Георг Ріке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Ріке
нім. Georg Rieke
Народився27 січня 1894(1894-01-27)
Гамельн
Помер2 листопада 1970(1970-11-02) (76 років)
Бад-Пірмонт
Військове звання Генерал авіації
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)
Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)

Георг Ріке (нім. Georg Rieke; 27 січня 1894, Гамельн — 2 листопада 1970, Бад-Пірмонт) — німецький військовик, генерал авіації (1 березня 1945).

Біографія

[ред. | ред. код]

6 серпня 1914 року вступив у 164-й піхотний полк. Учасник Першої світової війни, 23 травня 1915 року важко поранений. З 15 грудня 1915 року — командир роти 260-го резервного піхотного полку. У липні — листопаді 1916 року пройшов льотну підготовку в 6-му навчальному авіазагоні. З 25 листопада 1915 року — льотчик-спостерігач 10-го навчального авіазагону, з 1 березня 1917 року — 4-ї бойової ескадри.

Після демобілізації армії залишений у рейхсвері, служив у піхотних частинах. 31 липня 1929 року офіційно звільнений з армії і відправлений на навчання в секретну льотну школу в СРСР. Після повернення 1 жовтня 1931 року відновлений на службі й призначений командиром ескадрону 2-го транспортного дивізіону. У липні-вересні 1933 року пройшов підготовку в секретній льотній школі в Італії. 1 жовтня 1933 року зарахований у люфтваффе і призначений офіцером для особливих доручень в інспекцію навчальних закладів. З 10 жовтня 1933 року — начальник авіаційного училища в Берліні-Темпельгофі. 1 липня 1934 року переведений в 154-у бомбардувальну ескадру «Бельке». З 21 березня 1935 року — начальник групи піхотних курсів в Кенігсбрюці.

З 1 вересня 1935 року — радник і начальник групи, з 1 грудня 1939 року — начальник відділу LP IA Управління особового складу ОКЛ. 23 березня 1943 року переведений в штаб 10-ї авіадивізії, а 15 травня 1943 року призначений її командиром. 1 січня 1944 року дивізія була переформована в 1-шу авіаційну навчальну дивізію. 1 квітня 1944 року став постійним представником начальника Управління особового складу, а 6 лютого 1945 року призначений командиром запасної авіаційної дивізії. 19 квітня 1945 року здався американським військам. 10 березня 1947 року звільнений.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688 (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]