Дальтон-план

Дальтон-план, долтон-план (англ. Dalton Plan — система організації навчально-виховної роботи в школах. Заснована на принципі індивідуального навчання. Її розробила і вперше застосувала в США в місті Далтон (Массачусетс) педагог Гелен Паркхерст на початку 20 ст. У 1920-их роках в модифікованому вигляді частково практикувалася в СРСР.

Згідно з принципами роботи Дальтон-плану, учні самі обирали коло навчальних предметів, які мали опанувати. Крім того, в навчальному процесі основну увагу приділяли самостійній роботі учнів. Класні кімнати замінювали на предметні навчальні лабораторії, матеріал навчальних програми розподіляли на місячні й тижневі завдання. Учень отримував завдання, виконував його самостійно й здавав учителеві, якому відводилася роль консультанта. В СРСР Дальтон-план було трансформовано в бригадно-лабораторний метод. Місце індивідууму в ньому займала бригада. Невдовзі метод був засуджений постановою ЦК ВКП(б) від 25 серп. 1932 «Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі» і вилучений із практики радянської школи.

Джерела

• П. М. Бондарчук. Дальтон-план [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Посилання

• Далтон-план // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.