Перегляд вихідного коду сторінки Дергачі

{{Otheruses|Дергачі (значення)}}
{{Місто України|
   назва           = Дергачі
 | прапор          =
 | опис прапора    =
 | герб            = Derhatschi Wappen.png
 | опис герба      = Герб Дергачів
 | зображення =
 | зображення_розмір =
 | зображення_підпис = 
 | регіон          = [[Харківська область]]
 | район           = [[Харківський район]]
 | громада         =  [[Файл:Dergachivska OTG prapor.png|20px]] [[Дергачівська міська громада]]
 | код КОАТУУ      = 6322010100
 | засноване       = [[1660 в Україні|1660]]
 | магдебурзьке право =
 | статус          = [[1977]]
 | поділ           =
 | населення       = {{стабільно}} 17 139 <small>(01.01.2022)</small><ref>http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf</ref>
 | площа           = 19,1
 | ref-площа       =
 | густота         = 105,480
 | поштові індекси = 62309
 | код             = 5763
 | висота          = 122
 | водойма         = р. [[Лопань (притока Уди)|Лопань]]
 | станція         = [[Дергачі (станція)|Дергачі]], [[Моторна (зупинний пункт)|Моторна]], [[Нові Дергачі (зупинний пункт)|Нові Дергачі]] 
 | відстань        =
 | залізниця о     = 12
 | автошлях о      = 15
 | автошлях с      = 484
 | міста-побратими =Sosnowiec (Польща) 
 | день міста      = 
 | рада            = [[Дергачівська міська рада]]
 | адреса          = 62300,  Харківська обл., Дергачівський р-н,  м.Дергачі, вул. Сумський Шлях
 | вебсторінка     = [http://dergachi-mr.gov.ua Дергачівська міськрада]
 | мер             = 
 | ремарки         =
 |етнікон=дергачі́вець, дергачі́вка, дергачі́вці|код КАТОТТГ=UA63120070010085847}}

'''Дергачі́''' (до [[1943]] року&nbsp;— '''Деркачі''')&nbsp;— місто України, в [[Харківський район|Харківському районі]] [[Харківська область|Харківської області]], центр [[Дергачівська міська громада|Дергачівської міської громади]], колишній центр [[Дергачівський район|Дергачівського району]].

Поселення виникло в другій половині [[XVII століття]] як форпост Харківської укріпленої лінії.
Населення&nbsp;— приблизно 18 тис. осіб.

== Назва ==
Назва міста пов'язана з легендарним козаком на прізвисько ''Деркач'', а також з назвою птаха [[Деркач (птах)|деркача]], який полюбляє оселятися в цій місцевості. З 1943 року радянська влада відкинула українську назву Дер'''к'''ачі (з літерою "к") та без офіційного перейменування почала використовувати назву Дер'''г'''ачі (з літерою "г")<ref name="e1">{{cite web|url=http://history.derkachi.pp.ua/2017/03/Derkachi.html|title=Як місто Деркачі стало посёлком Дергачи: історія перейменування, якого не було|last=|first=|date=11 березня 2017|website=|publisher=|language=|accessdate=|author=Ivan Shevtsov|archive-date=18 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200218115438/http://history.derkachi.pp.ua/2017/03/Derkachi.html}}</ref>, що відповідає одній з російських назв птаха деркача ({{lang-ru|дергач}})<ref>{{Cite web|title=дергач — Викисловарь|url=https://ru.wiktionary.org/wiki/дергач|website=ru.wiktionary.org|accessdate=2020-03-23|language=ru|archive-date=20 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201220011335/https://ru.wiktionary.org/wiki/дергач}}</ref>. Пізніше цей варіант назви був закріплений у [[Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України|Класифікаторі об'єктів адміністративно-територіального устрою України]].

== Символіка ==
Місто має [[Герб Дергачів|герб]] та прапор, затверджені рішенням [[Дергачівська міська рада|Дергачівської міської ради]] VI сесії XXIII скликання від 9 липня 1999 року<ref>{{Cite web|title=Символіка міста — Дергачівська міська рада|url=http://dergachi-mr.gov.ua/pro-misto/symvolika-mista|website=web.archive.org|date=2019-10-24|accessdate=2020-04-30|archive-date=2019-10-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20191024215738/http://dergachi-mr.gov.ua/pro-misto/symvolika-mista}}</ref>. Герб міста має вигляд [[Геральдичний щит|геральдичного щита]], у верхній частині якого на синьому фоні є оригінальна назва міста — «Деркачі», а у нижній частині — «<nowiki/>[[1660 в Україні|1660]]<nowiki/>». У центральній частині на жовто-зеленому фоні зображення українського [[Козаки|козака]] у національному одязі з [[Шабля|шаблею]] на боці та [[Піка|пікою]] у лівій руці. На зеленому фоні герба зображено птаха [[Деркач (птах)|деркача]] та стебло [[Очерет звичайний|очерета]]. Герб міста став художньою основою для створення [[Пам'ятник козаку Деркачу|пам'ятника козаку Деркачу]].

== Населення ==

=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|17676
|87.52%
|-
|[[Російська мова|російська]]
|2381
|11.79%
|-
|[[Білоруська мова|білоруська]]
|27
|0.13%
|-
|[[Вірменська мова|вірменська]]
|9
|0.04%
|-
|[[Румунська мова|румунська]]
|3
|0.01%
|-
|[[Грецька мова|грецька]]
|2
|0.01%
|-
|інші/не вказали
|98
|0.50%
|- class="sortbottom"
!Усього
|20196
|100%
|}

== Географія ==

=== Розташування ===
Місто ''Дергачі'' розташоване на річці [[Лопань (притока Уди)|Лопань]], у північній частині міста русло річки сильно порізане іригаційними каналами, через місто проходять автомобільні дороги {{Автошлях Т|2103}} та  {{Автошлях Т|2117}}. Навколо міста на відстані до 2-х км розташовані села [[Ємці (Дергачівський район)|Ємці]], [[Замірці]], [[Семенівка (Дергачівський район)|Семенівка]], [[Лужок (Дергачівський район)|Лужок]], [[Білаші (Дергачівський район)|Білаші]], нижче за течією річки за 3&nbsp;км розташоване смт [[Мала Данилівка]], нижче за течією прилягало колишнє селище [[Інститутське]]. Більша частина міста знаходиться у низовині на лівому березі [[Лопань (притока Уди)|Лопані]], лише окремі північно-західні райони знаходяться на підвищенні. Територія міста простягається на відстань близько 7&nbsp;км з північного заходу на південний схід. 
Окрім власне міста Дергачі на території, підпорядкованій [[Дергачівська міська рада|Дергачівській міській раді]], знаходяться села: [[Білаші (Дергачівський район)|Білаші]],  [[Болибоки]], [[Ємці (Дергачівський район)|Ємці]], [[Замірці]], [[Маслії]], [[Мищенки (Дергачівський район)|Мищенки]], [[Семенівка (Дергачівський район)|Семенівка]] та [[Шовкопляси (Дергачівський район)|Шовкопляси]].

=== Клімат ===
Клімат Дергачів&nbsp;— [[Помірно-континентальний клімат|помірний (вологий) континентальний]] (''Dfb'' за [[Класифікація кліматів Кеппена|класифікацією кліматів Кеппена]]), з теплим літом, але без посушливого сезону. Середньорічна температура становить 7.3&nbsp;°C, річна кількість опадів&nbsp;— 535&nbsp;мм.
{{Клімат міста
|Місто_род=Дергачів
|Джерело=[https://en.climate-data.org/europe/ukraine/kharkiv-oblast/derhachi-33125/ Derhachi climate]
| Січ_сер= -6.8            | Січ_сер_опади=43
| Лют_сер= -6           | Лют_сер_опади=32
| Бер_сер=  -0.8        | Бер_сер_опади=29
| Кві_сер=  8.4           | Кві_сер_опади=36
| Тра_сер=  15.2           | Тра_сер_опади=48
| Чер_сер=  18.7           | Чер_сер_опади=59
| Лип_сер=  20.4           | Лип_сер_опади=64
| Сер_сер=  19.5           | Сер_сер_опади=49
| Вер_сер=  14.1           | Вер_сер_опади=47
| Жов_сер=  7.4           | Жов_сер_опади=40
| Лис_сер=  0.8           | Лис_сер_опади=44
| Гру_сер=  -3.7           | Гру_сер_опади=44
| Рік_сер=   7.3          | Рік_сер_опади=535
| Січ_сер_мін=-9.8         | Січ_сер_макс=-3.7
| Лют_сер_мін=-9.1     | Лют_сер_макс=-2.9
| Бер_сер_мін=-4         | Бер_сер_макс=2.4
| Кві_сер_мін=3.8         | Кві_сер_макс=13.1
| Тра_сер_мін=9.9         | Тра_сер_макс=20.5
| Чер_сер_мін= 13.5        | Чер_сер_макс=24
| Лип_сер_мін= 15.2        | Лип_сер_макс=25.6
| Сер_сер_мін= 14.2        | Сер_сер_макс=24.9
| Вер_сер_мін= 9.2        | Вер_сер_макс=19
| Жов_сер_мін= 3.4        | Жов_сер_макс=11.5
| Лис_сер_мін= -1.8        | Лис_сер_макс=3.5
| Гру_сер_мін= -6.3        | Гру_сер_макс=-1.1
| Рік_сер_мін= 3.2        | Рік_сер_макс=11.4
|}}

У окремих районах міста особливості рельєфу створюють мікрокліматичні відмінності. Зокрема, у південно-західній частині (місцевість ''Морозівка'') на високих схилах правобережжя Лопані сходження снігового покриву зазвичай відбувається пізніше ніж у інших частинах міста.

== Транспорт ==
=== Залізниця ===
[[Файл:Вокзал станції "Дергачі" на Південній залізниці.jpg|альт=Вокзал станції «Дергачі»|ліворуч|міні|Вокзал станції «Дергачі»]]
Місто має залізничну станцію, розташовану на залізничній лінії Харків - [[Бєлгород]]. Окрім залізничної [[Дергачі (станція)|станції Дергачі]] у межах міста знаходяться зупинні пункти [[Нові Дергачі (зупинний пункт)|Нові Дергачі]] та [[Моторна (зупинний пункт)|Моторна]]. Залізнична станція та зупинні пункти у межах Дергачів використовуються приміськими електропоїздами, що належать [[Південна залізниця|Південній залізниці]].

=== Автотранспорт ===
[[Файл:Bus route 1354 in Derhachi.jpg|альт=Автобус у Дергачах|ліворуч|міні|Автобус маршруту №1354 (Дергачі - Харків) на зупинці "Залізничний вокзал"]]
Відстань від районного центру до кільцевої дороги [[Харків|Харкова]]&nbsp;— 12&nbsp;км. Через місто проходять автошляхи обласного значення, що пов'язують Харків із [[Золочів (смт)|Золочевом]] та [[Козача Лопань|Козачою Лопанню]].
Місто має регулярне автобусне сполучення з [[Харків|Харковом]] (автостанція "Центральний ринок").
У місті також діє внутрішній автобусний маршрут, який проходить центральними [[Вулиці Дергачів|вулицями]] Сумський шлях та Золочівський шлях та сполучає північну та південну частину міста.
=== Метро ===
У 1980-х роках при проектуванні [[Олексіївська лінія|Олексіївської лінії]] [[Харківський метрополітен|Харківського метрополітену]] планувалося будівництво [[Дергачі (станція метро)|станції метро «Дергачі»]], однак станція поки що не збудована.

== Економіка ==
Найбільша кількість підприємств зосереджена у промисловій зоні на півдні міста поруч з залізничною зупинкою [[Моторна (зупинний пункт)|Моторна]].

Серед найбільших підприємств, що мають виробничі потужності у Дергачах:

* UBC Group&nbsp;— виробництво холодильного та пивоварного обладнання<ref>{{Cite web|url=http://www.beer-co.com/|title=UBC Group|website=www.beer-co.com|language=ru|accessdate=2018-04-25|archive-date=25 квітня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180425182956/http://www.beer-co.com/}}</ref>
* [[Amcor]]&nbsp;— виробництво пакувальних матеріалів для тютюнової промисловості
* ТОВ «АТ Біофарм»&nbsp;— виробництво фармацевтичних препаратів, вакцин та кормових добавок для тварин<ref>{{Cite web|url=http://www.oblrada.kharkov.ua/ua/press-center/news/17334-u-dergachakh-vidkrito-novij-zavod-z-virobnitstva-veterinarnikh-preparativ-i-kormovikh-dobavok|title=У Дергачах відкрито новий завод з виробництва ветеринарних препаратів і кормових добавок — Харківська обласна рада|website=www.oblrada.kharkov.ua|language=uk-ua|accessdate=2018-04-25|archive-date=25 квітня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180425184302/http://www.oblrada.kharkov.ua/ua/press-center/news/17334-u-dergachakh-vidkrito-novij-zavod-z-virobnitstva-veterinarnikh-preparativ-i-kormovikh-dobavok}}</ref>
*"Пробка" (Red Cat Brewery)&nbsp;— пивоварня з обсягом виробництва до 180 т на місяць<ref>{{Cite web|title=Разрывая шаблоны: за три года Red Cat Brewery сварила более 60 лимитов и не собирается останавливаться!|url=http://beertechdrinks.com/all-a-beer/craft/razryvaya-shablony-za-tri-goda-red-cat-brewery-svarila-bolee-60-limitov-i-ne-sobiraetsya-ostanavlivatsya/|website=ПивО. Технологии и Инновации|date=2019-10-18|accessdate=2019-11-23|language=ru-RU|archive-date=22 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191222091107/http://beertechdrinks.com/all-a-beer/craft/razryvaya-shablony-za-tri-goda-red-cat-brewery-svarila-bolee-60-limitov-i-ne-sobiraetsya-ostanavlivatsya/}}</ref>.

24 квітня 2018 року у Дергачах компанією [[ТОВ «Автомагістраль-Південь»|Автомагістраль-Південь]] був введений в експлуатацію найпотужніший в Україні асфальтобетонний завод<ref>{{Cite web|url=http://ukravtodor.gov.ua/press/news/sohodni_v_kharkivskii_oblasti_zapustyly_naibilshyi_v_kraini_asfaltobetonnyi_zavod.html|title=Сьогодні в Харківській області запустили найбільший в країні асфальтобетонний завод|website=ukravtodor.gov.ua|language=uk|accessdate=2018-04-25|archive-date=25 квітня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180425183726/http://ukravtodor.gov.ua/press/news/sohodni_v_kharkivskii_oblasti_zapustyly_naibilshyi_v_kraini_asfaltobetonnyi_zavod.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Найпотужніший в Україні асфальтобетонний завод відкрито! – Автомагистраль|url=https://automagistral.com.ua/news/naipotuzhnishyi-v-ukraini-asfaltobetonnyi-zavod-vidkryto/|accessdate=2022-02-09|language=uk|archive-date=9 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220209085628/https://automagistral.com.ua/news/naipotuzhnishyi-v-ukraini-asfaltobetonnyi-zavod-vidkryto/}}</ref>.

У місті розташований завод одного зі світових лідерів, що виробляє {{не перекладено|надувні моторні човни з жорстким дном||en|Rigid-hulled inflatable boat}} - компанії Brig<ref>{{Cite web|url=https://biz.liga.net/keysy/transport/article/kharkovskie-aviatory-pokoryayut-mirovoy-rynok-skorostnykh-lodok|title=Харьковские авиаторы покоряют мировой рынок скоростных лодок|date=2016-03-21|website=biz.liga.net|accessdate=2018-12-14|archive-date=15 грудня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181215022026/https://biz.liga.net/keysy/transport/article/kharkovskie-aviatory-pokoryayut-mirovoy-rynok-skorostnykh-lodok}}</ref>.

== Екологія ==
[[Файл:Вид на Дергачівський полігон твердих побутових відходів.jpg|альт=Вид на Дергачівський полігон твердих побутових відходів|без|міні|Вид на Дергачівський полігон твердих побутових відходів]]На території [[Дергачівська міська рада|Дергачівської міської ради]] знаходиться найбільше сміттєзвалище міста [[Харків|Харкова]]&nbsp;— Дергачівський полігон твердих побутових відходів площею близько 13 га, який щодоби приймає близько 500 т відходів<ref>{{Cite web|url=https://ecomapa.gov.ua/|title=Інтерактивна мапа Мінприроди|website=Інтерактивна мапа Мінприроди|accessdate=2018-12-14|archive-date=14 грудня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181214213951/https://ecomapa.gov.ua/}}</ref>. У 2017 р. [[Кабінет Міністрів України]] затвердив проект будівництва нового сміттєпереробного комплексу у Дергачах з площею ділянки 39,5 гектарів, який передбачає будівництво лінії сортування роздільно-зібраних відходів потужністю 40 тис. тонн на рік та змішаних відходів потужністю 80 тис. тонн на рік<ref>{{Cite web|title=Кабінет Міністрів України - Про затвердження проекту "Нове будівництво комплексу з переробки твердих побутових відходів з системою збору, утилізації полігонного газу та виробництва електричної енергії у м. Дергачі Харківської області"|url=https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/250180646|website=www.kmu.gov.ua|accessdate=2019-05-30|language=ua|archive-date=30 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190530094204/https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/250180646}}</ref>.
[[Файл:Street dogs Derhachi.jpg|альт=Бродячі собаки у Дергачах|без|міні|Бродячі собаки у Дергачах]]
Для Дергачів є надзвичайно актуальною проблема великої кількості бездоглядних та [[Бездомні пси|бездомних псів]]. У місті неодноразово фіксувалися напади собак, що спричиняли шкоду здоров'ю людей<ref>{{Cite web|title=Власнику бійцівських собак, що пошматували чоловіка у Дергачах, оголосили підозру|url=https://khar.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=242310|website=Прокуратура Харківської області|accessdate=2019-03-18|archive-date=14 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200814031916/https://khar.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=242310}}</ref><ref>{{Cite web|title=В Дергачах собака напала на 5-летнюю девочку: ребенок в больнице|url=https://atn.ua/proisshestviya/v-dergachah-sobaka-napala-na-5-letnyuyu-devochku-rebenok-v-bolnice|website=АТН|date=2019-01-30|accessdate=2019-03-18|language=ru|archive-date=3 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190203195011/https://atn.ua/proisshestviya/v-dergachah-sobaka-napala-na-5-letnyuyu-devochku-rebenok-v-bolnice}}</ref>.

== Історія ==
=== Давні часи ===
Достовірно відомо, що поселення на території сучасних Дергачів існували у [[Скіфи|скіфську добу]] (VI-III ст. до н.е.), а також у пізніші часи (V-VII ст. н.е.).

Поблизу Дергачів було знайдено унікальне бронзове ''навершя'', яке до цього часу є єдиним відомим скіфським навершям, увінчаним фігурою давньоєгипетського міфічного страховиська&nbsp;— [[сфінкс]]а. Цей предмет був частиною моделі [[Світове дерево|світового дерева]], що відображало [[Скіфська міфологія|скіфський світогляд]] про горизонтальну та вертикальну структуру Всесвіту<ref>{{Cite news|title=Скифское бронзовое навершие из собрания Харьковского исторического музея|url=http://museum.kh.ua/academic/publications.html?n=182|date=1998|accessdate=2019-05-30|first=Леонід|last=Бабенко|work=Вісник Харківського державного університету|issue=30|pages=25-28|publisher=Харківський державний університет|archive-date=6 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200206102220/http://museum.kh.ua/academic/publications.html?n=182}}</ref>. Зараз цей артефакт експонується на археологічній виставці [[Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова|Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова]].

З 2018&nbsp;р. археологічна експедиція [[Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова|Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова]] здійснювала розкопки курганного могильника скіфського часу на заході Дергачів, який задовго до цього, у 1903&nbsp;р., вивчав харківський археолог Є.П. Трефільєв<ref>{{Стаття |автор=Трефильев, Е. П. |назва=Археологическая экскурсия в с. Дергачи Харьковского уезда в августе 1903 г. |видання=Сборник  Харьковского  историко-филологического общества |рік=1905 |номер=16 |сторінки=26-28 }}</ref>. У 2018&nbsp;р. було досліджено 4 кургани, отримано колекцію предметів та інформацію про поховальний обряд<ref>{{Cite web|title=Прес-реліз: Презентація виставки «Підсумки польових досліджень 2018 року» в рамках ХІ Всеукраїнської наукової конференції «Проблеми історії та археології України|url=https://khiao.wordpress.com/2018/12/13/news-52/|website=Харківське обласне історико-археологічне товариство|date=2018-12-13|accessdate=2019-05-30|publisher=Харківське обласне історико-археологічне товариство|archive-date=30 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190530082040/https://khiao.wordpress.com/2018/12/13/news-52/}}</ref>. Загалом впродовж польових сезонів 2018&nbsp;— 2019 років археологічними експедиціями було розкопано 7 курганних насипів, п'ять з яких містили поховальні камери. Лише одне з досліджених поховань не було пограбовано, інші містили грабіжницький лаз. За висновками дослідників ця археологічна пам'ятка найімовірніше є родовим могильником, що використовувався в межах кінця V&nbsp;— IV&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.<ref>{{Cite news|title=KURGAN BURIAL GROUND OF THE SCYTHIAN TIME «DERGACHI»|url=https://adiu.com.ua/index.php/journal/article/view/284|work=Archaeology and Early History of Ukraine|date=2020-05-28|accessdate=2021-05-04|issn=2227-4952|pages=246–260|volume=36|issue=3|language=en|first=K. Yu|last=Pelyashenko|archive-date=4 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210504075143/https://adiu.com.ua/index.php/journal/article/view/284}}</ref>

=== Козацька доба ===
Перша згадка про Деркачі&nbsp;— [[1660]]<ref>https://shron1.chtyvo.org.ua/Yurkevych_Viktor/Kharkivskyi_perepys_r_1660.pdf? Харківський перепис 1660 р.</ref>. Тоді жило 26 родин переселенців із Правобережжя, а пізніше серед мешканців слободи з'являються [[козаки]]. Деркачівська козацька слобода стає невід'ємною частиною великої лінії місць-фортець так званої «Бєлгородської лінії», яка захищала від набігів [[татари|татар]] південні кордони Російської імперії.

Під час нападу кримських татар [[1680]] Деркачі зруйновані й лише в 30-х роках XVIII століття спорудили нову фортецю.

У XVIII столітті Дергачі були сотенним містечком Харківського слобідського козацького полку. До 1742 року тут існувало правління однієї, у 1742—1765&nbsp;рр.&nbsp;— двох козацьких сотень. Посади сотників в обох сотнях традиційно обіймали представники відомого на Слобожанщині козацько-старшинського роду Ковалевських (герба «Доленґа»). Містечко мало власну символіку: сотенний прапор (з зображенням Архангела Михаїла) і ратушну печатку з гербом (зображенням птаха-деркача, над яким восьмикутна зірка).

За даними на 1779&nbsp;р. Дергачі&nbsp;— військова слобода Харківського повіту Харківського намісництва, що налічувала на той час 2287 мешканців (2316 «військових обивателів» і 71 «власницького підданого»)<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/28426738|title=Opysy kharkivsʹkoho namisnyt︠s︡tva kint︠s︡i︠a︡ XVIII st.|last=Pirko, V. O.|last2=Hurz︠h︡iĭ, O. I. (Oleksandr Ivanovych)|last3=Sokhanʹ, P. S. (Pavel Stepanovich)|date=1991|publisher=Nauk. dumka|location=Kyïv|isbn=5-12-002041-0|oclc=28426738}}</ref>.

=== XIX - початок XX ст. ===
За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі [[Деркачівська волость (Харківський повіт)|Дергачівської волості]] [[Харківський повіт|Харківського повіту]] мешкало 5874 особи (2855 чоловічої статі та 2919&nbsp;— жіночої), налічувалось 909 дворових господарств, існували 2 православні церкви, училище, відбувалось 2 щорічних [[ярмарок|ярмарки]] та базари<ref>{{ХкГ-СНМ-1869}}</ref>.

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 14600 осіб<ref>{{АКХкГ-1914}}</ref>.

=== Радянський період ===
==== Голодомор ====
Деркачі постраждали внаслідок [[Голодомор в Україні 1932—1933|геноциду]] українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у місті та Болибоках&nbsp;— 274 людини<ref>{{Cite web |url=http://www.memory.gov.ua:8080/data/upload/publication/main/ua/1090/41.pdf |title=Мартиролог. Харківська область, ст. 690—696 |accessdate=22 листопада 2015 |archive-date=23 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140223233012/http://www.memory.gov.ua:8080/data/upload/publication/main/ua/1090/41.pdf }}</ref><ref>{{Cite news|url=http://history.derkachi.pp.ua/2017/04/blog-post.html|title=Деркачівський мартиролог (з Національної книги пам'яті жертв Голодомору в Україні)|accessdate=2018-11-08|archive-date=8 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181108184343/http://history.derkachi.pp.ua/2017/04/blog-post.html}}</ref>. Документально підтверджено участь посадових осіб [[Дергачівська міська рада|Деркачівської селищної ради]] та [[Харківська міська рада|Харківської міської ради]] у [[Експропріація|експропріації]] майна деркачівських селян у 1932 році<ref>{{Cite web|title=Хроніки Голодомору у Деркачах (1932). Деркачівська сільрада відмовляється повернути майно селянам: "Заяву залишити без наслідків..."|url=http://history.derkachi.pp.ua/2017/03/1932.html|website=history.derkachi.pp.ua|accessdate=2020-02-18|archive-date=18 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200218115425/http://history.derkachi.pp.ua/2017/03/1932.html}}</ref>.

[[1938]] року Деркачі стали селищем міського типу з населенням у 17 тисяч осіб.

==== Друга світова війна ====
[[Файл:ДАХО Р-3218 опис 1 справа 1 Аркуш 2 Наказ №92 по Деркачівському району від 20 березня 1942 р. М.Деркачі.jpg|альт=Наказ №92 по Деркачівському району обербургомістра Пляченка щодо санітарних заходів (м. Деркачі). 20 березня 1942 року|міні|151x151пкс|<small>Наказ №92 по Деркачівському району обербургомістра Пляченка щодо санітарних заходів (м. Деркачі). 20 березня 1942 року</small>]]
[[Німецько-радянська війна|Німецька окупація]] Деркачів тривала 630 днів: з 21 жовтня 1941&nbsp;р. по 13 серпня 1943&nbsp;р. із перервою 13 лютого&nbsp;— 10 березня (під час подій [[Третя битва за Харків|Третьої битви за Харків]]).<ref name="ee">{{cite web|url=http://history.derkachi.pp.ua/2017/05/derkachi1941occupied.html|title=Деркачі під німецькою окупацією: органи влади|last=|first=|date=31 травня 2017|website=|publisher=|language=|accessdate=|author=Ivan Shevtsov|archive-date=23 січня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180123072146/http://history.derkachi.pp.ua/2017/05/derkachi1941occupied.html}}</ref>

Під час окупації Деркачі вперше стало називатися містом. Деркачівська міська управа була єдиною міською управою ({{lang-de|Dergatschi Gemeindeverwaltung}}), утвореною у Деркачівському районі. Староста ({{lang-de|burgermeister}}) почав працювати з 16 березня 1943, а секретар&nbsp;— з 20 березня 1943, тобто після другої окупації Деркачів. Відповідно до переліку станом на 3 липня 1943 року до штату управи входила 21 особа: бургомістр (староста), реєстратор, діловод, 2 фінансові агенти, 11 уповноважених ({{lang-de|Hausverwalter}}), технічний персонал. Одним з основних напрямів діяльності ДМУ було забезпечення робочою силою за вимогою районової управи та інших районних установ.<ref name="ee" />

З 1943 року радянська влада без офіційного перейменування почала використовувати російську назву '''Дергачі'''.<ref name="e1"/>

==== Повоєнна доба ====
25 липня 1977 року указом [[Президія Верховної ради УРСР|Президії Верховної Ради УРСР]] Дергачам був наданий статус ''міста''<ref>{{Cite web|url=http://history.derkachi.pp.ua/2017/07/40-1977.html|title=40 років тому Дергачі стали містом. Про що писала районна газета "Ленінський шлях" у 1977 році (ФОТО)|last=Shevtsov|first=Ivan|date=24 липня 2017|website=Історія Деркачів|publisher=|language=|accessdate=2017-08-23|archive-date=23 січня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180123072218/http://history.derkachi.pp.ua/2017/07/40-1977.html}}</ref>.

=== Незалежність ===
28 вересня 2014 року у місті, паралельно з обласним центром, невідомими молодиками в масках було повалено пам'ятник [[Ленін]]у<ref name="espreso.tv">{{Cite web|url=http://espreso.tv/news/2014/09/29/na_kharkivschyni_vnochi_povalyly_sche_odnoho_lenina|назва=На Харківщині вночі повалили ще одного Леніна|видавець=[[Еспресо TV]]|дата=29 вересня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20200806104134/https://espreso.tv/news/2014/09/29/na_kharkivschyni_vnochi_povalyly_sche_odnoho_lenina|дата-архіву=6 серпня 2020|мертвий-url=no|дата-доступу=31 березня 2022}}</ref>.

==== Російське вторгнення в Україну ====
Упродовж [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну 2022 року]] місто зазнало обстрілів та руйнувань під час [[Бої за Харків (2022)|боїв за Харків]]. Місто не було окуповане, хоча його намагалися оточити, 9 березня російські війська було вибито з району навколо Дергачів.<ref>{{Cite web|title=ЗСУ звільнили від загарбників Дергачі та повністю контролюють територію – очільник Харківщини|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3425049-zsu-zvilnili-vid-zagarbnikiv-dergaci-ta-povnistu-kontroluut-teritoriu-ocilnik-harkivsini.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-05-14|language=uk|archive-date=14 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220514161408/https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3425049-zsu-zvilnili-vid-zagarbnikiv-dergaci-ta-povnistu-kontroluut-teritoriu-ocilnik-harkivsini.html}}</ref> Постійні обстріли міста призвели до жертв серед його жителів.<ref>{{Cite web|title=Український омбудсмен: Від початку вторгнення РФ в Україну загинула 41 дитина, 76 поранено|url=https://interfax.com.ua/news/general/809474.html|website=Інтерфакс-Україна|accessdate=2022-05-14|language=uk|archive-date=14 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220514161408/https://interfax.com.ua/news/general/809474.html}}</ref> Зокрема, 12 травня [[будинок культури]] у Дергачах був обстріляний з [[БМ-27 «Ураган»|РСЗО "Ураган"]], при цьому загинули дві особи, а четверо було поранено. У наступну ж ніч з 12 на 13 травня цю будівлю було вже повністю зруйновано ракетним ударом.<ref>{{Cite web|title=Окупанти знищили будинок культури у Дергачах на Харківщині, де розташовувався гуманітарний штаб|url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/831866.html|website=Інтерфакс-Україна|accessdate=2022-05-14|language=uk|archive-date=13 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220513070831/https://ua.interfax.com.ua/news/general/831866.html}}</ref>

== Видатні люди ==

=== Уродженці міста ===
* [[Алешко Марія Іванівна]]&nbsp;— оперна співачка.
* [[Бакуменко Валерій Данилович]]&nbsp;— український вчений у галузі державного управління, син поета [[Бакуменко Данило Олександрович|Бакуменка Данила Олександровича]].
* [[Бакуменко Данило Олександрович]]&nbsp;— український поет, прозаїк, перекладач. Член Спілки письменників України (з квітня 1955), лауреат премії імені Павла Тичини.
* [[Верещак Олександр Петрович]]&nbsp;— український науковець, фахівець у галузі радіотехніки.
* [[Гноєвий Віктор Іванович]] (1936—2021)&nbsp;— доктор сільськогосподарських наук, професор.
* [[Грушка Павло]]&nbsp;— сліпий кобзар.
* Доброскок Гаврило Васильович&nbsp;— прозаїк, драматург, громадський діяч. Заарештований за звинуваченням в організації і керівництві українською націоналістичною групою. 14 лютого 1938 засуджений до розстрілу.
* [[Жилін Олег Миколайович]]&nbsp;— радянський та український футболіст та тренер.
* [[Зіньковський Анатолій Павлович]] — український науковець в галузі [[Механіка|механіки]], педагог, [[доктор технічних наук]].
* [[Ісаєв Леонід Олексійович]]&nbsp;— український політик, кандидат технічних наук, народний депутат України IV—VI скликань.
* [[Ковальова Юлія Вікторівна]]&nbsp;— народний депутат України 5-го та 6-го скликань.
* [[Кудрич Людмила Володимирівна]]&nbsp;— співачка (мецо-сопрано), педагог. Заслужена артистка України (1997).
* [[Матюшенко Панас Миколайович]]&nbsp;— керівник [[Повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський»|повстання на панцернику «Потьомкін»]].
* [[Нагорний Іван Григорович]]&nbsp;— керівник внутрішньої в'язниці Управління Державної Безпеки [[Народний комісаріат внутрішніх справ Української СРР|НКВС УРСР]] у 1937—1941 роках, організатор та безпосередній виконавець розстрілів декількох тисяч жертв [[Великий терор|Великого терору]]<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/29384863.html|title=«Не забруднити одяг кров'ю». Історія київського ката|website=Радіо Свобода|language=uk|accessdate=2018-07-25|archive-date=25 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180725122914/https://www.radiosvoboda.org/a/29384863.html}}</ref>
* [[Свашенко Петро Андрійович|Петро Лісовий]]&nbsp;— український радянський письменник, старший брат [[Свашенко Семен Андрійович|Свашенка Семена Андрійовича]].
* [[Підопригора Зінаїда Андріївна]]&nbsp;— українська радянська вчена-правознавець, спеціалістка в області цивільного права.
* [[Свашенко Семен Андрійович]]&nbsp;— радянський кіноактор, молодший брат [[Свашенко Петро Андрійович|Петра Лісового]].
* [[Степаненко Олександр Леонідович]] (1984—2004)&nbsp;— український поет
* [[Тараненко-Тереля Ірина]]&nbsp;— українська лижниця,&nbsp;[[заслужений майстер спорту]]. Учасниця трьох Олімпіад, учасниця п'яти чемпіонатів світу.
* [[Усатий Юрій Борисович]]&nbsp;— український державний діяч, дипломат, постійний повноважний представник України при координаційних інститутах Співдружності Незалежних Держав у Мінську (1992—2000).
* [[Устименко Денис Олегович]]&nbsp;— український футболіст, чемпіон світу у складі [[Молодіжна збірна України з футболу|молодіжної збірної України]] на [[Молодіжний чемпіонат світу з футболу 2019|турнірі у Польщі (2019)]].
* {{не перекладено|Чаговець Денис Андрійович||ru|Чаговец, Дионисий Андреевич}}&nbsp;— син архієпископа [[Російська православна церква закордоном|Російської православної церкви закордоном]] {{не перекладено|Арсенія (Чагівця)||ru|Арсений (Чаговец)}}, жертва [[Великий терор|Великого терору]].
* [[Шатун Петро Іванович (Голубенко Петро)]]&nbsp;— український поет, письменник, науковець, літературознавець, літературний критик, редактор, педагог, журналіст, публіцист, громадський та політичний діяч. Професор.

=== Пов'язані особи ===
* [[Гамбаров Леонід Арамович]] (1940—2022)&nbsp;— український науковець та альпініст, доктор технічних наук, майстер спорту з альпінізму.
* [[Олександр Олесь]]&nbsp;— український письменник, поет, драматург. У віці 15 років (1893) вступив до хліборобської школи у Деркачах, де брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», у яких з'являються його перші вірші.
* [[Хоткевич Гнат Мартинович|Гнат Хоткевич]]&nbsp;— український письменник, етнограф і громадсько-політичний діяч. Ще у часи свого студентства у 1895 році організував у Деркачах сільський театр. У 1920—1928 роках викладав українську мову й літературу в Деркачівському зоотехнікумі.
* {{не перекладено|Арсеній (Чаговець)||ru|Арсений (Чаговец)}}&nbsp;— єпископ Вінніпегський та архієпіскоп [[Російська православна церква закордоном|Російської православної церкви закордоном]]. З 29 березня 1887 р. був дияконом Свято-Миколаївської, а з 7 травня 1890 р.&nbsp;— священником Різдвяно-Богородицької церкви у Деркачах. У 1890-х роках жив у Деркачах та викладав у місцевій [[Церковно-парафіяльна школа|церковно-парафіяльній школі]].
* [[Шовкопляс Юрій Юрійович|Юрій Шовкопляс]]&nbsp;— український письменник, засновник жанру класичного детективу в українській літературі. Закінчив церковно-парафіяльну школу у Деркачах, з 1920 працював у Деркачівському робітничому клубі.

== Архітектура ==
У місті збереглася будівля лікарні у стилі [[Український архітектурний модерн|українського архітектурного модерну]], побудована за проектом [[Сердюк Євген Наумович|Євгена Сердюка]] (1914—1915&nbsp;рр.)<ref>{{Стаття
 | автор     = Денис Вітченко
 | назва     = Український модерн Євгена Сердюка 
 | посилання = https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/24/PU2016_2.pdf
 | видання   = Пам'ятки України: історія та культура
 | номер     = 2(222)
 | рік       = 2016
 | issn      = 0131-2685
 | сторінки  = 79
}}</ref>.

Також варто відзначити [[Храм Різдва Пресвятої Богородиці (Дергачі)|храм Різдва Пресвятої Богородиці]] (1838&nbsp;р.), побудований у стилі пізнього класицизму.

== Медіа ==
[[Файл:29.06.1941-74 (317) Derkachi town newspaper Stalinskym shliakhom.pdf|альт=Районна газета "Сталінським шляхом", селище Деркачі Харківської області, номер від 29 червня 1941 року.|міні|159x159пкс|<small>Газета "Сталінським шляхом" (Деркачі, 29 червня 1941). Останній випуск перед німецькою окупацією селища.</small>]]
У час існування [[СРСР]] основним місцевим друкованим ЗМІ у Дергачах була газета, що видавалася місцевим [[Районний комітет|районним комітетом]] комуністичної партії. Під назвою "''Сталінським шляхом''" ця газета видавалася з 28.07.1939 (№1) до 04.11.1956 (№90)<ref>{{Cite book|url=http://militera.lib.ru/enc/0/pdf/biblio_gazety-sssr3.pdf|title=Газеты СССР 1917-1960. Библиографический справочник. В 5 т. Т.3. (Краевые, губернские, областные, окружные, уездные, районные, городские, транспортные, военные и другие газеты)|year=1978|publisher=Книга|location=Москва|pages=362|language=російською|accessdate=24 травня 2019|archive-date=24 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190524095343/http://militera.lib.ru/enc/0/pdf/biblio_gazety-sssr3.pdf}}</ref>. З 1957 декілька років газета називалася "''Ленінською правдою''", а під час [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1962)|укрупнення Дергачівського району]] основна місцева газета мала назву "''Трибуна трудящих''". З 1967 по 1991 р. газета мала назву "''Ленінський шлях''", а з 10 жовтня 1991 р. стала називатися "''Вісті Дергачівщини''".

Відповідно до державного реєстру [[Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення|Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення]] у Дергачах діяв місцевий проводовий радіомовник з позивними "''Доброго дня, шановні радіослухачі, з вами Дергачівське районне державне радіомовлення''"<ref>{{Cite web|title=КП Вісті Дергачівщини|url=https://www.nrada.gov.ua/state-register/kp-visti-dergachivshhyny/|website=Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення|accessdate=2019-05-24|archive-date=24 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190524095345/https://www.nrada.gov.ua/state-register/kp-visti-dergachivshhyny/}}</ref>.

== Спорт ==
Впродовж 20 століття [[футбол]] був найпопулярнішим видом спорту у Дергачах.  Зокрема, за повідомленням газети [[Соціалістична Харківщина]] на окремі матчі місцевої команди збиралося більше 3 тисяч вболівальників, тобто приблизно кожен п'ятий житель селища<ref>{{Стаття|автор=|посилання_на_автора=|назва=Успіх дергачівських футболістів|посилання=|відповідальний=|видання=Соціалістична Харківщина|видання посилання=|тип=газ|рік=1949|місяць=20 серпня|том=|випуск=|номер=|сторінки=|issn=|bibcode=|doi=|pmid=|мова=}}</ref>.

Відомо, що вже у 1920-х роках деркачівці долучалися до футбольних змагань. Зокрема, у вересні 1926 року відбувся футбольний турнір, присвячений відкриттю [[Металіст (стадіон)|стадіону Металіст]]. Це було перше в історії футбольне змагання, що охоплювало всю Харківську область (20 команд), передвісник майбутніх [[Чемпіонат Харківської області з футболу|чемпіонатів області]]. На цьому турнірі команда із Деркачів була значно сильніша за своїх опонентів із інших районів, здолавши команди із [[Нова Водолага|Нової Водолаги]] (9:0), [[Волчанськ]]а (2:1) та [[Краснокутськ]]а (11:0)<ref>{{Стаття|автор=|посилання_на_автора=|назва=Первенство районов по футболу|посилання=|відповідальний=|видання=Вестник физической культуры|видання посилання=|тип=жур|рік=1926|місяць=|том=|випуск=10|номер=|сторінки=17|issn=|bibcode=|doi=|pmid=|мова=}}</ref>.  У півфіналі дергачівці мали зустрітися з командою із [[Коломак (смт)|Коломаку]], однак ті не приїхали. 3 жовтня 1926 р. на стадіоні "Червоний залізничник" у Харкові  відбувся перший в історії фінал загальнообласної футбольної першості, у якому дергачівці грали проти команди із [[Лозова (місто)|Лозової]]. Цікаво, що за обидва тайми команди так і не змогли відзначитися, тому було призначено додатковий час до настання темряви. Але голи так і не були забиті, тому суддівська колегія розділила перше місце між обома командами<ref>{{Стаття|автор=|посилання_на_автора=|назва=Футбол|посилання=|відповідальний=|видання=Вестник физической культуры|видання посилання=|тип=жур|рік=1926|місяць=|том=|випуск=11|номер=|сторінки=17|issn=|bibcode=|doi=|pmid=|мова=}}</ref>.

У наступні роки (1927 та 1928) команда з Деркачів була найсильнішою у Харківській області.

У 1947 році була створена команда із місцевих гравців-[[аматор]]ів, частина яких була працівниками Дергачівського механічного заводу. Ця команда отримала назву "Урожай" і регулярно грала проти суперників з різних міст України, а починаючи з 1951 року, брала участь у регулярній першості України<ref>{{Стаття|автор=|посилання_на_автора=|назва=Вони захищають спортивну честь району|посилання=|відповідальний=|видання=Ленінська правда (Дергачі)|видання посилання=|тип=газ|рік=1958|місяць=червень|том=|випуск=|номер=|сторінки=4|issn=|bibcode=|doi=|pmid=|мова=}}</ref>.

У 1952 році дергачівська команда перемогла у першості СРСР серед сільських команд на кубок Центральної Ради державного сільського [[Спортивне товариство|спортивного товариства]] "Урожай", що стало найвищим досягненням дергачівського футболу.

У 1964 році Дергачі знову перемогли у футбольній першості Харківської області, тріумфатором стала команда "Колгоспник"<ref name="kh_reg_champs">{{Cite news|title=Чемпіонат Харківської області з футболу|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чемпіонат_Харківської_області_з_футболу&oldid=26019913|work=Вікіпедія|date=2019-09-01|accessdate=2019-10-04|language=uk}}</ref>.

== Пам'ятники ==
У південній частині міста біля залізничного переїзду знаходиться [[Пам'ятник козаку Деркачу|пам'ятник козаку Деркач́у]], який за місцевою легендою заснував місто. Пам'ятник, виконаний із бронзи, було відкрито 14 жовтня 2015 року на [[День Українського козацтва]].

Значна частина міських пам'ятників та пам'ятних знаків зосереджена на місцевому майдані Перемоги, серед них: пам'ятники [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасу Шевченку]], [[Бакуменко Данило Олександрович|Данилу Бакуменку]], пам'ятний знак на честь 10-ї річниці [[Проголошення незалежності України 1991|проголошення незалежності України]], скульптурна композиція "Моя перша вчителька".
Пам'ятник [[Ленін]]у у Дергачах був зруйнований 28 вересня 2014 року <ref name="espreso.tv"/>.

== Міжнародна співпрація ==
Дергачі мають партнерські відносини з містом [[Сосновець]] ([[Польща]])<ref>{{Cite web|title=Porozumienie o współpracy z powiatem Dergacze - Sosnowiec informacje ciekawe artykuły|url=https://sosnowiecki.pl/i,porozumienie-o-wspolpracy-z-powiatem-dergacze,100,499392.html|website=sosnowiecki.pl|accessdate=2019-03-19|last=silnet.pl|archive-date=21 жовтня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20111021163329/http://sosnowiecki.pl/i,porozumienie-o-wspolpracy-z-powiatem-dergacze,100,499392.html}}</ref>.

== Галерея ==

<gallery class="center" widths="180" perrow="3" style="center">
Файл:Monument to Cossack Derkach in town Derhachi Ukraine.jpg|альт=Пам'ятник козаку Деркачу у місті Дергачі|[[Пам'ятник козаку Деркачу|Пам'ятник легендарному козаку Деркачу]]
Файл:Будівля районної лікарні у місті Дергачі.jpg|Районна лікарня, побудована за проектом [[Сердюк Євген Наумович|Євгена Сердюка]] у 1914-1915 рр.
Файл:Дергачі. Церква Різдва Христового..jpg|[[Храм Різдва Пресвятої Богородиці (Дергачі)|Храм Різдва Пресвятої Богородиці]]
</gallery>

== Див. також ==
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Харківська область]]

== Джерела ==
* [http://www.igsu.org.ua/Harkovskja.obl/Dergaczevskij.rajon/Dergaczi.html Історія міст та сіл УРСР (рос.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110101160342/http://www.igsu.org.ua/Harkovskja.obl/Dergaczevskij.rajon/Dergaczi.html |date=1 січня 2011 }}
* [http://maps.google.com/maps?f=q&geocode=&q=Уды&sll=50.430502,36.427402&sspn=0.049645,0.1157&ie=UTF8&t=h&om=1&ll=50.100845,36.135299&spn=0.00287,0.007102&z=17 Залізнична станція Дергачі із супутника]<sup>Можна збільшити</sup>.
* [http://maps.google.com/maps?f=q&geocode=&q=Уды&sll=50.430502,36.427402&sspn=0.049645,0.1157&ie=UTF8&t=h&om=1&ll=50.105249,36.122274&spn=0.002869,0.004914&z=17 Стадіон у Дергачах із супутника]
* [http://maps.google.com/maps?f=q&geocode=&q=Уды&sll=50.430502,36.427402&sspn=0.049645,0.1157&ie=UTF8&t=h&om=1&ll=50.11299,36.098789&spn=0.002869,0.007102&z=17&iwloc=addr Ріка Лопань у Дергачах ]
* [http://history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golubenko_P&abcvar=4&bbcvar=18 Відомі уродженці міста] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160308200704/http://history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golubenko_P&abcvar=4&bbcvar=18 |date=8 березня 2016 }}
* [http://history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golubenko_P&abcvar=4&bbcvar=18] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160308200704/http://history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golubenko_P&abcvar=4&bbcvar=18 |date=8 березня 2016 }}[https://web.archive.org/web/20180314175531/https://05763.kh.ua/ Дергачи Новости|афиша|видео|погода|объявления|форум]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

{{Commonscat|Derhachi}}

{{Харківський повіт}}
{{Дергачівська міська громада}}
{{Харківський район}}
{{Дергачівський район}}
{{Міста Харківської області}}


{{Kharkiv-geo-stub}}

[[Категорія:Дергачі| ]]
[[Категорія:Районні центри Харківської області]]
[[Категорія:Міста Харківської області]]
[[Категорія:Міста районного значення]]
[[Категорія:Сотенні центри Слобідської України]]
[[Категорія:Населені пункти Харківського району]]