Перегляд вихідного коду сторінки Вітаутас Ландсберґіс

{{Лідер
| ім'я = Вітаутас Ландсберґіс
| оригінал імені = {{lang-lt|Vytautas Landsbergis}}
| зображення = Landsbergis, Vytautas-0085.jpg
| опис зображення = 
| посада = Голова [[Сейм Литовської Республіки|Сейму Литовської Республіки]]
| порядок = 11
| прапор = Coat of arms of the Seimas of Lithuania.png
| початок_терміну = [[7 липня]] [[1992]]
| кінець_терміну = [[22 листопада]] [[1992]]
| попередник = посаду відновлено 
| наступник = [[Альгірдас Бразаускас]]
| посада2 = Голова [[Сейм Литовської Республіки|Сейму Литовської Республіки]]
| Порядок2 = 14
| прапор2 = Coat of arms of the Seimas of Lithuania.png
| початок_терміну2 = [[26 листопада]] [[1996]]
| кінець_терміну2 = [[18 жовтня]] [[2000]]
| попередник2 = [[Чесловас Юршенас]]
| наступник2 = [[Артурас Паулаускас]]
| посада3 = 7-й [[Верховна Рада Литовської РСР|Голова Верховної Ради Литовської Республіки]]
| прапор3 = Flag_of_Lithuania_ (1988-2004).svg
| початок_терміну3 = [[10 березня]] [[1990]]
| кінець_терміну3 = [[7 липня]] [[1992]]
| попередник3 = Ліонгінас Клеменсовіч Шепетіс
| наступник3 = посада скасована
| дата_народження = 18.10.1932
| місце_народження = [[Каунас]], [[Литва]]
| дата_смерті = 
| місце_смерті = 
| освіта = [[Литовська академія музики та театру|Державна консерваторія Литовської РСР]]
| вчений ступінь = 
| нагороди = {{ряд|{{Кавалер ордена Вітаутаса Великого з ланцюгом}}
|{{Кавалер Великого хреста ордена Вітаутаса Великого}}
|{{Кавалер Великого хреста ордена Заслуг (Норвегія)}}
}}
{{ряд|{{Великий Хрест ордена Заслуг (Польща)}}
|{{Орден Перемоги імені Святого Георгія}}
|{{Орден заслуг pro Merito Melitensi (для цивільних)}}
}}
{{ряд|{{Зірка Стрільців}}
|{{Великий офіцер ордена Почесного легіону}}
|{{Великий хрест ордена Пошани (Греція)}}
}}
{{ряд|{{Гранд-офіцер ордена Трьох Зірок}}
|{{Орден Хреста землі Марії 1 класу}}
|{{Орден Свободи|2017}}
}}
{{ряд|{{Орден «Честь Нації»}}
}}
| автограф = Signature of Vytautas Landsbergis.png
}}

'''Ві́таутас Ла́ндсберґіс''' ({{lang-lt|Vytautas Landsbergis}}; {{н}} [[18 жовтня]] [[1932]], [[Каунас]], [[Литва]] )&nbsp;— [[Литва|литовський]] [[політик]], державний і громадський діяч; до цього&nbsp;— вчений-музикознавець, публіцист. Перший голова Парламенту ([[Сейм Литовської Республіки|Верховної Ради&nbsp;— Сейму]]) незалежної [[Литва|Литви]] після [[Історія Литви#Відродження Литовської республіки|відокремлення її]] від [[СРСР]] ([[1990]]).

== Ранні роки ==
Народився в сім'ї литовського архітектора Вітаутаса Ландсберґіса-Жямкальніса і лікаря-окуліста Они Яблонськите-Ландсбергене.

У Каунасі закінчив середню школу і музичну школу імені Юозаса Груодіса.

Навчався у [[Вільнюська консерваторія|Вільнюській консерваторії]] ([[1950]]—[[1955]]).

== Педагогічна та наукова діяльність ==
Викладав у музичній школі імені [[Чюрльоніс Мікалоюс|Мікалоюса Чюрльоніса]] і у [[Вільнюський педагогічний університет|Вільнюському педагогічному університеті]], з [[1974]]&nbsp;— в консерваторії.

[[1969]]&nbsp;— захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата мистецтвознавства про композиторську творчість [[Чюрльоніс Мікалоюс|Мікалоюса Чюрльоніса]].

[[1978]]—[[1990]]&nbsp;— виконував обов'язки професора Вільнюської консерваторії (нині Литовська музична академія).

[[1994]]&nbsp;— захистив другу дисертацію і став [[габілітація|габілітованим]] [[доктор наук|доктором наук]].

Був членом правління і секретаріату Спілки композиторів Литви.

Голова Товариства М.&nbsp;К.&nbsp;Чюрльоніса і почесний голова [[Литовська шахова федерація|Литовської шахової федерації]].

Видав понад 30 книг. Перші були присвячені головним чином творчості М.&nbsp;К.&nbsp;Чюрльоніса&nbsp;— ''Pavasario sonata'' ([[1965]]), «Творчість Чюрльоніса» (1975), ''Vainikas Čiurlioniui'' ([[1980]]) та інші; укладач і редактор видань музичних творів Чюрльоніса. Видав також збірку музично-критичних статей ''Geresnės muzikos troškimas'' ([[1990]]).

Пізніше виходили головним чином книги публіцистики і політичних мемуарів ''Atgavę viltį'' ([[1990]]), ''Laisvės byla'' ([[1992]]), ''Kryžkelė'' (1995), ''Sunki laisvė: 1991 m. ruduo&nbsp;— 1992 m. ruduo'' ([[2000]]), також політична автобіографія «Lūžis prie Baltijos» (1997).

Під псевдонімом ''Jonas Žemkalnis'' видав дві книги віршованих [[рефлексія (філософія)|рефлексій]] ''Intermezzo'' ([[1991]]) і ''Intermezzo non finito'' ([[2004]]).

== Політична діяльність ==
У червні [[1988]] обраний в ініціативну групу [[Саюдіс]]а (на початках «Литовський рух за перебудову»). На засновницькому з'їзді Саюдіса [[22 жовтня]]—[[23 жовтня]] 1988 вибраний в Сейм і Раду Сейму Саюдіса. З листопада [[1988]] по квітень [[1990]] голова Ради Сейму Саюдіса, з грудня [[1991]]&nbsp;— почесний голова.

У березні [[1989]] обраний народним депутатом [[СРСР]] і брав участь в З'їзді народних депутатів.

[[11 березня]] [[1990]] року за його активної участі [[Сейм Литовської Республіки|Верховна Рада Литви]] ухвалила декларацію про відновлення незалежності Литви. Того самого дня вбув обраний головою Верховної Ради Литви (на цій посаді до [[1992]]).

Голова [[Сейм Литовської Республіки|Сейму]] [[Литовська Республіка|Литовської Республіки]] ([[1996]]—[[2000]]).

Один з засновників ([[1993]]) і лідер правої партії «Союз Вітчизни» (Консерватори Литви) (лит. ''Tėvynės sąjunga''). Головою партії обирався ([[1993]]) і переобирався ([[1995]], [[1998]], [[2000]]); з [[2003]]&nbsp;— голова її політичного комітету і член президії.

З червня [[2004]] член [[Європейський Парламент|Європейського Парламенту]] і входить в найбільшу фракцію «Європейської народної партії (християнські демократи) і європейські демократи» (''European People's Party (Christian Democrats) and European Democrats'').

== Нагороди ==
* [[Орден Свободи]] ([[Україна]], [[6 грудня]] [[2017]])&nbsp;— ''за визначний особистий внесок у розвиток українсько-литовських міждержавних відносин''<ref>{{УПУ|407/2017|6 грудня 2017|Про нагородження В.Ландсбергіса орденом Свободи}}</ref>

== Громадська позиція ==
У червні 2018 записав відеозвернення на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера [[Сенцов Олег Геннадійович|Олега Сенцова]]<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=H9j8A7VW3n4|назва=Sentsov 69|видавець=Free Sentsov|дата=13 червня 2018|вебсайт=YouTube|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021|archive-date=26 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211126232259/https://www.youtube.com/watch?v=H9j8A7VW3n4}}</ref>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''М. Дорошко''. Ландсберґіс Вітаутас // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— С. 389.&nbsp;— ISBN 978-966-611-818-2.

== Посилання ==
* [http://www.dt.ua/articles/77187?print ''Михайло Зубар''. Вітаутас Ландсберґіс: «У 1990 році наше суспільство дозріло до бажання більш щирого і чистого життя» // Дзеркало тижня. Україна, №&nbsp;9, 11.03.2011]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [[Радіо «Свобода»]]: [http://www.radiosvoboda.org/content/article/25322673.html Ландсберґіс: «Росія стає термоядерною фашистською державою»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140408040153/http://www.radiosvoboda.org/content/article/25322673.html |date=8 квітня 2014 }}

{{succession|office=[[Голова Верховної Ради Литви]] <br />[[1990]]—[[1992|92]] |preceded= <br /> | succeeded= }}
{{succession|office=Голова [[Сейм Литовської Республіки|Сейму Литовської Республіки]]<br />7 липня 1992—22 листопада 1992|preceded=посаду відновлено  <br /> | succeeded=[[Альгірдас Бразаускас]] }}
{{succession|office=Голова [[Сейм Литовської Республіки|Сейму Литовської Республіки]]<br />26 листопада 1996—18 жовтня 2000|preceded=[[Чесловас Юршенас]]  <br /> | succeeded= [[Артурас Паулаускас]] }}
{{Голови Сейму Литви}}
{{DEFAULTSORT:Ландсберґіс Вітаутас}}
{{бібліоінформація}}
[[Категорія:Депутати Європарламенту від Литви]]
[[Категорія:Литовські музиканти]]
[[Категорія:Литовські письменники]]
[[Категорія:Литовські публіцисти]]
[[Категорія:Литовські музикознавці]]
[[Категорія:Лютерани]]
[[Категорія:Литовські християни]]
[[Категорія:Уродженці Каунаса]]
[[Категорія:Почесні доктори університету Вітовта Великого]]