Еліптоцити
Еліптоцити, також відомі як овалоцити або сигарні клітини — це еритроцити непритаманної їм форми, які виглядають овальними або подовженими, тобто мають обриси від злегка яйцеподібних до паличкоподібних. У них є звичайна центральна блідість, із гемоглобіном який виглядає зосередженим на кінцях подовжених клітин, якщо дивитися крізь оптичний мікроскоп. Кінці клітин тупі, а не загострені, як у серпоподібних клітин.[1][2]
Еліптоцити, зазвичай пов'язуються зі спадковим еліптоцитозом. Однак вони також можуть спостерігатися у людей із залізодефіцитною анемією, у разі сепсису, малярії та інших патологічних станів, які знижують кругообіг та/або виробництво еритроцитів.[3] У разі наявності залізодефіцитної анемії, також можна очікувати мікроцитоз і гіпохромію.[4]
Рідкісні еліптоцити (менше 1%) у мазку периферичної крові, є звичайною знахідкою.
Ці незвичайні еритроцити, спостерігаються у більшій кількості на плівках крові недужих, із такими захворюваннями крові, як от:[5]
• Спадковий еліптоцитоз і овалоцитоз Південно-Східної Азії
• Мієлодиспластичний синдром і мієлофіброз
- ↑ CE and Exam Preparation for Medical Laboratory Professionals - LabCE. www.labce.com. Процитовано 8 грудня 2023.
- ↑ Ovalocytes/Elliptocytes - LabCE.com, Laboratory Continuing Education. www.labce.com. Процитовано 8 грудня 2023.
- ↑ Clinical hematology and oncology: presentation, diagnosis and treatment. Philadelphia: Churchill Livingstone. 2003. ISBN 978-0-443-06556-9.
- ↑ Kumar, Vinay; Abbas, Abul K.; Aster, Jon C.; Turner, Jerrold R.; Perkins, James A.; Robbins, Stanley L.; Cotran, Ramzi S., ред. (2021). Robbins & Cotran pathologic basis of disease (вид. Tenth edition). Philadelphia, PA: Elsevier. ISBN 978-0-323-53113-9.
- ↑ Tkachuk, Douglas C.; Hirschmann, Jan V. (2007). Wintrobe's atlas of clinical hematology. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. ISBN 978-0-7817-7023-1.