Перегляд вихідного коду сторінки Давньоскандинавська мова

{{Мова
 | Колір= індоєвропейська
 | Назва= Давньоскандинавська мова
 | Поширена_в=
 | Регіон=[[Північна Європа]]
 | Писемність=[[латиниця]], [[футарк]] 
 | Класифікація=[[Індоєвропейські мови|Індоєвропейські]]
: [[Германські мови|Германські]] 
::[[Скандинавські мови|Скандинавські]]
 | Офіційна= 
 | ISO_639 =—
 | ISO_639-2 =non
 | ISO_639-3 =[[iso639-3:non|non]]
 | Зображення = CodexRunicus.jpeg
 | Ширина_зображення = 250px
 | Підпис = Рунічний кодекс
 |}}

'''Давньоскандинавська мова''' (''norrœnt mál'', «північна мова»)&nbsp;— у мовознавстві умовна назва [[Діалектний континуум|групи діалектів]] ([[наріччя|наріч]]) [[Германські мови#Північна підгрупа|північногерманських мов]], які побутували у VII—XV&nbsp;ст. у [[Скандинавія|Скандинавії]] ([[Норвегія|Норвегії]], [[Швеція|Швеції]], [[Данія|Данії]]) та місцях проживання [[скандинави|скандинавів]]-[[вікінг]]ів ([[Ісландія]], [[Гренландія]], [[Фарерські острови]], Північні [[Шотландія]], [[Ірландія]], Східна [[Англія]], [[Нормандія]], [[Прибалтика|Східна Балтика]], Північна [[Україна]], [[Новгородська земля|Новгородщина]]). Поділялася на західну і східну групи говорів. На базі першої сформувалася [[норвезька мова|норвезька]], [[фарерська мова|фарерська]], й [[ісландська мова|ісландська мови]], на базі другої&nbsp;— [[данська мова|данська]] і [[шведська мова|шведська мови]]. Гіпотетичний попередник&nbsp;— [[протоскандинавська мова]]. Мала [[руни|рунічну писемність]] ([[молодший футарк]]), яка в ХІІ ст. була замінена на [[латинський алфавіт]]. Використовувалася у королівствах Скандинавії, Англії, Ірландії. Була мовою князів, двору і війська [[Київська Русь|Київської Русі]] IX—XI&nbsp;ст. Найбільше давньоскандинавських архаїчних рис зберегла ісландська мова.

== Назва ==
[[Файл:Hjalmars avsked av Orvar Odd efter striden på Samsö.jpg|250px|міні|Розставання з Орваром Оддом після бою на Самсе.]]
* '''Північна мова''' (дав.скан. ''norrœnt mál'')&nbsp;— самоназва у ряді документів.
* '''Данська мова''' (дав.скан. ''dǫnsk tunga'')&nbsp;— назва спільної мови ісландців, норвежців, шведів і данців у збірці ісландських законів Grágás XII&nbsp;ст. У східному діалекті: ''dansk tunga''.
* '''Старонордична мова''' ({{lang-en|Old Norse, Old Nordic}}, {{lang-is|Fornnorræna}}, {{lang-sv|Fornnordiska}}, {{lang-de|Altnordische Sprache}})&nbsp;— основна назва у германо-скандинавських мовах. У вузькому значенні позначає в європейській історіографії західний діалект давньоскандинавської мови, що був поширений у Норвегії, Ісландії, Гренландії, північних землях Британії та Ірландії.
* '''Староскандинавська мова''' ({{lang-en|Old Scandinavian}})&nbsp;— альтернативна назва; у вузькому значенні позначає західний діалект мови.
* '''[[Давньоісландська мова|Давньоісландська]]''', або '''Староісландська мова''' ({{lang-en|Old Icelandic}})&nbsp;— ісландська назва давньоскандинавської мови, або назва ісландського говору західного наріччя цієї мови.
* '''Давньоскандинавська мова''' ({{lang-ru|Древнескандинавский язык}})&nbsp;— українська назва, запозичена з російської.
* '''Мова вікінгів''' ({{lang-en|Viking language}})&nbsp;— назва у науково-популярній і навчальній літературі<ref>Byock 2013.</ref>.

== Класифікація ==
Класифікація давньоскандинавської мови.
* Для наочності вказані наріччя (діалекти) давньоскандинавської мови і мови, які виокремилися з цих наріч.
* Для порівняння наведено розвиток української мови.

{{Tree list}}
* [[індоєвропейські мови]]
** індо-іранські мови
** греко-романські мови
** {{Tree list/final branch}} германо-балто-слов'янські мови
*** [[германські мови]]
**** {{Tree list/final branch}} [[Скандинавські мови|північно-германські (скандинавські) мови]]
***** {{Tree list/final branch}} [[давньоскандинавська мова]] (вимерла, VII—XII / XV&nbsp;ст.)
****** західні наріччя (західноскандинавські мови, з ХІ ст.)<ref name="Гордон265"/>
******* [[Файл:Flag_of_Norway.svg|20пкс|border]] [[Старонорвезька мова|старонорвезька]] >> [[Середньонорвезька мова|середньонорвезька]] >> [[Дано-норвезька мова|дано-норвезька]] >> [[Норвезька мова|норвезька]]
******* [[Файл:Flag_of_Iceland.svg|20пкс|border]] [[Середньоісландська мова|середньоісландська]] >> [[Новоісландська мова|новоісландська]] >> [[Ісландська мова|ісландська]]
******* [[Файл:Flag_of_the_Faroe_Islands.svg|20пкс|border]] [[Старофарерська мова|старофареська]] >> [[Новофарерська мова|новофарерська]] >> [[фарерська мова|фарерська]]
******* {{Tree list/final branch}} [[Файл:Flag_of_Greenland.svg|20пкс|border]] [[Гренландська германська мова|гренландська]]
****** {{Tree list/final branch}}східні наріччя (східноскандинавські мови, з ХІ ст.)<ref name="Гордон265"/>
******* [[Файл:Flag_of_Denmark.svg|20пкс|border]] [[Староданська мова|староданська]] >> [[Новоданська мова|новоданська]] >> [[Данська мова|данська]]
******* {{Tree list/final branch}} [[Файл:Flag_of_Sweden.svg|20пкс|border]] [[Давньошведська мова|старошведська]] >> [[Старошведська мова|новошведська]] >> [[Шведська мова|шведська]]
*** {{Tree list/final branch}} [[слов'янські мови]]
**** {{Tree list/final branch}} [[східнослов'янські мови]]
***** {{Tree list/final branch}} [[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|20пкс|border]] [[Давньоруська мова|давньоруська]] >> [[Староукраїнська мова|староукраїнська]] >> [[Українська мова|українська]]
{{Tree list/final branch}}
{{Tree list/end}}

== Історія ==

=== Періодизація ===
Історію давньоскандинавської мови поділяють для зручності на три періоди:
* 100—700: період ''первісної давньоскандинавської'' ({{lang-en|Primitive Norse}}), або [[протоскандинавська мова|протоскандинавської мови]], коли зберігалися голосні й закінчення германських мов, і використовувалася [[старший футарк|стара рунічна писемність]]<ref name="Гордон265">Gordon, Taylor 1957, p. 265, §&nbsp;1.</ref>.
* 700—1100: період ''мови вікінгів'' ({{lang-en|Viking Norse}}), або власне давньоскандинавської мови, коли відбулися найбільші фонетичні зміни, зокрема втрата ненаголошених голосних, і використовувалася [[молодший футарк|нова рунічна писемність]]<ref name="Гордон265"/>.
* 1100—1500: період ''літературної давньоскандинавської мови'' ({{lang-en|Litterary Old Norse}}), коли була створена багата література, відбувся перехід на латинський алфавіт, і розпочалося формування окремих скандинавських мов<ref name="Гордон265"/>.

=== Загальна ===
[[Файл:Züge, Landnahmen und Siedlungsgebiete der Nordmänner - 800-1050.png|250px|міні|Скандинавські поселення, території й походи (800—1050&nbsp;рр.)]]
Давньоскандинавська мова сформувалася близько VII&nbsp;ст. на основі прото-скандинавської мови.

Носіями давньоскандинавської були північні [[германці]]&nbsp;— давні [[скандинави]] ({{lang-en|Norsemen}}, «північні люди»)<ref name="Гордон265"/>. Ця мова була рідною мовою для населення [[Скандинавія|Скандинавії]]&nbsp;— [[Норвегія|Норвегії]], [[Данія|Данії]], [[Швеція|Швеції]], [[Готланд]]у та країн, заселених скандинавами: [[Ісландія|Ісландії]], [[Фарерські острови|Фарерських островів]], [[Гренландія|Гренладнії]].

Завдяки діяльності скандинавських [[вікінг]]ів ([[нормани|норманів]], [[варяги|варягів]]) мова була поширена у інших землях, де існували постійні поселення скандинавів: [[Британія]] ([[Східна Англія]], Північно-Західна [[Шотландія]]), [[Ірландія]], [[острів Мен]], Північно-Західна [[Канада]] ([[Ньюфаундленд і Лабрадор]]), північна Франція ([[Нормандія]]), південна Італія ([[Сицилія]]), [[Фінляндія]], [[Прибалтика|східна Балтика]] ([[Курляндія]]), Північна [[Польща]] ([[Пруссія]]), Північна [[Росія]] ([[Лагода]], [[Волга|Волзький]] басейн), [[Білорусь]] ([[Полоцьк]]), Північна [[Україна]] ([[Київ]], [[Чернігів]], [[Любеч]], [[Наддніпрянщина]]). Проте у XI—XII&nbsp;ст., внаслідок асиміляції скандинавів місцевим населенням, давньоскандинавська мова у цих регіонах вимерла.


У XV&nbsp;ст. давньоскандинавська розвинувалася у різні [[північногерманські мови|північно-германські мови]]&nbsp;— [[данська мова|данську]], [[шведська мова|шведську]], [[норвезька мова|норвезьку]], [[Фарерська мова|фарерську]] й [[ісландська мова|ісландську]]. Найбільше рис давньоскандинавської мови зберегла ісландська.

== Писемність ==

=== Руни ===
До ХІІ ст. скандинави використовували [[руни|рунічну писемність]] ([[футарк]]). На відміну від протоскандинавської, яка послуговувалася старою абеткою ([[старший футарк|старшим футарком]]) з 24 літер-рун, давньоскандинавська мова використовувала нову абетку ([[молодший футарк]]), яка мала лише 16 знаків. Через обмежену кількість літер, деякі руни позначали кілька звуків одночасно. Короткі і [[довгі голосні]] не розрізнялися на письмі. У високому середньовіччі скандинави використовували так звані [[середньовічні руни]].

{| class="wikitable" style="text-align:center"
|+ Футарк
|-
! style="text-align:left"| Старший
| {{script|Runr|ᚠ}}<br/>f
| {{script|Runr|ᚢ}}<br/>u
| {{script|Runr|ᚦ}}<br/>þ
| {{script|Runr|ᚨ}}<br/>a
| {{script|Runr|ᚱ}}<br/>r
| {{script|Runr|ᚲ}}<br/>k
| {{script|Runr|ᚷ}}<br/>g
| {{script|Runr|ᚹ}}<br/>w
| rowspan="2" style="width: 0.25em;" |
| {{script|Runr|ᚺ}}<br/>h
| {{script|Runr|ᚾ}}<br/>n
| {{script|Runr|ᛁ}}<br/>i
| {{script|Runr|ᛃ}}<br/>j
| {{script|Runr|ᛇ}}<br/>æ
| {{script|Runr|ᛈ}}<br/>p
| rowspan="2" style="width: 0.25em;" |
| {{script|Runr|ᛉ}}<br/>z
| {{script|Runr|ᛊ}}<br/>s
| {{script|Runr|ᛏ}}<br/>t
| {{script|Runr|ᛒ}}<br/>b
| {{script|Runr|ᛖ}}<br/>e
| {{script|Runr|ᛗ}}<br/>m
| {{script|Runr|ᛚ}}<br/>l
| {{script|Runr|ᛜ}}<br/>ŋ
| {{script|Runr|ᛟ}}<br/>o
| {{script|Runr|ᛞ}}<br/>d
|- style="vertical-align: top;"
! style="text-align: left; vertical-align: middle;" | Молодший
| {{script|Runr|ᚠ}}<br/>f/v
| {{script|Runr|ᚢ}}<br/><div style="line-height: 1em;">u/v/w,<br/>y, o, ø</div>
| {{script|Runr|ᚦ}}<br/>þ, ð
| {{script|Runr|ᚬ}}<br/>ą, o, æ
| {{script|Runr|ᚱ}}<br/>r
| {{script|Runr|ᚴ}}<br/>k, g
| style="vertical-align: middle;" | —
| style="vertical-align: middle;" | —
| {{script|Runr|ᚼ/ᚽ}}<br/>h
| {{script|Runr|ᚾ/ᚿ}}<br/>n
| {{script|Runr|ᛁ}}<br/>i, e
| {{script|Runr|ᛅ/ᛆ}}<br/>a, æ, e
| style="vertical-align: middle;" | —
| style="vertical-align: middle;" | —
| {{script|Runr|ᛦ}}<br/>ʀ
| {{script|Runr|ᛋ/ᛌ}}<br/>s
| {{script|Runr|ᛏ/ᛐ}}<br/>t, d
| {{script|Runr|ᛒ}}<br/>b, p
| style="vertical-align: middle;" | —
| {{script|Runr|ᛘ}}<br/>m
| {{script|Runr|ᛚ}}<br/>l
| style="vertical-align: middle;" | —
| style="vertical-align: middle;" | —
| style="vertical-align: middle;" | —
|}

=== Латинка ===
{{main|Давньоанглійський латинський алфавіт}}
У ХІІ—ХІІІ ст. скандинави перейшли з рун на [[латинський алфавіт]]. Носії західних говорів&nbsp;— норвежці й ісландці&nbsp;— взяли за його основу [[староанглійський алфавіт|староанглійську адаптацію]]<ref name="Gordon266-4">Gordon, Taylor 1957, p. 266, §&nbsp;4.</ref>. Окрім власне латинських літер, вона мала руну [[þ]] (аналог сучасного англійського [[Th (диграф)|th]]) і модифіковані літери [[ð]], [[ǫ]] і [[ø]]<ref name="Gordon266-4"/>.

У середньовіччі давньоскандинавський латинський алфавіт не був стандартизований, тому у різних землях використовувалися різні буквосполучення для позначення звуків мови. Існували й унікальні скандинавські букви. Скажімо, літеру Ꝩ, ꝩ (''венд'', подібну на українську [[у]]) використовували для позначення звуків /u/, /v/, і /w/. Довгі голосні стали відзначати на письмі [[акут]]ами (знаком гострого наголосу), але найчастіше не виділяли.

Стандартна орфографія давньоскандинавської мови на основі латинського алфавіту була створена лише в ХІХ ст. і була, здебільшого, [[фонематика|фонематичною]]. Її найвиразніша нефонематична ознака&nbsp;— розрізнення [[дзвінкий зубний фрикатив|дзвінкого]] /ð/ і [[глухий зубний фрикатив|глухого зубного фрикативів]] /θ/. У рунічних і старих латинських текстах цього розрізнення немає: всюди використовується [[þ]].

У стандартній орфографії довгі голосні завжди відзначаються акутами. Більшість літер відповідають знакам [[МФА|Міжнародного фонетичного алфавіту]].

* Короткі голосні: <a e i o u y ø ǫ>; інколи: <ø> = <ǫ> = <ö>.
* Довгі голосні: <á é í ó ú ý æ œ>; інколи: <œ> = <ǿ>, <æ> = <ǽ>.
* Дифтонги: <au ei ey>
* Приголосні: <d ð b f g h j l m n p r s t v x z þ>
** ð → /ð/, як в {{lang-en|mo'''th'''er}}
** x → /ks/
** z → /ts/, /ds/, /ðs/, /þs/
** þ → /θ/, як в {{lang-en|'''th'''ing}}

== Фонетика ==

=== Голосні ===
{| class="wikitable"
|-
!  colspan=9 | ІХ&nbsp;— ХІІ ст.
|-
! rowspan=2 |
!! colspan=4 scope="col" | Переднього ряду
!! colspan=4 scope="col" | Заднього ряду
|-
!  colspan=2 scope="col" | Неогублені
!! colspan=2 scope="col" | Огублені
!  colspan=2 scope="col" | Неогублені
!! colspan=2 scope="col" | Огублені
|-
! scope="row" | Закриті
| {{IPA link|i}} • {{IPA|ĩ}} || {{IPA|iː}} • {{IPA|ĩː}} || {{IPA link|y}} • {{IPA|ỹ}} || {{IPA|yː}} • {{IPA|ỹː}} || || || {{IPA link|u}} • {{IPA|ũ}} || {{IPA|uː}} • {{IPA|ũː}}
|-
! scope="row" | Середні
| {{IPA link|e}} • {{IPA|ẽ}} || {{IPA|eː}} • {{IPA|ẽː}} || {{IPA link|ø}} • {{IPA|ø̃}} || {{IPA|øː}} • {{IPA|ø̃ː}} || || || {{IPA link|o}} • {{IPA|õ}} || {{IPA|oː}} • {{IPA|õː}}
|-
! scope="row" | Відкриті
| {{IPA link|ɛ}} • {{IPA|ɛ̃}} || {{IPA|ɛː}} • {{IPA|ɛ̃ː}} || {{IPA link|œ}} • {{IPA|œ̃}} || || {{IPA link|a}} • {{IPA|ã}} || {{IPA|aː}} • {{IPA|ãː}} || {{IPA link|ɔ}} • {{IPA|ɔ̃}} || {{IPA link|ɔː}} • {{IPA|ɔ̃ː}}
|-
!  colspan=9 |  XIII&nbsp;— XIV&nbsp;ст.
|-
! scope="row" | Закриті
| {{IPA|i}} || {{IPA|iː}} || {{IPA|y}} || {{IPA|yː}} || || || {{IPA|u}} || {{IPA|uː}}
|-
! scope="row" | Середні
| {{IPA|e}} || {{IPA|eː}} || {{IPA|ø}} || {{IPA|øː}} || || || {{IPA|o}} || {{IPA|oː}}
|-
! scope="row" | Відкриті
| {{IPA|ɛ}} || {{IPA|ɛː}} || || || {{IPA|a}} || {{IPA|aː}} || || &nbsp;
|}

Примітки:
: 1. після знака • стоїть [[назалізація|носовий голосний]].
: 2. відкриті й напіввідкриті голосні можуть транскрибуватися по-різному:
* {{IPA|/æ/}} = {{IPA|/ɛ/}}
* {{IPA|/ɒ/}} = {{IPA|/ɔ/}}
* {{IPA|/ɑ/}} = {{IPA|/a/}}

=== Приголосні ===
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
! &nbsp;
! [[Губний приголосний|Губні]]
! [[Зубні приголосні|Зубні]]
! [[Ясенні приголосні|Ясенні]]
! [[Середньопіднебінний приголосний|Піднебінні]]
! Велярні
! Губновелярні
! [[Гортанний приголосний|Гортанний]]
|-
! style="text-align: left;" | [[Проривні приголосні|Проривні]]
| {{IPA|{{IPA link|p}} {{IPA link|b}}}}
| {{IPA|{{IPA link|t̪|t}} {{IPA link|d̪|d}}}}
|
|
| {{IPA|{{IPA link|k}} {{IPA link|ɡ}}}}
|
|
|-
! style="text-align: left;" | [[Носові приголосні|Носові]]
| {{IPA|{{IPA link|m}}}}
| {{IPA|{{IPA link|n̪|n}}}}
|
|
| {{IPA|({{IPA link|ŋ}})}}
|
|
|-
! style="text-align: left;" | [[Фрикативні приголосні|Фрикативні]]
| {{IPA|{{IPA link|f}} ({{IPA link|v}})}}
| {{IPA|{{IPA link|θ}} ({{IPA link|ð}})}}
| {{IPA link|s}}
| {{IPA|ʀ}}{{efn|name=rfromz|Реконструюється як {{IPA|[{{IPA link|z̠}}]}}.}}
| {{IPA|({{IPA link|ɣ}})}}
|
| {{IPA|{{IPA link|h}}}}
|-
! style="text-align: left;" | [[Дрижачий приголосний|Дрижачі]]
|
|
| {{IPA|{{IPA link|r}}}}
|
|
|
|
|-
! style="text-align: left;" | Апроксиманти
|
|
|
| {{IPA|{{IPA link|j}}}}
|
| {{IPA|{{IPA link|w}}}}
|
|-
! style="text-align: left;" | Бокові апроксиманти
|
|
| {{IPA|{{IPA link|l}}}}
|
|
|
|
|}
<references group="lower-alpha"/>

Примітки:
* слова рідко починалися на /p/.
* /d/ і /b/ ставали дзвінкими фрикативами між голосними.
* /ɡ/ вимовлялася як:
*: [ɡ] після /n/ або іншої /ɡ/.
*: [k] перед /s/ або /t/.
*: [ɣ] (як українське [[г]]) всередині слова або між голосними.
*:: за деякими припущеннями /ɡ/ в усіх випадках вимовлялася як [ɣ]
* /h/ реалізується як [h] або [x] (українське [[х]])
*: у диграфах ⟨hl⟩, ⟨hr⟩ і ⟨hn⟩, що зустрічаються на початку слів (/l̥/, /r̥/, /n̥/).
*: диграф ⟨hv⟩ реалізується як /xʷ/ (хв), /hʷ/ або /ʍ/.

== Діалекти ==
{{Old Norse language map}}
Давньоскандинавська мова поділялася на [[діалект]]и ([[наріччя]]), які мали локальні особливості, але були взаємнозрозумілими. Мовознавці Е. Гордон і А. Тейлор виділяють 2 наріччя і 4 [[говір|говори]], які датують добою вікінгів<ref name="Гордон265-2"/>. Значні відмінності між наріччями фіксуються з ХІ ст.<ref name="Гордон265-2"/>. Взаємини наріч і говорів ілюструє графік, поданий нижче<ref name="Гордон265-2">Gordon, Taylor 1957, p. 265, §&nbsp;2.</ref>.

{{Tree list}}
* загальна скандинавська ({{lang-en|Common Norse}})
** західні скандинавські наріччя / діалекти ({{lang-en|West Norse}})
*** старонорвезький говір / діалект ({{lang-en|Old Norwegian}})
*** {{Tree list/final branch}} [[староісландська мова]], або староісландський говір / діалект ({{lang-en|Old Icelandic}})
** {{Tree list/final branch}} східні скандинавські наріччя / діалекти ({{lang-en|East Norse}})
*** старошведський говір / діалект ({{lang-en|Old Swedish}})
*** {{Tree list/final branch}} староданський говір / діалект ({{lang-en|Old Danish}})
{{Tree list/final branch}}
{{Tree list/end}}

=== Західний ===
Західний діалект, або західне [[наріччя]] давньоскандинавської мови ({{lang-en|Old West Norse, Old West Nordic}}) побутувало в [[Норвегія|Норвегії]], а звідти поширилося до [[Ісландія|Ісландії]], [[Гренландія|Гренландії]], Північної [[Шотландія|Шотландії]] і прилеглих островів, Північно-Західної [[Англія|Англії]] та [[Ірландія|Ірландії]]. До наріччя входили такі говори:
* ''Ісландський'', або ''староісландський'' ({{lang-en|Old Icelandic}})&nbsp;— діалект, яким написано практично вся цінна давньоскандинавська література, так званого класичного періоду 1150—1350 рр<ref name="Gordon265-3"/>. Після 1250&nbsp;р. мав свою латинську орфографічну традицію<ref name="Gordon265-3"/>. Оформившись у самостійну давньоісландську мову зберіг багато архаїчних давньоскандинавських рис; завдяки цьому ісландська граматика є основою для вивчення граматики давньоскандинавської мови<ref name="Gordon265-3">Gordon, Taylor 1957, p. 265, §&nbsp;3.</ref>.
* Норвезький, або старонорвезький ({{lang-en|Old Norwegian}})
* Гренландський ({{lang-en|Greenlandic Norse}})
Кожен говір поділявся ще на локальні варіанти.

=== Східний ===
Східний діалект, або східне [[наріччя]] давньоскандинавської мови ({{lang-en|Old East Norse, Old East Nordic}}) побутувало в [[Данія|Данії]] й [[Швеція|Швеції]], звідки поширилося до [[Нормандія|Нормандії]], Східної Англії, [[Фінляндія|Фінляндії]], [[Прибалтика|Балтики]], [[Пруссія|Пруссії]], Північної [[Росія|Московії]], Білорусії й Північної [[Україна|України]]. У Данії цей діалект називають рунічною данською ({{lang-en|Runic Danish}}); у Швеції&nbsp;— рунічною шведською ({{lang-en|Runic Swedish}}). До наріччя входили такі говори:
* Данський, або староданський ({{lang-en|Old Danish}})
* Шведський, або старошведський ({{lang-en|Old Swedish}})
Кожен говір поділявся ще на локальні варіанти.

=== Гутнійський ===

== Писемні пам'ятки. Література ==
* [[Рунічні камені]]
* [[Сага|Саги]]&nbsp;— епічні віршовані твори.
** [[Ісландські саги]]&nbsp;— пам'ятки ХІІІ&nbsp;— XIV&nbsp;ст. написані пізньою староісладнською, західним наріччям давньоскандинавської мови.

== Проблеми ==
* Питання про те, чи була давньоскандинавська мова однією мовою, групою мов, чи [[Діалектний континуум|діалектним континіумом]] залишається предметом наукових суперечок. Відповідно, термін «давньоскандинавська мова» є умовним. Середньовічні скандинави не мали належної інформаційної інфраструктури, спрямованої на формування єдиної мови і літератури. Відсутність централізованих інститутів, примітивне транспортне сполучення між територіями і розбіжності в релігійних традиціях були перепоною для становлення мовної єдності.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Бібліографія ==
{{refbegin}}

=== Загальні праці ===
* ''The Germanic Languages'' / ed. by J. van der Auwera; E. König. 1994.
* Harbert, Wayne. ''The Germanic Languages. Cambridge Language Surveys''. Cambridge: Cambridge University Press, 2007.
* Haugan, Jens. Right Dislocated 'Subjects' in Old Norse // ''Working Papers in Scandinavian Syntax''. 1998 (62): 37–60.
* Haugen, Einar. First Grammatical Treatise. The Earliest Germanic Phonology // ''Language''. 1950, 26 (4): 4–64. JSTOR 522272. doi:10.2307/522272.
* ''The Menota handbook: Guidelines for the electronic encoding of Medieval Nordic primary sources'' (Version 2.0). / ed. by O. E. Haugen Bergen: Medieval Nordic Text Archive, 2008. [http://www.menota.org/HB2_index.xml] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200524141221/https://www.menota.org/HB2_index.xml |date=24 травня 2020 }}
* Lass, Roger. ''Old English: A Historical Linguistic Companion''. Cambridge: Cambridge University Press, 1993.
* ''The Nordic Languages, An International Handbook on the History of the North Germanic Languages''; in 2 vol. Berlin: Walter de Gruyter, 2002—2005.
* O'Donoghue, Heather. ''Old Norse-Icelandic Literature: A Short Introduction''. Blackwell Publishing Ltd, 2004.
* Torp, Arne; Vikør, Lars S. ''Hovuddrag i norsk språkhistorie''. 4 ed. Gyldendal Norsk Forlag, 2014.

=== Словники ===
* Cleasby, Richard; Vigfússon, Guðbrandur. ''An Icelandic-English Dictionary'', Oxford: Clarendon Press, 1874. [https://archive.org/details/bub_gb_RnEJAAAAQAAJ], [http://www.germanic-lexicon-project.org/texts/oi_cleasbyvigfusson_about.html Germanic Lexicon Project] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210720131325/http://www.germanic-lexicon-project.org/texts/oi_cleasbyvigfusson_about.html |date=20 липня 2021 }}, [https://old-norse.net/search.php old-norse.net] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211010091922/https://old-norse.net/search.php |date=10 жовтня 2021 }}
* Zoëga, G. T. ''Íslenzk-Ensk orðabók'', S. Kristjánsson, 1896.
* ''Íslenzk-Ensk orðabók'', Reykjavík, Kostnaarmaur: Sigurdur Kristjánsson, 1922
* Zoëga, G. T. ''A Concise Dictionary of Old Icelandic'', 1910. [https://web.archive.org/web/20080522154832/http://www.northvegr.org/zoega/index002.php], [http://lexicon.ff.cuni.cz/texts/oi_zoega_about.html Germanic Lexicon Project] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210211155218/http://lexicon.ff.cuni.cz/texts/oi_zoega_about.html |date=11 лютого 2021 }}, [http://norroen.info/dct/zoega/ norroen.info] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220101154914/http://norroen.info/dct/zoega/ |date=1 січня 2022 }}
* ''ONP: Dictionary of Old Norse Prose'' (in Danish and English), University of Copenhagen. [https://onp.ku.dk/onp/onp.php ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191218105653/https://onp.ku.dk/onp/onp.php |date=18 грудня 2019 }} [https://web.archive.org/web/20110719125623/http://www.onp.hum.ku.dk/materiale.html]
* Vries, Jan de. ''Altnordisches Etymologisches Wörterbuch'', 1961 (1977).
* ''Lexicon poeticum antiquæ linguæ septentrionalis''. ed. Egilsson, Sveinbjorn. Hafniæ, typis J. D. Qvist & comp, 1854. [https://archive.org/details/lexiconpoticuma00copegoog]
* ''Lexicon poeticum antiquæ linguæ septentrionalis''. eds. Egilsson, Sveinbjorn; Jónsson, Finnur. 1913—1916 [http://www.septentrionalia.net/etexts/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210419093224/http://www.septentrionalia.net/etexts/ |date=19 квітня 2021 }} (2nd ed.&nbsp;— 1931) [https://archive.org/details/lexiconpoticuma00copegoog].

=== Граматики ===
* Bayldon, George. ''An Elementary Grammar of the Old Norse or Icelandic Language''. London: Williams and Norgate, 1870. [https://archive.org/details/elementarygramma00bayluoft]
* Brøndum-Nielsen, Johannes. ''Gammeldansk Grammatik i sproghistorisk Fremstilling'': in 8 vol. København: J. H. Schultz, 1928—1974 (східний діалект).
* Faarlund, Jan Terje. ''The Syntax of Old Norse''. New York: Oxford University Press, 2004. (західний діалект)
* Haugen, Odd Einar. ''Grunnbok i norrønt språk'' (3rd ed.). Gyldendal Akademisk, 2006 (західний діалект).
* Haugen, Odd Einar. ''Norröne Grammatik im Überblick'' (2nd ed.). Universität Bergen, 2015 (західний діалект).
* Iversen, Ragnvald. Norrøn grammatikk (7th ed.). Oslo: Aschehoug, 1972 (західний діалект) [https://digital-humanities.uni-tuebingen.de/altn-gram/haugen2015.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211024173130/https://digital-humanities.uni-tuebingen.de/altn-gram/haugen2015.html |date=24 жовтня 2021 }}.
* Noreen, Adolf. ''Altnordische grammatik I. Altisländische und altnorwegische grammatik (laut- und flexionslehre)'' (4th ed.). Halle (Saale): Max Niemeyer, 1923 (західний діалект). [https://digital-humanities.uni-tuebingen.de/altn-gram/noreen1923.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211024173130/https://digital-humanities.uni-tuebingen.de/altn-gram/noreen1923.html |date=24 жовтня 2021 }}
* Noreen, Adolf. Altnordische grammatik II. Altschwedische grammatik mit einschluss des altgutnischen. Halle: Max Niemeyer, 1904 (східний діалект). [https://archive.org/details/altschwedischegr00noreuoft/page/n11/mode/2up]
* Vigfússon, Gudbrand; Powell, F. York. ''An Icelandic Prose Reader: with Notes, Grammar, and Glossary''. Oxford Clarendon Press, 1879. [https://archive.org/details/icelandicprosere00guuoft]

=== Підручники ===
* Byock, Jesse. ''Viking Language: Learn Old Norse, Runes, and Icelandic Sagas''. Jules William Press, 2013.
* Gordon, Eric V.; Taylor, A. R. ''[[An Introduction to Old Norse]]''. Oxford: Clarendon Press, 1927 (перевидання 1957).
* Sweet, Henry. ''An Icelandic Primer, with Grammar, Notes, and Glossary'' (2nd ed.). Univerzita Karlova, 1895. [https://archive.org/details/icelandicprimerw00swee archive.org], [http://lexicon.ff.cuni.cz/texts/oi_sweet_about.html Germanic Lexicon Project] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210224043854/http://lexicon.ff.cuni.cz/texts/oi_sweet_about.html |date=24 лютого 2021 }}, [http://www.gutenberg.org/ebooks/5424 e-ext Project Gutenberg] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211026213656/https://www.gutenberg.org/ebooks/5424 |date=26 жовтня 2021 }}
* Þorgeirsson, Haukur; Guðlaugsson, Óskar. ''Old Norse for Beginners''. [https://notendur.hi.is/haukurth/norse/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211027181554/https://notendur.hi.is/haukurth/norse/ |date=27 жовтня 2021 }}
{{refend}}

== Посилання ==
{{ci}}
{{інкубатор|non||давньоскандинавською|}}
* [http://www.heimskringla.no heimskringla.no] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220109095457/http://heimskringla.no/wiki/Forside |date=9 січня 2022 }}
* [https://web.archive.org/web/20051125161012/http://homepage.uibk.ac.at/homepage/c303/c30310/anwbhinw.html Gerhard Köbler: Altnordisches Wörterbuch]
* Давньоскандинавська мова на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/oldn1244 Language: Old Norse] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171003075114/http://glottolog.org/resource/languoid/id/oldn1244 |date=3 жовтня 2017 }}

{{Германські мови}}
{{Вікінги}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Давньоскандинавська мова]]
[[Категорія:Скандинавські мови]]
[[Категорія:Середньовічні мови]]