Жан Коломб

Жан Коломб
фр. Jean Colombe
Народження	1430 Бурж, Беррі
Смерть	1493[…]
	Бурж
Країна	Франція
Діяльність	ілюстратор рукописів, художник
Роки творчості	1463 — 1493
Покровитель	Луї де Лавальd і Карл I Савойський
Твори	Розкішний часослов герцога Беррійського, Heures de Louis de Laval - BNF Lat920d, Походи французів до Утремераd, Apocalypse figurée des ducs de Savoie - Escorial E Vit.5d і Morgan Library MS M.834d
Роботи в колекції	Національний музей Швеції, Морганівська бібліотека і музей, Музей Конде і Музей мистецтв Карнегіd
Жан Коломб у Вікісховищі

Жан Коломб (Jean Colombe; нар. 1430/1435, Бурж — пом. 1493, там само) — художник-мініатюрист, що продовжив слідом за братами Лімбургами роботу над «Розкішним часословом герцога Беррійського».

Біографія

Син Філіпа Коломба і його дружини Гійєметт народився між 1430 і 1435 рр. Можливо, Жан Коломб був братом скульптора Мішеля Коломба. У 1463 році Коломб вчився в майстерні каліграфа Клемана Тібо. З 1467 року працював самостійно. У Бурже Коломб збудував для своєї родини будинок. Був одружений з жінкою на ім'я Колетт. Відомо, що у Жана Коломба були син Філібер і онук Франсуа, також майстри книжкової мініатюри. Помер Жан Коломб в Бурже у 1493 році.

Мініатюра Жана Коломба: Листопад, «Розкішний часослов герцога Беррійського», Folio 11 verso

Творчість

З 1470 року Жан Коломб був вже відомим майстром. Він виконував замовлення представників сімейств Лаваль, Гравіль, йому протегувала Шарлотта Савойська, дружина Людовика XI. Його головні роботи:

• «Часослов Луї де Лаваля» (нині в Національній бібліотеці Франції, Париж),
• «Історія Риму» для адмірала Луї Маля ле Гравіля (Romuleon, там само),
• Серія ілюстрацій для «Розкішного часослова герцога Беррійського», виконана на замовлення Карла I Савойського.

Герцог Савойський відзначав талант, оригінальність і умілість «свого улюбленого майстра Жана Коломба». З 1486 Коломб служив при дворі герцога як довірена особа і мініатюрист. Митець жив у Бурже, але згідно з документом, датованим 3 червня 1486, відвідав Турин.

Мініатюра Жана Коломба: Христос Страстотерпець, «Розкішний часослов герцога Беррійського», Folio 75 recto

Ще герцог Омальський, який придбав «Розкішний часослов» у барона Фелікса де Маргеріта, зауважив стилістичні відмінності в його ілюстраціях. Цей факт пізніше відзначали дослідники часослова. Точно датувати ілюстрації Коломба допомогло зображення в обрамленні мініатюри з Ісусом Страстотерпцем уклінного подружжя. За подвійним гербом було визначено, що це Карл I Савойський і його дружина (з 1485) Бланш де Монферра. Карл Савойський помер у 1490 році, тому створення другої групи мініатюр часослова віднесли до періоду 1485–1490 рр. Ім'я художника не було відоме, але дослідники звернули увагу на схожість цих мініатюр з мініатюрами «Ілюстрованого Апокаліпсису», що зберігається в Ескоріалі. Апокаліпсис виконав у 1482 році для Карла Савойського Жан Коломб. Згідно запису у видаткових книгах герцогів Савойських від 31 серпня 1485 Жан Коломб отримав 25 золотих талерів за ілюстрації «певних канонічних годин» — дослідники не сумнівалися, що мова йшла про «Розкішний часослов». Так було встановлено ім'я художника, який продовжив роботу братів Лімбургів.

Неповторна своєрідність творчої манери братів Лімбургів, особлива витонченість і рафінованість їх мистецтва, що є вершиною інтернаціональної готики, виключали будь-яке наслідування. Жан Коломб продовжив роботу в своїй власній манері, що відповідала естетиці нової епохи. Припускають, що Коломб зазнав сильного впливу одного з найвидатніших мініатюристів того часу — Жана Фуке. Обличчя персонажів на мініатюрах часослова, що вийшли з майстерні Коломба, виконані в більш суворому стилі. Великі ілюстрації обрамлені багато декорованими архітектурними мотивами. Дія розгортається на тлі вражаючих пейзажів з далекими планами, що тануть в блакитному серпанку.

Література

• Казель Р., Ратхофер И. Роскошный часослов герцога Беррийского. — М. : Белый город, 2002. — 248 с. — (Сокровища мировой культуры) — 2 000 прим. — ISBN 5-7793-0495-5.
• A. de Champeax. Jean Colombe enlumineur des ducs de Savoie et de la reine de France Charlotte de Savoie. — 1895.
• Thierry Delcourt, Danielle Quérel et Fabrice Masanès (éds.), Sébastien Mamerot, Les passages d'outremer, une chronique des croisades jusqu'en 1462 enluminée par Jean Colombe, Cologne : Taschen, 2009, p. 20-23.