Дівиця (Семилуцький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дівиця
Девица
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Муніципальний район Семилуцький район
Поселення Дівицьке сільське поселення
Код ЗКАТУ: 20249816001
Код ЗКТМО: 20649416101
Основні дані
Населення 5780
Поштовий індекс 396942
Телефонний код +7 47372
Географічні координати: 51°38′21″ пн. ш. 38°56′53″ сх. д. / 51.63936666669477660° пн. ш. 38.94814722224977288° сх. д. / 51.63936666669477660; 38.94814722224977288Координати: 51°38′21″ пн. ш. 38°56′53″ сх. д. / 51.63936666669477660° пн. ш. 38.94814722224977288° сх. д. / 51.63936666669477660; 38.94814722224977288
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Мапа
Дівиця (Росія)
Дівиця
Дівиця

Дівиця (Воронезька область)
Дівиця
Дівиця

Мапа


CMNS: Дівиця у Вікісховищі

Дівиця (рос. Девица) — село у Семилуцькому районі Воронезької області Російської Федерації.

Населення становить 5780 осіб. Входить до складу муніципального утворення Дівицьке сільське поселення.

Історія[ред. | ред. код]

Населений пункт розташований у історичному регіоні Чорнозем'я. Від 1925 року належить до Семилуцького району, спочатку в складі Центрально-Чорноземної області, а від 1934 року — Воронезької області.

Згідно із законом від 15 жовтня 2004 року входить до складу муніципального утворення Дівицьке сільське поселення[1].

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
1959[2]1979[3]2002[4]2010[5]2012[6]2013[7]2014[8]
5663483344514562526454025454
2015[9]2017[10]
56565780
1000
2000
3000
4000
5000
6000
2010
2017

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Закон Воронежской области от 15 октября 2004 года № 63-ОЗ «Об установлении границ, наделении соответствующим статусом, определении административных центров отдельных муниципальных образований Воронежской области». Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 19 квітня 2020.
  2. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров по полу (рос.)
  3. Всесоюзная перепись населения 1979 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013. (рос.)
  4. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  5. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)
  6. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  7. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  8. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  9. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  10. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.