Перегляд вихідного коду сторінки Друга Мексиканська імперія

{{без виносок|дата=серпень 2020}}
{{Історична держава 
|назва                         = Мексиканська імперія 
|самоназва                     = {{lang-es|Imperio Mexicano}}
|статус = 
|гімн = 
|опис_гімна = [[Гімн Мексики|Гімн]]
|прапор =  Flag of Mexico (1864-1867).svg
|опис_прапора =  [[Прапор Мексики|Прапор]]
|герб = Coat of arms of Mexico (1864-1867).svg
|опис_герба = [[Герб Мексики|Герб]]
|карта = Second Mexican Empire (orthographic projection).svg
|опис = 
|p1 = Мексика 
|flag_p1 = Bandera Histórica de la República Mexicana (1824-1918).svg
|p2 =
|flag_p2 =
|p3 =
|flag_p3 =
|p4 =
|flag_p4 =
|утворено = [[1863]]
|ліквідовано = [[1867]]
|s1 = Мексика 
|flag_s1 = Bandera Histórica de la República Mexicana (1824-1918).svg
|s2 =
|flag_s2 =
|s3 =
|flag_s3 =
|s4 =
|flag_s4 =
|девіз = Equidad en la Justicia
|столиця = [[Мехіко]]
|міста = 
|мова = [[іспанська мова|іспанська]]
|грошова одиниця = [[Мексиканський песо|Мексиканське песо]]
|дополнітельний_параметр = 
|содержімое_параметра = 
|площа = 1 972 550 км²
|населення = 
|форма_правління = [[конституційна монархія]] 
|династія = [[Династія Габсбургів|Габсбурги]]
|титул_правителів = [[Імператор]]
|правитель1 = [[Максиміліан I (імператор Мексики)|Максиміліан I]]
|рік_правителя1 = [[1863]]-[[1867]]
|релігія = [[Римо-католицька церква|Римо-католицтво]]
}}

'''Друга Мексиканська імперія''' ({{lang-es|Segundo Imperio Mexicano}}) — [[Монархія|монархічна]] держава, що існувала з [[1863]] по [[1867]] на території [[Мексика|Мексиканської Республіки]]. Виникла під час [[Французька інтервенція в Мексику|французької інтервенції]], що підтримала як імператора [[Максиміліан I (імператор Мексики)|Максиміліана I Габсбурга]]. Падіння імперії призвело до страти імператора та відновлення республіки.
 
{{Історія Мексики}}

== Проголошення імперії == 
18 червня 1863 французькою владою скликана залежна від [[Наполеон III Бонапарт|Наполеона III]] Верховна урядова хунта з 35 осіб. Хунта обрала регентську раду і скликала асамблею з 215 [[нотаблі]]в, які мали обрати імператора. [[10 липня]] нотаблі проголосили Мексику поміркованою спадковою монархією та запропонували імператорську корону австрійському [[архікнязь|ерцгерцогу]] Максиміліану.

[[10 квітня]] [[1864]] Максиміліан прийняв корону. Він також затвердив договір між Мексикою та Францією, що накладав на першу непосильні фінансові зобов'язання по сплаті боргів. Секретний додаток до договору зокрема містив пункт, про те, що Франція зобов'язується не відмовляти імперії в допомозі незалежно від подій в Європі.

Наприкінці травня Максімліан з дружиною [[Шарлотта Бельгійська |Шарлоттою]] прибув у [[Веракрус (місто)|Веракрус]]. 11 червня він вступив в [[Мехіко]].

== Загальні характеристики == 
Імперія Максиміліана I була визнана всіма найбільшим державами [[Старий Світ|Старого Світу]]. На початку свого правління імператор зайнявся активною законодавчою та державною діяльністю.

Були засновані посади імператорських комісарів, які повинні були інспектувати провінції, і утворено Державну раду для напрацювання законопроєктів.

[[Файл:1 peso de México de 1866 (anverso y reverso).JPG|thumb|праворуч|1 [[Мексиканський песо|песо]] із зображенням Максиміліана I]]

==Конституційний лад==
Максиміліан I виробив тимчасову конституцію, яка була опублікована [[10 квітня]] [[1865]]. Згідно конституції країна оголошувалася спадковою монархією на чолі з імператором. Імператор повинен був керувати за допомогою 9 міністрів та Державної ради, який розглядався як дорадчий орган. Міністри несли відповідальність лише перед законом. Мексика ділилася на 8 військових округів і 50 департаментів, на чолі яких стояли призначувані монархом префекти. Такий поділ продиктовано міркуваннями централізації та прагненням ліквідувати осередки опору шляхом дроблення штатів мексиканської республіки. Проголошувалися [[рівність перед законом]], [[недоторканність особи]] та власності, [[свобода совісті]] та [[свобода слова]]{{Sfn|Бєлєнький|1959|з=107}}.

==Гоніння на опозицію та фіктивна амністія==
У липні 1864 була оголошена [[амністія]] республіканцям, які билися проти імперії. Однак вона стосувалася лише тих, хто негайно складе зброю, і тих, хто не скоював злочинів, тобто фактично вона виявилася профанацією. А 3 жовтня 1865 вийшов декрет, відповідно до якого всякий, винний у тому, що вів збройну боротьбу проти імперії, мав бути відданий військово-польовому суду, який обов'язково повинен був винести смертний вирок, який не підлягав оскарженню та виконувався протягом 24 годин.

==Питання свободи і релігії==
Імперський уряд видав декрет про [[Свобода преси|свободу друку]].

Всупереч очікуванням [[Католицизм в Мексиці|духовенства]], імператор відмовився знищувати [[Свобода віросповідання|свободу віросповідання]] та підтвердив декрет про націоналізацію церковного майна — Закони про реформу (див. [[Війна за реформу]]). Останнє рішення обумовлено небажанням Максміліана I налаштовувати проти себе нових власників церковних земель, і тим, що імперія потребувала грошей, які можна було отримати від продажу цих земель.

==Уряд==
Перше міністерство Максиміліана, сформоване в листопаді 1864, переважно складалося з помірних лібералів — модерадос. Однак імператору так і не вдалося розколоти ліберальну партію та створити масову підтримку свого режиму. Крім того, подібні заходи відштовхнули від нього консерваторів та духовенство. Враховуючи ці обставини, Максиміліан I скликав влітку 1866 новий консервативно-реакційний уряд.

Для популяризації свого режиму імператор широко використовував пресу. У Мексиці він фінансував 3 газети. Ним створений Кабінет друку.

Імперський уряд намагався підтримувати корінне населення, для чого була створена Рада у справах індіанців.

Однією з найважливіших проблем, з якою зіткнулося уряд Максиміліана, була [[фінансова криза]]. За даними республіканців у [[1864]] доходи імперії склали 80 млн франків, а витрати — 120 млн. У [[1865]] видатки збільшилися до ~ 200 млн, а [[бюджетний дефіцит]] дорівнював сумі близько 100 млн. 
 
Основними джерелами доходів були податки (33 %) і мита (60 %). Основна ж частина витрат (близько 40 %) припадала на сплату зовнішнього боргу Франції, Сполученому Королівству та іншим кредиторам. Таким чином імперський уряд витрачав коштів майже в 3,5 рази більше, ніж уряд республіканців, що пояснюється не лише виплатою боргів та тратами на ведення війни, а й витратами двору, що становили 1,5 млн дол. проти 30 тис. дол. платні президента.

==Військові справи==
[[Файл:Imperial gendarme and cavalryman.jpg|thumb|150px|left|Жандарм та кавалерист Мексиканської імператорської армії]]

У військовому відношенні імперія спиралася на французьку армію, інші війська складалися з іноземних добровольців, завербованих в [[Австрія|Австрії]] та [[Бельгія|Бельгії]], і з Мексиканської імператорської армії.

== Крах режиму Максиміліана I ==
За припинення інтервенції виступила французька суспільна думка та опозиція Наполеона III. Продовження окупації Мексики також створювало загрозу військового конфлікту зі [[Сполучені Штати Америки|США]].

У [[1866]] зважаючи на неминучість війни між Францією та [[Пруссія (держава)|Пруссією]] було оголошено про виведення з країни французьких сил.

Після довгих вагань щодо зречення та повернення до Європи Максиміліан I скликав в січні [[1867]] нову асамблею нотаблів, яка 17 голосами з 33 висловилася за збереження влади імператора. До цього, [[1 грудня]] 1866, він видав маніфест, в якому пообіцяв скликати за участю всіх партій національний конгрес для вирішення питання про збереження монархії.

[[5 лютого]] 1867 французи залишили столицю Мексики, а до середини березня — всю країну. Максиміліан, при якому залишалося 15-20 тис. Мексиканських солдатів та небагато європейських добровольців, відступив в [[Сантьяго-де-Керетаро]], [[15 травня]] місто взяли республіканці.

Імператор був відданий військово-польовому суду і відповідно до декрету від [[25 січня]] [[1862]] засуджений до розстрілу. Безліч коронованих осіб Європи, а також інші відомі особистості (включаючи [[Віктор Гюго|Віктора Гюго]] та [[Джузеппе Гарібальді]]) посилали листи та телеграми до Мексики, виступаючи за збереження життя Максиміліана, але [[Беніто Пабло Хуарес]] відмовився пом'якшити покарання. Він визнав за необхідне показати, що Мексика не може терпіти втручання у свої внутрішні справи з боку інших країн.

19 червня вирок був приведений у виконання: імператор Максиміліан, генерали [[Мірамон]] та Мехіа були розстріляні на Пагорбі Дзвонів.

21 червня 1867 республіканці оволоділи [[Мехіко]], а 29 червня — [[Веракрус (місто)|Веракрусом]], який був останнім оплотом консерваторів.

== Примітки == 
{{примітки|2}}
 
== Література == 
* {{книга|автор = Беленький А.&nbsp;Б.|заголовок = Разгром мексиканским народом иностранной интервенции 1861—1867 гг.|відповідальний = А.&nbsp;Б.&nbsp;Беленький; Академия наук СССР. Институт народов Азии; Академия наук СССР. Институт народов Азии|місце = |видавництво = Издательство Академии наук СССР|рік = 1959|ref = Бєлєнький}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = Паркс Г.&nbsp;Б.|заголовок = История Мексики|відповідальний = Пер. с английского Ш.&nbsp;А.&nbsp;Багиной|місце = М.|Видавництво = Издательство иностранной литературы|рік = 1949|сторінок = 362|ref = Паркс}} {{ref-ru}}
* [http://books.google.ru/books?id=Amt1ZXMeVYMC&pg=PA367&dq=1867+Maximilian+Giuseppe+Garibaldi&hl=ru&sa=X&ei=Ra_bT_ipL8O6-Ab-ot2ACg&ved=0CEcQ6AEwAw#v=onepage&q=1867%20Maximilian%20Giuseppe%20Garibaldi&f=false The Oxford History of Mexico] / W.&nbsp;H.&nbsp;Beezley, M.&nbsp;C.&nbsp;Meyer.&nbsp;— N.&nbsp;Y.: Oxford University Press.&nbsp;— 2010.&nbsp;— 675 p.&nbsp;— ISBN 9780199731985. {{ref-en}}

== Посилання == 
* [[s:es:Acta de defunción del Emperador Maximiliano I de México|Зречення імператора Максиміліана]] на [[Вікіджерела|Wikisource]]

{{Мексика в темах}}
{{Імперії, імперіалізм і колоніалізм}}

[[Категорія:Колишні держави Північної Америки]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1863]]
[[Категорія:Зникли 1867]]
[[Категорія:Імперії Америки]]
[[Категорія:Держави в історії Мексики]]
[[Категорія:Клієнтські держави]]
[[Категорія:Засновані в Мексиці 1863]]