Нестача заліза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нестача заліза або залізодефіцит, означає стан браку заліза в організмі.  Недостатній рівень заліза, часто не має симптомів.  Якщо симптоми дефіциту заліза виникають перед анемією, це називається сидеропенією (від давньогрецького σίδηρος síderos «залізо», πενία penía «бідність, нестача»). В організмі людини міститься від 2 до 4 грамів заліза.  При цьому, приблизно 60 відсотків Fe2+ є складовими гемової групи, що входить у склад гемоглобіну, решта 40 відсотків — з металопротеїнами, такими як феритин, гемосидерин, міоглобін і ферментами.[1]

Найпоширеніші причини[ред. | ред. код]

Найпоширеніші причини дефіциту заліза відрізняються залежно від регіону: у західних індустріально розвинених країнах, це хронічна крововтрата, наприклад, через процеси поглинання, як от злоякісні пухлини чи гіперменорея або хронічні запальні процеси, скажімо остеомієліт, є основною причиною, тоді як у країнах третього світу — бактеріальна (наприклад, туберкульоз), переважають паразитарні хвороби (наприклад малярія) та причини, пов'язані з неправильним харчуванням.

Кровотеча здебільшого виникає в шлунково-кишковому тракті у чоловіків і жінок, часто як кровотеча з пухлин. У молодих жінок надмірна менструація, також може бути причиною залізодефіцитної анемії.  У середньому, жінки втрачають близько 15 мг заліза з кожною менструацією.  Під час вагітності потреба в залізі збільшується майже на 100 %.  Постійні донори крові, також мають підвищену потребу, оскільки приблизно 250 мг заліза втрачається, коли забирається приблизно півлітра крові.  До того ж, нестача заліза, часто виникає через хронічну серцеву недостатність.[2]

Лікування захворювань із частим, регулярним кровопусканням, як от справжня поліцитемія, особливо викликає спад рівня заліза у пацієнтів.  Під час захворювання крові на справжню поліцитемію, утворюється занадто багато клітин крові.  Брак заліза, навмисно викликаний кровопусканням, призводить до бажаного тривалого зниження гематокриту, переважно завдяки зменшенню розміру еритроцитів і виробництва клітин крові.

Достатні запаси заліза, є важливою передумовою для виживання людини, а також власне мікроорганізмів, як от бактерії та паразити.  Організм має різні способи для боротьби з загрозою інфекції, та виробляє цитокіни для підвищення температури тіла, одночасно знижуючи доступність заліза в крові та тканинній рідині, в такий спосіб запобігаючи росту та розмноженню мікроорганізмів.  Отож, дефіцит заліза або анемія під час зараження, не обов'язково є причиною для введення препаратів заліза.[3][4]

Мікроорганізми, також пристосовуються до поганих умов, створених імунною системою, шляхом вилучення феритину з кровообігу. Наприклад, хламідії можуть витягувати залізо з клітин, гемолітичні стрептококи розщеплюють червонокрівці (еритроцити), а деякі мікроорганізми витягують залізо з важкодоступних зв'язаних запасів.[5][6][7]

Було виявлено, що у деяких мишей можуть бути метаболічні захворювання, які знижують або блокують засвоєння заліза.  Чи існує таке порушення метаболізму заліза також у людей, є предметом дослідження станом на 2023 рік.[8]

Харчування[ред. | ред. код]

Загалом 14 % чоловіків і 58 % жінок, наприклад у Німеччині, не досягають рекомендованої добової норми споживання заліза.  Це стосується понад 75 % жінок у віці до 50 років.[9]

Залізо є потенційно критичною поживною речовиною у вегетаріанській та веганській дієтах.  Недавні дослідження показують, що в західних промислово розвинутих країнах, залізодефіцитна анемія не більш поширена серед вегетаріанців і веганів, ніж серед невегетаріанців.[10] Тоді як сироваткове залізо та гемоглобін, майже не відрізняються від невегетаріанців, запаси заліза, виміряні концентрацією сироваткового феритину, зазвичай перебувають в нижньому нормальному діапазоні.[11]  У дорослих, які дотримуються веганської або вегетаріанської кухні, запаси заліза нижчі, ніж у людей, які також їдять м'ясо.  Низькі запаси заліза можуть бути пов'язані з вадами здоров'я, наприклад, під час фази росту, у випадках високої потреби в залізі під час вагітності або при захворюваннях із втратою крові.  Низькі запаси заліза підвищують ризик залізодефіцитної анемії.  Перевагою низьких запасів заліза, є можливе зниження ризику неінфекційних захворювань, як от цукровий діабет 2 типу, ішемічна хвороба серця або загальний ризик раку.[12][13]

Симптоми та вторинні захворювання[ред. | ред. код]

Типовими вважаються наступні симптоми та вторинні захворювання:[14]

Шкіра та слизова оболонка:

  • Блідість

Нігті:

Нервова система:

  • Втома
  • Головний біль
  • Відчуття запаморочення
  • Складнощі зосередження
  • Психологічна нестійкість

Зрідка:

  • Пікацизм (код за МКХ: F50.8)

Зрідка:

  • Синдром неспокійних ніг

Кров:

  • Залізодефіцитна анемія
  • Задишка під час фізичного навантаження (зменшені носії O2 у разі явної анемії)

Серце

  • Серцева недостатність (дослідження, оприлюднене в журналі New England Journal of Medicine ​​2009 року, показало, що недужі з дефіцитом заліза та супутньою серцевою недостатністю, мали значне покращення останньої, коли дефіцит заліза був врівноважений, незалежно від того, чи існувала одночасно залізодефіцитна анемія чи ні.[15]
  • У новому дослідженні HEART-FID, користь інфузій заліза для хворих з серцевою недостатністю та нестачею заліза, залишається недоведеною.  Незрозуміло, за яких умов можлива така вигода.[16]

Методи дослідження[ред. | ред. код]

Визначення рівня феритину та насичення трансферином крові, має вирішальне значення для відкидання або підтвердження браку заліза.  Протопорфірин цинку в крові, також є корисним показником, але він рідко використовується в більшості європейських країн.  Визначення лише рівня заліза, не підходить для цього, оскільки воно занадто сильно коливається.[17]

Лікування[ред. | ред. код]

Назва джерела вміст харчового заліза в мг на 100 гр речовини:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Anderson, B M; Gibson, R S; Sabry, J H (1981-06). The iron and zinc status of long-term vegetarian women. The American Journal of Clinical Nutrition. Т. 34, № 6. с. 1042—1048. doi:10.1093/ajcn/34.6.1042. ISSN 0002-9165. Процитовано 8 грудня 2023.
  2. ↑ Draper, A.K. (2005). FOOD CHOICE, INFLUENCING FACTORS. Encyclopedia of Human Nutrition. Elsevier. с. 277—282.
  3. ↑ Günther, Klaus (2021). Ernährung bei Eisenmangel: Stoffwechsel - Bioverfügbarkeit - Diagnostik. Berlin [Heidelberg]: Springer. ISBN 978-3-662-61345-0.
  4. ↑ Wessling-Resnick, Marianne (1 липня 2010). Iron Homeostasis and the Inflammatory Response. Annual Review of Nutrition (англ.). Т. 30, № 1. с. 105—122. doi:10.1146/annurev.nutr.012809.104804. ISSN 0199-9885. Процитовано 8 грудня 2023.
  5. ↑ Pieracci, Fredric M.; Barie, Philip S. (2005-09). Iron and the Risk of Infection. Surgical Infections. Т. 6, № s-1. с. s–41-s-46. doi:10.1089/sur.2005.6.s-41. ISSN 1096-2964. Процитовано 8 грудня 2023.
  6. ↑ Kletzmayr, J.; Horl, W. H. (1 березня 2002). Iron overload and cardiovascular complications in dialysis patients. Nephrology Dialysis Transplantation. Т. 17, № suppl 2. с. 25—29. doi:10.1093/ndt/17.suppl_2.25. ISSN 0931-0509. Процитовано 8 грудня 2023.
  7. ↑ Wessling-Resnick, Marianne (1 липня 2010). Iron Homeostasis and the Inflammatory Response. Annual Review of Nutrition (англ.). Т. 30, № 1. с. 105—122. doi:10.1146/annurev.nutr.012809.104804. ISSN 0199-9885. Процитовано 8 грудня 2023.
  8. ↑ Sukhbaatar, Nyamdelger; Schöller, Maria; Fritsch, Stephanie Deborah; Linke, Monika; Horer, Stefanie; Träger, Manuela; Mazic, Mario; Forisch, Stephan; Gonzales, Karine (5 квітня 2023). Duodenal macrophages control dietary iron absorption via local degradation of transferrin. Blood. doi:10.1182/blood.2022016632. ISSN 0006-4971. Процитовано 8 грудня 2023.
  9. ↑ Nationale Verzehrsstudie II. Ernährung - Wissenschaft und Praxis. Т. 2, № 2. 2008-02. с. 77—81. doi:10.1007/s12082-008-0148-1. ISSN 1864-3825. Процитовано 8 грудня 2023.
  10. ↑ Saunders, Angela V; Craig, Winston J; Baines, Surinder K; Posen, Jennifer S (2013-06). Iron and vegetarian diets. Medical Journal of Australia (англ.). Т. 199, № S4. doi:10.5694/mja11.11494. ISSN 0025-729X. Процитовано 8 грудня 2023.
  11. ↑ Leitzmann, Claus; Keller, Markus (2020). Vegetarische und vegane Ernährung. UTB Ernährungswissenschaften, Medizin, Ökotrophologie, Gesundheitsfachberufe (вид. 4., vollständig überarbeitete und erweiterte Auflage). Stuttgart: Verlag Eugen Ulmer. ISBN 978-3-8252-5023-2.
  12. ↑ Sajjadi, F; Kelishadi, R; Ahmadi, A*; Alikhasi, H; Maghroun, M; Nouri, F; Mohammadifard, N (1 жовтня 2018). The Effect of Modified Biscuit on Cardiovascular Risk Factors in Children and Adolescents: Randomized Controlled Clinical Trial. Journal of Health. Т. 9, № 4. с. 453—461. doi:10.29252/j.health.9.4.453. ISSN 2228-7183. Процитовано 8 грудня 2023.
  13. ↑ Dinu, Monica; Abbate, Rosanna; Gensini, Gian Franco; Casini, Alessandro; Sofi, Francesco (22 листопада 2017). Vegetarian, vegan diets and multiple health outcomes: A systematic review with meta-analysis of observational studies. Critical Reviews in Food Science and Nutrition (англ.). Т. 57, № 17. с. 3640—3649. doi:10.1080/10408398.2016.1138447. ISSN 1040-8398. Процитовано 8 грудня 2023.
  14. ↑ Herold, Gerd (1 грудня 2021). Innere Medizin 2022. De Gruyter. ISBN 978-3-11-078295-0.
  15. ↑ Anker, Stefan D.; Comin Colet, Josep; Filippatos, Gerasimos; Willenheimer, Ronnie; Dickstein, Kenneth; Drexler, Helmut; Lüscher, Thomas F.; Bart, Boris; Banasiak, Waldemar (17 грудня 2009). Ferric Carboxymaltose in Patients with Heart Failure and Iron Deficiency. New England Journal of Medicine (англ.). Т. 361, № 25. с. 2436—2448. doi:10.1056/NEJMoa0908355. ISSN 0028-4793. Процитовано 8 грудня 2023.
  16. ↑ Mentz, Robert J.; Garg, Jyotsna; Rockhold, Frank W.; Butler, Javed; De Pasquale, Carmine G.; Ezekowitz, Justin A.; Lewis, Gregory D.; O’Meara, Eileen; Ponikowski, Piotr (14 вересня 2023). Ferric Carboxymaltose in Heart Failure with Iron Deficiency. New England Journal of Medicine (англ.). Т. 389, № 11. с. 975—986. doi:10.1056/NEJMoa2304968. ISSN 0028-4793. Процитовано 8 грудня 2023.
  17. ↑ Stellungnahme der Zentralen Kommission zur Wahrung ethischer Grundsätze in der Medizin und ihren Grenzgebieten (Zentrale Ethikkommission) bei der Bundesärztekammer: „Bereitstellung und Nutzung von Behandlungsdaten zu Forschungszwecken“. Deutsches Ärzteblatt Online. 3 березня 2023. doi:10.3238/arztebl.zeko_sn_behandlungsdaten2022. ISSN 2199-7292. Процитовано 8 грудня 2023.
  18. ↑ Tabelle 17. Lebensmittel-Nährwerttabelle. Pharmazeutisches Wörterbuch. Berlin, Boston: DE GRUYTER.
  19. ↑ Information for authors. IEEE Transactions on Electrical Insulation. Т. EI-8, № 4. 1973-12. с. 150g—150g. doi:10.1109/tei.1973.299283. ISSN 0018-9367. Процитовано 8 грудня 2023.
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нестача_заліза&oldid=41111968