ГЕС Ескальдес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Ескальдес
Машинний зал станції
42°30′54″ пн. ш. 1°33′12″ сх. д. / 42.51503055558332989° пн. ш. 1.55359444447222206° сх. д. / 42.51503055558332989; 1.55359444447222206Координати: 42°30′54″ пн. ш. 1°33′12″ сх. д. / 42.51503055558332989° пн. ш. 1.55359444447222206° сх. д. / 42.51503055558332989; 1.55359444447222206
КраїнаАндорра Андорра
Стандіюча
Річкасточище Riu Valira d'Orient
Початок будівництва1930
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів19342009
Основні характеристики
Середнє річне виробництво83  млн кВт·год
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напір485  м
Характеристики обладнання
Тип турбінПелтон
Кількість та марка турбін3
Кількість та марка гідрогенераторів2х15 МВА + 1х17 МВА
Основні споруди
Тип греблікам'яно-накидна
ВласникFHASA
ГЕС Ескальдес. Карта розташування: Андорра
ГЕС Ескальдес
ГЕС Ескальдес
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Ескальдес у Вікісховищі

ГЕС Ескальдес (ісп. Escaldes) — гідроелектростанція в Андоррі, станом на середину 2010-х найпотужніша електростанція в країні.

Андорра розташована у гірській системі Піренеїв, на південній стороні від водорозділу. Для роботи ГЕС Ескальдес використовується ресурс зі сточища Валіра-д'Ор'єнт, котра дренує східну частину країни та є лівим витоком річки Валіра (через Сегре та Ебро відноситься до басейну Балеарського моря). Відведений із Валіра-д'Ор'єнт ресурс подається через дериваційний тунель довжиною 11 км, прокладений у гірському масиві лівобережжя річки. На своєму шляху він отримує поповнення з водозаборів на менших потоках та в підсумку виводить до водосховища Engolasters об'ємом 600 тис. м3, спорудженого за допомогою кам'яно-накидної греблі за кількасот метрів вище від дна долини. Крім того, до Енголастерс через тунель довжиною 3 км подається ресурс з іншого, південно-західного напрямку, де уздовж кордону з Іспанією розташоване сточище Мадріу (ліва притока Валіра-д'Ор'єнт, яка впадає в останню нижче за станцію Ескальдес).

Від водосховища прокладено напірний водогін довжиною 1250 метрів, що виводить до машинного залу на березі Валіра-д'Ор'єнт. Останній при введенні в експлуатацію у 1934 році обладнали двома гідроагрегатами з турбінами типу Пелтон, які працювали з напором 485 метрів. На тлі зростання потреби у балансуючих потужностях в 2009 році додали третій гідроагрегат дещо більшої потужності – 17 МВА проти 15 МВА у перших двох.

Середньорічне виробництво ГЕС Ескальдес становить 83 млн кВт-год електроенергії. Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 110 кВ.

Існували плани надання станції функції гідроакумуляції, проте наразі їх не реалізували з екологічних міркувань.[1][2][3][4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Albert Moles i Betriu L’obtenció i la gestió de l’energia hidroelèctrica (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2017.
  2. Autoproduction rentable d’électricité en Andorre. rittmeyer.com (fr-FR) . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  3. Engolasters lake (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2017.
  4. Engolasters Dam (Encamp, 1934) | Structurae. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.