами, де він може завжди заховатись. Його можна побачити за великими корчами, каменями, поблизу кущів, що нависли над водою, а також під крутими берегами. Це — житель річок з чистою, багатою на кисень водою. Не живе в пониззях великих річок, водосховищах із сповільненою течією та в озерах.

Поширений по всій Україні. В басейні Кубані живе підвид головень кавказький (S. c. orientalis Nordmann, 1840)[2].

Розмноження

[ред. | ред. код]

Молоді особини тримаються табунами, дорослі — переважно поодинці. У табуни збирається в період розмноження. Для цього плідники гуртуються на ділянках річок із швидкою течією, де кам'янисте піщано-галькове дно. Температура води в цей час не нижча від 15 °C. Ікру самиці відкладають на глибині 0,30 —0,50 м. Нерест порційний. У самок з верхньої течії Дністра, довжина яких 22 —37 см, виявлено від 9,7 тис. до 52,4 тис. ікринок. Через три — сім діб з ікринок вилуплюються личинки.

Харчування

[ред. | ред. код]

Всеїдна риба. Живиться нитчастими водоростями, стеблами й листками рослин, рибою (бичками, верховодками, пічкурами та ін.), молюсками, черв'яками, раками. Молоді риби поповнюють свій раціон рачками, личинками комах, а також комахами, що падають на поверхню води з прибережних дерев та заносяться вітром.

У перші три роки життя росте найінтенсивніше, пізніше річні прирости зменшуються. У передгірських ділянках річок росте краще, ніж у гірських, що пов'язане, мабуть, з температурою у водоймах та інтенсивністю живлення.

Риболовля

[ред. | ред. код]

Це цінна риба, але рідко чисельність її досягає промислового обсягу. Найчастіше головень європейський є об'єктом спортивного та любительського лову. Ловлять головня на різних комах: хруща, бабку, сарану, також використовують штучні принади[3]. Збільшенню кількості цієї риби сприяють заходи щодо зменшення забруднення річок та їх зарегулювання.

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. УДК 597.2/5(477) Ю. В. Мовчан «Риби України (таксономія, номенклатура, зауваження)» — Збірник праць Зоологічного музею, 2008—2009, № 40 PDF
  2. а б Головень // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 394. — ISBN 5-7707-4049-3.
  3. Ловля хитрого головня. Як правильно ловити головня?. trofey.ua. Процитовано 24 червня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Froese R., Pauly D. (eds.) (2024). Squalius cephalus на FishBase. Версія за лютий 2024 року.
  • Щербуха А. Я. Риби наших водойм.— 2-ге видання, доп.— К.: Рад. шк., 1987.— 159 с., іл.