Гіпотеза Цукера — Гаммета
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Гіпотеза Цукер—Гаммета (рос. гипотеза Цукера — Гаммета, англ. Zucker — Hammett hypothesis) — гіпотеза стверджує, що коли в хімічній реакції з кислотним каталізом logk1 (k1 — константа швидкості реакції першого порядку) лінійно змінюється з H0 (гамметівська кислотна функція), вода не включається в перехідний стан стадії, яка контролює реакцію. Однак, якщо logk1 є лінійним з lg[H+], тоді вода включається. Хоча Гамметом показано, що це не завжди так.[1][2]
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
- ↑ Zucker–Hammett hypothesis. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
- ↑ http://www.ngpedia.ru/id587963p1.html
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |