Дімітріос Капетанакіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дімітріос Капетанакіс
грец. Δημήτριος Καπετανάκης
Народився22 січня 1912(1912-01-22)[1]
Ізмір, Sanjak of Smyrnad, Вілаєт Айдин, Османська імперія
Помер9 березня 1944(1944-03-09)[1] (32 роки)
Лондон, Велика Британія
·лейкоз
ПохованняВест-Норвудський цвинтар
Країна Греція
Діяльністьлітературний критик, поет, есеїст, письменник
Alma materАфінський національний університет імені Каподистрії і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Знання мовновогрецька[2]

Дімітріос Капетанакіс (грец. Δημήτριος Καπετανάκης, 1912, Смірна — 1944, Лондон) — новогрецький поет, критик, перекладач, філософ.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дімітріос Капетанакіс народився в Смірні в родині лікаря Апостолоса Капетанакіса. Після Малоазійської катастрофи разом з сім'єю переїхав до Афін, де навчався на юридичному факультеті Афінського університету.

Згодом продовжив навчання у Гейдельберзькому університеті (1934—1936) у професора Карла Ясперса. Там же отримав докторський ступінь з дисертацією на тему «Любов і час» (нім. Liebe und Zeit). Під час перебування в Гейдельберзі зблизився із літературними і філософськими колами.

Після повернення в Афіни продовжив свою співпрацю з журналом «Архів філософії», і справпрацював від 1934 року із «Теорією науки Цацос — Канеллопулос — Теодоракопулос». Ці часописи опублікували усі відомі праці Капетанакіса. В період 1936—1938 років працював професором філософії в клубі «Аскрайос» (грец. Ασκραίος). Був також членом літературного гуртка Іоанніса Сікутріса.

Решту життя провів у Лондоні. Там він став відомим в інтелектуальних колах, публікував критичні статті, дослідження та вірші англійською мовою. Під час Другої світової війни він працював у прес-службі посольства Греції. Помер від лейкемії 1944 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в SNAC — 2010.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Βεϊνόγλου Αλέξανδρος Σ., «Αναμνήσεις κι εντυπώσεις», Νέα Εστία39, ετ.Κ΄, 1η/3/1946, αρ.448, σ.275-279.
  • Γιαλουράκης Μανώλης, «Καπετανάκης Δημήτριος», Μεγάλη Εγκυκλοπαίδεια της Νεοελληνικής Λογοτεχνίας8. Αθήνα, Χάρη Πάτση, χ.χ.
  • Δεσποτόπουλος Κ.Ι., «Ένας πιστός της ευαισθησίας», Νέα Εστία39, ετ.Κ΄, 1η/3/1946, αρ.448, σ.272-274.
  • Δεσποτόπουλος Κωνσταντίνος, «Δημήτριος Καπετανάκης: Η μυθολογία του Ωραίου», Η λέξη84, 5/1989, σ.397-399.
  • Κανελλόπουλος Παναγιώτης, «Η σύντομη πορεία του Δημήτρη Καπετανάκη», Η λέξη47, 9/1985, σ.713-715.
  • Λαούρδας Βασ., «Διά τραχείας της αναβάσεως και ανάντους», Νέα Εστία39, ετ.Κ΄, 1η/3/1946, αρ.448, σ.265-271.
  • Λορεντζάτος Ζήσιμος, Διόσκουροι· 1.Γιώργος Σαραντάρης 2.Δημήτριος Καπετανάκης. Αθήνα, Δόμος, 1997.
  • Μαρκάκης Μ., Εισαγωγικά στην ποίηση του Δ.Καπετανάκη. Αθήνα, έκδοση των Ελληνικών Γραμμάτων, 1968.
  • Μπενάκης Λίνος, «Καπετανάκης Δημήτριος», Παγκόσμιο Βιογραφικό Λεξικό4. Αθήνα, Εκδοτική Αθηνών, 1985.
  • Τσαρούχης Γιάννης, «Ως υετός επί πόκον», Η λέξη49, 9/1985, σ.716-717.