Джилл Прайс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джилл Прайс
Народилася30 грудня 1965(1965-12-30)[1][2] (58 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1]
Країна США
Діяльністьписьменниця
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Прайс.

Джилл Прайс (уроджена Розенберг, нар. 30 грудня 1965, Нью-Йорк) — американська письменниця з Південної Каліфорнії[3], у якої діагностували гіпертимезію. Вона була першою людиною, якій поставили такий діагноз, і саме її випадок надихнув на дослідження гіпертимезії. Вона є співавтором книги на цю тему.

Здібності

[ред. | ред. код]

Прайс може розповісти про кожен день свого життя, починаючи з чотирнадцятирічного віку[4]. Вона може пригадати різні невиразні моменти свого життя в найдрібніших подробицях[5]. Її стан, який називають гіпертимезією, або «гіпертиметичним синдромом», характеризується надзвичайно сильною автобіографічною пам'яттю.

Її випадок спочатку досліджувала команда Каліфорнійського університету в Ірвайні: Елізабет Паркер; Ларрі Кегілл; і Джеймс Макго[6]. Спочатку анонімно названа «AJ»[7], Прайс була охарактеризована як така, що може згадати кожен день свого життя, починаючи з 14-річного віку: «Починаючи з 5 лютого 1980 року, я пам'ятаю все. Це був вівторок»[8]. Перший звіт про дослідження її мозку був опублікований у 2006 році[6]. У 2008 році у співавторстві з Бартом Девісом вона написала книгу «Жінка, яка не може забути», в якій пояснила своє життя, пов'язане з цим захворюванням. Книга дозволила її популярності злетіти на міжнародному рівні, що призвело до попиту на публічні виступи[5].

Мозок Прайс піддався скануванню, і гіпокамп і префронтальна кора, як повідомлялося, були в нормі. Однак психолог-дослідник Ґері Маркус стверджував, що її мозок нагадував мозок людей з обсесивно-компульсивним розладом (ОКР). Ґрунтуючись на тестах, які він провів над нею, а також на особистих спостереженнях, Маркус припустив, що її незвичайна автобіографічна пам'ять насправді є побічним продуктом нав'язливого ведення щоденників і записів у журналах[3]. Відтоді Прайс гнівно реагує на такі заяви, а Макґау також висловлює скептицизм щодо такого пояснення[9]. У вересні 2012 року Прайс дала своє перше за рік інтерв'ю для документального фільму британського Channel 4 «Хлопчик, який не може забути», в якому розповіла про те, наскільки складним може бути життя людей, які страждають на цю хворобу[9].

Дослідниця, доктор Джулія Сімнер з факультету психології Единбурзького університету припускає, що її здібності тісно пов'язані з її візуалізацією часу в просторі, що є формою синестезії[10].

Через свій стан Прайс проживає з батьками — Гаррісоном Харві та Стейсі Прайс[11][12].

Твори

[ред. | ред. код]

Прайс, Д. і Девіс, Б. 2008, Жінка, яка не може забути: Надзвичайна історія життя з найвидатнішою пам'яттю, відомою науці — мемуари, Free Press, ISBN 1-416-5617-65

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #138661669 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Marcus, Gary (23 березня 2009). Total Recall: The Woman Who Can't Forget. Wired. Процитовано 7 вересня 2017.
  4. ↑ News, A. B. C. Woman Who Can't Forget Amazes Doctors. ABC News (англ.). Процитовано 12 березня 2024.
  5. ↑ а б Elias, Marilyn (6 травня 2008). Decades of details flood woman with unmatched memory. USA Today. Процитовано 9 травня 2008.
  6. ↑ а б Parker et, Elizabeth; Cahill, Larry; McGaugh, James (2006). A Case of Unusual Autobiographical Remembering. Neurocase. 12 (1): 35—49. CiteSeerX 10.1.1.502.8669. doi:10.1080/13554790500473680. PMID 16517514.
  7. ↑ Total recall: the people who never forget. the Guardian (англ.). 8 лютого 2017. Процитовано 12 липня 2021.
  8. ↑ Shafy, Samiha (21 листопада 2008). An Infinite Loop in the Brain. The Science of Memory. Spiegel Online. Процитовано 6 грудня 2011.
  9. ↑ а б The Boy Who Can't Forget [Архівовано 2017-03-22 у Wayback Machine.] UK, channel4.com, first broadcast 25 September 2012
  10. ↑ Simner, Julia; Mayo, Neil; Spiller, Mary Jane (2009). A foundation for savantism? Visuo-spatial synaesthetes present with cognitive benefits (PDF). Cortex. 45 (10): 1246—60. doi:10.1016/j.cortex.2009.07.007. PMID 19665699.
  11. ↑ Total recall: the people who never forget. The Guardian.
  12. ↑ Total Recall: The Woman Who Can't Forget. Wired.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джилл_Прайс&oldid=43396096