Загмата
| Загмата | |
|---|---|
| 44°26′26″ пн. ш. 34°04′07″ сх. д. / 44.4406° пн. ш. 34.0687° сх. д. | |
| Витік | на північно-східній стороні від села Охотниче та на південно-східних схилах гори Ай-Петрі (1234 м) |
| • координати | 44°26′26″ пн. ш. 34°04′07″ сх. д. / 44.4406° пн. ш. 34.0687° сх. д. |
| Гирло | Чорне море |
| • координати | 44°25′41″ пн. ш. 34°05′48″ сх. д. / 44.42806° пн. ш. 34.09667° сх. д. |
| Басейн | Чорного моря |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Довжина | 6,6 км |
| Площа басейну: | 5,6 км ² |
 | |
Загмата (рос. Загмата[1][2]) — маловодна річка в Україні у Автономній Республіці Крим, на південному узбережжі Криму. Басейн Чорного моря.
![[1]](#cite_note-vkotelke.com.ua/images/stories/karta%2520gornogo%2520krima/podrobnaja%2520karta%2520gornogo%2520kryma/map_1_po_gornomu_krymu_1.jpg-1){kind=link}
Довжина річки 6,6 км, площа басейну водозбору 5,6 км, похил річки 155 м/км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 5,80 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,14 [3]. Формується декількома безіменними струмками. У верхів'ї річка тече по Холодній балці[2].
Бере початок на північно-східній стороні від села Охотниче (крим. Ohotniçye) та на південно-східних схилах гори Ай-Петрі (1234 м)[2]. Тече переважно на південний схід через листвяні ліси[2], колишній виноградник радгоспу Лівада[2]. Далі тече через селище міського типу Кореїз (рос. Кореиз, крим. Koreiz) і у його східній частині впадає у Чорне море.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Високогірне (до 1945 року — Тюзлер, крим. Tüzler) .
- На східній стороні від села Охотниче річку перетинає автошлях Т 0117 (автомобільний шлях територіального значення в Автономній Республіці Крим, Бахчисарай — Ялта, а біля селища Кореїз — автошлях Н19 (автомобільний шлях національного значення на території України, Ялта — Севастополь)[3].
- На правому березі річки розташована підвісна Канатна дорога (Кореїз — Ай-Петрі)[1], а на лівому — замок Ластівчине гніздо[3].
- ↑ а б vkotelke.com.ua/images/stories/karta%20gornogo%20krima/podrobnaja%20karta%20gornogo%20kryma/map_1_po_gornomu_krymu_1.jpg[недоступне посилання]
- ↑ а б в г д OpenStreetMap. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ а б в google.com.ua/maps/@44.4436645,34.0937265,15z?hl=uk
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
- A. A. Лисовский, В. А. Новик, З. В. Тимченко, З. Р. Мустафаева. Поверхностные водные объекты Крыма (справочник) / A.A. Лисовский. — Симферополь: Рескомводхоз АРК, 2004. — С. 9. — 114 с. — 500 экз. — ISBN 966-7711-26-9.
- * Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 202
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |