Елізе Герц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елізе Герц
Народилася1788[1]
Прага, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія
Померла1868[1]
Відень, Австро-Угорщина[2]
Країна Австрійська імперія
Діяльністьфілантропка
БатькоШімон Едлер фон Лемельd
РодичіЛюдвіг фон Габер фон Лінсберґd
Брати, сестриЛеопольд фон Лемельd
Школа Лемеля, Єрусалим (2011)

Елізе Герц (нім. Elise Herz, івр. עליזה למל‎; до одруження — Лемель (Lämel); 20 грудня 1788, Прага — 25 липня 1868, Відень) — австрійська філантропка[3][4].

Батько — купець Шімон Едлер фон Лемель, матір — Бабетта фон Лемель (Душенес; нім. Babette von Lämel Duschenes)[5]. Еліза стала почесною членкинею єврейської громади у Празі[4]. Її дім у Празі був інтелектуальним центром[5]; однак після смерті чоловіка, Гайнріха Едуарда Герца (нім. Heinrich Eduard Herza), в 1850 році, вона переїхала до Відня[4].

Герц заснувала дитячий притулок в Єрусалимі, в основному для єврейських дітей, але там також прийняли кілька дітей християн і мусульман[4]. Організувати його було доручено Людвігу Августу Франклю[4][5]. У записі із Єврейської енциклопедії 1906 року про «дитячий притулок» йдеться про школу, яку вона заснувала на пам'ять про свого батька[6] в районі Єрусалиму Зіхрон Моше, більш відому як «школа Шімона фон Лемеля» або просто «школа Лемеля».

У подружжя Герц було п'ятеро дітей:

  • Генрієтта Берта фон Габер (нім. Henriette Bertha von Haber; 1809—1884)
  • Вільгельміна Едле фон Гофманншталь (нім. Wilhelmine Edle von Hofmannsthal; 1810—1900)
  • Людвіг Герц (нім. Ludwig Herz; 1811—1812)
  • Карл Герц (нім. Karl Herz; 1813—1836)
  • Матільда фон Віллані (нім. Mathilde von Villani; 1826—1885)

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliografie dějin Českých zemí — 1905.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #1023501597 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Herz, Elise, 1788-1868. BDČZ. Процитовано 13 квітня 2019.
  4. а б в г д Templer, Bernhard (1901–1906). Herz, Elise, von Lämel. Jewish Encyclopedia. Funk & Wagnalls. с. 366. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 березня 2021.
  5. а б в Hecht, 2015.
  6. Kayserling, Meyer (1901–1906). Lämel, Simon Edler von. Jewish Encyclopedia. Funk & Wagnalls. с. 597. Архів оригіналу за 5 грудня 2015. Процитовано 7 березня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]