Перегляд вихідного коду сторінки Дніпро

{{About|річку|однойменне місто|Дніпро (місто)||Дніпро (значення)}}
{{Річка
| назва = Дніпро
| зображення = Дніпро.jpg
| довжина = 2201 км<ref name="Яцик"/><ref name="ПК216">{{РП}}</ref>
| висота_витоку =220 м
| стік = 1670 м³/с
| площа_басейну = 504 300 км²
| середня глибина = 6-12 м
| витік = [[Витік Дніпра|Болото Аксенінський Мох]] на південних схилах [[Валдайська височина|Валдайської височини]] ([[Росія]])
| витік_коорд = {{coord|55|52|18|N|33|43|27|E|scale:30000_scale:30000_region:RU}}
| гирло = [[Дніпровсько-Бузький лиман]], [[Чорне море]]
| гирло_коорд = {{coord|46|30|07|N|32|16|21|E|scale:100000_scale:100000_region:UA}}
| країни_басейну ={{RUS}}<br/>{{BLR}}<br/>{{UKR}}
| прирічкові країни =
| притоки ='''Праві'''
* [[Друть]]
* [[Березина (річка)|Березина]]
* [[Вільшанка (притока Дніпра)|Вільшанка]]
* [[Прип'ять (річка)|Прип'ять]]
* [[Ірпінь (річка)|Ірпінь]]
* [[Тетерів]]
* [[Стугна]]
* [[Красна (притока Дніпра)|Красна]]
* [[Рось]]
* [[Тясмин]]
* [[Томаківка (річка)|Томаківка]]
* [[Балка Мала Кам'янка]]
* [[Чортомлик (річка)|Чортомлик]]
* [[Балка Тернівка]]
* [[Тягінка (річка)|Тягінка]]
* [[Інгулець (річка)|Інгулець]]
* [[Базавлук (річка)|Базавлук]]
* [[Кошова (річка)|Кошова]]
'''Ліві'''
* [[Сож]]
* [[Десна]]
* [[Трубіж (притока Дніпра)|Трубіж]]
* [[Супій (притока Дніпра)|Супій]]
* [[Золотоношка (річка)|Золотоношка]]
* [[Сула (притока Дніпра)|Сула]]
* [[Бердянка (річка)|Бердянка]]
* [[Бистра (притока Дніпра)|Бистра]]
* [[Псел]]
* [[Ворскла]]
* [[Оріль]]
* [[Самара (притока Дніпра)|Самара]]
* [[Кінська|Конка]]
* [[Білозерка (річка)|Білозерка]]
* [[Рогачик (притока Дніпра)|Рогачик]]
| мапа = Dnieper Basin River Town Ukrainian.png
| мапа_розмір = 275пкс
| мапа_підпис = Басейн Дніпра
|mapframe_контур = Dnipro.map
|mapframe_масштаб = 4
|mapframe_широта = 50.5
|mapframe_довгота = 31
}}

'''Дніпро́''' ({{МФА-всі|d̪ɲiˈprɔ|МФА|Uk-Дніпро.ogg}}; також Дніпр, {{Lang-uk-old|Дні́пер}}<ref>{{Грінченко|Дні́пер|12545-dniper}}</ref>, [[Староцерковнослов'янська мова|ст.-слов.]] ''Дънѣпръ'', {{lang-be|Дняпро}}, {{lang-ru|Днепр}}, {{lang-crh|Özü}}, {{lang-grc|Βορυσθένης}}, '''[[Борисфен]], або''' '''[[Борисфен|Бористен]]''', {{lang-la|Danapris}}, поетична назва&nbsp;— '''Славу́тич''')<ref name="Яцик">{{книга |автор          = |частина        = Коротка історія освоєння Дніпра |заголовок      = ''Яцик&nbsp;А.&nbsp;В., Яковлєв&nbsp;Є.&nbsp;О., Осадчук&nbsp;В.&nbsp;О. ''До питання щодо спуску Київського водосховища |оригінал       = |посилання      = |відповідальний = За ред. А.&nbsp;В.&nbsp;Яцика |видання        = |місце          = К. |видавництво    = Оріяни |рік            = 2002 |том            = |сторінки       = 6-12 |сторінок       = |серія          = |isbn           = 966-7373-78-9 |тираж          = 400}}</ref><ref>Згадується лише в «[[Слово о полку Ігоревім|Слові о полку Ігоревім»]], як епітет Дніпра&nbsp;— «славний, відомий, знаний».</ref>&nbsp;— четверта за довжиною (після [[Волга|Волги]], [[Дунай|Дунаю]] та [[Урал (річка)|Уралу]]) і третя за [[Водозбірний басейн|площею басейну]] [[Міжнародна річка|річка]] [[Європа|Європи]] (після [[Волга|Волги]] й [[Дунай|Дунаю]]), [[Найдовші річки України|річка з найдовшою течією в Україні]]. У природному стані довжина Дніпра становила 2285&nbsp;км, тепер (після побудови [[Дніпровський каскад ГЕС|каскаду ГЕС]] та [[водосховище|водосховищ]]<ref name="літ.1">[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000618%2EPDF Водний фонд України: Штучні водойми&nbsp;— водосховища і ставки: Довідник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201211225138/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000618.PDF|date=11 грудня 2020}} / За ред. [[Хільчевський Валентин Кирилович|В.&nbsp;К.&nbsp;Хільчевського]], [[Гребінь Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Гребеня]].&nbsp;— К. : Інтерпрес, 2014.&nbsp;— 164 с.&nbsp;— С. .&nbsp;— ISBN 978-965-098-2.</ref>, коли в багатьох місцях випрямили [[фарватер]])&nbsp;— 2201&nbsp;км; у межах України&nbsp;— 981&nbsp;км<ref name="Яцик"/><ref name="ПК216"/><ref>{{КРП}}''&nbsp;— С. 228. Найдовша річка України.''.</ref>. Площа басейну&nbsp;— 504 тис. [[Квадратний кілометр|км²]], з них у межах України&nbsp;— 291,4 тис. км²<ref name="ПК216"/>.

== Загальний опис ==
Дніпро&nbsp;— типова [[рівнинна річка]] з повільною й спокійною [[Річкова течія|течією]]. Має звивисте [[річище]], утворює [[Рукав річки|рукави]], багато [[перекат]]ів, [[острів|островів]], [[протока|проток]], [[мілина|мілин]]. Ширина [[Річкова долина|долини річки]]&nbsp;— до 18&nbsp;км. Ширина [[заплава|заплави]]&nbsp;— до 12&nbsp;км. Площа [[Дельта|дельти]]&nbsp;— 350&nbsp;км². [[Живлення річок і озер|Живлення]] змішане: [[сніг]]ове, [[дощ]]ове й [[підземні води|підземне]]. Близько 80&nbsp;% [[Річковий стік|річного стоку]] Дніпра формується у верхній частині [[Басейн річки|басейну]], де випадає багато [[опади|опадів]], а випаровування мале<ref name="Яцик"/>. Водний [[Режим річок|режим річки]] визначається добре вираженою весняною [[повінь|повінню]], низькою літньою [[межень|меженню]] з періодичними літніми [[паводок|паводками]], регулярним осіннім підняттям рівня води та зимовою меженню<ref name="Яцик"/>.

Назва Дніпро є [[скіфи|скіфською]] за походженням. Скіфське ''Данапр'' перекладається як «''глибока річка''» (''дан''&nbsp;— річка + ''апр''&nbsp;— глибокий)<ref>[http://i.ironau.ru/pdf/osjazfolk1949.pdf Абаев В.&nbsp;И.&nbsp;Осетинский язык и фольклор.&nbsp;— М. : Издательство АН СССР, 1949.&nbsp;— С. 236] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160303225034/http://i.ironau.ru/pdf/osjazfolk1949.pdf |date=3 березня 2016 }}.</ref>.

Найдавніші письмові відомості про Дніпро залишив [[Греція|грецький]] [[історик]] і [[географ]] [[Геродот]] у четвертій книзі своєї історії, що називається «''Мельпомена''»<ref name="Яцик" />: [[Борисфен]]&nbsp;— так він називав Дніпро. Перші вітчизняні відомості про Дніпро є в [[літопис]]ах Київської Русі&nbsp;— «''[[Повість временних літ]]''» й у великому поетичному творі «''[[Слово о полку Ігоревім]]''»<ref name="Яцик"/>.

Нині водою річки користується 70&nbsp;% [[населення]] України (майже 35 мільйонів осіб), також на нього припадає половина всіх річкових шляхів країни й основна частина (близько 60&nbsp;%) річкових [[Вантажні потоки|перевезень вантажів]] і [[пасажир]]ів<ref name="Яцик"/>.

Історія [[Україна-Русь|України-Русі]] пов'язана з Дніпром. Його басейн є центральним місцем [[етногенез]]у й [[націогенез]]у [[українці]]в. [[Київ]]&nbsp;— столиця України, завдяки Дніпру лежить на перетині торгових шляхів між Сходом і Заходом, Північчю й Півднем.

== Фізична географія ==

=== Довжина і траєкторія ===
'''Дніпро'''&nbsp;— типова рівнинна [[річка]] з повільною й спокійною течією.

Дослідження М.&nbsp;Веклича<ref>в праці «Атлас природних умов та натуральних ресурсів Української РСР»</ref> показують, що Дніпро зародився близько 5—6&nbsp;млн років тому, у Берегівський час, після [[Трансгресія (геологія)|трансгресії]] [[Палеогеновий період|палеоген]]-[[Неогеновий період|неогенового]] моря<ref>{{Cite book|title = Палеогеографические условия территории Украины в позднем Кайнозое|last = Веклич|first = Федор|year = 1978|publisher = Изд-во АН УССР|location = Украинская СРСР|pages = |language = |isbn = }}</ref>.

Водойма має звивисте [[річище]], утворює рукави, багато [[перекат]]ів, [[острів|островів]], [[протока|проток]], [[мілина|мілин]]. Поділяється на три частини: верхня течія (Верхній Дніпро)&nbsp;— від [[Витік річки|витоку]] до міста [[Київ|Києва]] (1320&nbsp;км), середня (Середній Дніпро)&nbsp;— від Києва до [[Запоріжжя]] (555&nbsp;км) і нижня (Нижній Дніпро)&nbsp;— від Запоріжжя до [[гирло|гирла]] (326&nbsp;км)<ref name="Яцик" />.

[[Річка]] тече серединою України, з півночі на південь. Напрям течії кілька разів змінюється: від джерел до [[Орша|Орші]] Дніпро плине на південний захід, далі до Києва&nbsp;— прямо на південь, від Києва до [[Дніпро (місто)|Дніпра]]&nbsp;— на південний схід<ref name="Енциклопедія Українознавства">{{книга
|автор          = |частина        = Дніпро |заголовок      = Енциклопедія Українознавства&nbsp;— В 10 т. |оригінал       = |посилання      = http://horyzont.narod.ru/encyklopedia2/en_2_dnipro.htm |відповідальний = Гол. ред. В. Кубійович. |видання        = |місце          = Париж–Нью-Йорк |видавництво    = Молоде життя |рік            = 1957 |том            = 2 |сторінки       = 573-574 |сторінок       = |серія          = |isbn           = |тираж          =}}</ref>. До Запоріжжя йде коротший відтинок річки (завдовжки 90&nbsp;км), спрямований на південь<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. Далі, до свого [[лиман]]у, вона тече в південно-західному напрямку. Отож Дніпро в ширину займає 9°&nbsp;18' і утворює на території України подобу великого лука, зверненого на схід, що вдвічі збільшує шлях Дніпром із Центральної України до [[Чорне море|Чорного моря]]: відстань від Києва до гирла Дніпра по прямій лінії&nbsp;— 450&nbsp;км, річкою&nbsp;— 950&nbsp;км<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>.

Ширина долини річки&nbsp;— до 18&nbsp;км. Ширина [[заплава|заплави]]&nbsp;— до 12&nbsp;км. Площа дельти&nbsp;— 350&nbsp;км²<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>.

==== Від витоків до Запоріжжя (верхня та середня течія) ====
Дніпро бере початок у невеликому [[болото|болоті]] ''[[Аксенінський мох]]'' на південному схилі [[Валдайська височина|Валдайської височини]]<ref name="Енциклопедія історії України">{{книга |автор          = |частина        = Дніпро
|заголовок      = Енциклопедія історії України |оригінал       = |посилання      = http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Dnipro&abcvar=5&bbcvar=17 |відповідальний = |видання        = |місце          = К. |видавництво    = Наукова думка |рік            = 2004 |том            = 2 |сторінки       = 492 |сторінок       = |серія          = |isbn           = |тираж          =}}</ref> біля села [[Бочарово]] [[Смоленська область|Смоленської області]] [[Росія|Росії]]. Зі схилів Валдайської височини витікає також [[Волга]], [[Західна Двіна]], [[Ловать]], [[Сясь]] та [[Молога (річка)|Молога]]<ref>[http://slovari.yandex.ru/~книги/БСЭ/Валдайская%20возвышенность/ Валдайская возвышенность] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140915221029/http://slovari.yandex.ru/~книги/БСЭ/Валдайская%20возвышенность/ |date=15 вересня 2014 }}// [[Большая советская энциклопедия]]: В 30-ти т. /Гл. ред. А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров, 3-е изд.&nbsp;— М. : Советская энциклопедия, 1971.&nbsp;— Т. 4. Брасос&nbsp;— Веш.&nbsp;— С. 508.</ref>. Впадає Дніпро в [[Дніпровсько-Бузький лиман]] [[Чорне море|Чорного моря]].

У верхній частині, до [[Дорогобуж (місто)|Дорогобужа]], Дніпро ще маловодний і тече серед лісистої рівнини, його ширина&nbsp;— до 30&nbsp;м<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. Нижче, від Дорогобужа до [[Орша|Орші]], тече вже в західному напрямку, шириться до 40—120&nbsp;м і стає сплавним, а під час високого водостану навіть [[судноплавство|судноплавним]]<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. Вище від Орші Дніпро перетинає [[Девонські відклади|девонські вапняки]], утворюючи невеликі ''[[Кобеляцькі пороги]]''. Від Орші до [[Київ|Києва]] річка тече просто на південь і біля [[Рогачов]]а виходить на [[Поліська низовина|Поліську низовину]], а від [[Лоєв]]а тече вже територією [[Україна|України]], де утворює [[Старий Дніпро (Полісся)|Старий Дніпро]].
[[Файл:Витачів. Схил.jpg|ліворуч|міні|Схил правого берега Дніпра біля селища Витачів Київської області]]
[[Файл:Закрижаніле русло Дніпра.jpg|ліворуч|міні|Скрижаніле русло Дніпра на північ від Києва, зняте 9 лютого 2017 року з МКС.|альт=]]
[[Файл:Річка Дніпро у м. Дніпро.jpg|альт=Річка Дніпро у м. Дніпро|міні|Річка Дніпро у м. Дніпро]]
Від Києва до Дніпра річка проходить помежів'ям [[Придніпровська височина|Придніпровської височини]] й [[Придніпровська низовина|Придніпровської низовини]]. Долина річки тут виразно [[Асиметрія схилів долин|асиметрична]]: праві схили круті та високі, ліві&nbsp;— низькі й пологі. Правий берег підноситься на 100—150&nbsp;м, він порізаний глибокими долинами й ярами та заліснений, утворює мальовничий гірський краєвид<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. На таких ''Дніпровських горах'' лежить Київ, а нижче за течією біля [[Канів|Канева]], на Чернечій, тепер [[Тарасова гора|Тарасовій горі]], розташована могила [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]]. Лівий берег низький, піщаний, часто вкритий сосновим [[ліс]]ом, підноситься на схід широкими [[річкова тераса|терасами]]. Долина річки широка&nbsp;— 6—10&nbsp;км, біля [[Переяслав]]а й [[Черкаси|Черкас]] навіть 15—18&nbsp;км, ширина&nbsp;— 200—1200&nbsp;м<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. Нижче від Черкас до побудови [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцького водосховища]] Дніпро ділився на рукави й утворював острови.

Між [[Дніпро (місто)|Дніпром]] і [[Запоріжжя]]м річка перетинає [[Український кристалічний щит|Український щит]]<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. У минулому тут були [[Дніпровські пороги|пороги]], тепер вони вкриті водами [[Дніпровське водосховище|Дніпровського водосховища]].

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:DSC06393-Дніпро у Вишгороді.JPG|межа|160пкс]]
|[[Файл:DnieperRiverinKiev.jpg|межа|160пкс]]
|[[Файл:DSC03024-Дніпро біля села Витачів.JPG|межа|160пкс]]
|[[Файл:Dnipro in Kaniv.jpg|межа|160пкс]]
|[[Файл:DSC09171-Дніпро в Черкасах.JPG|межа|160пкс]]
|-
|<div style="text-align:center;"><small> [[Київське водосховище]] біля Вишгорода</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small> Дніпро у Києві</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small> Дніпро біля села [[Витачів]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>Дніпро в [[Канів|Каневі]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>Дніпро в [[Черкаси|Черкасах]]</small></div>
|}

==== Запоріжжя&nbsp;— гирло (нижня течія) ====
Нижче від [[Запоріжжя]] Дніпро входить у степову, суху (300—400&nbsp;мм опадів на рік) [[Причорноморська низовина|Причорноморську низовину]] і повільно тече на південний захід, до [[море|моря]]<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. Нижче від звуження русла, біля північного району Запоріжжя&nbsp;— [[Кічкас]]у, річка ділиться на 2 відноги, що обтікають великий скелястий гранітовий острів [[Хортиця]]&nbsp;— колишній осідок [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]]. Ширина річкової долини в цьому місці&nbsp;— 4&nbsp;км<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. Далі вона розширюється до 20&nbsp;км<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>.

Раніше річка нижче Хортиці текла багатьма руслами болотистою рівниною, яку навесні та під час літніх [[повінь|повеней]] заливала вода. Це так звані [[плавні]], вкриті листяним [[ліс]]ом, [[очерет звичайний|очеретом]], [[рогіз|рогозою]], заливними [[лука (рослинність)|луками]], [[озеро|озерами]] й [[болото|болотами]]. Найбільші плавні простягалися між Дніпром і його лівою притокою [[Конка|Конкою]]&nbsp;— так званий ''[[Великий Луг]]'' (ширина&nbsp;— до 20&nbsp;км, довжина&nbsp;— до 60&nbsp;км), відділений вузькою смугою плавнів поблизу міста [[Нікополь|Нікополя]] від другого широкого комплексу&nbsp;— ''[[Базавлуцькі плавні|Базавлуцьких плавнів]]''<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. Але долина річки змінилася після спорудження другої великої греблі на Дніпрі й великого [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]]. Майже вся територія Великого Лугу, за винятком кількох сотень гектарів у південно-східній частині острова Хортиця й на лівому березі, була залита водами Каховського водосховища, яке також називали ''Каховським морем''<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. Внаслідок [[Підрив Каховської ГЕС|підриву Каховської ГЕС]] 6 червня 2023 року Великий Луг вивільнений на поверхню<ref>{{Cite web|title=Підрив Каховської ГЕС: яка доля чекає на сакральне місце українського козацтва Великий Луг|url=https://tsn.ua/exclusive/pidriv-kahovskoyi-ges-yaka-dolya-chekaye-na-legendarniy-velikiy-lug-2348743.html|website=ТСН.ua|date=2023-06-13|accessdate=2023-06-13|language=uk}}</ref>.

Нижче від правої притоки&nbsp;— річки [[Базавлук (річка)|Базавлук]]&nbsp;— долина Дніпра знову звужується, ширина заплави тут 3—7&nbsp;км, а при впадінні в [[лиман]]&nbsp;— до 10&nbsp;км<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. До міста [[Каховка|Каховки]] обидва береги річки високі (біля [[Нікополь|Нікополя]]&nbsp;— 80&nbsp;м), від Каховки лівий&nbsp;— низький<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>.

Нижче від Каховки починається [[річкова дельта|гирлова частина]] Дніпра. Від [[Херсон]]а річка ділиться на рукави й утворює велику [[річкова дельта|дельту]] (350&nbsp;км²) з безліччю [[острів]]ців та [[озеро|озер]]<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. Близько 2/3 дельти займають [[плавні]], 1/3&nbsp;— вода<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>.

Дніпро вливається в [[Дніпровсько-Бузький лиман]] кількома мілководими гирлами, найважливіші з них&nbsp;— ''Збурівське'', ''Кізилмицьке'' і ''Бокач'' або ''Рвач''. Поглиблення останнього, дає можливість морським суднам доходити до Херсона<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>.

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:Khortytsya from space.jpg|межа|132пкс]]
|[[Файл:167kachovskemore.jpg|межа|196пкс]]
|[[Файл:Ukraine Dnepr bei Cherson.jpg|межа|265пкс]]
|[[Файл:D-B liman.jpg|межа|140пкс]]
|-
|<div style="text-align:center;"><small>Острів [[Хортиця]] з космосу</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Каховське водосховище|Каховське море]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>Дніпро біля [[Херсон]]а</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Дніпровсько-Бузький лиман]]<br/>з космосу</small></div>
|}

=== Водний режим і водозбірна площа ===
Водний режим Дніпра визначається добре вираженою весняною [[повінь|повінню]], низькою літньою [[межень|меженню]] з періодичними літніми [[паводок|паводками]], регулярним осіннім підняттям рівня води та зимовою меженню<ref name="Яцик"/>. Площа [[Басейн Дніпра|басейну Дніпра]]&nbsp;— 504&nbsp;000&nbsp;км², з них у межах України&nbsp;— 291&nbsp;400&nbsp;км²<ref name="Яцик"/>. Частка площі [[водозбір|водозбору]] річки на території України&nbsp;— понад 48&nbsp;%<ref name="Яцик"/>. З давно заселених основних українських земель лише [[Галичина]], західна частина [[Волинська земля|Волинської землі]] й [[Закарпаття]] лежать за межами басейну Дніпра<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>.

Верхня частина басейну Дніпра розташована в районі [[надмірне зволоження|надмірного]] й достатнього зволоження ([[лісова зона]]), середня&nbsp;— в районі нестійкого (зона [[лісостеп]]у й північного [[степ]]у), а нижня&nbsp;— в районі недостатнього зволоження (зона степу)<ref name="Яцик"/>. Живлення Дніпра змішане. У верхній частині басейну переважає [[сніг]]ове живлення (близько 50&nbsp;%), на [[дощ]]ове й підземне припадає відповідно 20 і 30&nbsp;%. Нижче, в межах степової зони, частка снігового живлення зростає до 85—90&nbsp;%, підземного&nbsp;— зменшується до 10—15&nbsp;%, а дощового майже немає<ref name="Яцик"/>. Близько 80&nbsp;% річного стоку Дніпра формується в верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування мале<ref name="Яцик"/>. Зокрема, верхній Дніпро з [[Березина (притока Дніпра)|Березиною]] й [[Сож]]ем дає 35&nbsp;% річної маси води, [[Прип'ять]]&nbsp;— 26&nbsp;% і [[Десна]]&nbsp;— 21&nbsp;%. Середній річний стік річки поблизу Києва&nbsp;— 43,4&nbsp;млрд&nbsp;м³ (1370&nbsp;м³/с), а в гирлі&nbsp;— 53,5&nbsp;млрд м³ (1700&nbsp;м³/с)<ref name="Яцик"/>. Найбільший відсоток води (55—57&nbsp;% річної кількості) стікає в Дніпро у весняні місяці, коли тануть сніги, найменший&nbsp;— взимку (12&nbsp;%); на літо припадає 17—21&nbsp;% річного стоку, на осінь&nbsp;— 12—14&nbsp;%<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. Відхилення від цих даних бувають досить значні, наприклад, весняний стік води в Києві коливається в різні роки від 46 до 78&nbsp;%<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Dnepr basin-Ukr.png|міні|праворуч|200пкс|Водозбірний басейн Дніпра
The Dnieper river basin in Ukraine border.png|border|Водозбірний басейн Дніпра на території України
The Dnieper river basin in Ukraine.png|border|Річкова мережа приток Дніпра на території України
|border|
</gallery></small>

[[Водний режим]] річки суттєво змінився після будівництва каскаду [[водосховище|водосховищ]]&nbsp;— Дніпро перетворився на низку довгих штучних озер, відокремлених [[гребля]]ми та штучними [[водоспад]]ами від природних відтинків річки; пообіч прорито [[канал (гідротехніка)|канали]] з численними [[Шлюз (гідротехніка)|шлюзами]]. Водосховища вирівнюють рівень води в Дніпрі, а нижче гребель льодовий покрив тримається менше. Однак їхнє будівництво порушило екологічну рівновагу, докорінно змінило умови водообміну. Порівняно з природними умовами він уповільнився в 14—30 разів<ref name="nature">{{Cite web |url=http://nature.org.ua/dnipro/nacprouk.htm |title=Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. — К., 1997. — 92 с. |accessdate=5 серпня 2009 |archive-date=4 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180804072230/http://nature.org.ua/dnipro/nacprouk.htm }}</ref>.

=== Притоки ===
[[Файл:Літня краса Орілі.jpg|альт=Оріль біля Дніпра|міні|Оріль біля Дніпра]]
На [[притока|притоки]] Дніпро порівняно небагатий. Їхній розподіл за течією річки вельми нерівномірний, найбільше приток зосереджено в частині від витоку до Києва, тоді як нижче міста й до гирла їх мало.

У [[Басейн Дніпра|басейні Дніпра]] протікає 15&nbsp;380 малих річок або ж близько 25&nbsp;% від їх загальної кількості в Україні<ref name="Дегодюк">Малі річки басейну Дніпра // Дегодюк Е.&nbsp;Г.&nbsp;Дегодюк С.&nbsp;Е.&nbsp;Еколого-техногенна безпека України.&nbsp;— К.: ЕКМО, 2006&nbsp;.&nbsp;— С. 72.</ref>. Спільна їхня довжина&nbsp;— 67&nbsp;156&nbsp;км, із них річок, довжиною 10&nbsp;км і більше&nbsp;— 13 998 із сукупною протяжністю 35&nbsp;041&nbsp;км<ref name="Дегодюк"/>.

У верхній частині, до міста [[Дорогобуж (Росія)|Дорогобуж]], Дніпро&nbsp;— це ще невелика річка. На теренах України вона стає вже значно повноводнішою, бо приймає свої найбільші притоки. На білоруській території: правобічну й багатоводну [[Березина (притока Дніпра)|Березину]] (довжина&nbsp;— 613&nbsp;км, величина стоку&nbsp;— 24&nbsp;530&nbsp;км²) і лівобічний [[Сож]] (648&nbsp;км і 42&nbsp;140&nbsp;км²), на території України&nbsp;— [[Прип'ять]] (802&nbsp;км і 114&nbsp;300&nbsp;км²) і [[Десна|Десну]] (1187&nbsp;км і 88&nbsp;840&nbsp;км²) і середні притоки [[Тетерів]], [[Ірпінь (річка)|Ірпінь]]<ref name="Енциклопедія Українознавства"/> та малі річки [[Жидок (річка)|Жидок]], [[Ратуха]]. Після впадіння цих річок ширина Дніпра доходить до 700&nbsp;м, глибина&nbsp;— до 8&nbsp;м<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. [[Витрата води]] (кількість води, що припливає крізь поперечний переріз річки за 1 секунду) зростає з 45&nbsp;м³ біля [[Орша|Орші]] до 108&nbsp;м³ біля [[Рогачов]]а і 1380&nbsp;м³&nbsp;— біля Києва<ref name="Енциклопедія Українознавства" />.  
[[Файл:Argonavtuchni горизонти.jpg|альт=Води Ворскли  єднаються з Дніпром  |міні|Води Ворскли  єднаються з Дніпром]]

Притоки, що їх приймає Дніпро в середній течії, менші, ніж у верхній, і суттєво бідніші на воду. Праві притоки: [[Стугна]], [[Красна (притока Дніпра)|Красна]], [[Бобриця (притока Дніпра, Київська область)|Бобриця]], [[Сквира (річка)|Сквира]], [[Леглич]], [[Бобриця (притока Дніпра, Черкаська область)|Бобриця]], [[Рось]], [[Вільшанка (притока Дніпра)|Вільшанка]], [[Ірдинка]], [[Тясмин]] і [[Цибульник]] короткі й течуть переважно вузькими [[русло|руслами]], виробленими в гранітовому підложжі<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. Ліві, що мають витоки здебільшого на [[Середня височина|Середній височині]] й перетинають усю [[Придніпровська низовина|Придніпровську низовину]], довші, широкі, з низькими берегами й [[тераса (фізична географія)|терасами]],&nbsp;— це [[Трубіж]], [[Супій (притока Дніпра)|Супій]], [[Сула (притока Дніпра)|Сула]] (457&nbsp;км, [[сточище]]&nbsp;— 19&nbsp;640&nbsp;км²) з [[Удай|Удаєм]], [[Псел]] (806&nbsp;км і 22 820&nbsp;км²), [[Ворскла]] (421&nbsp;км і 21&nbsp;400&nbsp;км²) і [[Самара (притока Дніпра)|Самара]] (391&nbsp;км і 23&nbsp;180&nbsp;км²)<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. Але всі вони порівняно несуттєво збільшують кількість води в Дніпрі<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>.

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:Pripyat near Mozyr.jpg|межа|160пкс]]
|[[Файл:Ros river Sukholesi.jpg|межа|160пкс]]
|[[Файл:Udaj near Pyrjatyn.JPG|межа|160пкс]]
|[[Файл:Psel in Govtva.jpg|межа|160пкс]]
|-
|<div style="text-align:center;"><small>[[Прип'ять]] у місті [[Мозир]], Білорусь</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Рось]] біля села [[Сухоліси]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Удай]] біля [[Пирятин]]а</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Псел]] біля села [[Говтва (село)|Говтва]]</small></div>
|}

=== Скресання й замерзання ===
Взимку Дніпро замерзає зазвичай після 20-денної температури нижче 0&nbsp;°С<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. Замерзання починається з півночі, а скресання льодового покриву&nbsp;— з півдня. Завдяки цьому затори криги та спричинені ними [[повінь|повені]] на Дніпрі трапляються рідко<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>.

''В таблиці наведено середній час появи криги на річці й скресання біля окремих міст (джерело<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>): ''

{| class="wikitable" cellspacing="2"
|- style="background:#87ceff;"
| <div style="text-align:center;"><span style="color:white;"> '''''Місто''''' </span></div>
| <div style="text-align:center;"><span style="color:white;"> '''''Замерзання, число і місяць''''' </span></div>
| <div style="text-align:center;"><span style="color:white;"> '''''Скресання, число і місяць''''' </span></div>
|- style="background:#ffd;"
| [[Київ]]
| 17.12
| 24.03
|- style="background:#fdefca;"
| [[Черкаси]]
| 23.12
| 22.03
|- style="background:#ffd;"
| [[Запоріжжя]]
| 5.01
| 9.03
|- style="background:#fdefca;"
| [[Херсон]]
| 3.01
| 3.03
|}

Навігація на Дніпрі залежить від тривалості весняного [[льодохід|льодоходу]] й початку зимового [[льодостав]]у. За даними спостережних пунктів, що облаштували на річці наприкінці [[XIX століття]], тривалість весняного скресання криги на Дніпрі тоді складала в середньому від 5 до 12 днів, причому найдовший льодохід був у верхній частині річки, між [[Дорогобуж (місто)|Дорогобужем]] і [[Могильов]]ом, і в середній частині, між Києвом і порогами в тому числі<ref name="Брокгауз">{{Cite web |url=http://www.brocgaus.ru/text/036/633.htm |title=Днепр // Брокгауз Ф. Эфрон И. Энциклопедический словарь в 86 книгах й 4 дополнениях. — Петербург, 1893. — Т. 10А. — С. 402. |accessdate=5 серпня 2009 |archive-date=13 грудня 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20071213073906/http://brocgaus.ru/text/036/633.htm }}</ref>. Осіннє замерзання не впливало на [[навігація|навігацію]] і завжди тривало значно довше&nbsp;— в середньому від 9 до 37 днів, причому найдовше воно було на ділянці від гирла [[Прип'ять|Прип'яті]] і аж до порогів<ref name="Брокгауз"/>.

=== Гирло Дніпра ===
[[Файл:Dnipro estuary.jpg|міні|Супутниковий знімок гирла р. Дніпро, отриманий 7 серпня 2015 року]]
Дніпро вливається в [[Дніпровсько-Бузький лиман]] кількома мілководими гирлами, найважливіші з яких&nbsp;— Збурівське, Кізилмицьке і Бокач або Рвач, а потім разом із Південним Бугом, крізь [[Кінбурнська протока|Кінбурнську протоку]]&nbsp;— в Чорне море.

== Політична географія ==
Від витоку до гирла Дніпро протікає територією трьох держав: [[Росія|Росії]], [[Білорусь|Білорусі]] та [[Україна|України]]. Річка та її притоки на окремих ділянках слугують природним кордоном між країнами. Вони також зрошують 12 густозаселених областей, 1&nbsp;— в Росії ([[Смоленська область]]), 3&nbsp;— в Республіці Білорусь ([[Мінська область|Мінська]], [[Могильовська область|Могильовська]], [[Гомельська область|Гомельська]] області), 8&nbsp;— в Україні ([[Чернігівська область|Чернігівська]], [[Київська область|Київська]], [[Черкаська область|Черкаська]], [[Кіровоградська область|Кіровоградська]], [[Полтавська область|Полтавська]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровська]], [[Запорізька область|Запорізька]] та [[Херсонська область|Херсонська]] області). На берегах річки розташовані більше півсотні великих і малих міст, в тому числі столиця України&nbsp;— [[Київ]]. На річці [[Свіслоч (притока Березини)|Свіслоч]]&nbsp;— правій притоці [[Березина (притока Дніпра)|Березини]]&nbsp;— розташована столиця Білорусі&nbsp;— [[Мінськ]].

На українській ділянці Дніпра розмістилися 25 міст:

* [[Вишгород]] (22&nbsp;933 мешканців)
* [[Київ]] (2&nbsp;967&nbsp;285<ref>Цю статистичну оцінку наведено в статті [http://www.kiev.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=1123&lang=1 на офіційному сайті Головного управління статистики у м. Київі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090620033020/http://www.kmv.gov.ua/news.asp?IdType=1 |date=20 червня 2009 }}</ref>)
* [[Українка (місто)|Українка]] (13&nbsp;978)
* [[Канів]] (26&nbsp;426)
* [[Черкаси]] (295&nbsp;500)
* [[Світловодськ]] (49&nbsp;938)
* [[Кременчук]] (232&nbsp;000)
* [[Горішні Плавні]] (51&nbsp;832)
* [[Верхньодніпровськ]] (16&nbsp;680)
* [[Кам'янське]] (273&nbsp;700)
* [[Дніпро (місто)|Дніпро]] (1&nbsp;040&nbsp;000)
* [[Запоріжжя]] (786&nbsp;000)
* [[Василівка (місто)|Василівка]] (15&nbsp;507)
* [[Дніпрорудне]] (21&nbsp;900)
* [[Енергодар]] (55&nbsp;800)
* [[Нікополь]] (128&nbsp;369)
* [[Кам'янка-Дніпровська]] (15&nbsp;406)
* [[Берислав]] (15&nbsp;425)
* [[Каховка]] (38&nbsp;000)
* [[Нова Каховка]] (52&nbsp;611)
* [[Таврійськ]] (11&nbsp;757)
* [[Олешки]] (31&nbsp;100)
* [[Херсон]] (312&nbsp;000)
* [[Гола Пристань]] (15&nbsp;902)
* [[Очаків]] (17&nbsp;109).

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:Dnepr in Smolensk.jpg|межа|160пкс]]
|[[Файл:Loyew, Belarus.jpg|межа|160пкс]]
|[[Файл:Киевское правобережье 02.jpg|межа|370пкс]]
|-
|<div style="text-align:center;"><small>Дніпро у [[Смоленськ]]у, [[Росія]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>Дніпро у [[Лоєв]]і, [[Білорусь]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>Дніпро і Правобережний [[Київ]]</small></div>
|}

== Флора ==

=== Водорості ===
У Дніпрі і його водосховищах станом на [[1 січня]] [[1999]] року мешкали представники 8 систематичних відділів [[водорості|водоростей]]: [[ціанобактерії|синьо-зелені]]<ref>Тепер називаються [[ціанобактерії|ціанобактеріями]] і до водоростей не відносяться.</ref>, [[діатомові водорості|діатомові]], [[зелені водорості|зелені]], [[Динофлагеляти|динофітові]], [[евгленові]], {{нп|жовто-зелені водорості|жовто-зелені||Yellow-green algae}}, {{нп|золотисті водорості|золотисті||Golden algae}}, [[криптофітові водорості|криптофітові]]<ref name="Щербак"/>. Особливо різноманітні&nbsp;— зелені. Серед них інтенсивно розвивалися [[вольвокс]]ові, протококові, улотриксові, зігнемові, десмідієві водорості.

Кількість видів водоростей, інтенсивність їх розвитку на різних ділянках Дніпра значною мірою змінюються залежно від екологічних особливостей частини [[Водойма|водойми]], [[Сезон року|сезону року]], глибини й часу доби. Станом на [[1 січня]] [[1999]] року, загальна кількість видів водоростей, знайдених у [[планктон]]і водосховищ Дніпра, становила 1192 види, а разом із внутрішньовидовими формами&nbsp;— 1574<ref name="Щербак">''Щербак В. І.'' [http://www.lib.ua-ru.net/inode/42112.html Структурно-функціональна характеристика дніпровського фітопланктону] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080906103528/http://www.lib.ua-ru.net/inode/42112.html |date=6 вересня 2008 }}.&nbsp;— Автореф. дис. д-ра біол. наук: 03.00.17 / В.&nbsp;І.&nbsp;Щербак; НАН України. Ін-т гідробіології.&nbsp;— К., 2000.&nbsp;— 32 с.</ref>.

=== Вищі рослини ===

==== Від верхнього Дніпра до гирла ====
На різних ділянках Дніпра до зарегулювання й у різні роки існування [[водосховище|водосховищ]] виявляли 69 видів вищих водних рослин&nbsp;— [[макрофіти|макрофітів]]<ref name="Корелякова">Корелякова Л.&nbsp;В.&nbsp;Растительность Кременчугского водохранилища.&nbsp;— К. : Наукова думка, 1977.&nbsp;— 198 с.&nbsp;— С. .</ref>. Будівництво водосховищ істотно вплинуло на водну й прибережну рослинність Дніпра і його [[заплава|заплави]]. Одні рослини не витримали нових умов існування, інші, навпаки, розвивалися краще, внаслідок чого видовий склад рослин до і після затоплення на всіх ділянках Дніпра змінився. Наприкінці 1970-х років у кожному з водосховищ росло кілька десятків видів вищих водних рослин, але особливих відмінностей у кількості представлених видів дослідники не відзначали<ref name="Корелякова" />.

Найінтенсивніше заростання йде на [[Київське водосховище|Київському]] й [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцькому водосховищах]]. Значні зарослі масиви сформувалися на Кременчуцькому водосховищі вже до 7-го року його існування. На [[Каховське водосховище|Каховському водосховищі]] це було помічено лише на 12-му році існування, але в значно менших масштабах<ref name="Корелякова" />.

Загальна кількість видів вищих водних рослин [[річкова дельта|гирлової частини]] Дніпра (без [[Дніпровсько-Бузький лиман|Дніпровсько-Бузького лиману]]) включає 72 види, що належать до 28 [[родина (біологія)|родин]] і 42 родів. Домінують рослини, занурені у воду ([[гідрофіти]])&nbsp;— 33 види; рослин із плавучим листям ([[гідатофіти]])&nbsp;— 19 видів; повітряно-водних&nbsp;— 20 видів.

==== Дніпровсько-Бузький лиман ====

Вища водна рослинність [[Дніпровсько-Бузький лиман|Дніпровсько-Бузького лиману]] представлена 26 видами. З підвищенням [[мінералізація води|мінералізації води]] від [[річкова дельта|дельти]] Дніпра до [[Кінбурнська коса|Кінбурнської коси]] кількість видів скорочується (від 25 видів у східній частині лиману до 7 видів&nbsp;— в західній). Значні площі незарослих [[мілина|мілин]] зосереджені в західній частині лиману, де великий вплив морської води. А основні масиви зарослих&nbsp;— в східній частині вздовж переднього краю дніпровської [[річкова дельта|дельти]] і біля лівого берега.

Майже половина видів, що ростуть у лимані&nbsp;— це болотяна рослинність, переважно [[очерет звичайний|очерет]] і [[рогіз вузьколистий]]. Повітряно-водні рослини&nbsp;— очерет, очерет озерний і частково рогіз вузьколистий&nbsp;— охоплюють п'яту частину чагарників; занурена рослинність&nbsp;— близько 30&nbsp;%. Переважає [[рдест гребінчастий]], [[рдест кучерявий]], [[уруть колосиста]], [[роголисник занурений]], [[валіснерія спіральна]], [[різуха морська]]. Серед рослинності з плаваючим листям найбільші площі посідає [[латаття біле]], [[глечики жовті]] й [[плавун щитолистий]]. Формації [[водяний горіх|водяного горіха]] на кінець [[XX століття]] були відмічені на дуже невеликих ділянках, хоча в недавньому минулому вони були поширені на великих площах у [[затока]]х і [[протока]]х [[Дельта річки|дельти]] Дніпра.

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:Typha angustifolia2.JPG|межа|90пкс]]
|[[Файл:PotamogetonCrispus.jpg|межа|155пкс]]
|[[Файл:Najas marina.jpeg|межа|160пкс]]
|[[Файл:Nymphaea alba 26-8-2007 15-13-19.JPG|межа|160пкс]]
|-
|<div style="text-align:center;"><small>[[Рогіз вузьколистий]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Рдест кучерявий]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Різуха морська]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Латаття біле]]</small></div>
|}

== Фауна ==

=== Риби й членистоногі ===
{{see also|Список риб Дніпра}}
У Дніпрі водяться майже всі з відомих в Україні понад 70 видів [[риби|риб]]. Нижня частина річки багатша на рибу&nbsp;— там водиться 60—65 видів, тоді як біля Києва&nbsp;— лише 40. Найпоширеніші&nbsp;— [[коропові]], [[Прохідні риби|прохідні]] й напівпрохідні риби ([[оселедець (риба)|оселедці]], [[осетрові]], [[тараня]] та інші), які раніше заходили високо по течії, але після спорудження водосховищ затримуються на [[гребля (споруда)|греблі]], а то й взагалі не виходять із нижньої течії.

У верхньому Дніпрі зовсім зникло чимало типових річкових риб, в тому числі прохідні риби&nbsp;— [[білуга]], чорноморсько-азовський [[осетер]] та [[оселедець (риба)|оселедець]], [[лосось]], [[річковий вугор]], а також зменшилась чисельність [[стерлядь|стерляді]], [[підуст звичайний|підуста]], [[головень європейський|головня]], [[в'язь|в'язя]], [[жерех]]а, [[лин]]ка<ref name="Дегодюк4">Рибні ресурси водосховищ // ''Дегодюк Е.&nbsp;Г.&nbsp;Дегодюк С. Е.'' Еколого-техногенна безпека України.&nbsp;— К.: ЕКМО, 2006. &nbsp;— С. 158—160.</ref>. Їхнє місце займають озерні форми: [[Лящ звичайний|лящ]] (близько 40&nbsp;% вилову), [[Щука звичайна|щука]], [[сом звичайний|сом]], [[короп звичайний|короп]], [[плітка]], [[окунь звичайний|окунь]].

У цілому за час існування водосховищ видовий склад риби в [[Каховське водосховище|Каховському водосховищі]] зменшився від 67 до 56, в решті&nbsp;— від 58 до 45—50<ref name="Дегодюк4"/>. З наявних 56 видів риб дніпровських водоймищ&nbsp;— станом на [[2006]] рік&nbsp;— 13 долучають до сміттєвої (непромислової) риби, що через малі розміри не мала промислового значення. Корисними були лише 23 види<ref name="Дегодюк4"/>.

У середині [[50-ті|50-х років]] річка давала близько 80&nbsp;% усієї виловленої в річках [[УРСР]] риби: 7800—11&nbsp;000 [[тонна|тонн]] на рік<ref name="Енциклопедія Українознавства"/>. У середині [[90-ті|90-х]]&nbsp;— 18&nbsp;500 тонн, що в грошовому еквіваленті перевищувало 33 мільйони [[гривня|гривень]], а в [[2000]] році&nbsp;— 7000—8000 тонн на рік<ref name="Дегодюк4"/>.

Також у Дніпрі водиться 2 види [[Річковий рак|раків]]: довгопалий та товстопалий.

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:Lín obecný (3).jpg|межа|160пкс]]
|[[Файл:Blausteinsee Tierwelt 03.jpg|межа|160пкс]]
|[[Файл:Perca fluviatilis.jpg|межа|180пкс]]
|[[Файл:Brochet Luc Viatour.jpg|межа|173пкс]]
|-
|<div style="text-align:center;"><small>[[Линок]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Плітка]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[окунь звичайний|Окунь]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Щука звичайна|Щука]]</small></div>
|}

=== Птахи ===
З майже 250 видів [[птахи|птахів]], що гніздяться в Україні, 100&nbsp;— постійні або тимчасові мешканці річок, [[озеро|озер]] і [[болото|боліт]] басейну Дніпра. Типово водними мешканцями є [[пірникозові|пірникози]], що облаштовують житло на воді й на сушу майже не виходять. На узліссях заплавних лісів, що прилягають до боліт і [[заплава|заплави]] річки, розміщуються колонії [[сіра чапля|сірих чапель]]. Останнім часом серед них можна бачити [[велика біла чапля|велику білу чаплю]] й поки що дуже рідкісну&nbsp;— [[чапля руда|руду чаплю]]. На Дніпрі і його притоках також живе [[квак звичайний|квак]], що гніздиться на деревах. Тимчасово живуть на Дніпрі і [[качки]], [[гуси]] та [[Лебідь|лебеді]], які пізно восени відлітають у райони [[Чорне море|Чорного]] і [[Середземне море|Середземного морів]]. Хижі птиці [[скопа|скопи]] (занесені до [[Червона книга України|Червоної книги України]]) гніздяться поблизу води на високих деревах, а [[кулик-сорока]] й [[пісочник малий|малий пісочник]] живуть на піщаних мілинах. На [[лука (рослинність)|луках]] біля Дніпра можна побачити [[чайка звичайна|чибіса (чайка звичайна]]) та [[малий грицик|малого]] й [[великий грицик|великого грицика]], на берегах&nbsp;— [[плиска біла|білу плиску]], що гніздиться в берегових схилах або просто в ямці на березі. Також на обривистих берегах річок часто зустрічаються нірки [[берегова ластівка|берегових ластівок]], інколи вони можуть утворювати великі колонії на декілька сотень нірок. Біля заліснених ділянок річки з обривистими берегами зустрічається [[рибалочка]]. Також характерні мешканці [[очерет звичайний|очеретяних]], [[комиш]]ових і [[осока|осокових]] чагарників вздовж берегів&nbsp;— [[Очеретянка (птах)|очеретянки]]. Найбільша й найпомітніша&nbsp;— [[очеретянка велика|велика очеретянка]]. Часто зустрічається і [[чагарникова очеретянка|чагарникова]], [[очеретянка ставкова|ставкова]] та [[лучна очеретянка|лучна очеретянки]].

Прижилися біля Дніпра навіть [[сіра ворона|сірі ворони]]&nbsp;— вони збирають на березі [[молюск]]ів і мертвих рибок, а також нападають на багатьох птахів і їхні гнізда.

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:Ardea cinerea Luc Viatour.jpg|межа|220пкс]]
|[[Файл:Cavalierelatino - Swan in the lake with reflection (by).jpg|межа|180пкс]]
|[[Файл:Northern Lapwing.jpg|межа|140пкс]]
|[[Файл:Wrona Siwa.jpg|межа|160пкс]]
|-
|<div style="text-align:center;"><small>[[Сіра чапля]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Лебідь]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Чайка звичайна|Чайка звичайна (чибіс)]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Сіра ворона]]</small></div>
|}

=== Ссавці ===

У басейні Дніпра живе близько 30 видів [[ссавці]]в, що відносяться до 4 [[ряд (біологія)|рядів]]: [[комахоїдні]], [[рукокрилі]], [[хижі]] та [[гризуни]].

На Дніпрі живуть [[хохуля|хохулі]]&nbsp;— представники ряду комахоїдних, найстаріші [[ссавці]] в Україні. Хохуля&nbsp;— цінний [[хутро]]вий звір, занесений до [[Червона книга України|Червоної книги України]].

Рукокрилі, що ведуть вечірній і нічний спосіб життя, менш вивчені [[тварини]]. У [[Басейн Дніпра|басейні Дніпра]] мешкає [[нічниця ставкова|ставкова]] (занесена до Червоної книги України) і [[нічниця водяна|водяна нічниця]].

У [[Заводь (затон)|затонах]] живе [[річкова видра]], а біля річки й частково у воді&nbsp;— [[норка]]. Вони належать до [[хижі|хижих]] [[звірі]]в, їх занесено до Червоної книги України. Водиться в Дніпрі та його притоках і [[бобер європейський|річковий бобер]]&nbsp;— найбільший [[гризун]] [[Євразія|Євразії]]. Полювання на нього в Україні заборонене. Також у Дніпрі живе [[нутрія]]. А в [[1944]]—[[1946]] роках в Україну завезли північноамериканського гризуна [[ондатра|ондатру]], який також прижився на річці та її притоках.

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:Desmana moschata MHNT.INS.10.jpg|межа|203пкс]]
|[[Файл:Otter in Southwold.jpg|межа|167пкс]]
|[[Файл:Beaver pho34.jpg|межа|160пкс]]
|[[Файл:Myocastor coypus.jpg|межа|153пкс]]
|-
|<div style="text-align:center;"><small>[[Хохуля]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Річкова видра]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Бобер європейський|Річковий бобер]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Нутрія]]</small></div>
|}

== Історія ==
[[Файл:Magni Ducatus Lithuaniae Dnieper.jpg|міні|''«[[Борисфен]]ський шлях» в нижній течії. Карта [[1643]] року'']]
Дніпро тісно пов'язаний з історією [[східні слов'яни|східних слов'ян]], які розселялися по річці та її притоках&nbsp;— [[Прип'ять|Прип'яті]], [[Десна|Десні]], [[Рось|Росі]] тощо. Тоді річки були основними шляхами&nbsp;— вони зв'язували віддалені землі і сприяли об'єднанню [[плем'я|племен]] в одну державу&nbsp;— [[Київська Русь|Київську Русь]]<ref name="Яцик"/>. Середнє [[Подніпров'я]] на чолі з Києвом було давнім культурним центром, навколо якого на межі [[8 століття|VIII]]—[[9 століття|IX століть]] об'єдналися східні слов'яни<ref name="Яцик"/>. По Дніпру та його притоках поширювалась культура Київської Русі&nbsp;— [[писемність]], [[архітектура]], [[мистецтво]],&nbsp;— виникали великі міста, що своєю чергою ставали центрами розселення людей і розвитку господарства<ref name="Яцик"/>.

=== Перші згадки і назва ===

Найдавніші письмові відомості про Дніпро залишив грецький [[історик]] і [[географ]] [[Геродот]] у четвертій книзі своєї історії, що називається «''Мельпомена''». Геродот відвідав грецькі [[колонія|колонії]] на берегах [[Дніпровський лиман|Дніпровського лиману]] за 450 років до нашої ери, а також плавав по річці до самих [[Дніпрові пороги|порогів]]<ref name="Яцик"/>. Опис Дніпра вище порогів історик зробив за розповідями [[купець|купців]], що плавали по річці в торгових справах<ref name="Яцик"/>. З того часу про велику слов'янську річку писали безліч істориків і письменників&nbsp;— і давніх часів, і [[Середньовіччя]]. Перші вітчизняні відомості про Дніпро є в [[літопис]]ах Київської Русі «''[[Повість врем'яних літ]]''» і у великому поетичному творі «''[[Слово о полку Ігоревім]]''»<ref name="Яцик"/>.

Назва річки «''Дніпро''» вперше трапляється в літературних пам'ятках першої половини [[4 століття|IV століття]] нашої ери<ref name="Яцик"/>. Походить від давньосхідноіранського «''велика річка''». До того річка мала [[давньогрецька мова|давньогрецьку]] назву ''[[Борисфен]]'', що означає «''той, що тече з півночі''»<ref name="Яцик"/>. Предки українців, давні східні слов'яни, називали її ''[[Славутич]]ем'' («''син слави''»)&nbsp;— ця назва досі зрідка використовується як синонім, особливо як поетична назва<ref name="Яцик"/>; [[римляни]] називали річку ''Данаприс'', [[турки]]&nbsp;— ''Узу'' або ''Узи''<ref name="Яцик"/>. Деякі дослідники схиляються до думки, що Дніпро в давнину називався Сіндгу, Сінд, Інд, оскільки в пониззі річки існувала Сіндика, інакше&nbsp;— Сіндська Скіфія<ref>{{Cite web |url=http://lib.rus.ec/b/202900/read#t72 |title=Індоарійські таємниці України |accessdate=29 вересня 2011 |archive-date=21 червня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100621062106/http://lib.rus.ec/b/202900/read#t72 }}</ref>.

=== Середньовіччя ===
Дніпро з'єднував [[Київська Русь|Київську Русь]] з іншими державами й народами. Річкою пролягав стародавній [[торговий шлях]], що в [[Лаврентіївський літопис|Лаврентіївськім літописі]] названо ''«великим шляхом з варяг у греки»''. [[Шлях із варягів у греки|Варязький шлях]] зв'язував [[Чорне море|Чорне]] та [[Балтійське море|Балтійське моря]] й вів до [[Візантія|Візантії]].

Нижнє [[Подніпров'я]] та північне узбережжя Чорного моря в давнину були важливими районами торгівлі&nbsp;— тут знаходились колонії [[фінікійці]]в, [[Давньогрецькі міста Північного Причорномор'я|греків]], а пізніше, в Середньовіччя,&nbsp;— [[Венеційська республіка|венеційців]] та [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|генуезців]].

Також ці райони в давні часи були ареною боротьби з азійськими ордами&nbsp;— [[хозари|хозарами]], [[печеніги|печенігами]], [[половці|половцями]], [[татаро-монголи|татаро-монголами]]. Зміцнення [[кочівники|кочівників]], з одного боку, й ослаблення Києва, з другого, були причиною того, що Дніпровий шлях ставав все менш доступний і з кінця [[12 століття|XII століття]] його функції став перебирати на себе [[Дністер|Дністровий шлях]] зі столицею [[Галицьке князівство|Галицького князівства]]&nbsp;— [[Галич]]ем. Завоювання України [[татари|татарами]] остаточно знівелювало значення Дніпрового шляху й міст на ньому. Відродилося воно лише в [[16 століття|XVI столітті]].

На Дніпрі було засновано козацьку вольницю [[Запорозька Січ|Запорозьку Січ]], звідки [[козак]]и на швидких [[чайка (човен)|чайках]] здійснювали походи до османських берегів. Водами Дніпра вони спускалися крізь [[Кінбурнська протока|кінбурнську протоку]] до Чорного моря й нападали на ворожі [[фортеця|фортеці]]. Січ неодноразово міняла своє місце, але лишалася в районі Дніпрових [[плавні]]в: [[болото|болота]] та плавні захищали її від татар і османських [[галера|галер]].

=== Ранній новий час ===
За [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] Дніпро став головною річкою [[козацька держава|козацької держави]]. В добу ''«[[руїна|руїни»]]'', коли держава Хмельницького розпалася на [[Лівобережна Україна|Лівобережну]] й [[Правобережна Україна|Правобережну]] з окремими [[гетьман]]ами, війни між претендентами, що намагалися об'єднати державу, супроводжувалися переходами через Дніпро (зокрема, походи [[Павло Тетеря|Тетері]], [[Іван Брюховецький|Брюховецького]] і [[Петро Дорошенко|Дорошенка]] в [[1660-ті|1660-х роках]]).

Згодом Дніпро на довгій лінії від [[Лоєв]]а до [[Кременчук]]а (за винятком околиць Києва) став кордоном московської й польської сфери інтересів аж до [[1793]]&nbsp;року. В межах [[Литовсько-Польська держава|Литовсько-Польської держави]] господарське значення мала верхня частина річки й її праві притоки, зокрема [[Прип'ять]], і [[Десна]]: ними перевозили товари на захід і північний захід&nbsp;— до [[Вісла|Вісли]], [[Німан]]а й Балтійського моря.

У [[18 століття|XVIII столітті]] в [[Європа|Європі]] на водний транспорт звернули особливу увагу&nbsp;— Дніпро сполучили [[канал (гідротехніка)|каналами]] з іншими річковими системами: в [[1765]]—[[1768]] роках&nbsp;— з басейном Німану [[Огінський канал|каналом Огінського]], в [[1775]] закінчили спорудження Королівського каналу, що зв'язав Дніпро з Віслою (через [[Мухавець]], притоку [[Південний Буг|Бугу]], з притокою Прип'яті [[Піна (річка)|Піною]]). Обидва канали були споруджені з приватної ініціативи, щоб дати можливість транспортувати й сплавляти ліс з [[Полісся]] до балтійських портів&nbsp;— [[Гданськ]]а й [[Клайпеда|Клайпеди]]. А на теренах [[Білорусь|Білорусі]] в [[1797]] році збудовано [[Березинська водна система|Березинський канал]], що з'єднав Дніпро із [[Західна Двіна|Західною Двіною]].

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:Varangian routes.png|межа|200пкс]]
|[[Файл:Ukraine-Pravoberezzhya.png|межа|205пкс]]
|[[Файл:Ukraine-Livoberezzhya.png|межа|205пкс]]
|-
|<div style="text-align:center;"><small>Шлях [[Шлях із варягів у греки|«із варягів у греки»]] на карті<br/>Європи (фіолетовий)</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>{{legend|#FFE26F|Карта [[Правобережна Україна|Правобережжя]] ([[XVIII століття]])}}</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>{{legend|#FFE26F|Карта [[Лівобережна Україна|Лівобережжя]] ([[XIX століття]])}}</small></div>
|}

=== Новий і новітній час ===
Наприкінці [[18 століття|XVIII століття]] [[басейн Дніпра]] перебував під контролем [[Російська імперія|Російської імперії]]. Уряд країни намагався провести регуляцію річки й усунути пороги, щоби створити суцільний водний шлях. Проте із розвитком [[залізниця|залізниць]], проєкти трансформації Дніпра не було реалізовано. Річка залишалася поділеною на дві частини: передпорозьку і запорозьку.

В ході [[Друга світова війна|Другої світової війни]], в другій половині [[1943]] року, на Дніпрі відбулася [[битва за Дніпро|битва]] між арміями [[СРСР]] і [[Третій рейх|Німеччини]]. З обох боків у ній взяли участь до 4&nbsp;млн вояків, а фронт битви розтягнувся на 1 400 кілометрів. В результаті чотиримісячної операції [[Червона Армія]] закріпилася на лівому березі Дніпра, форсувала річку й, створивши декілька [[плацдарм]]ів на правому березі, захопила місто Київ. Битва за Дніпро була однією з найбільших битв в історії Другої світової війни.

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:Dayosh Kiev.jpg|межа|187пкс]]
|[[Файл:Hitlerdnieper.jpg|межа|168пкс]]
|[[Файл:Dayosh Kiev stamp.jpg|межа|160пкс]]
|- style="text-align:center;"
|<div><small>Радянські солдати готують<br/>плоти для переправи</small></div>
|<div><small>Німецькі солдати на правому<br/>березі Дніпра</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>Ювілейна марка: радянські війська<br/>форсують Дніпро, [[2005]]</small></div>
|}

=== Дослідження річки ===

В історії дослідження Дніпра розрізняють кілька періодів. Початковий&nbsp;— це період збору інформації про річку. Перші загальні відомості були опубліковані в «''Книге Большому Чертежу''» ([[1627]] рік)<ref name="Яцик"/>.

Наприкінці [[XVII століття|XVII]]&nbsp;— першій половині [[XVIII століття]] виконувались досить значні роботи зі створення в [[дніпрові пороги|дніпровських порогах]] проходів&nbsp;— каналів, щоби забезпечити наскрізний рух річкою. Однак ці роботи не дали бажаних результатів<ref name="Яцик"/>.

Наступний період&nbsp;— це друга половина [[XIX століття|XIX]]&nbsp;— початок [[XX століття]], коли різко зросли технічний рівень і обсяг досліджень, почалися стаціонарні роботи й розвинулась мережа спостережних пунктів за водним режимом річки<ref name="Яцик"/>. Організовані вони були на початку [[XIX століття]]<ref name="Яцик"/>. Перший постійний водомірний пост на Дніпрі відкрито поблизу [[Київ|Києва]] [[1804]] року, а регулярні водомірні спостереження розпочалися в [[1839]] році<ref name="Яцик"/>. Вже наприкінці [[19 століття|XIX століття]] з'явилися підсумкові наукові праці. Серед них виділяють двотомне ілюстроване видання [[Максимович Микола Іванович|Миколи Максимовича]] ''«Днепр и его бассейн» [[Російська мова|рос]].'', що вийшло в Києві в [[1901]] році. Максимовича вважають основоположником наукових гідрологічних досліджень Дніпра та його басейну<ref name="Яцик"/>.

== Пороги ==
{{Main| Дніпрові пороги}}
[[Файл:Дніпрові пороги.jpg|міні|праворуч|150пкс|''Дніпрові пороги. Карта кінця [[19 століття|XIX]]&nbsp;— початку [[XX століття]]'']]
До початку [[XX століття]] в руслі Дніпра були [[Дніпровські пороги|пороги]]&nbsp;— між містами [[Дніпро (місто)|Дніпро]] і [[Запоріжжя]]. На сьогодні їх затоплено водами [[Дніпровське водосховище|Дніпровського водосховища]]. Якщо каміння й скелі перетинали частину течії, вони називалися ''заборами'', якщо всю річку&nbsp;— ''порогами''. В середній течії Дніпра існувало 9 порогів, 30—60 заборів та 60 островів. Загальна довжина ділянки, де вони знаходились,&nbsp;— близько 65—75&nbsp;км, висота падіння води&nbsp;— 30—40&nbsp;м. Найбільше [[судноплавство|судноплавству]] перешкоджали пороги, вони розміщалися в такому порядку:
* [[Кодацький поріг]],
* [[Сурський поріг]],
* [[Лоханський поріг]],
* [[Дзвонецький поріг]],
* [[Ненаситець (поріг)|Ненаситецький поріг]] (''Ненаситець'' або ''Ревучий''; [[лоцман]]и називали його ''Розбійник'' або ''Дід''),
* [[Вовнизький поріг]] (лоцмани називали його ''Онук''),
* [[Будильський поріг]] (''Будило''),
* [[Лишній поріг]],
* [[Вільний поріг]].

Перші роботи з розчищення порогів звелів виконати ще [[Петро І]]<ref name="Яцик"/>. У [[1803]]—[[1805]] роках у найбільшому й найгрізнішому Ненаситецькому порозі обладнано двокамерний [[шлюз (гідротехніка)|шлюз]] із підпором 4,27&nbsp;м. Проте його конструкція виявилася недосконалою й шлюз зруйнувався<ref name="Яцик" />.

За проєктом Шитова (16 шлюзів на обхідних каналах уздовж порогів) велися роботи в [[1833]] та [[1843]]—[[1853]] роках. Вони дали змогу подовжити сплавну навігацію річкою на 1,5—2 місяці, а в деякі роки&nbsp;— й на все літо<ref name="Яцик"/>.

Із розвитком [[залізниця|залізниці]] роботи на Дніпрі відійшли на другий план, хоча проєкти приборкання порогів все ще розроблялися ([[1878]], [[1880]]—[[1884]], [[1891]] роки)<ref name="Яцик"/>. Лише в [[1905]] році в проєкті шлюзування порогів [[інженер]]ів Максимова й [[Генріх Йосипович Графтіо|Графтіо]] з'явилася ідея використати енергію самої річки<ref name="Яцик" />.

На початку [[XX століття]] [[річище]] Дніпра біля Києва закріпили й поглибили [[русло]]: завдяки цьому глибина річки вище Києва сягала 0,8&nbsp;м, між Києвом і порогами&nbsp;— до 1&nbsp;м, нижче порогів&nbsp;— до 1,8&nbsp;м, а нижче Каховки&nbsp;— навіть до 4,2&nbsp;м. Також збудовано [[порт]] у Києві й впорядковано ряд [[пристань|пристаней]].

У проєктах [[1910]]—[[1913]] років (інженер Шаппюї, професор Гольє, професор [[Бахметьєв Борис Олександрович|Бахметьєв]]) вперше передбачалося регулювання стоку для підвищення потужності гідростанції<ref name="Яцик" />. Але проєкти затоплення порогів, створення [[гідроелектростанція|гідроелектростанцій]] і з'єднання Дніпра судноплавними каналами з [[Західна Двіна|Двіною]] (шлях [[Херсон]]—[[Рига]]), [[Вісла|Віслою]] ([[Київ]]—[[Гданськ]]) та [[Сіверський Донець|Дінцем]] і Донецьким басейном не було реалізовано через [[Перша світова війна|Першу світову війну]]. Не зміг їх втілити й Департамент Водного Господарства новоутвореної [[УНР]]. Але, попри недостатні роботи, транспортове значення Дніпра перед першою світовою війною зросло.

== ГЕС і водосховища ==
{{main|Київське водосховище|Канівське водосховище|Кременчуцьке водосховище|Кам'янське водосховище|Дніпровське водосховище|Каховське водосховище|Каскад гідроелектростанцій на Дніпрі}}
З русла Дніпра, яке протікає теренами України, в природному стані збереглося лише 100&nbsp;км<ref name="Дегодюк2">Характеристика водосховищ дніпровського каскаду // Дегодюк Е.&nbsp;Г.&nbsp;Дегодюк С.&nbsp;Е.&nbsp;Еколого-техногенна безпека України.&nbsp;— К.: ЕКМО, 2006.&nbsp;— С. 136.</ref>. Решта&nbsp;— зарегульована каскадом дніпровських водосховищ: [[Київське водосховище|Київським]], [[Канівське водосховище|Канівським]], [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцьким]], [[Кам'янське водосховище|Кам'янським]], [[Дніпровське водосховище|Дніпровським]], [[Каховське водосховище|Каховським]] із загальною площею водного дзеркала 6 979&nbsp;км² і повним об'ємом 43,8&nbsp;км³ води, що відповідно становить 94,7 і 90,8&nbsp;% до загальної кількості всіх великих водосховищ України<ref name="Дегодюк2" />.

Масові проєктні й практичні будівельні роботи на Дніпрі розпочалися в [[1927]] році, після початку спорудження Дніпровської гідроелектростанції ([[ДніпроГЕС]]), а з нею й цілої низки гідровузлів<ref name="Яцик"/>. Ця праця багатотисячного колективу проєктантів і будівельників завершилася [[1980]] року<ref name="Яцик"/>. За цей час річку від державного кордону з [[Білорусь|Республікою Білорусь]] до [[Каховка|Каховки]] перетворили на каскад водосховищ.

Найвідоміша&nbsp;— Дніпровська ГЕС у [[Запоріжжя|Запоріжжі]], її побудовано в [[1927]]—[[1932]] роках, мала потужність у 558 МВт. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] станцію частково зруйновано, а до [[1950]] року&nbsp;— відновлено. В [[1969]]—[[1975]] роках введена другу чергу станції&nbsp;— ДніпроГЕС-2.

[[Каховська ГЕС|Каховську ГЕС]] побудували другою&nbsp;— в [[1950]]—[[1956]] роках, за нею&nbsp;— [[Кременчуцька ГЕС|Кременчуцьку]]&nbsp;— в [[1954]]—[[1960]], [[Київська ГЕС|Київську]]&nbsp;— в [[1960]]—[[1964]], [[Середньодніпровська ГЕС|Середньодніпровську]]&nbsp;— в [[1956]]—[[1964]], і в [[1963]]—[[1975]] роках [[Канівська ГЕС]] завершила Дніпровський каскад [[гребля|гребель]].

Первістком каскаду водосховищ було [[Дніпровське водосховище|Дніпровське]] (воно ж&nbsp;— [[озеро Леніна|озеро ім. Леніна]], оз. Дніпровське), заповнено в [[1932]]—[[1933]] роках. З початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]] й до [[1946]] збереглась лише пригреблева ділянка, а в [[1947]] водосховище заповнили до сучасного рівня.

Другим споруджено [[Каховське водосховище]]&nbsp;— в [[1955]]—[[1958]] роках, потім&nbsp;— [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцьке]] ([[1959]]—[[1961]]), [[Кам'янське водосховище|Кам'янське]] ([[1963]]—[[1965]]), [[Київське водосховище|Київське]] ([[1964]]—[[1966]]), [[Канівське водосховище|Канівське]] ([[1973]]—[[1976]]).

Крім [[каскад гідроелектростанцій на Дніпрі|дніпровського каскаду]] великих водосховищ, у басейні Дніпра функціонує 498 [[водосховище|водосховищ]] меншого розміру (45&nbsp;% від загальної кількості [[водосховища України|водосховищ України]]) із загальною площею водного дзеркала 750&nbsp;км² і повним об'ємом 2,22&nbsp;км³ води<ref name="літ.1"/>.

У басейні Дніпра створено 24043 [[ставок|ставки]] (48&nbsp;% від загальної кількості [[стави України|ставків України]]) із загальною площею водного дзеркала 1532,8&nbsp;км² і повним об'ємом 2,09&nbsp;км³ води<ref name="літ.1"/>.

На початку 2000-х років [[водойма|водойми]] почали надаватися в [[оренда|оренду]]. У басейні Дніпра в [[оренда|оренді]] знаходиться 41&nbsp;% [[водосховище|водосховищ]] і 32&nbsp;% [[ставок|ставків]]<ref name="літ.1"/>.

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:DneproGES.jpg|межа|185пкс]]
|[[Файл:DneproGES 1947.JPG|межа|195пкс]]
|[[Файл:DneproGES Khortitsa.jpg|межа|240пкс]]
|[[Файл:DneproHES.jpg|межа|160пкс]]
|-
|<div style="text-align:center;"><small>Будівництво [[ДніпроГЕС]], [[1930-ті]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Дамба]] ДніпроГЕС після війни, [[1947]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>Вид на ДніпроГЕС з [[Хортиця|Хортиці]], [[2005]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>ДніпроГЕС вночі, [[2006]]</small></div>
|}

== Судноплавство ==
{{main|Судноплавство на Дніпрі}}

До середини [[19 століття|XIX століття]] по Дніпру плавали переважно на [[Пліт (плавзасіб)|плотах]] (в тому числі сплавляли ліс) і на дерев'яних [[судно|суднах]] (перевозили [[зерно]] та інші товари). З [[1857]] року бере початок регулярне [[пароплав]]ство на всій течії річки: і вище, і нижче [[річковий поріг|порогів]].

Нині Дніпро судноплавний упродовж 1990&nbsp;км від [[гирло|гирла]], системою [[Канал (гідротехніка)|каналів]] сполучений із річками стоку [[Балтійське море|Балтійського моря]] ([[Західна Двіна|Західною Двіною]], [[Німан]]ом, [[Західний Буг|Західним Бугом]]). Дніпро дуже важливий для транспорту і економіки України: на нього припадає половина всіх річкових шляхів країни і основна частина (близько 60&nbsp;%) річкових [[вантажопотік|перевезень вантажів]] і [[пасажир]]ів. Всі [[водосховище|водосховища]] обладнані великими [[Шлюз (гідротехніка)|шлюзами]], що дозволяють суднам розмірами до 270×18 [[метр]]ів мати доступ до порту [[Київ|Києва]]. Річка також використовується пасажирськими [[Судно|суднами]]: популярність [[круїз]]ів [[Дунай|Дунаєм]] і Дніпром росте з кожним роком.

По течії Дніпра Україною є шість шлюзів (Київський, Канівський, Кременчуцький, Кам'янський, Запорізький, Каховський). За їх проходження стягується плата, розмір якої залежить від модуля судна (куб. метрів) та виду плавання&nbsp;— закордонне чи каботажне.<ref>{{Закон|553-2014-п|Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до розмірів плати за проходження суден шлюзами Дніпровського каскаду» від 16.10.2014 № 553}}</ref>

== Мости ==
{{main|Список мостів над Дніпром|Перелік мостів Києва|Перелік мостів Дніпра|Перелік мостів Запоріжжя}}
У [[літопис]]ах, починаючи з [[XI століття]], трапляються згадки про [[міст|мости]] через Дніпро, зокрема, в [[Київ|Києві]]. Мости того часу будували з дерева, вони мали досить великі розміри, але були ненадійні. Кожну весну під час [[льодохід|льодоходу]] їх розбирали або вони самі руйнувалися, і потрібно було будувати нові переправи через Дніпро та його притоки.

На сьогодні (початок ХХІ&nbsp;ст.) [[річище]] Дніпра перетинають до [[список мостів над Дніпром|100 різних мостів]], залізничних та автомобільних, з них 23 мости&nbsp;— знаходяться в [[Росія|Росії]], 21 міст&nbsp;— в [[Білорусь|Білорусі]] та близько 50&nbsp;— в межах [[Україна|України]]. Найбільше їх у великих містах: [[Смоленськ]] (3), [[Орша]] (4), [[Могильов]] (4), [[Жлобин]] (3), [[Київ]] (9), [[Дніпро (місто)|Дніпро]] (5), [[Запоріжжя]] (4). В [[Черкаси|Черкасах]] збудовано найдовшу інженерну споруду не лише на річці, а й у всій Україні. Після створення [[кременчуцьке водосховище|Кременчуцького водосховища]] виникла потреба в будівництві моста через водойму. Вирішено було насипати через водосховище довгу [[дамба|дамбу]], а біля самого міста збудувати міст, під яким могли пропливати різнотипні судна. Його було завершено в [[1960]] році. Довжина самого моста становить 1 174&nbsp;м<ref>''Мартинова Т.'' [http://vechirka.ck.ua/novini/mist-zakrito-na-remont/ Міст закрито на ремонт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131202223049/http://vechirka.ck.ua/novini/mist-zakrito-na-remont/ |date=2 грудня 2013 }}// Вечірні Черкаси.&nbsp;— 2009.&nbsp;— 13 травня.</ref>. Він складається з двох частин&nbsp;— автомобільної та залізничної; існує також [[тротуар]] для пішоходів. Перед мостом із черкаського боку намита дамба довжиною 0,9&nbsp;км, інша ж частина, із [[Золотоноша|золотоніського]] боку, становить 10,5&nbsp;км. На третьому кілометрі після моста дамба розширюється й на ній збудовано роз'їзд [[Панське (роз'їзд)|Панське]]<ref>{{Cite web |url=http://www.panoramio.com/map/#lt%3D49.505119%26ln%3D32.074778%26z%3D0%26k%3D1%26a%3D1%26tab%3D1 |title=Вигляд із супутника з фотографіями |accessdate=18 червня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141219052551/http://www.panoramio.com/map#lt%3D49.505119%26ln%3D32.074778%26z%3D0%26k%3D1%26a%3D1%26tab%3D1 |archivedate=19 грудня 2014 |deadurl=yes }}</ref>, що має назву села, яке тут знаходилось до будівництва водосховища й було затоплено його водами. [[2009]] року проведено капітальний ремонт автомобільної частини моста, що останній раз ремонтувалась в [[1985]] році<ref>[http://www.mostobud.com.ua/415.1600.0.0.1.0.phtml Черкасский мост через Днепр в ближайшее время закроют на ремонт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131202223033/http://www.mostobud.com.ua/415.1600.0.0.1.0.phtml |date=2 грудня 2013 }}//Про ремонт на сайті ПАТ «Мостобуд».</ref>.

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:Міст Метро.jpg|межа|202пкс]]
|[[Файл:Cherkasy bridge3.JPG|межа|163пкс]]
|[[Файл:Арковий міст в Запоріжжі.JPG|межа|163пкс]]
|[[Файл:01 09 2006 08 23 Kherson.JPG|межа|184пкс]]
|-
|<div style="text-align:center;"><small>[[Міст Метро (Київ)|Міст Метро]] у [[Київ|Києві]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Черкаська дамба]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Арковий міст в Запоріжжі|Арковий міст]] у [[Запоріжжя|Запоріжжі]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Антонівка (смт)|Антонівський]] міст у [[Херсон]]і</small></div>
|}

== Екологія ==

Господарські об'єкти у басейні Дніпра протягом десятиліть нарощували водокористування без урахування економічних та екологічних наслідків для України, зазначають [[екологія|екологи]]<ref name="Яцик" />. В басейні річки зосереджено чимало промислових виробництв із переважанням «брудних» галузей ([[металургія|металургійна]], [[Хімічна промисловість|хімічна]], [[Вугільна промисловість|вугільна]]), найбільші енергетичні об'єкти та масиви зрошуваних земель, з яких виноситься значна кількість агрохімічних засобів (добрива, пестициди)<ref name="Хільчевський">{{книга
|автор          = [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]]
|заголовок      = Роль агрохімічних засобів у формуванні якості вод басейну Дніпра
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      = http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000761%2EPDF  
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = ВПЦ "[[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський університет]]"
|рік            = 1996
|том            =
|сторінок       = 222
|isbn           = 6-1201-1412-4
|тираж          =
}}</ref>.

Через них річка&nbsp;— на межі гідроекологічної кризи, бо самовідновлювальна здатність Дніпра й багатьох річок басейну вже не забезпечує відновлення порушеної екологічної рівноваги, зазначають екологи<ref name="Яцик2">{{книга
|автор          =
|частина        = Екологічний стан басейну Дніпра
|заголовок      = ''Яцик&nbsp;А.&nbsp;В., Яковлєв&nbsp;Є.&nbsp;О., Осадчук&nbsp;В.&nbsp;О. ''До питання щодо спуску Київського водосховища
|оригінал       =
|посилання      =
|відповідальний = За ред. А.&nbsp;В.&nbsp;Яцика
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Оріяни
|рік            = 2002
|том            =
|сторінки       = 22-23
|сторінок       =
|серія          =
|isbn           = 966-7373-78-9
|тираж          = 400
}}</ref>.

У [[Басейн Дніпра|басейні Дніпра]] дуже забруднені [[ґрунт]]и, [[Поверхневі води|поверхневі]] та [[підземні води]]. Настільки, що їх очищення за наявних технологій, стає неможливим<ref name="Яцик2" />.

Забруднення води і водозбірних ландшафтів великою кількістю хімічних сполук, більшість із яких не властива живому, призвело до зміни в багатьох річках басейну природного хімічного типу води і різко ускладнило одержання якісної [[питна вода|питної води]] на [[Очисні споруди|очисних спорудах]]<ref name="Яцик2" />.

Вчені НАН України вважають, що Дніпру загрожує екологічна катастрофа. Згідно з Водним кодексом, зарегулювати можна тільки певну частину річки, а Дніпро зарегульований практично на всьому протязі. Через те, що швидкість течії знижена, природні властивості самоочищення річки порушені, а 30&nbsp;% затоплених площ&nbsp;— найбагатші заплавні землі. На мілководді йде активне розмноження синьо-зелених водоростей. Вони гниють, поглинаючи з води кисень і за прогнозами, перетворять Дніпро на мляву пустелю впродовж найближчих 300 років.

{{Цитата|''Дніпро&nbsp;— вже не річка, а система зарегульованих багнюк, адже на Дніпрі існує 8 ГЕС. Течія практично зникла, і все сміття з берегів, яке змивається дощами в річку, не виноситься в море, а осідає на дні. В результаті водойма міліє і забруднюється. Наша мета підняти суспільство на боротьбу за відродження Дніпра <...> Дніпро помре через 300 років, якщо не спустити греблі''}}&nbsp;— розповів у червні 2016 року на пресконференції в Забебе директор Інституту проблем природокористування та екології НАН України, член-кореспондент НАН України Аркадій Шапар<ref>[http://kherson.net.ua/news/dnepr-umret-cherez-300-let-esli-ne-spustit-plotiny--akademik-shapar Дніпро помре через 300 років ''kherson.net.uа'' (2016-06-10)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160715120944/http://kherson.net.ua/news/dnepr-umret-cherez-300-let-esli-ne-spustit-plotiny--akademik-shapar |date=2016-07-15 }} {{ref-ru}}</ref>.

=== Водокористування ===
Тільки в [[2001]] році з Дніпра було забрано 9,641&nbsp;млрд м³ води, використано&nbsp;— 7,589&nbsp;млрд, скинуто&nbsp;— 5,718 і безповоротно спожито&nbsp;— 2,219. З використаної води 60&nbsp;% (або 4,525&nbsp;млрд м³) припадає на виробничі потреби, 13&nbsp;% (0,974&nbsp;млрд м³)&nbsp;— на [[зрошення]], 21&nbsp;% (1,583&nbsp;млрд м³)&nbsp;— на господарсько-питні потреби і 2&nbsp;% (або 0,148&nbsp;млрд м³)&nbsp;— на сільськогосподарське водопостачання<ref name="Яцик2" />. Каналами [[Канал Дніпро — Донбас|Дніпро-Донбас]], [[Північно-Кримський канал|Північно-Кримським]] та [[Каховський канал|Каховським]] щороку за межі басейну перекидається 5—6&nbsp;млрд м³ води.

За даними [[Рада з вивчення продуктивних сил України|Ради з вивчення продуктивних сил України Національної академії наук]], використання води питної якості на технологічні потреби становить близько 50&nbsp;%. Приблизно 90&nbsp;% цих витрат можна задовольнити за рахунок повторного використання води в системах промислового та комунального водозабезпечення<ref name="nature" />. Втрати води під час транспортування становлять 10—20&nbsp;%, нераціональне використання та втрати її у житловому фонді&nbsp;— більш як 20&nbsp;%, у промисловості&nbsp;— 20—30&nbsp;%. За оцінкою лабораторії раціонального використання водних ресурсів [[Київський національний університет будівництва і архітектури|Київського національного технічного університету будівництва і архітектури]], лише завдяки раціональному використанню води в усіх галузях у басейні Дніпра можлива її економія в обсязі 8&nbsp;км³ на рік<ref name="nature" />.

У&nbsp;цілому Дніпро забезпечує водою 2/3 території України. У тому числі майже 35 мільйонів людей (70&nbsp;% населення країни)<ref name="Яцик"/>, 50 великих міст і промислових центрів, понад 10 000 підприємств, 2 200 сільських і понад 1000 комунальних господарств, 50 великих зрошувальних систем і 4 [[атомна електростанція|атомні електростанції]].

Нині водою Дніпра користується 70&nbsp;% населення України (майже 35 мільйонів осіб), також на нього припадає половина всіх річкових шляхів країни і основна частина

Воду з Дніпра споживають жителі [[Київ|Києва]] (до 30&nbsp;% [[питна вода|питної води]] для киян подається збудованою у 1939&nbsp;р. Дніпровською [[водопровід]]ною станцією<ref name="літ.2">[[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000637%2EPDF Водопостачання і водовідведення: Гідроекологічні аспекти] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161011144756/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000637%2EPDF|date=11 жовтня 2016}} &nbsp;— К.: ВПЦ "[[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський університет]], 1999.&nbsp;— 319 с. ISBN 966-594-073-2</ref>), [[Дніпро (місто)|Дніпра]], [[Запоріжжя]], [[Черкаси|Черкас]] та інших міст і містечок вздовж річки.

Водокористування в басейні Дніпра має власну історію. Особливо вона непроста і показова у столиці. Так, перший [[водозабір]] на піщаних фільтрах для централізованого [[водопостачання]] [[питна вода|питною водою]] з Дніпра було збудовано у Києві&nbsp;— у 1872&nbsp;р. (в районі [[Поштова площа (Київ)|Поштової площі]])<ref name="літ.2" />. Водозабір діяв до 1908&nbsp;р., коли через спалах епідемії [[холера|холери]] був закритий. Надалі київський [[водопровід]] близько 20 років використовував лише [[підземні води]]. На сьогодні (початок ХХІ&nbsp;ст.) водопостачання Києва здійснюється з трьох джерел: 55&nbsp;%&nbsp;— з р. [[Десна]]; 28&nbsp;%&nbsp;— з р. Дніпро; 17&nbsp;%&nbsp;— [[підземні води]]<ref name="літ.2" />.

Першу централізовану [[каналізація|каналізаційну]] мережу у басейні Дніпра було збудовано також у Києві&nbsp;— у 1894&nbsp;р.<ref name="літ.2" />. [[Стічні води]] подавалися на [[поля зрошення]] та [[поля фільтрації]], розташовані на піщаних ґрунтах вище Києва (район [[Куренівка (Київ)|Куренівки]]). У 1909&nbsp;р. у [[заплава|заплаві]] р. [[Либідь]] спорудили Либідський [[каналізація|каналізаційний]] колектор, яким [[стічні води]] подавалися на відстійники біля [[Лиса гора (Київ)|Лисої гори]], а потім скидалися у Дніпро. Лише у 1964&nbsp;р. було збудовано на лівому березі Дніпра першу чергу потужної [[Бортницька станція аерації|Бортницької станції аерації]] для очищення стічних вод Києва, яка за пів століття експлуатації вже теж застаріла і вимагає реконструкції (очищає 413&nbsp;млн м³ стічних вод)<ref name="літ.2" />.

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:North Crimean Canal.jpg|межа|100пкс]]
|[[Файл:Kernkraftwerk Saporischschja.JPG|межа|187пкс]]
|[[Файл:144dneproges.jpg|межа|183пкс]]
|[[Файл:Очисні споруди Азоту.gif|межа|183пкс]]
|-
|<div style="text-align:center;"><small>Ділянка [[Північно-Кримський канал|Північно-<br/>Кримського каналу]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>Шість блоків [[Запорізька АЕС|Запорізької АЕС]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>Вид із [[ДніпроГЕС]]у на річковий<br/>вантажний порт та труби [[Запоріжсталь|Запоріжсталі]]</small>
</div>
|<div style="text-align:center;"><small>Очисні споруди [[Азот (підприємство)|ВАТ «Азот»]] в [[Черкаси|Черкасах]]</small></div>
|}

=== Стан підземних вод ===

Через господарську діяльність людини триває інтенсивне забруднення [[підземні води|підземних вод]]. Найбільш забруднені ділянки знаходяться переважно біля великих промислових та сільськогосподарських об'єктів, а також населених пунктів. Найбільші порушення&nbsp;— в економічно розвинутих районах [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської]] та [[Запорізька область|Запорізької областей]] із високим рівнем розвитку промисловості, сільського господарства та великою густотою населення. Головними джерелами забруднення є накопичувачі промислових та побутових рідких і твердих відходів, мінералізовані шахтні та [[рудникові води]], [[мінеральні добрива]] та отрутохімікати, накопичувачі відходів на тваринницьких комплексах і фермах.

У межах басейну Дніпра розташовано близько 1000 фільтрувальних накопичувачів, 80&nbsp;% яких зосереджено в південній частині басейну. Сумарний обсяг зібраних у них високомінералізованих вод досягає 1&nbsp;км³, з них 77&nbsp;% припадає на [[Дніпропетровська область|Дніпропетровську область]]<ref name="nature" />. З накопичувачів до підземних [[Водоносний горизонт|водоносних горизонтів]] переходять [[розчини солей]], [[нафтопродукти]], ароматичні речовини тощо.
Так, надзвичайно складна екологічна ситуація склалася у районах міст [[Узин]], із загальною площею забруднення нафтопродуктами близько 100&nbsp;км³, та [[Біла Церква]], де під загрозою існування опинився [[дендрологічний парк]] «[[Олександрія (дендропарк)|Олександрія»]]<ref name="nature" />.

У гірничодобувних районах [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської]], [[Запорізька область|Запорізької]], [[Донецька область|Донецької]] та [[Полтавська область|Полтавської областей]] до підземних горизонтів регулярно надходять високомінералізовані дренажні, рудникові та шахтні води. Так, загальна площа забруднення підземних вод у районі [[Криворізький залізорудний басейн|Кривбасу]] становить близько 300&nbsp;км³<ref name="nature" />.

Таким чином, у басейні Дніпра сформувалися великі осередки забруднених підземних вод, зокрема в районах:

* [[Дніпро (місто)|Дніпра]]—[[Кам'янське|Кам'янського]]&nbsp;— стічними водами об'єктів [[хімічна промисловість|хімічної]] і [[металургія|металургійної промисловості]];
* [[Самар (місто)|Новомосковська]]—[[Павлоград (місто)|Павлограда]]&nbsp;— шахтними водами і відходами тваринницьких комплексів;
* [[Кривий Ріг|Кривого Рога]]&nbsp;— шахтними водами та стічними водами металургійних заводів;
* [[Житомир]]а—[[Рівне|Рівного]]&nbsp;— стічними водами підприємств хімічної і легкої промисловості, а також господарсько-побутовими стічними водами.

=== Радіаційне забруднення ===

[[Файл:Tchernobyl radiation 1996-uk.svg|міні|праворуч|200пкс|Карта радіоактивного забруднення [[ізотоп]]ом [[Цезій-137|цезію-137]]:<br/>
{{Легенда|red| Закриті зони (понад 40 Кі/км²)}}
{{Легенда|#FF6868| Зони постійного контролю 15-40 Кі/км²}}
{{Легенда|#FFCCCC| Зони періодичного контролю 5-15 Кі/км²}}
{{Легенда|#FFC169| Неназвані зони 1-15 Кі/км²}}]]
Внаслідок [[Чорнобильська катастрофа|Чорнобильської катастрофи]] [[радіонуклід]]ами, переважно [[Цезій-137|цезієм-137]], [[стронцій-90|стронцієм-90]] та [[плутоній-239|плутонієм-239]] [[плутоній-240|(240)]], була забруднена значна територія України, в тому числі&nbsp;— частина басейну Дніпра та всі водосховища каскаду<ref name="Яцик3">{{книга
|автор          =
|частина        = Радіаційне забруднення і радіаційні відходи
|заголовок      = ''Яцик&nbsp;А.&nbsp;В., Яковлєв&nbsp;Є.&nbsp;О., Осадчук&nbsp;В.&nbsp;О. ''До питання щодо спуску Київського водосховища
|оригінал       =
|посилання      =
|відповідальний = За ред. А.&nbsp;В.&nbsp;Яцика
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Оріяни
|рік            = 2002
|том            =
|сторінки       = 24
|сторінок       =
|серія          =
|isbn           = 966-7373-78-9
|тираж          = 400
}}</ref>. Основна кількість радіонуклідів потрапила до Дніпра впродовж першого післяаварійного періоду, і сумарна бета-активність води поблизу Києва в травні [[1986]] року становила 5×10<sup>−8</sup> [[Кюрі|Кі]]/л, що в 100—1000 разів перевищувало природний фон. Однак вже влітку того ж року активність води зменшилась у декілька разів<ref name="Вишневський">Вишневський В.&nbsp;І.&nbsp;Річки і водойми України. Стан і використання.&nbsp;— К.: Віпол, 2000.&nbsp;— 376 с.</ref>.

Найважливішим є факт викиду з реактора четвертого блоку [[Чорнобильська атомна електростанція|ЧАЕС]] близько 2000 Кі ізотопів [[плутоній|плутонію-239 (240)]], період напіврозпаду якого&nbsp;— 24&nbsp;110 років<ref name="Бондаренко">[http://www.lib.ua-ru.net/inode/24590.html ''Бондаренко О. О. '' Проблеми дозиметрії внутрішнього опромінення людини трансурановими радіонуклідами:] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081202154134/http://www.lib.ua-ru.net/inode/24590.html |date=2 грудня 2008 }} Автореф. дис. д-ра біол. наук.&nbsp;— К., 2002.&nbsp;— 37 с.</ref>. Переважна більшість плутонію знаходиться в [[мул]]і [[Київське водосховище|Київського водосховища]] (там близько 60&nbsp;млн т) і в [[ґрунт]]і навколишньої території<ref name="Бондаренко" />.

Водосховища дніпровського каскаду є своєрідними накопичувачами радіоактивного забруднення. Основна частина радіонуклідів зосереджена в мулі, тканинах рослин і водних тварин, які є концентраторами [[цезій|цезію]] та [[стронцій|стронцію]]<ref name="Яцик4">{{книга
|автор          =
|частина        = Радіаційне забруднення Київського та інших водосховищ Дніпровського каскаду
|заголовок      = ''Яцик&nbsp;А.&nbsp;В., Яковлєв&nbsp;Є.&nbsp;О., Осадчук&nbsp;В.&nbsp;О. ''До питання щодо спуску Київського водосховища
|оригінал       =
|посилання      =
|відповідальний = За ред. А.&nbsp;В.&nbsp;Яцика
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Оріяни
|рік            = 2002
|том            =
|сторінки       = 25-33
|сторінок       =
|серія          =
|isbn           = 966-7373-78-9
|тираж          = 400
}}</ref>.

За даними радіаційного водного моніторингу, з моменту аварії на ЧАЕС до грудня [[1995]] року у Дніпровський каскад водосховищ з [[аерозоль]]ним випаданням і річковим [[приплив]]ом надійшло не менш як 6 000 Кі цезію-137 і 5 000 Кі стронцію-90. За вказаний час у Чорне море Дніпром було винесено близько 40 Кі цезію і близько 1400 Кі стронцію. Таким чином, [[екосистема|екосистеми]] водосховищ затримали не менш як 99&nbsp;% цезію-137 і 70&nbsp;% стронцію-90 від усієї кількості радіонуклідів, що надійшли у водойми в результаті аварії<ref name="Яцик4" />.

Хоча вже у [[1994]] році спостерігалося зменшення концентрації ізотопів у водосховищах у 100 разів, порівняно з [[1986]] роком, однак вона все ж у 35 разів перевищувала рівень, що передував катастрофі<ref name="nature" />.

[[Чорнобильська аварія]] практично знищила річку [[Прип'ять]] та весь її [[басейн річки|басейн]] в 122 тисячі км², який нині придатний лише для заповідної зони.

=== Негативні природні явища ===
[[Файл:Soil erosion.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Руйнування берега Кременчуцького водосховища<br/>поблизу села [[Мозоліївка]]]]

Ситуація у басейні Дніпра ускладнюється значним рівнем розвитку [[ерозія|ерозійних процесів]] та берегоруйнування. Розораність території [[Водозбір|водозбору]] досягла 65&nbsp;%, а в [[Херсонська область|Херсонській області]] і басейнах деяких малих річок&nbsp;— 80—85&nbsp;%, тоді як оптимальний рівень&nbsp;— 40&nbsp;%. Лісистість території басейну в середньому досягає 14&nbsp;%, тоді як оптимальний рівень&nbsp;— 30&nbsp;%<ref name="nature" />. За останні 25 років загальний вміст [[гумус]]у в [[ґрунт]]і зменшився на 10&nbsp;%<ref name="nature" />. Продукти ерозії, потрапляючи в воду, замулюють її і забруднюють органічними сполуками, мінеральними добривами, зокрема [[Азотні добрива|азотом]] та [[Фосфорні добрива|фосфором]].

Протяжність берегової лінії Дніпровських водосховищ&nbsp;— 3 079&nbsp;км, причому 1 110,9&nbsp;км&nbsp;— абразійно-ерозійні береги, які потребують закріплення<ref name="nature" />. Всього необхідно закріпити 302,7&nbsp;км берегів водосховищ. Внаслідок руйнування берегів уже втрачено 6 176 га землі. Тільки з [[1960]] по [[1995]] рік до водосховищ надійшло 337&nbsp;млн м³ продуктів руйнування берегів<ref name="nature" />.

Триває підтоплення земель у зонах водосховищ. Їх уже більш як 200 000 га<ref name="Яцик2" />. У басейні підтоплено понад 100 міст та селищ міського типу<ref name="Яцик2" />. З цим пов'язані такі негативні явища, як [[деградація земель]], [[мул|замулення]] та [[заболочення]] тощо. Крім того, це суттєво вплинуло на активізацію небезпечних [[Екзогенні процеси|екзогенних геологічних процесів]] ([[Зсув ґрунту|зсувів]], [[карст]]у, [[Просідання гірських порід|просідань]] тощо), в першу чергу в межах промислових міст&nbsp;— [[Дніпро (місто)|Дніпра]], [[Запоріжжя]], [[Черкаси|Черкас]] та інших<ref name="Яцик2"/>.

=== Якість води ===
Негативні чинники в сукупності, призвели до занепаду всієї [[екосистема|екосистеми]] басейну Дніпра, зокрема до погіршення якості води. Аналіз багаторічних спостережень показав, що за збереження задовільної природної мінералізації води в межах 300—350 мг/дм³<ref name="Хільчевський2">{{книга
|автор          = [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]], [[Ромась Микола Іванович|Ромась М. І.]], Ромась І. М. 
|заголовок      = Гідролого-гідрохімічна характеритика мінімального стоку річок басейну Дніпра
|відповідальний = За ред. В.&nbsp;К.&nbsp;Хільчевського
|серія          =
|посилання      = http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000660%2EPDF
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Ніка-Центр
|рік            = 2007
|том            =
|сторінок       = 184
|isbn           =
|тираж          =
}}</ref>,
найпоширенішими забруднювальними речовинами річок басейну Дніпра є [[нітрити]], [[азот]] [[амоній]]ний, біогенні та [[органічні речовини]], [[важкі метали]], [[нафтопродукти]] і [[феноли]]<ref name="nature" />. Виявлена концентрація їх свідчить про порушення норм якості води, прийнятих для водойм рибогосподарського та культурно-побутового призначення.

Через спад виробництва, забруднення водосховищ Дніпра загалом, зменшилось. Однак спостерігається тенденція до збільшення у воді вмісту легкоокислюваних органічних сполук, азоту амонійного, азоту [[нітрит]]ного.
За рівнем [[Хімічне забруднення|хімічного]] і бактеріального забруднення вода більшості річок басейну Дніпра класифікується як забруднена та брудна<ref name="nature" />.

Найвища забрудненість сполуками важких металів спостерігалась на таких річках, як [[Горинь]], [[Тетерів]], [[Гнилоп'ять]], [[Псел]], [[Самара (притока Дніпра)|Самара]], [[Рось]], [[Інгулець (річка)|Інгулець]]. Максимальна концентрація сполук [[мідь|міді]] в окремих випадках коливалась у межах 34—96 [[гранично допустима концентрація|гранично допустимих концентрацій]] (ГДК), [[цинк]]у та [[манган (елемент)|марганцю]]&nbsp;— 10—91 ГДК<ref name="nature" />.

У воді [[Ірша (річка)|Ірші]], [[Ірпінь (річка)|Ірпіня]], [[Унава|Унави]], [[Сейм (річка)|Сейму]]&nbsp;— підвищений вміст азоту амонійного, фенолів, нафтопродуктів. Зріс вміст азоту амонійного і в [[Десна|Десні]]. Крім того, річка забруднена цинком&nbsp;— до 19 ГДК, марганцем&nbsp;— до 12 ГДК, нафтопродуктами&nbsp;— до 32 ГДК. У [[Рось|Росі]] збільшився вміст азоту амонійного, спостерігались випадки значного забруднення сполуками цинку, марганцю, нафтопродуктами. Вода в [[Сула (притока Дніпра)|Сулі]], [[Удай|Удаї]], [[Псел|Пслі]], [[Хорол (річка)|Хоролі]], [[Ворскла|Ворсклі]], [[Мерла (річка)|Мерлі]], [[Оріль|Орілі]], [[Берестова (притока Орелі)|Берестовій]], [[Самара (річка)|Самарі]], [[Вовча (притока Самари)|Вовчій]] забруднена легкоокисними [[Органічні речовини|органічними речовинами]], фенолами, сполуками міді, марганцю. Вода у [[Мокра Московка|Мокрій Московці]] забруднена азотом амонійним, нітритним, сполуками важких металів. На річках Самарі, Вовчій, [[Солона (притока Вовчої)|Солоній]] протягом року спостерігалися випадки надмірного забруднення [[Сульфати|сульфатами]]<ref name="nature" />.

[[Київське водосховище|Київське]] та [[Канівське водосховище|Канівське водосховища]] забруднені переважно азотом амонійним, фенолами, сполуками міді, цинку та марганцю. [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцьке]] та [[Кам'янське водосховище|Кам'янське]]&nbsp;— азотом нітритним, сполуками міді, цинку, марганцю. Основні забруднювачі [[Дніпровське водосховище|Дніпровського водосховища]]&nbsp;— сполуки міді (до 11 ГДК), цинку (до 32 ГДК), марганцю (до 10 ГДК) та феноли (до 8 ГДК). Забруднення сполуками цинку у водосховищі в окремі роки досягає майже 100 ГДК<ref name="nature" />.

За даними звітності Держводгоспу України, лише у [[2006]] році в басейн Дніпра потрапило 321 тонна нафтопродуктів, з них 194 тонни&nbsp;— безпосередньо в русло Дніпра; 820 тонн [[залізо|заліза]], 18 тонн міді, 6,6 тонн [[нікель|нікелю]], 70 тонн марганцю, 229 тонн [[фтор]]у, 9936 тонн [[кальцій|кальцію]], 26 тонн [[калій|калію]], 3 435 тонн [[натрій|натрію]], 4 074 тонни [[фосфати|фосфатів]]<ref name="kmu" />.

Забруднення води у басейні Дніпра призвело до порушення природних процесів [[самоочищення]] водних об'єктів і значно ускладнило проблему одержання якісної питної води на водопровідних станціях. Водопровідні очисні споруди вже не можуть перешкодити надходженню до питної води значної кількості неорганічних та органічних забруднюючих речовин, спільна дія яких на організм людини небезпечна для здоров'я<ref name="nature" />.

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:Horyn river in Oleksandiya.jpg|межа|203пкс]]
|[[Файл:Гнилопять на містку в Бердичеві 2008.JPG|межа|168пкс]]
|[[Файл:Кривий Ріг Інгулець.jpg|межа|167пкс]]
|[[Файл:Irsha21.JPG|межа|167пкс]]
|-
|<div style="text-align:center;"><small>[[Горинь]] біля [[Олександрія (Рівненський район)|Олександрії]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Гнилоп'ять]] у [[Бердичів|Бердичеві]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Інгулець (річка)|Інгулець]] у [[Кривий Ріг|Кривому Розі]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Ірша (річка)|Ірша]] біля [[Малин]]а</small></div>
|}

=== Заповідні зони ===
{{main|Канівський природний заповідник|Дніпровсько-Орільський заповідник|Кременчуцькі плавні}}
До Дніпра прилягає понад 10 заповідних зон України. Найбільші з них:
# [[Кременчуцькі плавні]]&nbsp;— регіональний ландшафтний парк, розташований між двома частинами [[Кременчук]]а у середньому [[Подніпров'я|Подніпров'ї]]. Створено [[12 липня]] [[2001]]&nbsp;року. Площа&nbsp;— 5 080 га.
# [[Канівський природний заповідник]]&nbsp;— створений в [[1923]] році природний [[заповідник]] площею 2 049 га неподалік [[Канів|Канева]] ([[Черкаська область]]) на правому березі і заплавних островах Дніпра. Межує безпосередньо з могилою [[Тарас Григорович Шевченко|Тараса Шевченка]] на [[Тарасова гора|Тарасовій (раніше&nbsp;— Чернечій) горі]].
# [[Дніпровсько-Орільський заповідник|Дніпровсько-Орільський природний заповідник]]&nbsp;— заповідник у долині Дніпра і плавнів [[Протовча|Протовчі]] (сучасне русло [[Оріль|Орілі]]), створений в [[1990]] році. Площа&nbsp;— 3766 га.
# [[Національний заповідник «Хортиця»]]&nbsp;— створений ще у [[1965]] році, а статус національного отримав [[6 квітня]] [[1993]] року постановою [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] №&nbsp;254. До його складу входить сам острів Хортиця і прилеглі острови та [[скеля|скелі]]: ''Байда'', ''Дубовий'', ''Ростьобин'', ''Три Стоги'', ''Середня'', ''Близнюки'', [[урочище]] ''Вирва'' на правому березі Дніпра, що мають загальнодержавне та історично значення. Загальна площа заповідника&nbsp;— 2386,86 га<ref>Національний заповідник «Хортиця» на регіональному інформаційному порталі «Запоріжжя»: ''irp.zp.ua''.</ref>.

''Найбільші природні заповідники на Дніпрі.''

{| border="1" cellpadding="2" style="margin:auto; width:80%; border-collapse:collapse; border-color:#bfbfc1; margin-top:5px; margin-bottom:5px; font-size:90%; text-align:center;"
|- style="background:#87ceff;"
! rowspan="2" span style="width:180px; color:white;"| Назва
! rowspan="2" span style="width:180px; color:white;"| Директор
! rowspan="2" span style="width:180px; color:white;"| Адреса
! rowspan="2" span style="width:180px; color:white;"| Підпорядкування
! rowspan="2" span style="width:180px; color:white;"| Рік створення
! rowspan="2" span style="width:180px; color:white;"| Площа, га
! colspan="2" span style="color:white;"| Види [[Червона книга України|<span style="color:white;">ЧКУ</span>]]
|- style="background:#ffd;"
! span style="color:#87ceff;"| Флори
! span style="color:#87ceff;"| Фауни
|- style="background:#ffd;"
| '''Канівський''' || Чорний М. Г.<ref name="nature" />|| 19000 [[Черкаська область]], м. [[Канів]] || [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський університет]] || [[1923]] || 2049 || 26 || 74
|- style="background:#ffd;"
| '''Дніпровсько-Орільський''' || Артеменко В. Н.<ref name="nature" />|| 49098&nbsp;м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]], Набережна Перемоги, 38 || [[Державний комітет лісового господарства України|Держкомлісгосп]] || [[1990]] || 3766 || 9 || 24
|- style="background:#ffd;"
| '''Кременчуцькі плавні''' || Никифоров В. В.<ref>[http://kremplavni.narod.ru/index1.htm/ Регіональний ландшафтний парк «Кременчуцькі плавні»]</ref>|| 39600&nbsp;м. [[Кременчук]], [[Вулиця Першотравнева (Кременчук)|вул. Першотравнева]], 20, к. 1408 А || [[Кременчуцький район|Кременчуцька державна районна адміністрація]] || [[2001]] || 5080 || н/д || н/д
|}

н/д&nbsp;— немає даних

== Дніпро в культурі ==

{{Cquotetxt|[[Реве та стогне Дніпр широкий|Реве та стогне Дніпр широкий,<br/>сердитий вітер завива,<br/>додолу верби гне високі,<br/>горами хвилі підійма.]]|&nbsp;[[Тарас Шевченко]]|''«[[Причинна (балада)|Причинна»]]'' ([[1837]])}}

Дніпро згадується і описується в [[роман (жанр)|романах]], [[поезія|поезії]] та [[проза|прозі]], [[пісня]]х, сотнях історичних досліджень на різних мовах різних часів. В українській літературі річка неодноразово згадується вже в «''[[Повість врем'яних літ|Повісті врем'яних літ]]''», з нею пов'язується [[легенда]] про [[святий|святого]] [[апостол Андрій|апостола Андрія]], оповідання про [[хрещення Русі]] [[Володимир Святий|Володимиром Святим]], про війни засновників Київської Держави з численними ворогами. У [[Слово о полку Ігоревім|«''Слову о полку Ігоревім''»]] є звертання дружини князя [[Ігор Святославич|Ігоря Святославича]]&nbsp;— [[Єфросинія Ярославна|Ярославни]]: «''О, Дніпре, Славутичу''», яке свідчить про давність шанобливого [[фольклор]]ного [[епітет]]а річки&nbsp;— Славутич. Є він і в народних [[дума]]х: «''Тогда козаки собі добре дбали, к Дніпру-Славуті низенько уклоняли''» («''[[Дума про Самійла Кішку]]''»).

Згадується річка і в старовинних [[Історичний переказ|переказах]], [[пісня]]х. До неї звертаються і в літературі часів [[Козацька держава|Козацької Держави]] («''Вірші на жалосний погреб… Сагайдачного''», [[Драма (жанр)|драма]] «''Милость Божія''», [[козацькі літописи]]).

[[Українська культура XIX століття|Українське відродження XIX століття]] теж підносить тему Дніпра в літературі та мистецтві. Образ річки пов'язаний з усією творчістю [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]], в тому числі як символ історичної долі українського народу. «''Здається — кращого немає нічого в бога, як Дніпро та наша славная країна...''» («''[[І виріс я на чужині…]]''»). Шевченків [[Заповіт (вірш)|«''Заповіт''»]] і поховання поета над Дніпром великою мірою визначили і нині живу традицію шанування річки як української національної святині.

До тематики Дніпра-Славути також звертались [[Максим Рильський]], [[Григорій Чупринка]], [[Василь Симоненко]], [[Павло Тичина]], [[Володимир Сосюра]] («''Іще не скресла крига на Дніпрі''» та інші), [[Микола Вінграновський]] («''Чуєш, Дніпре мій''», «''Скажи мені, Дніпре''», «''Ніч Івана Богуна''» тощо) та багато інших письменників.

Дніпрові краєвиди також популярні серед [[художник]]ів&nbsp;— різних часів і різних країн.

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:Plersch-Odjazd Katarzyny II z Kaniowa w 1787 roku.jpg|межа|172пкс]]
|[[Файл:Ivanov Gogol.jpg|межа|174пкс]]
|[[Файл:Aivazovsky Ice on Dnipro.jpg|межа|154пкс]]
|[[Файл:Archip Iwanowitsch Kuindshi 006.jpg|межа|170пкс]]
|[[Файл:StanislawskiJan.DnieprSzafirowy.1904.ws.jpg|межа|167пкс]]
|-
|<div style="text-align:center;"><small>«Від'їзд [[Катерина II|Катерини II]] з [[Канів|Канева]] в [[1787]] році»<br/>''[[Ян Богуміл Плерш]], між [[1787]]—[[1812]]'' </small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>«Переправа [[Микола Гоголь|Миколи Гоголя]]<br/>через Дніпро», ''[[Іванов Антон Іванович|Антон Іванов]], [[1845]]''</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>«Лід на Дніпрі»<br/>''[[Айвазовський Іван Костянтинович|Іван Айвазовський]], [[1872]]''</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>«[[Місячна ніч на Дніпрі]]»<br/>''[[Куїнджі Архип Іванович|Архип Куїнджі]], [[1880]]''</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>«Дніпро під Києвом»<br/>''[[Ян Станіславський]], [[1904]]''</small></div>
|}

=== Власні назви ===
На честь річки, на берегах якої місто розташоване, назване одне з найбільших міст України [[Дніпро (місто)|Дніпро]]. Цю назву воно отримало у межах [[Декомунізація в Україні|декомунізації]] 19 травня 2016 року. Попередня назва Дніпропетровськ теж була дана на честь Дніпра і одного з діячів комуністичного руху&nbsp;— [[Петровський Григорій Іванович|Григорія Петровського]] (прижиттєво), що починав трудову і революційну діяльність у місті. З [[1806]] року назву [[Верхньодніпровськ]] має теперішній райцентр у [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській області]]. У 1936—2016 роках сусіднє місто [[Кам'янське]] подібно носило назву ''Дніпродзержинськ''.

У [[1960]] році в [[Київ|Києві]] відкрили [[Дніпро (станція метро)|станцію метро «Дніпро»]]&nbsp;— першу наземну станцію [[київський метрополітен|столичного метрополітену]]. Вона розташована на мосту через набережну Дніпра. З бічних платформ, що являють собою [[естакада|естакаду]] над набережною, відкривається вид на дніпровські простори.

Назву «Дніпро» з [[1962]] року носить і український [[Дніпро (футбольний клуб, Дніпро)|футбольний клуб із Дніпра]], який виступає в українській [[Чемпіонат України з футболу|прем'єр-лізі]]. Заснований він у [[1918]] році.

У [[1964]] році в Києві збудували і відкрили чотиризірковий [[Дніпро (готель, Київ)|готель «Дніпро»]]&nbsp;— недалеко від самої річки, у центрі міста на [[Європейська площа (Київ)|Європейській площі]]. Цього ж року назву «Дніпро» надали і київському [[Дніпро (видавництво)|видавництву художньої літератури «Держлітвидав України»]], заснованому ще в [[1919]] році.

У 1967 році у Дніпропетровську було створено [[Здобне печиво «Дніпро»]], що стало брендом міста. Печиво має авторський дизайн: орнамент у вигляді дніпровських хвиль та напис по центру «ДНІПРО».

У [[1999]] році було створено [[Дніпро (ракета-носій)|ракету-носій легкого класу «Дніпро»]]&nbsp;— на базі [[міжконтинентальна балістична ракета|міжконтинентальних балістичних ракет]] РС-20 (SS-18 «Сатана»), що підлягали скороченню відповідно до російсько-американського договору.

[[28 грудня]] [[2004]] року назву «Дніпро» надали українському [[Дніпро (Черкаси)|футбольному клубу з Черкас]], заснованому ще [[1955]]&nbsp;року. Він виступав у другій лізі чемпіонату України. Припинив своє існування [[21 травня]] [[2009]]&nbsp;року.

[[14 вересня]] [[2008]] року в Дніпрі урочисто відкрили [[Дніпро (стадіон)|стадіон «Дніпро»]], або «''Дніпро-Арена''», місткістю 31 003 глядачі, вартістю 65 мільйонів євро. Будівництво тривало 3,5 роки (квітень [[2005]]&nbsp;— вересень [[2008]]). Він став домашнім стадіоном [[Дніпро (Дніпропетровськ)|ФК «Дніпро»]].

{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" style="margin: 1em auto;"
|-
|[[Файл:Dnipro Metro Station in Kyiv 2.JPG|межа|167пкс]]
|[[Файл:Емблема ФК Дніпро Дніпропетровськ.png|межа|140пкс]]
|[[Файл:HotelDnipro.jpg|межа|160пкс]]
|[[Файл:Dnepr rocket lift-off 1.jpg|межа|90пкс]]
|-
|<div style="text-align:center;"><small>Поїзд прибуває до станції<br/>метро [[Дніпро (станція метро)|«Дніпро»]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Емблема]] дніпровського<br/>футбольного клубу [[Дніпро (Дніпропетровськ)|«Дніпро»]]</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Дніпро (готель, Київ)|Готель «Дніпро»]] в Києві</small></div>
|<div style="text-align:center;"><small>[[Дніпро (ракета-носій)|Ракета-носій «Дніпро»]]</small></div>
|}

=== День Дніпра ===

У листопаді [[2003]] року [[Київрада]] ухвалила розширити перелік велелюдних заходів у місті, та заснувала ''День Дніпра'' ''«з метою донесення до людей проблеми сучасного екологічного стану річки Дніпро, збереження природної рівноваги в [[Басейн річки|басейні річки]] та культурної [[Культурна спадщина|спадщини]], як основи національної культури, турботи про подальший розвиток традиційних культур та етносів»''<ref>[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MR030792.html Про започаткування щорічного свята «День Дніпра»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131202221412/http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MR030792.html |date=2 грудня 2013 }}// Рішення [[Київська міська рада|Київської міської ради]] від 27 листопада 2003 року №&nbsp;217/1091.</ref>. Відзначається День Дніпра в Києві в першу суботу липня і пов'язується зі [[свято Івана Купала|святом Івана-Купала]]<ref name="kmu">{{Cite web |url=http://www.kmu.gov.ua/control |title=/publish/article?art_id=84842588 Про День Дніпра на сайті Кабміну України |accessdate=12 серпня 2009 |archive-date=31 серпня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090831060511/http://www.kmu.gov.ua/control }}</ref>.

== Заходи безпеки ==
Постійний контроль за станом безпеки гребель водосховищ та гідроелектростанцій на Дніпрі здійснюють [[Міністерство енергетики та вугільної промисловості України]], [[Державне агентство водних ресурсів України]], [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій]], [[Український гідрометеорологічний центр]]. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують [[Кабінет Міністрів України]], [[Рада національної безпеки та оборони України|Раду національної безпеки та оборони України]], профільні комітети [[Верховна Рада України|Верховної Ради України щодо]] стану основних споруд ГЕС та водосховища.

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Джерела та література ==
<div class="reflist4" style="height: 220px; overflow: auto; padding: 3px" >

=== Основна ===
* Атлас світу.&nbsp;— К. : Міністерство екології та природних ресурсів України, ДНВП «Картографія».&nbsp;— 2002&nbsp;р.&nbsp;— 192 с.
* {{книга
|автор          = Бондаренко О. О.
|заголовок      = Проблеми дозиметрії внутрішнього опромінення людини трансурановими радіонуклідами: автореферат дисертації доктора біологічних наук
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =http://www.lib.ua-ru.net/inode/24590.html
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    =
|рік            = 2002
|том            =
|сторінок       = 37
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = Васюта&nbsp;О.&nbsp;А., Васюта&nbsp;С.&nbsp;І., Філіпчук&nbsp;Г.&nbsp;Г.
|заголовок      = Екологія і політика
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = Чернівці
|видавництво    = Зелена Буковина
|рік            = 1998
|том            = 1
|сторінок       = 422
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = Вишневський В. І.
|заголовок      = Річки і водойми України: стан і використання
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Віпол
|рік            = 2000
|том            =
|сторінок       = 376
|isbn           =
|тираж          =
}}
* ''Вишневський В. І.'' Ріка Дніпро.&nbsp;— К.: Інтерпрес ЛТД, 2011.&nbsp;— 384 с. ISBN 978-966-501-082-1. https://www.researchgate.net/publication/344451262_Rika_Dnipro
* {{книга
|автор = 
|заголовок = Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник
|відповідальний = За ред. [[Хільчевський Валентин Кирилович|В. К. Хільчевського]], [[Гребінь Василь Васильович|В. В. Гребеня]]
|серія = 
|посилання = http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000618%2EPDF
|видання = 
|місце = К.
|видавництво = Інтерпрес
|рік = 2014
|том = 
|сторінок = 164
|isbn = 978-965-098-2
|тираж = 
}}
* {{книга
|автор          = Гринь Г.
|частина        = Масова загибель риби на Дніпрі цієї зими може викликати екологічну катастрофу
|заголовок      = Голос України
|оригінал       =
|посилання      =
|відповідальний =
|видання        = 1996
|місце          =
|видавництво    =
|рік            = 27 квітня
|том            =
|сторінки       = 10
|сторінок       =
|серія          =
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = Дегодюк&nbsp;Е.&nbsp;Г., Дегодюк&nbsp;С.&nbsp;Е.
|заголовок      = Еколого-техногенна безпека України
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = ЕКМО
|рік            = 2006
|том            =
|сторінок       = 306
|isbn           = 966-8555-45-7
|тираж          = 1500
}}

* {{книга
|автор          =
|частина        = Дніпро
|заголовок      = Енциклопедія Українознавства
|оригінал       =
|посилання      = http://horyzont.narod.ru/encyklopedia2/en_2_dnipro.htm
|відповідальний = Гол. ред. В. Кубійович
|видання        =
|місце          = Париж–Нью-Йорк
|видавництво    = Молоде життя
|рік            = 1957
|том            = 2
|сторінки       = 573-574
|сторінок       =
|серія          = Репринтне перевидання в Україні.&nbsp;— К., 1994
|isbn           =
|тираж          =
}}

* {{КРП}}

* ''Мальцев В. І., Зуб Л. М., Карпова Г. О., Костюшин В. А., Титар В. М., Мішта А. В., Некрасова О. Д.'' Водно-болотні угіддя Дніпровського екологічного коридору, кол. монографія (відп. ред. В. І. Мальцев). – К.: Недержавна наукова установа Інститут екології ІНЕКО, Карадазький природний заповідник НАН України, 2010. –142 с. - <nowiki>ISBN 978-966-02-5841-9</nowiki>

* {{книга
|автор          =
|заголовок      = Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      = http://nature.org.ua/dnipro/nacprouk.htm
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    =
|рік            = 1997
|том            =
|сторінок       = 92
|isbn           =
|тираж          =
}}

* {{книга
|автор          = [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]]
|заголовок      = Роль агрохімічних засобів у формуванні якості вод басейну Дніпра
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      = http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000761%2EPDF
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = ВПЦ "[[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський університет]]"
|рік            = 1996
|том            =
|сторінок       = 222
|isbn           = 6-1201-1412-4
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]], [[Ромась Микола Іванович|Ромась М. І.]], Ромась І. М.
|заголовок      = Гідролого-гідрохімічна характеритика мінімального стоку річок басейну Дніпра
|відповідальний = За ред. В.&nbsp;К.&nbsp;Хільчевського
|серія          =
|посилання      = http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000660%2EPDF
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Ніка-Центр
|рік            = 2007
|том            =
|сторінок       = 184
|isbn           =
|тираж          = 300
}}
* {{книга
|автор          = Яцик&nbsp;А.&nbsp;В., Яковлєв&nbsp;Є.&nbsp;О., Осадчук&nbsp;В.&nbsp;О.
|частина        =
|заголовок      = До питання щодо спуску Київського водосховища
|оригінал       =
|посилання      =
|відповідальний = За ред. А.&nbsp;В.&nbsp;Яцика
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Оріяни
|рік            = 2002
|том            =
|сторінки       =
|сторінок       = 52
|серія          =
|isbn           = 966-7373-78-9
|тираж          = 400
}}

* {{книга
|автор          =
|частина        = Днепр
|заголовок      = ''Брокгауз Ф. Эфрон И.'' Энциклопедический словарь в 86 книгах й 4 дополнениях
|оригінал       =
|посилання      = http://www.brocgaus.ru/text/036/633.htm
|відповідальний =
|видання        =
|місце          = Петербург
|видавництво    =
|рік            = 1893
|том            = 10А
|сторінки       =
|сторінок       = 483
|серія          =
|isbn           =
|тираж          =
}}

* {{книга
|автор          = Корелякова И. Л.
|заголовок      = Растительность Кременчугского водохранилища
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Наукова думка
|рік            = 1977
|том            =
|сторінок       = 198
|isbn           =
|тираж          =
}}

* {{книга
|автор          =
|заголовок      = Моря и внутренние воды
|відповідальний = Под ред. В.&nbsp;Д.&nbsp;Романенка
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Наукова думка
|рік            = 1987
|том            =
|сторінок       = 222
|isbn           =
|тираж          =
}}

* {{книга
|автор          = Новиков Б. И.
|заголовок      = Донные отложения днепровских водохранилищ
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Наукова думка
|рік            = 1986
|том            =
|сторінок       = 170
|isbn           =
|тираж          =
}}

=== Додаткова ===

* {{книга
|автор          = Васюта&nbsp;О.&nbsp;А., Васюта&nbsp;С.&nbsp;І., Філіпчук&nbsp;Г.&nbsp;Г.
|заголовок      = Екологія і політика
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = Чернівці
|видавництво    = Зелена Буковина
|рік            = 1998
|том            = 2
|сторінок       = 479
|isbn           =
|тираж          =
}}

* {{книга
|автор          = Васюта О. А.
|заголовок      = Проблема екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = Тернопіль
|видавництво    = Галичина–Друк
|рік            = 2001
|том            =
|сторінок       = 599
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          =
|заголовок      = Водне господарство в Україні
|відповідальний = За ред. А.&nbsp;В.&nbsp;Яцика, В.&nbsp;М.&nbsp;Хорєва
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Генеза
|рік            = 2000
|том            =
|сторінок       = 640
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          =
|заголовок      = Географічна енциклопедія України
|відповідальний = Відп. ред. О.&nbsp;М.&nbsp;Маринич
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = УРЕ
|рік            = 1989
|том            = 1
|сторінок       = 114
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = [[Горєв Леонід Миколайович|Горєв Л. М.]], [[Пелешенко Василь Іларіонович|Пелешенко В. І.]], [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]]
|заголовок      = [[Гідрохімія України (підручник)|Гідрохімія України]]
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Вища школа
|рік            = 1995
|том            =
|сторінок       = 307
|isbn           = 5-11-004522-4
|тираж          =
}}

* {{книга
|автор          =
|заголовок      = Немає другого Дніпра
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Вища школа
|рік            = 1977
|том            =
|сторінок       = 111
|isbn           =
|тираж          =
}}

* {{книга
|автор          = [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В.К.]], [[Осадчий Володимир Іванович|Осадчий В.І.]], Курило С.М.
|заголовок      = Основи гідрохімії 
|відповідальний = 
|серія          =
|посилання      = http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000614%2EPDF
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Ніка-Центр
|рік            = 2012
|том            =
|сторінок       = 312
|isbn           = 978-966-521-559-2
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = Шевчук&nbsp;В.&nbsp;Я., Васенко&nbsp;О.&nbsp;Г.
|заголовок      = Екологічний стан басейну річки Дніпро за результатами першої українсько-канадської експедиції
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = Харків
|видавництво    = УкрНДІЕП
|рік            = 1999
|том            =
|сторінок       = 52
|isbn           =
|тираж          =
}}

* {{книга
|автор          = Яцик А. В.
|заголовок      = Екологічна безпека в Україні
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Генеза
|рік            = 2000
|том            =
|сторінок       = 216
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = Яцик А. В.
|заголовок      = Малі річки України: Довідник
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Урожай
|рік            = 1991
|том            =
|сторінок       = 294
|isbn           =
|тираж          =
}}

* {{книга
|автор          = [[Амброз Олександр Іванович|Амброз А. И.]]
|заголовок      = Рыбы Днепра, Южного Буга и Днепровско-Бугского лимана
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = АН УССР
|рік            = 1956
|том            =
|сторінок       = 405
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Гидрология и гидрохимия Днепра и его водохранилищ |посилання= |місце={{К.}} |видавництво=Наукова думка |рік=1989 |сторінок=216 |isbn=5-12-000805-4 |ref= }}
* {{книга
|автор          = Денисова А. И.
|заголовок      = Формирование гидрохимического режима водохранилищ Днепра и методы его прогнозирования
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Наукова думка
|рік            = 1979
|том            =
|сторінок       = 289
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = Зеров К. К.
|заголовок      = Формирование растительности и зарастание водохранилищ днепровского каскада
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Наукова думка
|рік            = 1976
|том            =
|сторінок       = 140
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          =
|заголовок      = Киевское водохранилище
|відповідальний = Под ред. Я.&nbsp;Я.&nbsp;Цееба
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Наукова думка
|рік            = 1972
|том            =
|сторінок       = 456
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = Матвеев Е. С.
|заголовок      = Днепровские гидроузлы
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = М.
|видавництво    = Стройиздат
|рік            = 1980
|том            =
|сторінок       = 162
|isbn           =
|тираж          =
}}

* {{книга
|автор          = Паламарчук&nbsp;М.&nbsp;М., Закорчевна&nbsp;Н.&nbsp;Б.
|заголовок      = Водний фонд України: Довідковий посібник
|відповідальний = За ред. В.&nbsp;М.&nbsp;Хорєва, К.&nbsp;А.&nbsp;Алієва
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Ніка-Центр
|рік            = 2001
|том            =
|сторінок       = 392
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = Приймаченко А. Д.
|заголовок      = Фитопланктон и первичная продукция Днепра и днепровских водохранилищ
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Наукова думка
|рік            = 1981
|том            =
|сторінок       = 278
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          =
|заголовок      = Природа Украинской ССР. Моря и внутренние воды
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Наукова думка
|рік            = 1987
|том            =
|сторінок       = 224
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          =
|заголовок      = Ресурсы поверхносных вод СССР
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = Ленинград
|видавництво    = Гидрометеоиздат
|рік            = 1971
|том            = 6. Украина и Молдавия.&nbsp;— Вып. 2. Среднее и Нижнее Поднепровье
|сторінок       = 656
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = Романенко&nbsp;В.&nbsp;Д., Евтушенко&nbsp;Н.&nbsp;Ю.
|заголовок      = Методические и методологические основы разработки Стратегического плана действий по экологическому оздоровлению Днепра
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Институт гидробиологии НАНУ
|рік            = 2000
|том            =
|сторінок       = 42
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          =
|заголовок      = Справочник по водным ресурсам
|відповідальний = Под ред. Б.&nbsp;И.&nbsp;Стрельца
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Урожай
|рік            = 1987
|том            =
|сторінок       = 304
|isbn           =
|тираж          =
}}

* {{книга
|автор          =
|заголовок      = Электроэнергетика Украинской ССР
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Техника
|рік            = 1970
|том            =
|сторінок       = 227
|isbn           =
|тираж          =
}}

* {{книга
|автор          = Яцык&nbsp;А.&nbsp;В., Шмаков&nbsp;В.&nbsp;М.
|заголовок      = Гидроэкология
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Урожай
|рік            = 1992
|том            =
|сторінок       = 192
|isbn           =
|тираж          =
}}
* {{книга
|автор          = Яцык А. В.
|заголовок      = Экологические основы рационального водопользования
|відповідальний =
|серія          =
|посилання      =
|видання        =
|місце          = К.
|видавництво    = Генеза
|рік            = 1997
|том            =
|сторінок       = 640
|isbn           =
|тираж          =
}}
</div >

== Посилання ==
{{Вікіцитати1}}
{{Commonscat|Dnieper River}}
* Вишневський В.&nbsp;І.&nbsp;Ріка Дніпро. К.: Інтерпрес ЛТД. 2011. 384 с.
* [https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_03_Д-Є#page/n59/mode/2up Дніпро, Славутиця, грецький Борісфен, Данапрас] // {{УМЕ3|сторінки=358}}
* [https://archive.org/details/etymol2014/page/n185/mode/2up Дніпро] // [[Етимологічний словник топонімів України]] / [[Лучик Василь Вікторович|В.&nbsp;В.&nbsp;Лучик]]; відп. ред. [[Скляренко Віталій Григорович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Скляренко]].&nbsp;— К.: [[Академія (видавничий центр)|ВЦ «Академія»]], 2014.&nbsp;— С. 185.&nbsp;— 544 с.&nbsp;— ISBN 978-966-580-454-3.
* [https://archive.org/details/topon1998/page/n113/mode/2up Дніпро] // Топонімічний словник України: словник-довідник / [[Янко Микола Тимофійович|М.&nbsp;Т.&nbsp;Янко]]; Міжнар. фонд «Відродження».&nbsp;— Київ: Знання, 1998.&nbsp;— С. 117—119.&nbsp;— 432 с.&nbsp;— ISBN 5-7707-9443-7.
* [http://nature.org.ua/dnipro/toppage3.htm ''Відділ проблем Дніпра. Заповідники. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051217085355/http://nature.org.ua/dnipro/toppage3.htm |date=17 грудня 2005 }}// На сайті «Сторінка Дніпра»: ''nature.org.ua'' {{ref-uk}}
* [http://abetka.ukrlife.org/volnomu3.html Казка про Славуту, Козацький Рід] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120204154245/http://abetka.ukrlife.org/volnomu3.html |date=4 лютого 2012 }}// На сайті «Весела абетка»: ''abetka.ukrlife.org'' {{ref-uk}}
* [http://www.pysar.net/virsz.php?poet_id=81&virsz_id=4 ''Чупринка Г.'' Став Дніпро! (вірш)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131202225541/http://www.pysar.net/virsz.php?poet_id=81&virsz_id=4 |date=2 грудня 2013 }}// На сайті «Бібліотека кошового писаря»: ''pysar.net'' {{ref-uk}}
* [https://web.archive.org/web/20090729053630/http://www.year2000.ru/ ''Водные пути России во второй половине XVIII&nbsp;— начале XIX века'']// На сайті: ''year2000.ru'' {{ref-ru}}
* [http://dnipro-live.narod.ru/ ''Географія Дніпра. Флора і фауна. Екологічні проблеми''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080519061935/http://dnipro-live.narod.ru/ |date=19 травня 2008 }}// На сайті «Днепра живая вода»: ''dnipro-live.narod.ru'' {{ref-ru}}
* [http://www.ecologylife.ru/ ''Про Дніпро''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090501205738/http://www.ecologylife.ru/ |date=1 травня 2009 }}// На сайті «Экология окружающей среды стран СНГ»: ''ecologylife.ru'' {{ref-ru}}
* [http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages\D\N\DnieperRiver.htm ''Dnieper River''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110805141617/http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages%5CD%5CN%5CDnieperRiver.htm |date=5 серпня 2011 }}// На сайті «Encyclopedia of Ukraine»: ''encyclopediaofukraine.com'' {{ref-en}}
* [https://www.youtube.com/watch?v=qEoCPoHopmg Річка Дніпро / Dnipro River (слайд-шоу)]

{{Дніпро}}
{{Міста над Дніпром}}
{{Основні річки України}}
{{Дніпровський каскад ГЕС}}
{{Бібліоінформація}}
{{медаль|з географії}}

{{ВП-портали|Україна|Екологія|Гідрологія}}

[[Категорія:Дніпро| ]]
[[Категорія:Річки Смоленської області]]
[[Категорія:Річки Вітебської області]]
[[Категорія:Річки Могильовської області]]
[[Категорія:Річки Гомельської області]]
[[Категорія:Міжнародні річки Європи]]
[[Категорія:Річки Чернігівської області]]
[[Категорія:Річки Київської області]]
[[Категорія:Річки Києва]]
[[Категорія:Річки Черкаської області]]
[[Категорія:Річки Кіровоградської області]]
[[Категорія:Річки Полтавської області]]
[[Категорія:Річки Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Річки Запорізької області]]
[[Категорія:Річки Херсонської області]]
[[Категорія:Річки басейну Чорного моря]]
[[Категорія:Внутрішні водні шляхи України]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Річки Полісся]]
[[Категорія:Прикордонні річки]]
[[Категорія:Літописні топоніми Південної Русі]]