Джим Такер
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
 | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
| Джим Такер | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
1 січня 1960 (64 роки) Північна Кароліна, США |
| Країна |
 США |
| Діяльність | психіатр, науковець |
| Alma mater | Університет Північної Кароліни в Чапел-Гілл |
| Заклад | Університет Вірджинії |
Джим Б. Такер — професор психіатрії і нейро-поведінкової науки в Університеті Вірджинії[1]. Його основними науковими інтересами є діти, які заявляють, що пам'ятають попередні життя, а також натальні та пренатальні спогади. Він є автором книги «Життя до життя: наукове дослідження дитячих спогадів про попереднє життя[en]», яка є оглядом чотирьох десятиліть досліджень реінкарнації у Відділі перцептивних досліджень. Такер кілька років працював над цим дослідження з Єном Стівенсоном перед тим, як Стівенсон вийшов на пенсію у 2002 році. Ім'я Такера появлялось у пресі: [2] [3] [4]. Його розслідування справи Камерона Маколея прозвучало у документальному фільмі «Надзвичайні люди — хлопчик, який жив раніше».
Життєпис[ред. | ред. код]
Такер навчався в Університеті Північної Кароліни в Чапел-Хілл, де закінчив «Фі Бета Каппа»[прояснити] зі ступенем бакалавра. Отримав диплом психолога й медичний ступінь. В даний час він професор Боннер-Лоурі з психіатрії та нейро-поведінкових наук, і крім проведення досліджень, протягом дев'яти років був медичним директором клініки дитячої та сімейної психіатрії Університету Вірджинії. Він живе у Шарлоттсвіллі, штат Вірджинія, разом зі своєю дружиною Крістін Макдауелл Такер, клінічним психологом. Виступав на академічних та громадських конференціях. Такер відчував себе недосвідченим у роботі з дитячою психіатрією, але був відкритий до можливості, що люди є більшим, ніж їх матеріальні тіла, і бажав дослідити це питання більше [5]. Хоча вихований як баптист, Такер не підписується на якусь конкретну релігію і стверджує, що скептично ставиться до реінкарнації [2], але вважає це найкращим поясненням явищ, пов'язаних з найсильнішими справами, розслідуваними на сьогодні [6]. Прочитавши роботу Яна Стівенсона, Такера заінтригували спогади про минуле життя дітей та перспектива їх вивчення [7].
Дослідження[ред. | ред. код]
Поки Ян Стівенсон зосереджувався на випадках в Азії, Такер вивчав американських дітей. Він повідомляє, що приблизно в 70% випадків дітей, які заявляють, що пам'ятають минуле життя, померлий помер з неприродної причини. І припускає, що травматична смерть може бути пов'язана з виживанням особистості. Далі він вказує, що час між смертю та новим народженням становить у середньому шістнадцять місяців, і що незвичні родові плями народження можуть збігатися зі смертельними ранами померлого.[8].
Критики стверджують, що виживання свідомості після смерті немає, але Такер припускає, що квантова механіка може запропонувати механізм, за допомогою якого спогади та емоції можуть переноситися з одного життя в інше.[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б https://web.archive.org/web/20090608020209/http://www.nhne.org/news/NewsArticlesArchive/tabid/400/articleType/ArticleView/articleId/5759/Default.aspx
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ https://www.discovermagazine.com/mind/soul-search?b_start:int=2&-C=
- ↑ https://web.archive.org/web/20090109150408/http://www.wpr.org/book/051120a.html
- ↑ [4]
- ↑ https://web.archive.org/web/20090216053351/http://lifebeforelife.com/Publications.htm
- ↑ https://web.archive.org/web/20110708172128/http://archive.coasttocoastam.com/shows/2005/08/31.html
- ↑ Ellis, James (7 березня 2006). Have we met before?. Metro (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.