Дем'ян Васильович Оболонський
Дем'я́н Васи́льович Оболо́нський Дем'ян Васильович Каневський-Оболонський | |||
| |||
---|---|---|---|
1741 — 1752 | |||
Попередник: | Семен Галецький | ||
Спадкоємець: | Осип Закревський | ||
| |||
1752 — 1757 | |||
Попередник: | Яків Якубович | ||
Спадкоємець: | Петро Валькевич | ||
| |||
1756 — 1758 | |||
Попередник: | Яким Горленко | ||
Спадкоємець: | Олександр Дублянський | ||
Народження: | невідомо | ||
Смерть: | 1758 | ||
Країна: | Гетьманщина | ||
Рід: | Оболонські | ||
Батько: | Василь Іванович Каневський-Оболонський | ||
Мати: | Анастасія Мануйлівна Мануйлович | ||
Діти: | Дем'ян (1742 — після 1804), Надія (Пламенцева) (1744—1830) |
Дем'я́н Васи́льович Оболо́нський (родове прізвище — Каневський-Оболонський) (? — † 1758) — генеральний бунчужний глухівського періоду в історії України (1741—1752 рр.), генеральний осавул (1752—1757 рр.) та генеральний суддя (1756—1758 рр.) за правління Кирила Розумовського[1].
Син Василя Івановича Оболонського (Каневського-Оболонського), сотника Сосницького (1715—1719) та Анастасії Мануйлівни Мануйлович, сестри генерального осавула Івана Мануйловича.
У 1724 – 1728 роках — канцелярист Генеральної військової канцелярії, з 1727 року — за старшого військового канцеляриста, у 1735 – 1741 роках — писар генерального суду. У 1738 році дружина бунчукового товариша Івана Піроцького — Марія — подала на нього скаргу за захоплення лісу біля сл. Семенівки Глухівської сотні та самовільне користування млином. У тому ж році захопив ґрунти у козака Глухівської сотні с. Уздиця Федора Васильовича. У 1739 році отримав охоронний лист на звільнення від постоїв шинкового двору біля Глухова.
Генеральний бунчужний у 1741—1752 роках. Володів млином на р. Головеньці під с.Крисками Понорницької сотні. Генеральний осавул (1752—1757 рр.) та Генеральний суддя (1756—1758 рр.).
Дружина — Тетяна, донька Степана Родзянки, миргородського полкового обозного
Його син — Дем'ян (1742 — після 1804) — бунчуковий товариш (1767), прем'єр-майор (1780), колезький радник (1798), суддя ген. суду в Полтаві (1803—1804), дійсний статський радник, благодійник. Фундація Д. Д. Оболонського у с. Оболонь: мурована Преображенська церква (1810) із дзвіницею (зруйновані більшовицькою владою у сер. 20 ст.).
Його дочка — Надія Дем'янівна Оболонська (в шлюбі Пламенець, рос.варіант — Пламенцева) (09.1744 — 16.11.1830) — хрещениця російської імператриці Єлизавети Петрівни.
- Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Т. 12. «Релігія і Церква». — Режим доступу: http://history-poltava.org.ua/?p=5756 [Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — с. 883—884.
- Дело Архива Департамента Герольдии Правительствующего Сената о дворянстве Оболонских;
- Ал. Лазаревский, стаття про Оболонських, в «Київській Старині» 1887 р., серпень, с. 631—35;
- А. Лазаревский: «Описание Старой Малороссии», т. II, полк Нежинский, Киев. 1893, с. 161, 424, 488, 503;
- Д. Бантыш-Каменский: «История Малой России», вид. 3-тє, К., 1903, с. 451, 454, 455, 458;
- Записки Якова Марковича, т. II, с. 210, 213, 216, 217, 230, 233—235.
- Дневные записки малороссийского подскарбия генерального Якова Марковича. М., 1859. Ч. 2.
- http://poltava.depo.ua/ukr/poltava/na-poltavshchini-valitsya-maetok-obolonskih-de-vidpochivav-17112015130000 [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.geni.com/people/Надежда-Демьяновна-Пламенац/6000000017718614764 [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. –. Запорожье: Просвіта, 2011. — 336 с.