Дюжев Олександр Костянтинович
Дюжев Олександр Костянтинович | |
---|---|
Загальна інформація | |
Народження | 8 вересня 1918 Одеса |
Смерть | 12 серпня 2005 (86 років) Одеса |
Поховання | Одеса |
Спорт | |
Олекса́ндр Костянти́нович Дю́жев (1918—2005) — український волейбольний тренер, учасник Другої світової війни, заслужений тренер УРСР (1957), суддя всесоюзної категорії, кандидат медичних наук (1969).
Його батько, Костянтин Павлович, працював майстром навчальних майстерень холодильного інституту, мама Євдокія Дмитрівна — домогосподарка. 1928 року Сашко виступав з номером «акробати на велосипедах» в цирковій групі, яку очолював артист цирку Михайло Рибальченко. Працював токарем та навчався на робітфаку, після закінчення якого в 1938 році вступив на педіатричний факультет Одеського медичного інституту. Після 2-го курсу Дюжев був призваний до лав Червоної Армії. Військову службу почав в військах ППО як помічник лікаря.
З перших днів нацистсько-радянської війни воював на Ленінградському фронті. У лютому 1943 року в боях під Старою Русою зазнав важкого поранення у голову і обидві ноги; це ускладнилося гангреною та загрозою ампутації правої нижньої кінцівки, ногу вдалося врятувати. Понад півроку лікувався в госпіталях; після отримання групи інвалідності був направлений в тилові частини медичного забезпечення (Оренбург), працював помічником лікаря-фізіотерапевта.
Від 1946 року — тренер ДЮСШ № 2 з волейболу, після війни очолив міський спортивний комітет та федерацію волейболу Одеси.
1949 року закінчив Одеський медичний інститут, де відтоді й працював; 1949—1953 роки — начальник фізіотерапевтичного відділення військового санаторіюв; в 1956—1987 роках — завідувач кафедри фізичного виховання, лікувальної фізичної культури й лікарського контролю, протягом 1987—1999 років — доцент цієї кафедри.
Автор понад 150 наукових робіт з питань лікувальної фізкультури, спортивної медицини та спортивного тренування, понад 30 років очолював кафедру фізичного виховання, лікувальної фізкультури й лікарського контролю Одеського державного медичного інституту ім. М. І. Пирогова.
У 1954—1959 роках — тренер чоловічої команди «Буревісник» (Одеса), старший тренер чоловічої збірної команди УРСР (1956). Серед його вихованців — Марк Барський, Євген Горбачов, Аркадій Гройсман, Анатолій Закржевський, Юрій Курильський, Євген Лапинський, Георгій Мондзолевський, Валентин Салін, Едуард Сибіряков, Едуард Унгурс, Б. Щуровецький. Є одним із засновників «одеської школи» з волейболу. Підготував понад 20 майстрів спорту СРСР.
Його запрошували головним суддею чемпіонатів СРСР і УРСР, 1967 року він очолював суддівську колегію на Спартакіаді народів СРСР.
Від 1943 року перебував у шлюбі з Ольгою Миколаївною Дюжевою — спортсменкою, яка захищала в перші повоєнні роки честь Одеси з волейболу та баскетболу, висококваліфікованим лікарем, завідувачкою кардіологічним відділенням одеської поліклініки № 4.
- Дюжев Олександр Костянтинович [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
- Дюжев Олександр Костянтинович [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.]. (рос.)
Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |