Гюнтер Гесслер

Гюнтер Гесслер
нім. Günter Hessler
Народився	14 червня 1909(1909-06-14) Beerfelded, Меркіш-Одерланд
Помер	4 квітня 1968(1968-04-04) (58 років) Bochum-Laerd, Бохум, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	підводник, військовослужбовець, офіцер ВМФ Німеччини
Знання мов	німецька
Заклад	Німецька адміністрація з розмінування і Королівський ВМФ Великої Британії
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Фрегаттен-капітан
Родичі	Карл Деніц
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Золотий німецький хрест Нагрудний знак підводника

Гюнтер Гесслер (нім. Günter Hessler; 14 червня 1909, Берфельде — 4 квітня 1968, Бохум) — німецький офіцер-підводник, фрегаттен-капітан крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

1 жовтня 1927 року вступив на флот кадетом. Служив на торпедних катерах, лінійному кораблі «Сілезія». У квітні 1940 року переведений в підводний флот. 8 жовтня 1940 року призначений командиром підводного човна U-107 (тип IX-B), на якому зробив 3 походи (провівши в морі в цілому 200 днів). Спочатку передбачалося, що цей човен буде навчальним, але Гесслеру вдалося домогтися дозволу на вихід в похід, під час якого він потопив 4 кораблі загальною водотоннажністю 18 514 брт. Широку популярність Гесслер отримав після свого 2-го походу (29 березня — 2 липня 1941), коли, діючи в районі Канарських островів, він потопив 14 суден (86 699 брт), найбільшим було британське торговельне судно «Келчес» (10 305 брт). 1 червня 1941 року потопив мисливця за підводними човнами «Альфреда Джонса» (5 103 брт). У 3-му поході записав на свій рахунок ще 3 судна (13 641 брт). 1 грудня 1941 року залишив командування і був переведений в штаб командувача підводним флотом, де зайняв пост 1-го офіцера Адмірал-штабу. Всього за час військових дій потопив 21 судно загальною водотоннажністю 118 822 брт. 8 травня 1945 року взятий в полон союзниками. В жовтні 1945 року виступав свідком на Нюрнберзькому процесі. 15 жовтня звільнений.

Сім'я

В листопаді 1937 року одружився з Урсулою Деніц (1917—1990), дочкою Карла Деніца. В пари народились 3 дітей.

Звання

• Кандидат в офіцери (5 квітня 1927)
• Кадет (1 жовтня 1927)
• Фенріх-цур-зее (1 квітня 1929)
• Обер-фенріх-цур-зее (1 червня 1931)
• Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1931)
• Оберлейтенант-цур-зее (1 липня 1933)
• Капітан-лейтенант (1 жовтня 1936)
• Корветтен-капітан (1 вересня 1941)
• Фрегаттен-капітан (1 грудня 1944)

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (18 листопада 1939)
  • 1-го класу (1 березня 1941)
• Двічі відзначений у Вермахтберіхт (1 травня і 8 червня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста (24 червня 1941)
• Нагрудний знак підводника (3 липня 1941)
• Німецький хрест в золоті (9 листопада 1944)

Література

• Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва: Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
• Hans-Joachim Röll: U 107 — Die erfolgreichste Feindfahrt eines U-Bootes im Zweiten Weltkrieg, Verlagshaus Würzburg — Flechsig, 2015, ISBN 978-3803500540