Дорош Андрій Юліанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Юліанович Дорош
Народився9 травня 1948(1948-05-09)
Львів
Помер15 серпня 2009(2009-08-15) (61 рік)
Львів
ПохованняЛичаківський цвинтар
Місце проживанняЛьвів
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик, мистецтвознавець
Alma materЛьвівський державний університет імені Івана Франка
Галузьісторія, мистецтвознавство
ЗакладЛьвівський палац мистецтв
Посадаголовний мистецтвознавець
БатькоДорош Юліан-Юрій Омелянович
МатиДорош (Хоркава) Стефанія Михайлівна[1]

Андрій Юліанович Дорош (9 травня 1948, Львів — 15 серпня 2009, там само) — львівський історик, мистецтвознавець, колекціонер. Син Юліана Дороша.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився Андрій Дорош 9 травня 1948 року у Львові в родині відомого фотографа, мистецтвознавця Юліана Омеляновича та Стефанії Михайлівни Дорошів[1]. Після закінчення львівської середньої школи № 28 вступив на вечірнє відділення історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, яке закінчив у 1972 році[2].

Від 1967 року працював науковим співробітником Львівського музею українського мистецтва. У 1977 році перейшов працювати у Державний історико-архітектурний заповідник у Львові, який згодом перетворився на Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради. Рівночасно, з відкриттям у 1996 році Львівського палацу мистецтв, де Андрій Дорош впродовж 11 років займав посаду головного мистецтвознавця. Співпрацюючи з видавництвом «Центр Європи» та низкою періодичних видань, Андрій Дорош в міру можливостей намагався впливати на хід мистецького процесу у Львові[2].

Помер 15 серпня 2009 року у власному помешканні у Львові[3]. Похований на 23 полі Личаківського цвинтаря[4].

Доробок

[ред. | ред. код]

Автор вступних статей до каталогів виставок творів С. Голінчака, А. Гончарук, О. Каменецької-Остапчук, П. Обаля, І. Фартух; розвідок у періодичних виданнях з питань історії та сучасних проблем архітектури й образотворчого мистецтва Західної України. Уклав альбом-каталог «Іван Крушельницький. Графіка» (2004). Автор книг «Подих італійського Ренесансу в Галичині» (2002), «Хресту твоєму: Твори Тараса Лозинського» (2006), а також путівника «Львів: Проходи не без задоволення і з мораллю» (2008)[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Андрій Дорош. rodovid.org. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  2. а б Виставка сучасного мистецтва присвячена пам'яті відомого мистецтвознавця Андрія Дороша. museum-lh.lviv.ua. КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей». 27 травня 2020. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 6 вересня 2021.
  3. Помер відомий львівський мистецтвознавець і колекціонер Андрій Дорош. zikua.tv. ZIK. 17 серпня 2009. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  4. а б Андрій Байцар (25 липня 2019). Родина українських митців Дорошів і Винники. baitsar.blogspot.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]