Ерік Гриффін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерік Гриффін
Загальна інформація
ГромадянствоСША США
Народився3 листопада 1967(1967-11-03)
Лафаєтт
Помер7 жовтня 2023(2023-10-07) (55 років)
Лафаєт, Луїзіана, США
Вагова категоріяперша найлегша
Стійкашульга
Зріст160
Розмах рук170
Професіональна кар'єра
Перший бій21 жовтня 1992
Останній бій31 травня 1997
Боїв20
Перемог16
Перемог нокаутом13
Поразок4
Спортивні медалі
Представник США США
Чемпіонат світу з боксу
Золото Москва 1989 до 48 кг
Золото Сідней 1991 до 48 кг

Ерік Гриффін (англ. Eric Griffin; 3 листопада 1967, Лафаєтт — 7 жовтня 2023, там само) — американський професійний боксер, дворазовий чемпіон світу серед аматорів.

Аматорська кар'єра

[ред. | ред. код]

1987 року став чемпіоном молодіжного турніру Золоті рукавички.

На чемпіонаті світу 1989 завоював золоту медаль.

  • В 1/8 фіналу переміг Нарцисіо Гонсалеса (Мексикаа) — RSCH 2
  • В чвертьфіналі переміг Петріса Парасківа (Румунія) — 23-10
  • В півфіналі переміг Кім Док Нам (КНДР) — 20-10
  • В фіналі переміг Рохеліо Марсело (Куба) — 17-13

На чемпіонаті світу 1991 завоював золоту медаль.

  • В 1/8 фіналу переміг Чо Дон Бум (Південна Корея) — 48-18
  • В чвертьфіналі переміг Цогтжаргала Ерденецогта (Монголія) — KO 3
  • В півфіналі переміг Нельсона Дьєппа (Пуерот-Рико) — 43-11
  • В фіналі переміг Рохеліо Марсело (Куба) — 36-18

На Олімпійських іграх 1992 переміг Фаусто дель Росаріо (Домініканська Республіка) — 14-2 і програв Рафаелю Лосано (Іспанія) — 2-6.

Професіональна кар'єра

[ред. | ред. код]

1992 року дебютував на профірингу і здобув 10 перемог поспіль, після чого зазнав першої поразки в бою за вакантний титул чемпіона NABF у першій найлегшій вазі проти Маркоса Пачеко (Мексика). Через чотири місяці в реванщі здобув перемогу одностайним рішенням і відібрав звання чемпіона.

Здобувши ще три перемоги, 15 грудня 1994 року вийшов на бій за звання обов'язкового претендента на титул чемпіона світу за версією WBA у першій найлегшій вазі і зазнав поразки нокаутом від Карлоса Мурільйо (Панама).

В наступному бою 19 вересня 1995 року знов завоював вакантний титул чемпіона NABF у першій найлегшій вазі, але, провівши один вдалий захист, 16 квітня 1996 року програв нокаутом Хесусу Чонг (Мексика).

31 травня 1997 року вдруге вийшов проти Хесуса Чонга в бою за вакантне звання чемпіона світу за версією WBO у першій найлегшій вазі і цього разу програв технічним нокаутом у другому раунді, після чого вирішив завершити кар'єру.

Посилання

[ред. | ред. код]