Гіпотеза Цукера — Гаммета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гіпотеза Цукер—Гаммета (рос. гипотеза Цукера — Гаммета, англ. Zucker — Hammett hypothesis) — гіпотеза стверджує, що коли в хімічній реакції з кислотним каталізом logk1 (k1 — константа швидкості реакції першого порядку) лінійно змінюється з H0 (гамметівська кислотна функція), вода не включається в перехідний стан стадії, яка контролює реакцію. Однак, якщо logk1 є лінійним з lg[H+], тоді вода включається. Хоча Гамметом показано, що це не завжди так.[1][2]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Zucker–Hammett hypothesis. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
  2. http://www.ngpedia.ru/id587963p1.html